Аборт. За та проти.

потренуйсі. з Любов...

 

Кажу ж...

 

угу, з твого року вже жодного пса нема....

 

Ага, щоб дати шість щасливих років життя у Львові і потім показати хвігу

 

Я вже ніколи не зможу своє життя зробити щасливим

 

Ви приречені?
У Вас невиліковна дитина,кожен приступ якої може стати останнім?

 

Ні. Але відсутність власного даха над головою і страх, що завтра - вулиця, тоже не радість....

 

Поки є здоров"я...то все дурниці.
Буде і дах і робота...
Моя Вам порада - живіть до вечера.
Навіть мені то допомагає.

 

Мила пані, пригадайте притчу Л.Толстого про двох жабок. Сувайте лапками у тому молоці, куди потрапили, і зіб'єте масло. Підіть до настоятеля церкви (католицької або православної) у Вашому місті, все-таки значна більшість з них є розважливими і доброзичливими.

 

Прошу пана, я тими лапками вже так довбаю, і стільки, що там не масло, там камінь вже має бути А до церкви..... Я агностік. Не атеїст, бо мені не доказали, що "бога нема" Але що знаю чітко: не роби людям добра, не получиш зла. Але ж дурний характер

 

Не озлобитися, а..... є на іспанської файне слово: amargada Більше не вірю ні в яку сімь"ю, ні в людей. І так, думаю, що як жінка не хоче мати дитину, то чесно піти і зробити аборт, а не кидати потім тої дитині, яка вона була добра, що не зробила. А тим більше покидати дитину взагалі (хоча, може, то як раз ліпшій варіант ).

 

Як не хочете мати дитину, то перед тим як зайнятись любощами, поясніть долбочосу для чого в жінки призначений пупець і не тре буде робити аборт, тобто не станете вбивцею.

 

Якщо жінка не хоче мати дитину, то нехай не вагітніє. Аборт це не метод контрацепції, пора би вже знати. Завагітніла - народжуй. Не хочеш виховувати - віддай тим, що хочуть. Навіщо брати на себе тягар вбивства?
Я так думаю, що у вас проблеми набагато більші ніж ви собі уявляєте і це зовсім не пов"язано ані з житлом, ані із ще чимось. І проблема ваша у заниженій самооцінці, то з очевидного, а певно є і ще інші. Може вам краще знайти собі психолога, який допоміг би вам перестати так про себе думати? Якщо бракує фінансів, можна знайти соціальних, які допоможуть вам безоплатно. Коротше, перестаньте себе жаліти, перестаньте нити і вважати себе самою нещасною людиною на світі, бо це не так. Бути нитіком і вічною жертвою, то теж спосіб на життя, але переважно дуже кепський.
Розумієте, жодна людина, яка себе знайшла в цьому житті, навіть, якщо має труднощі і проблеми, не скаже, ліпше б мої батьки мене вбили, бо я зараз не маю роботи чи хати, бо то все тимчасове і завтра все може змінитись. От тільки не само, а з вашою участю, активною.

 

Кинути дитину - віддати комусь - це значно краще, ніж зробити аборт.

Повірте, ви абортом не вирішите жодних питань. Аборт(вбивство) буде вас переслідувати все життя. Вас буде мучити совість все життя. Прийде час і ви з думкою, що перервали життя дитині лягатимете ввечері і ставатимете зранку. Ви не зможете дивитися на чужих дітей і не згадувати свою дитину. Ви підсвідомо рахуватимете скільки б сьогодні їй було років, ви згадаєте про дитину, коли воно мало б піти в школу і коли б воно закінчило школу. У вас все життя в голові бути гнітити від цього поступку.

Ви готові до цього? Ви готові відмовитися від радості мати дитину заради чого?

---------- Додано в 10:37 ---------- Попередній допис був написаний в 10:35 ----------

Якщо зробите аборт - 100% !!!

 

Його треба поризати, розирвати, забити туди кіл... що?

 

Ну, от мене народили. Тому що. На якого біса? Віддати тим, що хочуть? Ліпше вбити. А, між іншим, треба погуглити. Там, де заборонени аборти, і тоді, коли в СРСР аборти були заборонени, відсоток вбивць дуже виріс

Проблема моя в тому, що я з дитинсьтва знала, що я непотрібна. І непотрібна, і, сволоцюга, дівчинкою народилася, і ще негарною, та подібною на маму мойого батька, яку батько ненавидив. Ну, і на батька, а не на "правільну" родину. Я перепрошую, але беру участь, щоб чогось добитись, і досіть, гм, немалу. Але розумію в мої 50 з гаком, що треба було починати в 18, і розуміти, що людина народжуєтся одна і вмирає одна, і ніхто ії не допоможе. Треба було вухами слухати, що я немаю родини, і працювати на себе, а не дбати, щоб всім було добре. Так, я не сама нещасна людина. Але всі мої нещастя - з того незробленого аборта І дітей вчу - нікому не допомогати, як що бачиш, що погано брату - плюнь! Не твоя справа. Іди далі і дбай лише про себе.

---------- Додано в 14:28 ---------- Попередній допис був написаний в 14:22 ----------

Гм... Мені вже 50 з копійками, якось пізнувато робити аборти, ви не вважаєте? Але я не вірю, що дитина, яку девять місяців носили і ненавиділи, не буде мати наслідків. Як і не бачу - яку радість мали мої батьки від мене?

Аборт в мойому випадку називаєтся самогубство

 

видать роки на розум не впливають....