а ви любите українську мову?

Я кажу про тих, чиї батьки розмовляли російською. Поряд з будинком, де вони проживали, не було україномовного дитячого садочка і україномовної школи. В україномовну школу потрібно було їздити через півміста. Дитина плутала українські і російські слова, і батьки, щоб у школі чи садочку з цих дітей не сміялися, розмовляли в сім'ї російською. Між собою, щоправда, інколи розмовляли суржиком, але до дітей зверталися російською, і діти з батьками розмовляли російською.
Дитина не чула української мови, бо по телевізору все було російською, а українських книжок не читала, бо в бібліотеці були переважно російськомовні дитячі книги.
Дитині все життя вбивали в голову, що українська мова не потрібна. В школах за бажанням можна було не відвідувати уроки української мови.
Так чи можна звинувачувати людину, що вона не знає української мови, якщо з нею батьки розмовляли російською, їх бабусі з гордістю казали: "А мої дочка і зять зі своїми дітьми балакають на руській" (Я таких знаю особисто).
Мені неодноразово казали в Києві:" А что ето ви со своїмі дєтьмі на українском балакаєтє? Українскій язик нікаму нє нужен"
Мої діти легко переключалися з української на російську і навпаки. З сусідськими дітьми розмовляли російською, а до мене і дружини зверталия українською. Тому що я (як поліглот місцевого масштабу) відразу вирішив, що діти повинні знати українську, Читав їм українські казки, вірші українською (Грицько Бойко - Як Хвостун хвоста позбувся — Грицько Бойко • бібліотека TOU (tales.org.ua))
Щоправда, з боку дружини спочатку були "поползновєнія" розмовляти з дітьми російською (городською мовою), але я відразу це відкинув.

Але далеко не в усіх сім'ях було так.Як правило, ті, хто відбіг від села, переходили на російську.

Тому що чистою українською було розмовляти важко, не всі слова згадувалися з льоту, а входив суржик, Тому було простіше відразу переходити на російську, тим більше, що вона і так навкруги.
Я, наприклад, до цих пір в розмові інколи не можу згадати українське слово - весь час в голову лізе російський аналог. Інколи доводиться навіть і в словник заглянути. Легше розмовляти на суржику. Що більшість і робить. Згадаймо покійного Івана Плюща. "Одійдіт од микрохвона".

 

Прибув Сава до Києва
З дружиною в парі.
Продавали сало, м’ясо
Масло на базарі.
З покупцями торгувались,
З людьми говорили.
Потім пішли Хрещатиком
До Дніпра на схили.
А звідтіль як повертались,
Мовив Сава жінці:
— Давай чтокать, бо невдобно,
Що ми українці.

 

@Capitoshechka , якщо покійна Фаріон заради кар'єри вступила до лав Компартії, то чому ми дивуємося, що прості люди, бажаючи зробити кар'єру самі, або бажаючи кращого життя для своїх дітей, переходили на російську?
Я особисто в радянські часи працював в організації, де було з півтисячі співробітників, і де лише кілька душ розмовляли виключно українською, незалежно від того, якою мовою до них зверталися.

Всі інші "какали" і "чтокали". Щоправда, в побуті ті, хто з села, як правило, спілкувалися між собою суржиком.

Але коли Україна здобула Незалежність, у багатьох за ніч вииросли козацькі вуса, знайшлися вишиванки і вони перейшли на українську.

 

Це не люди. Це манкурти і політичні повії

 

Класичний суржик Черкащини.
Мова мого дитинства.

View: https://youtu.be/ghpWd-w3Qgw

 

Рідна мати моя, ти ночей недоспала


View: https://youtu.be/rNtMZhtNKgE

 

Наші хлопці
Іде вуйко Хрещатиком –
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
– А котра година?
Перехожі пробігають,
Позиркують скоса.
Той рукою відмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
– Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
– Дякую, шановні!
Значить, є ще у столиці
Україномовні!

 

“Якщо я можу,
як американець без українського коріння вивчити українську мову,
то українці мають вивчити”
Американський блогер Зак Нельсон

https://www.holosameryky.com/a/jaks...merykanecj-pro-ukrajinsjku-video/7855676.html