а ви любите українську мову?

Ситуація, коли люди залишають рідні місця через обставини, які виходять за межі їхнього контролю, є важливою темою для роздумів. Виїзд до Польщі, Німеччини чи інших країн - це не лише географічний переїзд, але й культурний та психологічний перехід.

Вивчення мови в новій країні є ключовим елементом інтеграції та адаптації, але, як ви правильно зазначили, це також питання вибору та необхідності. Цікаво, що ви піднімаєте питання повернення та страху, який може стримувати цей процес. Це знову ж таки вказує на складність ситуації, в якій люди повинні зважувати багато факторів перед тим, як прийняти рішення про повернення.

 

гугл-переклад чи чат джпт ?

думаю, тобі тут буде нецікаво

 

Немає меж цій ганьбі:




Не тряпка тре казати, а ганчірка!

Так... де Фаріон????

 

в розкішниці)))

 

Ладно Фарион. Почему кацалапый молчит?!

 

Приклад недосконалості української мови, коли незрозуміло, що - у називному відмінку, а що - у знахідному. В турецькій, до речі, такого не буває. Там завжди видно, в якому відмінку написаний іменник.

Іноземні банки зможуть відключати від фінансової системи США за порушення санкцій проти Росії – указ Байдена (radiosvoboda.org)

Іноземні банки (хто? що?) можуть відключати США (кого? що?) чи навпаки: іноземні банки (кого? що?) можуть відключати США (хто? що?).

Хто виконує дію: Сполучені штати чи банки?

Гугл-перекладач, між іншим, не розібрався і на 180 градусів спотворив написане:

Foreign banks will be able to disconnect from the US financial system for violating sanctions against Russia - Biden's decree

Взагалі, речення в заголовку мало бути написане однозначно:

Іноземні банки можуть бути відключені від фінансової системи США за порушення санкцій проти Росії

Але сам указ Байдена радує.

 

Для тих, хто хоче вдосконалювати свою українську, може бути корисним ось цей сайт.
кувшин в українська - Російська-Українська словнику | Glosbe

 

Українська мова ─ жива мова мого народу
Павло Шубарт · 18 грудня о 09:23 ·


– Гоcпадi, как жe па yкpаiнcкi – то cєнтябpь? Сєpпєнь? – пuтає жiнка в yкpаїнcькомy конcyльcтвi в Hiмeччuнi.
– Bepeceнь – кажe їй чоловiк поpyч – Забyлucя?
– Oй, я yжe нєcколько лєт как yєxала!! Bcьо забuла yжe, xотя в школy yкpаiнcкyю xодiла.
– A звiдкu вu панi бyдeтe? – пuтає її cпiвpозмовнuк.
– C Xєpcона. A вu гдє-то c западной, да?
– Я з Aвcтpалiї. Дiд мiй тyдu вuїxав, то вжe й мама там pодuлаcя i я.
Якuй вuшyканuй cтьоб оцeй “забyлucя?”….
A вiн з тpeтього поколiння i вce щe пам’ятає як бyдe вересень…
Еugеniа Кuznеtsоvа

 

плейлист
playlist
грайлист

 

грайперелік або грайсписок

Слово лист в українській мові означає лише те, що пересилають поштою, або те, що на дереві.
а англійське list пішло від німецького die Liste - список, перелік

ЛИСТ - тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн (slovnyk.ua)
ЛИСТ1, ч. 1. род. а. Орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої, звичайно зеленої пластинки.
ЛИСТ2, а, ч . 1. Тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза, фанери і т. ін.).
2. Писаний текст, признач. для повідомлення про що-небудь, для спілкування з кимось на відстані, а також відповідна поштова кореспонденція
3. який. Офіційний, грошовий або інший документ.

Адже плейлист означає перелік тих творів, які і у якому порядку будуть грати.

 

Іде вуйко Хрещатиком –
Приїжджа людина.
Запитує у зустрічних:
– А котра година?
Перехожі пробiгають,
Позиркують скоса.
Той рукою вiдмахнеться,
Той відверне носа.
А тут раптом двоє негрів
Вийшли з гастроному.
Один глянув на годинник:
– Зараз чверть на сьому.
Вуйко низько поклонився.
– Дякую, шановнi!
Значить, є ще у столиці
Україномовні.

 

Свобода, Корчинський грають одну роль в політикумі України: спаскудити всякий націоналістичний рух і в будь-який проявах:

Зе зрада От скажіть, що ці дві паскуди не... - Валентина Гончар | Facebook

 

Українська мова ─ жива мова мого народу
Kateryna Vigilova · 5 год ·


Вони вбивають наших митців, а потім сміються в обличчя :
- А у вас никакой украинской культуры и нету! Это наша - великая, русская. А разве кто-нибудь знает о вашей? Никто!
Так. Майже ніхто. Майже ніхто у світі не знають
навіть автора "Щедрика".
Його вбили ви . Застрелили у власній же хаті.
Про це також у світі не знають. Для всіх це просто "та сама музика з фільму "Сам вдома" ".
Леонтович якраз сам був вдома, коли уночі до нього прийшли убивати точно такі, як ви.
Вони вбивають наших митців, а потім сміються в обличчя:
- А у вас никакой украинской культуры и нету. Где же она? Что-то у вас так мало ее, очень странно!
Так де ж їй узятись?! - коли ви вбиваєте весь цвіт нашої нації - той ніжний цвіт, що не здатен був дати прекрасних плодів у наступних своїх поколіннях - бо ви йому не даєте віками! - зриваєте, гнете, рубаєте, спалюєте, рівняєте рештки з землею. Перетворюєте наші святі садочки вишневі - в страшні Сандармохи.
Вони вбивають наших митців, а потім сміються в обличчя:
- Нет у вас вашей культуры. Есть общая, наша!
Потому что мы - братья. Мы - вместе! Сила в правде, должны повторить, триединая и святая Русь, мы идём до конца! - есть кто дома? Есть здесь кто дома, а?! Говори на нормальном мне, блядь, языке, не слышу!!!
Так, ми вдома.
Ми - самі вдома. Як той Леонтович.
Все, що нас досі тримає, щоб залишатися вдома - це наша культура.
І вони прийшли її убивати, сміючись нам в обличчя.
***
На фото - український поет, громадський діяч та військовий Кривцов Максим , 33 роки.
Загинув 7 січня 2024 року.

 

Проповідь в українській церкві:
— I тоді зібралися усі апостоли на Масличній горі у Гефсиманському саду на Таємну вечерю. І піднявся Іісус і сказав: «Сьогодні, ще до світанку, один із вас зрадить мене перед тим, як тричі проспіває півень».
І піднявся апостол Петро і запитав: «Чи це не я зраджу тебе, Господи?».
І піднявся апостол Павло і запитав: «Чи це не я зраджу тебе, Господи?»...
І так кожен з апостолів піднявся і запитав: «Чи це не я зраджу тебе, Господи?».
І навіть Іуда піднявся і спитав: «Нє я лі ето прєдам тєбя, Госпаді?».

 

СЛОВНИК ГАЛИЦЬКОЇ КУХНІ

Перші страви

· Зупа – суп. Слово в основі французьке, до нас втрапило по німецько-польському ланцюжку. Різновиди зуп з оригінальними назвами: фасолева, яринова, помідорова.
· Росіл – бульйон. Не плутати з розсолом.
· Квасковий борщ – те саме, що й щавлевий.
· Кулеша. Не плутати із загальноукраїнським "кулішом”, кулеша – це мамалига (кукурудзянка), зварена негусто і заправлена маслом і сметаною.

Другі страви
· Кармонадлі – відбивні.
· Пироги – вареники.
· Вушка – маленькі пироги, краї яких зліплені. Начинка в наших вушок переважно грибна. Традиційна різдвяна страва.
· Налисники – тонкий млинець, в який загортають якусь начинку. Паштетиками (не плутати з паштетом) називаються ті самі налисники, але обсмажені в сухарях.
· Пляцки. В даному розділі означає деруни, але має й інше значення і тому потребує уточнення "пляцки з тертої бульби".
· Клюски – різновид макарону.
· Палюшки. Від польського “пальчик". Нагадує галушку. Тільки що до тіста додається варена бульба.
· Біґос – тушкована капуста зі свининою, шинкою, корейкою, шпиком, ковбасою.
· Сос або мачанка, або поливка – соус.

Салати
· Насамперед, в однині не той граматичний рід. Не "салат”, а "салата”.
· Мізерія. Салатка з дуже дрібно нарізаних огірків плюс цибуля, плюс сметана або олія. Можна ще й помідори.

Випічка
· Пляцок (мн. пляцки). Пиріг (торт) з кремом, фруктами, ягодами. Пляцки значно нижчі від тортів, прямокутної форми.
· Бішкопти – бісквітові тісточка.
· Накипляк – пудинг, запіканка.
· Цвібак – бісквіт, цвібакове тісто – бісквітове тісто.
· Крухе тісто – пісочне.
· Французьке тісто – листкове тісто.
· Птисі – заварне тісто, еклери.
· Ніци – збиті білки, безе. "Ніц” від польського "ніщо", бо ці тісточка дуже легенькі.
· Маса – крем.
· Люкер – не лікер, а поливка, якою поливають пляцок, вона потім повинна застигнути.
· Струцля. По-справжньому це би мав бути “штруцель з яблуками”, але чомусь так прийнято називати теж велику плетену булку, яку ставлять на стіл на Різдво та Великдень. Переважно її не їдять, вона має символічне значення. Тому у деяких лінивих господинь вона багаторазова, від Різдва до Різдва.
· Андрути – слово, вже майже витіснене загальноприйнятим "вафлі".

Закуски, легкі страви
· Канапка – бутерброд.

Спеції, приправи, запахи
· Цинамон – кориця.
· Коляндра – коріандр.
· Бібкове листя – лаврове листя.
· Родзинки – ізюм.
· Міґдали – мигдаль.
· Поташ – сода.
· Муштарда – гірчиця.
· Паприка – червоний перець. Наголос на другому складі. З паприкою галицька кухня поводиться обережно, але можна її додати до сиру, тоді він використовується для приготування канапки.

Овочі, зелень
Слово "овочі” колись вживалося у значенні "фрукти”, а теперішні "овочі” тоді називалися "яриною”.
· Бульба (бараболя) – картопля.
· Фасоля – квасоля. Різновиди: яськова фасоля – така велика, з неї легко злазить шкірка, шпарагова фасолька – її їдять разом зі стручками.
· Каляфйори – цвітна капуста.
· Пора – порей.
· Калярепа – кольрабі.
· Кріпець – кріп.
· Шпінак – шпинат. З дитячої молитви: “Боже, клади вітаміни в шоколад і тісточка, а не в шпінак і тран”. До слова, тран – це риб’ячий жир, а шоколад може називатися теж “чоколяда”.

Фрукти, ягоди
· Афини (яфини) – чорниці.
· Трускавки – полуниці.
· Ґоґодзи – брусниці.
· Цитрина – лимон.
· Помаранча – апельсин.
· Морва – шовковиця.
· Гечі-печі – шипшина
· Мельон – кавун.
· Морелі – абрикоси.
· Дактилі – фініки.

Варення
· Мармоляда, мармуляда. Звичайно, мармелад, але частіше є синонімом слова “повидло”.
· Галяретка. Те саме, що й желе.
· Конфітури. Те саме, що й варення.

Десерти
· Лєґуміни – смаколики, вишукані солодощі.
· Льоди – морозиво.

Риба
· Селедці, тобто оселедці.
· Пструги - те саме, що форель.

Крупи
· Логаза – ячна (ячмінна) крупа.
· Риж – рис.
· Ґрисік - манка. Ґрисікова каша - манна каша.

Приладдя, посуд
· Начиння – посуд.
· Баняк – каструля, банячок – каструлька.
· Ринка – широкий і невисокий баняк, в якому добре щось смажити.
· Пательня – сковорідка.
· Бритванка – форма для випікання.
· Кохля – черпак, ополоник. Кохелька – маленька кохля.
· Рура, братрура – духовка.
· Салятерка. Мисочка, з якої приписувалося їсти салату, але насправді можна їсти більше страв.
· Горнятко – чашка.
· Філіжанка – маленьке тонкостінне горнятко, з якого прийнято пити каву. “Якби мені зранку кави філіжанку”.
· Гальба – те, з чого п’ють пиво. Від німецького "halben" = півлітри і справді означає лише півлітровий пивний жбан.
· Мищатко – маленька мисочка.
· Карафка. В неї колись наливали високоградусні напої або звичайну воду. Ще це основа прізвища талановитої художниці і аристократки Софії Караффи-Корбут.
· Збанок, дзбанок – глечик.
· Келішок — маленька чарочка. Зменшувальне від слова "келих".
· Валок - те саме, що качалка, ним розкачують тісто.

Ще одне уточнення: "рецепт" у нас називають "переписом".

https://www.facebook.com/ukrainianmagazinediaspora

 

Леґіони вчительок української мови сумлінно втовкмачують
львівським діткам у голови,
«як то всьо має називатися і писатися правильно».

Комп’ютерні програмі з українського правопису скаженіють,
на свій розсуд виправляючи слівця львівського балаку.

Але дітки, як не вдома, то на перекурі попід школою чи на самогонній дискотеці у Радехові,
багатіють іншими вербальними формулами і самі собі творять лінґвістичну норму.

Завдяки цьому львівська ґвара, хоч і не досить вписана у формат,
живіша від полтавської матриці укрмови, і ніц їй не бракує.

Хіба що у довірливих дітисьок постає запитання, чого вони раптом мають вірити книжці,
а не вірити бабці,
і тую мармуляду величати джемом,
фризієрку – перукаркою,
а двірець – залізничним вокзалом.
І чого раптом не можна вживати «курва горбата» у присутності матусі,
«як дідо то завше каже».
Отака от мовна дискримінація.
Щоправда, як їх не зви, а вафлі «Артек» на андрути не перетворюються.
Тож і живуть в одному місті і фата з вельоном, і батяр з гопником, і карменадлі з відбивною.
І навіть фацет із братішкою.

 

Сьогодні, 21 лютого,
відкрився І Південний фестиваль рідної мови
«Рідна мова – шлях до перемоги!».
Захід пройшов у змішаному форматі – онлайн та офлайн.
Серед учасників:
представники закладів культури, освіти і науки,
громадських організацій та медіа,
керівництво обласної військової адміністрації.

«Українська мова об’єднує нас, українців,
у боротьбі та в національній ідентичності.
Вона розділяє нас лише з ворогом, країною-агресоркою.
Для українців мова завжди була чинником національної оборони.
На жаль, саме через мову протягом багатьох століть
російська імперія насаджувала нам свої наративи.
Вона знищувала українців як окрему націю,
заперечуючи наше право на існування.
Сьогодні ми, як ніхто, об’єднані.
Мова якраз є одним з чинників, можливо ключовим,
який робить нас українцями»,
– сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

https://www.kmu.gov.ua/news/u-mizhn...ennyi-festyval-ridna-mova-shliakh-do-peremohy

 

Тарас Кремінь окреслив основні пріоритети
у мовній сфері на 2024 рік
Уповноважений із захисту державної мови,
опубліковано 21 лютого 2024 року о 15:51

“Найперше - це затвердження державної мовної програми,
яка посилить наш мовний фронт і передбачить фінансові можливості
для реалізації окреслених у ній завдань,
зокрема щодо започаткування мовних курсів за рахунок коштів державного бюджету
для тих, хто раніше не мав можливості опанувати українську мову
та для військових і членів їхніх родин”

“Популяризація і вивчення української мови як майбутньої мови ЄС
потребує невідкладної комплексної, системної та ґрунтовної підготовчої роботи
як з боку представників влади, так і з боку освітніх, наукових та інших установ”

До Міжнародного дня рідної мови Уповноважений із захисту державної мови
Тарас Кремінь також підготував розширений рекомендований список
імен видатних творців, дослідників і популяризаторів української мови,
пропонованих для увічнення в географічних назвах та об’єктах топоніміки.
До нього увійшли також письменники та громадські діячі,
які загинули під час російсько-української війни.

“В багатьох громадах процес перейменування все ще триває.
Дерусифіковуючи громадський простір,
ми маємо вшановувати і наших сучасників,
людей українського духу
та справжніх творців нашої новітньої переможної історії”

https://www.kmu.gov.ua/news/taras-kremin-okreslyv-osnovni-priorytety-u-movnii-sferi-na-2024-rik

 

View: https://m.youtube.com/watch?v=Eo1OwbnQiKY