а ви любите українську мову?

Обожнюю нашу рідну мову, вважаю, що вона сама милозвучна, красива і чарівна. З дитинства розмовляю на ній і всім раджу

 

Обожнюю нашу рідну мову, вважаю, що вона наймилозвучніша, найкрасивіша і найчарівніша. З дитинства розмовляю нею і всім раджу

 

prius,не имеет смысла .

Так и болгарский славянским не станет, в итоге

Их тиждень - "седмица", а "неделя" - воскресенье.


Украинский и болгарский - основы русского языка.

Нет языка лучше или хуже.

Есть языки, которые развиваются и изменяются быстрее или медленнее.

Болгарский практически остановился в развитии очень давно, до 30 процентов всех слов - заимствования турецких.

Украинский более развит, но искусственно сдерживался в развитии.

Русский язык изменился со временем больше всех, на него оказало воздействие большое количество наречий и языков в империи и большое количество заимствований из европейских языков.


Украинский язык и письменность- богатства, которые нужно беречь и развивать.

Нет языка - нет народа.

 

О, я дивлюся, у нас тут борець за орфографію з'явився. Всіх на форумі виправляєш?
В цьому повідомленні, головне - сенс...

 

Ні. Лише тоді, коли АЖ ДУЖЕ в очі русизми кидаються.

Добродію, а я з Вами настільки знайомий, жи Ви до старшого хлопа отак зразу на "ти" ?

 

Слову "тиждень" є логічне лінгвістичне пояснення. Означає: той же день -тий же день - тиждень
Тобто, через тиждень буде той же день.
Зустрінемось в тий ж день (був, наприклад, понеділок, значить, в понеділок) - зустрінемось через тиждень.

А російська "неделя" - непришийкобиліхвіст.

 

Ну, російська - це взагалі мішанка слів запозичених з різних мов.
Наприклад, з французької:
la jupe - спідниця. Створили аж два слова, жопа і юпка.
Якщо знаєте кілька романських чи германських мов, то таких курйозів можна знайти безліч. Сюди ж слово врать. З французького vrai - правдиво.

 

Наплодив батяр з личакова дебільних тем.

 

Это вы зря

Я не зря ранее упомянул болгарскую "неделю" и то , что основами русского языка являются украинский и болгарский.

Так же, как ваш вариант происхождения слова "тиждень", напрашивается простой вариант происхождения "недели". "Встретимся через неделю" - примерно тоже самое. "Прошло пять недель".

Не стоит обижать хотя бы болгар

Они, всё таки, дали азбуку всем славянам.

Этимология

Русское слово «неделя» восходит к праслав. *neděľa, скалькированному с др.-греч. ἄπρακτος ἡμέρα «нерабочий день», и первоначально обозначавшему воскресенье[6], однако Максимилиан Фасмер был несогласен с этой версией[7] и считал, что слово является калькой из лат. feria — «праздничный день»[8], поскольку слово присутствует и в западно-славянских языках, которые находились под влиянием римского католичества и практически не производили заимствований из греческого, в отличие от восточных и южных славян. Калька была создана на основе праслав. *ne dělati — «не делать»[9]. В своём первоначальном значении «день отдыха» известно и в настоящее время во всех славянских языках, кроме русского[10]. В значении единицы счисления времени слово фиксируется уже в Остромировом евангелии (1057 год)[11].
В русском языке о семидневном устройстве недели напоминает церковнославянское слово седми́ца.

 

Вибачте мені цю помилку manur, не встежив.
На мій жаль, і, можливо, сором, мій рівень української мови залишає бажати кращого. Не всім пощастило з вчителями і навколишнім середовищем. Немає нічого неможливого,але я вчуся на своїх помилках.

 

Нічого не зря. Що означає тиждень по-українськи і неделя по-російськи? Одне і те ж - період в сім днів.
Тільки слово неделя в українській мові означає неділя - один день коли ні за яке діло не беруться - відпочивають.

Російська "неделя" - сім днів нічого "не делать"

До речі, один мій знайомий, філолог-філософ, росіянин, колись розмірковував: чому в інших мовах слово праця, labour, Arbeit - нейтральні, а в російській труд і трудность - однокорінні? Тобто, в російській виходить, що трудиться означає преодолевать трудности. А кому подобаються трудности?

В той же час, наприклад, в німецькій die Arbeit i die Schwierigkeit (рос.: трудность) мають зовсім різні корені.

Зайвы букви чомусь і в російських прикметниках жіночого роду: синій - синий, синя - синяЯ, біла - белаЯ, весела - весёлаЯ.

Те ж саме - з множиною: різні - разныЕ, точні - точныЕ.

Інколи це зайве Е заважає писати вірші навіть Пушкіну. Вірш Бесы:

Бесконечны, безобразны,
В мутной месяца игре
Закружились бесы разны,
Будто листья в ноябре..

бесконечныЕ, безобразныЕ, разныЕ.

Во, как!

 

И о чём это говорит? Ни о чём

Язык - развивающееся явление.

Если у болгар слово "стол" означает стул, это совсем не означает, что их язык плох или хорош.
Если в русском "неделя", как день, трансформировалась во временной промежуток, скорее всего по пути логического превращения смысла, "через неделю" или "прошло пять недель", - это тоже ничего не говорит ни в плюс ни в минус.

Если в украинском на разных дверях парикмахерской написано "жинки" и "чоловики", это тоже совсем не означает, что "женщина не человек"
Язык явление изменяющееся и развивающееся, нельзя делать выводы о достоинствах языка лишь исходя из его малой изменчивости. Значения слов меняются, иногда на абсолютно противоположные.
Нет особого счастья в "консерватизме" языка. Как и особой беды

 

То ще фікня. Москалі вабчє слово "перукарня" читають як "перекурня" і навіть на гадці не мають, що там зачіску зробити можна

 

Ось за це я і люблю українську і болгарська мови - щоразу переконуюся, що вони прабатьки російської мови. Ті слова, які в російській вже не використовуються , є " застарілими " , відкривають свій споконвічний початковий сенс . Тому, коли якийсь недалекий чоловік проімперських поглядів починає плести , що української мови не існує , а це лише " спотворений понівечений російську мову " , мені стає дуже смішно. Знаючи звідки пішла хвиля слов'янської письменності і коли були засновані Київ і Москва - таку маячню може викликати лише гомеричний сміх.

 

Цікава також ситуація з термінами граматики.
Наприклад, термін "имя прилагательное" ні про що не говорить - потрібно зазубрити. Що до чого прилагається??
На відміну від "прикметник" - слово, що означає прикмету: білий, синій, красивий, великий, і т.п.

Логічно утворений і термін "дієприкметник" - прикметник, що визначається дією. Сивіючий, написаний.

"Дієприкметник" - "причастие".
Причащається раб Божий, Господи прости
Термін "дієслово" також зрозумілий сам собою. Слово, що означає дію.

Порівняємо з терміном "глагол". Взагалі-то слово "глаголить" означає "говорити". Разглагольствовать - патякати, базікати.
Чому слова "копать", "корчевать" - лише "глаголи", залишається лише догадуватися.

 

"Стосовно до чогось"

Щож тут незрозумілого ?

 

Стосовно причастия і глагола, я так розумію, заперечень немає?

Ну, добре, проїхали.

Тепер беремо "вигук" і "междометие".

З "вигуком" все зрозуміло. Вигукнув ай, ой, ох, вей, вау - от і маємо вигук. Слово гукати має цілком певне значення.
А поясніть мені, будь ласка, етимологію слова междометие

Що межи що "мечеться", чи що межи чим "мечеться"

Я, між іншим, не кажу, що мені не подобається російська мова. Вона дуже розвинута і багата, лише, здається, коли придумували назви для граматичних понять, намагалися заплутати спудеїв, щоб їм життя медом не здавалось.

Далі беремо: займенник - местоимение
В українській ясно: за(мість) іменника.
В російській повинно було бути вместоимясуществительное

А, наприклад, в слові деепричастие "стирчать" українські вуха.
Бо "дее" дуже вже схоже на українське "діє" від дія. По-російськи - значно довше незрозуміло чому слово действие.
Мало би бути действиепричастие

І взагалі, слова українські - коротші, не на шкоду змісту.

участь - участие, сяйво - сияние, збори - собрание, перелік - перечисление.

 

Як слова міняли свій сенс і як що розвивалося - зараз важко стверджувати . Навіть академіки між собою сперечаються.

Термин междометие впервые появился в 1619 году в «Грамматике» Мелетия Смотрицкого (см. История русского литературного языка), в форме «между́метие» (буквальный перевод с лат. interjectio, в котором inter — «между», а jectio — «бросание; невольное высказывание»).

 

Та, слово "перука", чи вихідне слово "перукарня" із французької. Крім того і парасоля, диван, зофа, парфуми...все з французької.
Загалом це нормально у всіх мовах.

---------- Додано в 18:03 ---------- Попередній допис був написаний в 17:54 ----------

Мені дуже подобаються назви місяців. Імя кожного місяця по суті його опис. Листопад - листки падають, квітень - квіти ростуть.... У російській назви місяців пішли з латині, відповідно чуже і незрозуміле...
Цікаво, чому у нас імена (жінок, чоловіків) в основному мають грецькі походження? Хтось щось знає?