а ви любите українську мову?

Я також розмовляю більше на діалекті/говірці.
А от діти і їхнє покоління вже більше послуговується літературною мовою.

 

Гарбузові - так. Про кабакові- новина) Якось кабачки завжди неспілими зривають, тобто без сімян. Кому вони здалися спілі? Козам?

 

Мій син також.. Найменший - також. Невістка з маленького райцентра на Харьковщині має схильність до суржика, за нею старша синова донька...
Чула як син обурювався, коли мала його звала "папою"( клич "татунцю")).А син малого називав "козарлюга", той теж обурювався, так смішно)

 

Прочитав про кіз, і @mypucm прийшов на гадку...

 

самозабанився, гадаю?

 

Може...

 

Ви плутаєте кабаки і кабачки.
У нас кабаки, це те, що у Вас гарбузи.
karpuz (турецьк) - арбуз (рос) - кавун (укр)
kavun (турецьк) - диня (укр) - дыня (рос)
диня (закарпатською, русинською) - кормовий гарбуз (свінська їжа): ДИНЯ - Кормовий гарбуз, в переносному виразi - голова https://sat-prof.com.ua/showthread.php?t=6094

 

он воно що, Міхалич)
Йой, ще й кормові гарбузи бувають. Чи це тыква(рос)?

 

И ты ещё возмущалась моему обращению "борщеварочка". У самой сын выбрал в супруги селяночку.

 

А Ви, собствінна гаваря, пачіму інтєрєсуітєся? Ви нє із міліціі случайно?

В основному у нас суржик. Їв-плакав, срав-балакав...
Іноді коли чую, як мати з кимось по телефону починає "па-русскі гаваріть" (є в неї такі бзіки з деякими співрозмовниками) - мене починає коробити. Хочеться тапком кинути. Я її постійно підстьобую щодо цього.

Спойлер: Не в своїй тарілці

Прибув Сава до Києва
З дружиною в парі.
Продавали сало, м'ясо,
Яйця на базарі.
З покупцями торгувались,
З людьми говорили.
Потім пішли Хрещатиком
На Дніпрові схили.
А як звідти повертались,
Мовив Сава жінці:
— Давай "чтокать",
бо невдобно,
Що ми українці.

 

Твою мать, нельзя же твою мать так.

 

Переклад на українську Стівена Кінга.

Через два роки, в останній день навчального року, я сидів у тій самій учительській і продирався очима крізь купу фінальних есеїв відмінників мого семінару з американської поезії.

Мені особливо "сподобалося" фінальних есеїв відмінників мого семінару . П"ять слів підряд у родовому відмінку, причому слово іноземного походження есе вжито в множині.

В оригіналі було

Two years later, on the last day of the school year, I was
sitting in that very same teachers’ room and reading my way
through a batch of final essays my American Poetry honors
seminar had written.

Замість "продирався очима крізь" можна було спокійно написати "вчитувався", а замість "фінальні есеї" - "випускні роботи"

 

Galya Plachynda
21 жовтень о 15:27 ·

Я сьогодні назвала сукою незнайому жінку, багато старшу за себе.. Я вимовила це слово, дивячись їй у очі.
На Житньому ринку ми разом стояли в черзі в молочному ряду. Черга просувалася повільно, всі хотіли скуштувати того творогу перш ніж купити, зрештою, виникла якась млява перепалка, і дамочка, яка стояла попереду мене і яка реально задовбала всіх своєю «дегустацією», на моє зауваження кинула через плече: «И откуда вас здесь столько набралось…», маючи на увазі мою українську.
Я зависла…

Давненько я не чула подібних пасажів. Сиріч, із часів моєї юності…
Спершу я дуже багато чого хотіла їй сказати.

…Я хотіла сказати, що саме ось такі імперські наративи десятиліттями принижували україномовних, заганяючи їх у комплекси, примушуючи соромитися і відрікатися рідної мови, як неповносправного родича.
Хотіла сказати, що з дитинства пам’ятаю співчутливо-глузливі погляди таких «кієвлян», які дивилися на мене, - -дитину, яка пішла до школи, не уміючи говорити російською, як на Мауглі.
Хотіла сказати, що в університеті почула на свою адресу «когутиха» у 38-му, «студентському», автобусі, який курсував від червоного корпусу шеви до Виставки. І це стало одним із найбільших психологічних потрясінь моєї юності.
Хотіла сказати, що знала безліч львів’ян, які заради кар’єри тут, у столиці, легко переходили на російську.
Хотіла сказати, що парторг мого рідного факультету журналістики Галина Михайлівна дзвонила моєму батькові і казала: «Сергію Петровичу, вплиньте на доньку, її заклики до надання українській мові статусу другої державної до добра не доведуть» (про цей телефонний дзвінок я дізналася багато-багато років потому. Бо тато знав, що будь-які «батьківські настанови» у моєму випадку не працюють).
Хотіла сказати, врешті, що я не «понаєхала», я теж – киянка, народжена у цьому місті, яке безкінечно люблю і яке, попри десятиліття жорстокої русифікації, лишається ментально українським.
Хотіла сказати, що ніколи не голосувала і не проголосую за тих політиків, які, - будучи україномовними в публічному просторі, - у себе дома говорять російською. Тому що знаю безліч прикладів, коли рафіновані русофіли у минулому, переходили у побуті на перфекту українську.
Хотіла сказати, що сьогодні російська мова – один із видів зброї, якою росія нас знищує.
Я хотіла багато чого сказати цій жінці.
Але сказала, дивлячись їй у очі, лише «Ах ти ж сука…» Якби ми були один-на один, я – клянусь, - ще й взяла б її кріпко за барки і добряче струсонула…
Бачить Бог, я зажди намагалася бути толератною. Мене бісили люди на кшталт Фаріон. Але зараз я готова їбашити усіх, хто хоч писне про «откуда взялісь».
Я втомилась бути толерантною. Я втомилась доводити російськомовним, що україномовні - теж культурні, освічені та виховані люди, здатні вести інтелектуальні дискурси, і які – ви тільки уявіть!, - могли народитися у Києві.
І знаєте, ця жінка мені нічого не сказала у відповідь. Думаю, мої бажання виразно читалися на моєму обличчі. Вона, забравши свій творог, мовчки відгребла від прилавка…
..Лише жіночка, яка стояла у черзі просто за мною, чомусь похапцем відскочила аж до овочевого ряду…
І правильно зробила, гадаю

 

View: https://www.youtube.com/watch?v=FVuLbUN2PL8

Ри́нва[1][2] (від пол. rynna < нім. Dachrinne — «даховий жолоб»)

ЛЮЛЬКА - лю́лька короткая курительная трубка, зап., южн., курск. (Даль), укр. лю́лька, польск. lulka. Из тур., азерб. lülä трубка, труба (Радлов 3, 762); ...

 

Ціною життів кращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, - Залужний

"Ціною життів кращих ми виборюємо право говорити рідною мовою, бути українцями, визначати своє майбутнє. Українська мова - це мова наших батьків і дітей. Мова нашої Перемоги", - зазначив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у День української писемності та мови.

Підтримати| Telegram| Facebook | Twitter

 

В українських іменах немає суфікса -ік, він є в російських. Тому правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.

На Полтавщині столітня бабуся називала свого внука (мого чоловіка) Толиком і Толькóм, але ніколи — Толіком. Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською. Натомість Толіки та Віталіки — це суржикізми й наслідок русифікації.

Також нагадаю, що в нас:

▪️не Ваня, а Ванько‌, Іванко або Івась;
▪️не Міша, а Михалько, Михайлик або Михась;
▪️не Юра, а Юрко, Юрчик‌ або Юрась;
▪️не Діма, а Дмитрик або Дмитрусь;
▪️не Петя, а Петрик, Петько або Петрусь;
▪️не Паша, а Павлик або Павлусь;
▪️не Андрєй чи Андрюша, а Андрійко або Андрусь;
▪️не Гордєй чи Гордюша, а Гордійко або Гордусь;
▪️не Костя чи Костік, а Костик, Кость або Костусь;
▪️не Саша, а Сашко, Санько або Лесь, Лесик;
▪️не Альоша, а Олекса, Олешко, Лешко або Лесь, Лесик;
▪️не Льоня, а Ленько або Лесь, Лесик;
▪️не Олєжа, а Олежко, Олько‌ або Лесь, Лесик;
▪️не Гріша, а Гриць або Гринько‌;
▪️не Нікіта, а Микитка або Микитко;
▪️не Коля, а Миколка або Колько;
не Стьопа, а Стець, Стецько, Степко або Степанко;
▪️не Женя, а Генко, Геник, Генусь, Женько або Євгенко / Евгенко;
▪️не Гєна, а Генко, Геник, Генусь або Геннадь;
▪️не Жора, а Горко або Гошко;
▪️не Гера, а Германко або Герко;
▪️не Рома, а Романко, Ромась або Ромко;
▪️не Дєня, а Дениско або Денько‌;
▪️не Тьома, а Артемко або Темко;
▪️не Тіма, Тімоша, а Тимко;
▪️не Вася, а Василько або Васько‌;
▪️не Марік, а Марик або Марко;
▪️не Даня чи Данік, а Даник, Данько або Данилко;
▪️не Бодя, а Богдась, Богданик, Бодик, Даник, Данько або Богданко;
▪️не Боря, а Борик, Борко або Бориско;
▪️не Слава чи Славік, а Славик або Славко;
▪️не Владя чи Владік, а Владик або Владко;
▪️не Толя чи Толік, а Толик або Только;
▪️не Віталя чи Віталік, а Вітик або Вітась;
▪️не Вітя, а Вітик або Вітько;
▪️не Федя, а Федусь або Федько‌;
▪️не Сєрьожа, а Сергійко;
▪️не Кірюша, а Кирилко;
▪️не Вова, а Володько;
▪️не Глєбушка, а Глібко;
▪️не Льова, а Левко‌;
▪️не Іллюша, а Ілько‌.

Ви скажете, що деякі з українських розмовних форм АЖ на один склад довші, ніж російські (наприклад, Вова – Володько). Це не аргумент, бо є імена, які до двох складів узагалі не скорочуються, наприклад, Валерій чи Марина. І нічого, вимовляємо три склади.

Зауважу, що українська мова тяжіє до відкритого складу (закінчення на голосний, а не приголосний звук). Звідси й максимально природними є чоловічі форми імен, що закінчуються на -ко. Уявіть собі, вони зафіксовані ще у графіті Софії Київської кінця Xl століття: Степко, Михалько, Марко. Тобто їм понад 1000 (!) років.

А московських форм у нас багато й серед жіночих імен: Наташа, Маша, Даша, Ксюша, Анюта, Свєта, Лєна та інші, які потребують заміни:

▪️Наташа – Ната, Наталка, Наталя;
▪️Маша – Маруся, Марічка, Марійка;
▪️Даша – Дара, Даруся, Дарця, Даринка;
▪️Катюша – Катруся, Катря, Катеринка;
▪️Іріша – Іруся, Іринка, Орися, Оринка;

▪️Ксюша – Ксеня.
Оксанками вони називатися не люблять, хоча Оксана має те саме значення і грецьке походження, що й Ксенія, як Остап / Євстафій. Зате Оксанами не називають у росії, і це імʼя визнане там суто українським, як і Остап.

▪️Анюта – Ганнуся, Ганя, Ганця.
Ганна — ім'я єврейського походження (в оригіналі Ḥannāh). У грецьку мову воно зайшло з івриту і стало Анна. Чоловічий варіант єврейського імені — Ханан. Тож українське звучання Ганна найближче до оригіналу, навіщо його уникати й соромитися?

▪️Лєна, Свєта, Таня не годяться з погляду української морфеміки: Олена мало б скорочуватися як Лена, Світлана – як Світа, Тетяна – як Теня або Тетя. Натомість Оленка, Світланка, Тетянка звучать по-українському. Альона теж мала би бути Оленою, а Крістіна – Христиною (Христею).

До речі, закінчення -ця у скорочених формах жіночих імен – Ганця, Янця, Дарця, Вірця, Юльця, Ольця, Гальця, Любця тощо – теж суто українське. Змусьте мocковита його вимовити.

Якщо ви помітили, скорочені форми Лесь, Лесик застосовують аж до п'яти чоловічих імен: Олександр, Олексій, Олег, Леонід та Олесь. Так само й форму Леся застосовують до п'яти імен: Олександра, Олена, Ольга, Лариса, Олеся. Самостійними іменами Олесь та Олеся стали не дуже давно. А Генко, Геник може бути і Євгеном, і Геннадієм, як Данько, Даник – і Данилом, і Богданом.

Називаймося правильно, плекаймо своє!

https://www.facebook.com/1000718681...yMjDxo4ztmEYP3vKZkZyHWH3D24gbTdhWK76ocP5paxl/

 

Ярина, Яринка. Наголос на и.

Ярина Ярославівна Чорногуз (нар. 18 травня 1995, м. Київ, Україна) — українська поетка, волонтерка,військовослужбовиця, морський піхотинець, військовий медик, розвідниця Збройних сил України, учасниця російсько-української війни.

Онука українського письменника Олега Чорногуза[1].

За версією журналу «Фокус», входить до списку 100 найвпливовіших жінок України (2021)[2].

 

Я сьогодні вперше взнав, що означає слово шинквас.
Ділюся досвідом

Ба́рна сті́йка — предмет інтер'єру бару. Стійка в шинках традиційно називалась шинква́с (від нім. Schenkfas через пол. szynkwas).