а ви любите українську мову?

Очень надеюсь, литературу уберут не только из библиотек Одессы, но из всех других библиотек тоже.

 

View: https://www.facebook.com/groups/639539150573847/permalink/753143775880050/?sfnsn=mo&ref=share

 

Увійти у Facebook

Я завжди заступалась за російськомовних військових, волонтерів України. Я не дозволяла їх ображати, принаймні на моїй сторінці. Я казала - та зробіть те, що вони зробили, та походіть в їхніх берцях, та потримайте їх пиво.
Я виступала за право російськомовних фронтовиків та волонтерів писати книги тією мовою, якою органічно для них писати. Бо навіть коли ти відомий німецький письменник, а англійську знаєш на побутовому рівні чи на вищому рівні - то написати щось навкололітературне англійською ти не зможеш, як не намагайся. Бо вчився ти писати німецькою, як не крути. Література це література, навіть якщо це спроба літератури.
Я казала, аби не силували людей, бо примусова українізація, замішана на хейті у фейсбуці, не приводить до любові до мови. Я казала - та дайте їм час, вони самі плавно перейдуть на українську мову. Бо мова - то почуття любові. А любов насильно не насадиш.

При цьому я сама одного разу змінила свою сторінку з російськомовної на україномовну. І я одразу втратила кількість підписників, і далі втрачала, аж доки не почала нарощуватись та заповітна цифра, так потрібна нам у волонтерскій роботі.
Але спочатку я втрачала. Та зробила я це з почуття любові до мови.
При всьому цьому свої літературні спроби я починала російською, і, зізнаюсь щиро, так мені було писати легше і органічніше. А коли я почала водити пером по листу українською - з жахом зрозуміла, що виходить щось на зразок статті в газеті "Сільські вісті" Тоді я працювала і працювала над своєю мовою дитинства, мовою рідного дому, тата й мами, і тіток - аж доки не почала ловити обережне схвалення моїх текстів від самої себе, а чи то просто луною звучали голоси моїх бабусі, тіток-педагогів та тіток-акторок, татка мого, журналіста, і мами, викладачки російської та української мов. Я й зараз не готова видати більш-менш притомний навкололітературний текст, особливо великого формату, але я наполегливо вчусь, я шліфую те, що мусить колись стати текстом, який викличе принаймні повагу.
Але то я, то мої спроби, а інші, може, так не можуть, казала я собі і виправдовувала українських, але російськомовних літераторів. Саме літераторів, бо письменниками назвати їх ще складно, це ще не рівень письменництва, перепрошую, браття, з повагою, але...
При всьому цьому моя сім'я прейшла на українську у побуті, до того було як карта ляже, яка мова скочить на язик, тією і спілкуємось. А десь в сімнадцятому не просто перейшли, а навіть почали робити одне одному зауваження - ану державною, чому це не державною? Але то ми, наша сім'я, хіба я можу вирішувати за вас, якою мовою спілкується ваша сімя?
Ну, тобто, моєю доктриною було - за ділами їх судіть, а не словами їх.
Ну, тобто, я намагалась говорити сама собі - відповідай за себе, не вимагай від людей стрибнути через власну голову.

І раптом я спинилась. А що ж мене спинило?
Дзвінки.
Дзвінки почались у день вторгнення, їх йшло все більше й більше, як у чотирнадцятому, а потім знову більше й більше. Дзвонили військові і мобілізовані, дзвонили добровольці і призвані, дзвонили мами і дружини, доньки та сестри, браття та куми. Усі вони просили допомоги для армії, для своїх кревних.
Вісімдесят процентів (80 дзвінків починались російською.
Я відповідала українською.
Майже одразу мені відповідали теж українською. Коли не відповідали, я просила постаратись перейти на українську. Люди переходили.
Усі вони чудово вміли спілкуватись українською мовою.

Далі пішли дзвінки від переселенців, в тому числі з визнаних переважно російськомовними областей України - Донецька, Херсонська, Харківська.
Дев'яносто процентів (90 цих людей починали розмову російською мовою. Я відповідала українською.
В переважній кількості розмов усі ці люди одразу переходили зі мною на українську мову. Усі вони чудово спілкувались українською.

Потім прокинувся малий бізнес і почались дзвінки від виробників.
СТО ПРОЦЕНТІВ (100 дзвінків починались російською мовою.
Всі сто процентів одразу переходили зі мною на українську мову, коли я їх про це просила. Всі вони, виявляється, володіли українською мовою.

... і тут я замислилась.
Я проаналізувала розмови. На моє прохання говорити українською не було жодної агресії у відповідь. Іноді люди вибачались, що не володіють достатньою кількістю слів, перепрошували, збиваючись на російську кальку.
Всім я відповідала, що їхня українська мова чудова. Що дарма вони комплексують. Вони дякували. І далі вже говорили зі мною українською мовою.

Отак просто, спитаєте ви? Без скандалів, без "якою хочу, такою й говорю"
Отак просто.
Але з однією поправочкою.
Всим цим людям було щось потрібно. Сім'ям військових і самим військовим - допомога. Допомоги шукали переселенці. Малий бізнес шукав клієнтів. То, може, причина нестерпної легкості такого переходу на українську мову в цьому?

А може, й ні. Просто, можливо, людина навіть не знала, що в неї чудова (хороша, непогана, підкреслити потрібне) побутова українська мова?
А може, просто прийшов час...

фото Костя Андрійович

 

Уявляєте собі ситуацію: в кацапії усі говорять українською мовою, але для бажаючих відкривають курси вивчення рашистської мови. Це тільки наше ущємльонноє насєлєніє може жити в Україні, ходити по українській землі, їсти український хліб і ненавидіти українську мову. І лише коли рашисти почали вистрілювати своїх братьєв, вони починають розуміти, що мова таки має значення. Як то кажуть: краще пізно, ніж ніколи

 

Ты многих выходцев из УССР приучил в Германии к мове?

 

А на маєш...

 

Посмотрим как он себя поведёт в кризисной ситуации. Не перейдёт ли на противоположную сторону.

 

View: https://www.youtube.com/watch?v=1MMDGI4EqKs

 

А Ви знаєте...?
Знаєте, хто вбив автора всесвітньо відомого "Щедрика" Миколу Леонтовича?
Знаєте, хто на допитах відірвав Максиму Рильському вуса зі шматом шкіри і м'яса?
Знаєте, хто розстріляв автора відомої книги "Камінна душа", бандуриста Гната Хоткевича?
Знаєте, хто довів до самогубства Миколу Хвильового чи Миколу Скрипника?
Знаєте, хто вбив Леся Курбаса та Миколу Куліша однією кулею, аби...зекономити?
Знаєте, хто і чому розстріляв Миколу Зерова? А Валер’яна Підмогильного, Мирослава Ірчана, Марка Вороного, Євгена Плужника, Григорія Косинку, Майка Йогансона...?
Знаєте, хто і по яких саме статтях ув'язнили Сергія Параджанова після гучної прем'єри "Тіні забутих предків"?
Знаєте, хто спалив всі ноти Василя Барвінського на подвір'ї львівської консерваторії, а потім "дарував" 10 років концтаборів разом з його дружиною, - донькою відомого науковця Івана Пулюя?!
Знаєте, чому виїхали за кордон Анна Стен, Сергій Лифар Михайло Ломацький? А сини відомого гуцульського письменника Петра - Шекерика Доникового, який сам пропав безвісти?!
Знаєте, хто забороняв творити першому теоретику українського народного танцю Василю Верховинцю?
Знаєте, чому відбувала каторгу Людмила Старицька - Черняхівська? А Параска Плитка - Горицвіт? Ольга Нестеренко?
Знаєте, хто і чому назавжди заборонив Олександру Довженку повертатися додому, в Україну?
Знаєте, хто повісив автора відомої "Червоної рути" та інших українських шляґерів Володимира Івасюка?
Знаєте, хто звів з життя в тюремній камері Василя Стуса?
А чи може знаєте...?
Відповідь на всі "знаєте" відома і одна: радянська влада, тоталітарна система, моzKалі, російське бидло, яке вже кілька століть нищить наш цвіт, наших митців, нашу мову, наші традиції, нашу культуру.
І цих "а знаєте, хто і чому..." - хмара, бо росія не може змиритись, що Україна та її народ - вільний, мудрий, нескорений і надзвичайно сміливий. Бо навіть під дулом ворожого російського автомата наші українці жартують і співають пісні.
Будь ласка, знайте. А найголовніше, пам'ятайте і розповідайте иншим: хто, чому, навіщо, за що і як. Незнання нас, інколи, губить. А непокаране зло, на жаль, завжди повертається... Як і тепер.
P.S. Впевнена, Ви можете продовжити цей список. Але дозвольте нагадати про ці "а знаєте" і якою ціною...
І від себе :якщо ти українець , ти повинен і хотіти і змогти хоча б намагатись розмовляти українською , хоч ламаною ,хоч суржиком ,але Мовою .
для цього не потрібен найвищий рівень IQ ,лише свідоме бажання ...якщо ти українець...

© Уляна Маляр

 

З 16 ЛИПНЯ ЗАПРАЦЮЮТЬ ШТРАФИ ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНОГО ЗАКОНУ
Штрафуватимуть зокрема голів ОВА та міських очільників, які порушують мовний закон.

Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в ефірі телеканалу «24».

16 липня 2022 року набувають чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких Уповноважений має право накладати штрафи на всіх, хто порушує мовний закон.

«Будь-хто, хто порушує право громадян України на отримання інформації державною мовою (державний службовець, директор школи, журналіст), може отримати штраф за порушення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», – сказав він.

За словами Уповноваженого, місцева влада зможе отримувати кошти за ці штрафи до своїх місцевих бюджетів: «Якщо міські голови окремих міст не знають, як наповнити свій бюджет, вони можуть і далі порушувати мовний Закон та поповнювати місцеву скарбничку. Процедура дуже проста: фіксується факт, складається протокол, надсилається повідомлення та ухвалюється постанова. Так само як сплачується штраф, скажімо, за правопорушення на дорогах, так само буде накладатися «мовний» штраф, який можна буде оскаржити у судовому порядку».

Як зазначив Уповноважений із захисту державної мови, майже щодня очільники військових обласних адміністрацій, міські голови демонстративно на всю країну порушують Закон.

«З 16 липня вони мають унікальну можливість потрапити до списку осіб, на яких може бути накладено штраф. У мене прохання та вимога до наших очільників, які виконують бездоганну роботу за організації національного спротиву: робіть все для того, щоб таких порушень на перспективу не було!», – сказав він.

З 16 липня запрацюють штрафи за порушення мовного закону

 

View: https://www.facebook.com/groups/394148334076653/permalink/2280665305424937/


Ну що, русня, радійте. Ви відібрали в мене те, чого, мені здавалося, ніхто відібрати не в змозі. Ви відібрали у мене мову. Вгадайте, яку! Вашу, трясця, російську. Дерусифікували… хай би вам

Вчора під моїм дописом точилися бурхливі дискусії – понад 100 коментарів! Мовне питання в нас чи не найгарячіше. Я отримала сильний і важливий досвід і багато чого зрозуміла. Дякую за кожну думку. Отже, короткі тези:

Російська мова стала символом травми, припинивши бути просто засобом спілкування. Теперь це тригер болю. Її звучання провокує ретравматизацію.

Мій глибинний намір – робити так, щоб у світі стало якомога менше болю і страждань, більше – щастя, любові, гармонії, творення.

Якщо моя мова є джерелом болю для тих, хто мене оточує, то варто це чесно визнати і припинити завдавати біль. Особливо тим, кому натомість потрібна допомога, в тому числі психологічна. І замість допомагати я завдаю шкоди (ненавмисне, звичайно).

Тому відтепер мої дописи українською. Не через масову критику / почуття провини / бажання комусь догодити / відповідати чиїмсь очікуванням / спробу виправдатись – Боже збав! А через контакт з реальністю і усвідомлення того, що я мовою можу поранити, завдати болю.

Моя величезна помилка була в тому, що я прагнула дивитись в суть питань, в глибинні процеси психіки, не зважаючи на тригери, як спускові гачки реакцій. Виявляється, я мало брала їх до уваги. Тільки в безпосередній терапії, де, до речі, в жодного клієнта не було аніякої реакції на мову – все спілкування було абсолютно природнім, як дихати. Тією мовою, якою природньо для обох. Будь то російська чи українська.

Висновок – на тригери треба зважати.

В моєму безпосередньому оточенні - чоловік, батьки, діти, брат, сестра, колеги по професії, і всі мої вчителі (як професійні, так і духовні), значна частина клієнтів говорять російською. Для мого оточення мова не є тригером. Отже я його не дуже помічала. Шкода.

Мудрість, виваженість та толерантність властиві людині в стані стабільності, спокою та сили. А от в стані травми – ні. Там суцільний біль та гнів. Тому цілком зрозуміло, чому стільки нарікань та докорів. Людям боляче.

Прошу єдиного. Коли біль вщухне, і мудрість вийде на перший план, спробуйте дивитися не на поверхневі прояви, а в суть людини - на її дії, вчинки, результати, наміри, рух душі, масштаб мислення. Це важливо.

Ми – українці – набагато більше ніж просто нація з численними ознаками приналежності, за якими більшість намагається себе ідентифікувати (мова, символіка, традиції, звичаї, культурні надбання тощо). Нам ще належить ретельно попрацювати зі свої ідентифікацією. Але точно знаю, що масштаб має біти значно більший. На рівні духу та волі.

Слава Україні! Слава нашим воїнам! Боже, бережи Україну.

 

Немає такої нації як російськомовний українець...

Увійти у Facebook

⚡⚡Відмовка “какая разніца” зараз вже не працює. З 1️⃣6️⃣ липня мовних "зрадників" будуть карати штрафами. Сподіваюсь, це стимулюватиме наших громадян до вивчення української. Мовний закон вже діє 3 роки, але поки все трималось на доброму слові, яке подіяло не на всіх.

Серед посадовців вже відомо про 25 порушників. У їх числі перші особи Харківщини Олег Синєгубов та Ігор Терехов. Вони використовували російську у ТВ ефірах, соцмережах і телеграм-каналах. Тепер їх чекає лист-попередження від мовного омбудсмена, а далі - адміністративний штраф.

Немає такої нації як російськомовний українець. Хочете працювати і навчатися в Україні - вивчайте державну мову. Все просто. Такі правила діють в усіх європейських країнах, до яких ми прагнемо приєднатися.

Ворог може підступно “прикинутись” своїм, пов'язати жовто-синю пов'язку, але мову не підробити!


P.S Поділіться в коментарях про ваші рецепти для тих, які перейшли з російської на українську. І що саме спонукало це зробити.

Оксана Савчук.

 

От чому я і казав, що від таких як я, кацапи в будь-який момент можуть чекати сокиру в спину. Оскільки якщо мені треба буде, то хрін вони мене відрізнять від свого - від Тьоткіно і до Сахаліна.

Спойлер

Коли я в останній раз був в Пітері, то я помітив в музеях біля кас надписи такого змісту: "Цена білєта для граджан РФ - 100 руб, для граждан другіх стран - 300 руб". Ціни, скоріш за все не зовсім такі, але суть була в тому, що для некацапів ціни були вищими на порядок (десь в 2 рази, десь в три). Але за ті два тижні, що я там був - жодна кацапська курва не змогла вирахувати в мені фашиздонаціоналістобіндєрафца

А от кацап і паляниця це вже речі несумісні

 

Я тоже это видел диференцированные цены. И они работают только по предьявлению паспорта

 

а накуя вимагати паспорт, якщо людина розмовляє на такій мові, яку неможливо відрізнити від мАскви, смАлєнска або вАлгаграда? Звісно, якби підійшов до каси і на ломаній російській почав розмовляти, то тут без паспорту не обійшлося б... От якщо сюди, до нас, приїде кацап, то вистачить кількох хвилин або буквально пари його слів, щоб його розкусити без усяких документів і паспортів. Як кажуть - видно птицю по польоту. А такого, як я, в кацапському середовищі розкусити неможливо, бо я там як риба у воді. І у Львові у мене жодних проблем теж не буде, в чому я вже не один раз переконувався, спілкуючись з львів'янами. Тому від Чопа і до владівастока я можу бути "своя" людина в певних колах. До того моменту, доки сокиру в спину не загоню і скажу шо так і було

 

Видно много иностранцев пользовалось льготой а потом хвастались в фб

 

Кабінет Міністрів України - Тарас Кремінь: 16 липня набирають чинності низка нових норм закону про державну мову та запроваджується адміністративна відповідальність за порушення

зі

Треба гнати язік навздогін за русскім корабльом, шо нє?

 

До вас звертається захисник з Дніпра. Послухайте дуже уважно.


View: https://www.facebook.com/groups/394148334076653/permalink/2287306268094174/