а ви любите українську мову?

Разница в другом. В украине всегда было хуторное хозяйство а в росии мировое.
В россии было имперское мышление в украине украине общественно индивидуальное. Так что это вообще разные народы одной языковой группы

 

И этого человека половина форума восхваляет.

 

Катерина Гречана
Вчора о 11:33 ·
24 квітня було рівно два місяці, як я опинилась в Тернопільській області. Розмовляю українською.
Втягуюсь настільки, що зараз вже починаю думати українською. А коли читаю російськомовний контент, ловлю себе на тому, що автоматично перекладаю текст українською.
Отже, переходячи на українську дійте послідовно:
1) усвідомлено, без тиску приймайте рішення переходити на українську,
2) активно слухайте ТБ/радіо
3) читайте статті/книги, дивіться переклад незрозумілих слів.
4) починайте говорити не соромлячись помилок та неправильних наголосів ( нічого якщо спочатку буде суржик)
5) починайте писати смс та пости українською
6) як і в вивченні любої мови, потрібна практика.
Практикуйте 3-6-12 місяців і ось!
Ви є власник мови однієї з найкрасивіших у світі.

 

Не можуть бути ці народи однієї мовної групи, оскільки кацапи не розуміють українську. З білорусами питань нема в цьому плані, а от з кацапами є... Моє нещодавнє спілкування в одній з груп у вайбері в черговий раз це довело.

 

Ну с этим не ко мне а к специалистам. По остальным пунктам вопросов нет?

 

для цього непотрібно бути великим спеціалістом. Достатньо неодноразового особистого спілкування з кацапомовною особою з будь-якого регіону кацапстану (за вийнятком прикордонних, накшталт Тьоткіно). мАсква, лІнінград, кАстрама, свІрдловск... Це список далеко не повний - ПОВНИЙ НУЛЬ.
А з білорусами все по фен-шую. Чому?

 

Ты же меня понимаешь? А если я начну писать на иврите не поймешь вообще ничего

 

А що заважає кацапам, умовно кажучи з Магадана або Чити, робити те саме по відношенню до мене?

Ті, хто пишуть на івриті, не волають на всю горлянку, що МИШЕБРАТЬЯІАДІННАРОТ.
Повторюся вкотре ще раз: раз ми адіннарот, то в жодної з цих народностей, яка себе до цієї категорії відносить, не повинно бути непорозумінь і питань на мовному підгрунті. Кожен з них може говорити на своїй мові і в іншого не повинно бути ніяких непорозумінь.

 

Мы с арабами тоже братья . И каин был брат авелю
Нутойщозтого?
Проблема не в языке. Он может быть как угодно родственным. Вот пример : мы с тобой говорим на одном языке, но говорим на разных языках

 

View: https://www.facebook.com/100068984387109/posts/299624119013732/


Сьогодні ми переживаємо надзвичайний історичний момент утвердження української мови

З 24 лютого 2022 року розпочався не тільки новий відлік в історії України та всього світу, але й незворотні процеси для утвердження української мови як державної. Про це сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, виступаючи на всеукраїнській освітянській конференції “Освіта в громадах під час воєнного стану. Українська мова як об’єднавча складова народу України”, організованої за сприяння шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні”.

“Фактично з 24 лютого 2022 року розпочався не тільки новий відлік в історії України та всього світу, але й новітній етап для утвердження, і хочеться вірити, остаточного цементування тих мовних висот, які продовжує здобувати українська як державна. Серед наріжних чинників - це питання самоповаги, цінностей, відповідального ставлення до своєї історії, культури, традицій, і, звичайно, української мови та літератури. Ми є свідками великого націєтворчого чину, реального зміцнення громадянського суспільства, справжнього захисту громадян України, які, перейшовши на спілкування державною мовою, наближають перемогу”, - зазначив Тарас Кремінь.

Уповноважений наголосив на важливості оптимальних механізмів утвердження української мови в умовах воєнного стану.

“Особливо це важливо для тих громад, які перебувають під постійними обстрілами; для тих закладів освіти, органів управління, які, підтримуючи освітній процес дистанційно, поступово відновлюють свою роботу. Це стосується і тих громад, які створюють кращі умови для внутрішньо переміщених осіб: освітян, здобувачів освіти, батьківства. Розгалужена мережа мовних курсів, організована кращими університетами-волонтерами чи педагогами-волонтерами, як-от: Артуром Пройдаковим - переможцем Global Teacher Prize, а також мотивуюче мовне середовище для “гостей громади”, як це реалізовано Лесею Калинич - очільницею Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради, заслуженим учителем, - це все кращі мовні практики, що сприяють розвиткові мови. І цей новий досвід повинен поширюватися в Україні”, - наголосив Тарас Кремінь.

За словами Уповноваженого, сучасні воєнні, суспільно-політичні, культуральні процеси відіграють надзвичайно важливу роль для утвердження української мови як фундаменту національної безпеки.

Окремо Уповноважений зупинився на питаннях лінгвоциду.

“В контексті своєї діяльності ми продовжуємо фіксувати масові порушення мовних прав громадян України, дискримінацію громадян за мовною ознакою. Рік тому ми оприлюднили свою спеціальну доповідь стосовно лінгвоциду на окупованих територіях - в Криму і в частині Донецької та Луганської областей. Тоді ми зафіксували кричущі факти, які, на жаль, мають своє продовження і сьогодні. Факти лінгвоциду ми збираємо, вони є предметом уважного розгляду правозахисних організацій України та світу. В цьому питанні ми перебуваємо в тісній співпраці з освітнім омбудсменом, з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини”, - підкреслив Тарас Кремінь.

“Спроби відновлення навчального процесу в Старобільську, Мелітополі та Маріуполі, викрадення педагогічних працівників чи вивезення їх до Криму до “мовних таборів”, викрадення сотен тисяч дітей - здобувачів освіти. Ці та інші факти демонструють нам та міжнародним організаціям масштабність геноциду громадян України російськими окупантами. Завдання - покарати злочинців та не допустити такого на майбутнє”, - зауважив Уповноважений.

“Мета кожної громади - скористатися наявними інструментарієм та знайти кращий шлях захисту мовних прав громадян України. Всі ми - на єдиному мовному фронті, яким гартуються державотворчі перемоги”, - зазначив Тарас Кремінь.

 

Міфи і правда про ПАЛЯНИЦЮ: що каже наука

Розбираємося по-лінгвістичному, чому все-таки русня не вимовляє слово "паляниця", а ще вдивляємось у глибину віків по аналогічні приклади в історії.


View: https://youtu.be/Dj9eHnS_v7Q

 

Тут не надо быть учёным. В русском нет сочетания букв "ця" в словах. По этой же причине любому иностранцу очень сложно говорить "щ". Не скажу про все языки мира, но в самых популярных европейских языках такой буквы нет, поэтому представители этих стран с трудом говорят слова, содержащие эту букву.

 

Мені складнішим видається не сам по собі один м'який звук "ць", а "кулемет" з твердих та м'яких звуків, що чергуються всередині одного слова. Ті самі паляниця, нісенітниця, залізниця - слова, що не просто містять в собі м'яке "ц", саме на чергуванні будь-який росіянин спалить себе))

 

View: https://www.facebook.com/1520024120/posts/10228515155173451/?app=fbl

 

В русском есть слово "поленница".
Мою идею про "ця" легко проверить тем, кто в совершенстве владеет украинской. В мове нет сочетания "ыу", а в каком-нибудь туркменском может быть слово "дыул". При попытке его сказать создаётся непривычное напряжения голосовых связок, потому что для них необычно работать в таком режиме.

 

View: https://www.facebook.com/groups/1173297849445774/permalink/4887880014654187/

 

View: https://www.facebook.com/groups/394148334076653/permalink/2222519991239469/

 

View: https://www.facebook.com/groups/1173297849445774/permalink/4891877204254468/

 

Artem Shulzhenko

 

А Путіну не все одно: