а ви любите українську мову?

От я і кажу:
карочє, я поки що ні від кого не почув притомної відповіді на запитання "для чого Україні переходити на латиницю?"
А питався я у багатьох і всяких-різних прихильників латиниці. Всі городять шо попало

 

Ви не це запитували. Я відповів на оце запитання.

А "для чого" - я відповів раніше. Так зручніше.

А противники переходу на латиницю городять що попало.

До речі, в Туреччині також в свій час було багато противників переходу на латиницю. Городили що попало.
Зараз усі за милу душу користуються латиницею. В тому числі і я. Хоча маю бажання колись спробувати читати турецькі тексти, написані арабським алфавітом.

 

Расскажи, сколько Хорватия терпела от Сербии во второй мировой войне и во время 1992-1995.
Ты, старый маразматик, думай перед тем, как что-то сказать. Идиотом выглядеть будешь, как сейчас.

 

Переход с арабского на латиницу был связан с избавлением от засилья ислама, усиления национальной самоидентификации (много слов было заимствовано из арабского), и реформа была организована национальным лидером, который до этого сделал очень много для своей страны.
Ты хитрожопый кацалапый, хочешь разорвать связь между нынешней Украиной и прошлыми временами. Церковный язык кириллицей, вся история на кириллице, все достижения на кириллице. Сколько у Украины останется аргументов на историю и всё остальное после перехода на латиницу?
Причина у тебя только одна - работать на Москву, чтобы хуже было Украине. Вот и весь ответ на вопрос о переводе языка на латиницу.

 

@medwedo berlogsoni, так це ж Туреччина

зі
Щоб не сперечатися, давайте зробимо простіше і раціональніше

@medwedo berlogsoni, а Ваші діти ЗА чи ПРОТИ переходу України на латинку?

/я своїх також запитав, чекаю на відповідь. Як вони скажуть, це я і прийму )/

 

Ну, і що вони, Ваші діти, відповіли?
Я прошу пробачення, що не заглядав у тему. Особисто для мене сперечатися, переходити на латиницю чи ні, це якби Ви з кимось сперечалися про доцільність української мови, коли всі українці й так володіють абшепанятним, існує стала термінологія на абшепанятном, а в українській мові ще треба придумвати, як буде краще: додаток чи застосунок.

Старший син відповів "не знаю", а потім додав "це ж треба буде вивчати латиницю". Ніхто не любить вчитися. Як от більшість тут не хоче вивчати іноземні мови, так і інші не мають бажання переучуватися.

А зайшов я в тему ось чого.

Читаю, як Ви розумієте, казку про Чарівника Оз іспанською.
І от таке речення (контекст такий: вони йшли маками і Дороті та Тото заснули, нанюхавшись, а у Лякливого Лева почали очі злипатися. Чоловікові із соломи та Бляшаному Лісорубу сп"яніння від запаху маків не загрожувало, бо у одного в голові була набита солома, а у другого - зовсім порожньо).
Так от, речення:
—Echa a correr —dijo el Espantapájaros al León—. Sal de entre estas flores lo más pronto que puedas.
Російською
-Беги, - сказал Страшила Льву. - Выбирайся из этих цветов поскорее.
А українською виділене жирним буде перекладатися "з-поміж". Що більше відповідає і іспанському варіанту, і самій суті. В даному випадку українська мова сильніша від російської. Є в російській, точніше, було застаріле "из промеж", але, здається, зараз таким словосполученням не користуються.

 

Я своїх питав конкретно, без всяких "не знаю" )
Короче, з чотирьох "дитячих" відповідей три відповіді "проти". Одна дитина ще досі не відписалася)

На даний час получається, що з п"яти /я + діти/ чотири "проти".
Значить, по любе я "проти")

 

Яблуня від яблучок...

Але я гадаю, що почнуть із стандартизації української латиниці. Тобто, введуть стандарт, як правильно писати українські слова латиницею. Апостроф залишать, оскільки він присутній в багатьох латиницях.
А от як буде вірно m'yaso чи m'jaso, це вже вирішувати лінгвістам. І куди втулити, наприклад, букву Q. Колись були пропозиції використовувати її для позначення звуку Щ, щоб не писати, наприклад, Onyschtschenko. Просто Onyqenko.
До речі, ха-ха-ха іспанською пишеться ja-ja-ja. І іспанці знають, що це не жа-жа-жа, не джа-джа-джа і не я-я-я

 

Та нє... )
Вони всі четверо дорослі, самостійні і з розвиненим критичним мисленням. От на рахунок впровадження іноземних мов - вони обома руками за. А в латинці не бачать сенсу.
Так що в цьому питанні я їм довіряю.

 

Бачите, вісім рук "за", а Ви не бажаєте вчити іноземну. Так що не кажіть хоча б, що до своїх дорослих дітей прислухаєтеся.

 

@medwedo berlogsoni, я вже настільки старий давній, що мені по барабану іноземна мова . Я з тими Вашими турками говору так, як мені хочесі, і вони /турки/ мене розуміют

А до дітей я прислухаюся. Бо як не крути, а діти завжди на крок попереду.

 

Та й я також уже немолодий. Старшому сину пішов п"ятий десяток.
Але, знаєте, інколи хочеться молодим носа втерти. Спростувати твердження, що побутує: "Я вже старий, мені 30, 40, 50 років, щоб вчити мови".
Слухаю регулярно Стіва Кауфманна, який 46-го року народження, три роки тому він почав вивчати арабську і персидську. І нічого. Цеї ночі знов ролик виклав.

View: https://youtu.be/5i0vRTUoz88

І Ви б своїм прикладом показали дітям, що мову вивчити можна в будь-якому віці.
Адже у кожного є досить часу вивчати мови. При правильному підході.

 

Я своїм дітям можу носа втерти хіба на косовиці
А з чотирьох дітей троє вільно володіють інглішом, і один спікає досить пристойно /бо йому і так файно)/

Я от цього літа навчив внука косити траву своєю звичайною косою. Внук в третьому класі ;

 

От і здивуйте цих трьох, заговоривши з ними англійською, або заявивши "Тут недавно Мазепу Байрона почитав в оригіналі..."

 

Для чого мені їх дивувати подібним чином?
Вони і так інколи від мене офігівають

хоча, по правді, це більше стосується дівчат. Хлопці не дивуються, тільки усміхаються - вони мене знають добре.

 

Тим, хто любить українську мову. Гарний сайт. Є що почитати.
«Хутиръ». Малороссійскій литературный збирныкъ на 1890 рикъ - Т. Долинець - Тека авторів - Чтиво

Вибрати твір і тицьнути на посилання пункту Завантажити

 

Для людей в возрасте какую книгу порекомендуешь?

 

А я дочитую "РАЙ.центр" Люко Дашвар.
Трохи не айс, що читаю її після трилогії "Биті Є", але вже як є.

На черзі чекають "Село не люди" і "Молоко з кров"ю" цієї письменниці.

зі
якась хрєнь з розміром шрифту, ніяк не хоче на 4 переходити... Та най вже буде...

 

Жирним шрифтом виділено приклад давноминулого часу (граматичний термін, плюсквамперфект). Відсутній в російській мові.
спочатку простяг, потім помітив. Раніше відбулася подія "простяг".

В російському перекладі це місце звучить так

Тобто, і в тому, і в іншому випадку використовується просто минулий час.

Один лінгвіст з Канади зауважував існування давноминулого часу, як одну із відмінностей української мови від російської.

Давноминулий час — Вікіпедія

 

Ты лучше жирным шрифтом выдели книгу, которую порекомендуешь, хватит с чмырёнышем переписываться, всю тему засорили.