Грала на скрипці, фортепіано і сопілці. Звісно вокал в муз школі, потім співала в "Писанці", а потім в ВІА. Зараз... на фортепіано люблю пограти, але музика не стала сенсом мого життя. Люблю слухати скрипку, але більше не граю. Люблю поспівати під караоке, але коли сама, бо коли хтось є, мене починає хапати дурка... Особливо коли це пісні сильноголосих співачок... пригадую як одного разу мені в гостях підсунули мікрофон під пісню Валерії "Метелица"... мікрофон був зайвим... вся хата збіглась подивитись хто-то, а потім всі в шоці ходили, бо не знали жи вмію співати...
еще заслушиваюсь арфой, в симф. оркестре... а бандура - никогда не слышала, или....слушала, но не знала, что то именно бандура играла.
Мене вчили музики, грала колить на фортекляпі, сім років музичної студії при нашій школі. Вважаю, жи змарнувала на то купу часу, за інструмент не сідала з випускного екзамену, піаніно - це предмет який займає купу місця в хаті і збирає пил. Якщо буде дитина, то на музику віддавати не буду, хіба сама дуже сильно попроситься.
а я на музику записалася сама. закінчила клас фортепіано. не жалкую зовсім, хоч вважаю, що таланту не маю. але зараз подобається грати для себе, для дітей. особливо приємно коли вони просять щось заграти і чемно слухають
Хотіла страшно на скрипку, мама сказала що не витримає того скрипу поки навчусь, і віддали на бандуру, три рази забирала сама документи-три рази з подачі батька завершувала, давалось легко але без охоти, закінчила все на 5 муз школу,але з часу випускного жодного разу інструменту в руки не брала, подарувала родичці, яка пішла вчитись В інституті навчилась грати на гітарі, але досить примітивно, для себе, все хочу купити собі гітару, думаю пора би вже Музична освіта-однозначно не змарнований час, розвиває, гра в оркестрах, ансамблях, спів в хорах вчить слухати крім себе інших, що теж доволі корисно, єдине що точно не робитиму-не силуватиму до інструменту, нехай самі вибирають
Шкода, я вчився у Москві, тут музиці вчать музиканти. ...але тепер я вам співчуваю. Потрібно тільки мати відчуття ритму і все. Наши вуха треба тренувати як м*яза. Цікаво, а хтось вчився грати на українських народних інструментах?
Рибко, то все неправда. Якщо ви дійсно хочете навчитися, то навчитесь в будь-якому віці. Правда, на перших порах ваші рідні вас не полюблять... Марусино, а на фотографії насправді стара бандура "історична" або "старосвітська". ЇЇ можна почути, але дуже рідно. На ній, на жаль, Металіки не виконаєш...
Колись навчалася у театральній студії, то одним з уроків була гра на одному із муз. інструментів. Я вибрала фортепіано. А ще співала і дерегувала. Провда, я так і не довчилася там
Мене теж ніхто не збирався віддавати на музику, але дома був інструмент - фортепіано, і я сама напросилася, щоб мене віддали в муз. школу А взагалі ввжають, що людей без слуху не буває, існує скритий (внутрішній) слух, який потрібно розвивати
ну так то слух...а голос? слух - одно, но как ты споешь, коли голоса нет, пения вернее. Ты просто получается проговоришь плавно под музыку текст...
Майже аналогічно, хіба ще можу трохи на клавішних, аккордеоні, на губній гармошці. Але співаю тоді, коли хочу щоб гості вже йшли додому. Як кажуть - слух пропав, а голос так і не прорізався.
Маю тут пару "сестер по крові ". Теж вчилася гри на скрипці і на фортепіано. Співала в хорі, у фолькльорному. Хотіла поступати в музучилище після 9-го класу, але мама не проявила ентузіазму а я сама не наважилась. Зато після 11 попала в "політех" (де тоже співала в хорі деякий час ). Не шкодую , що склалось саме так. Зараз "балдію" від симфонічних оркестрів на концертах (особливо від Вівальді і Моцарта). Співаю... хіба тільки на забавах (великих) і вдома.
Хіба не можна стрій змінити? Раджу почати з чогось... там буде можна робити висновки. Але для всього потрібно бажання досягти мети. Ось стаття мого викладача, тут можна прочитати його ставлення до того, що потрібно: http://www.guitars.ru/05/info.php?z926
Музиці я вчився і вчуся,слухаючи:King Crimson,Genesis,Procol Harum,Jethro Tull,Supertramp,10cc,Dire Straits,Uriah Heep,Simply Red........Paul Mc'Cartney,BEATLES
мене здали в музичну школу для загального розвитку. добре, що не на бандуру. я була дуже соромязлива , і мене питають а на чому хочеш грати , я не знаю, може на бандурі, і не знаю добре, що вчасно в кабінет директора забігла моя хресна мама -піаністка, врятувала мене від бандури. в результаті- 5 років з 6 . покинула. спеціальність - ще може бути, от сольфеджіо- для дітей без слуху то страшна мука і сором, і хор я не любила. твори вчила не на слух, а на память. мучила мене та школа. діти на санки - а я на музику улюблені предмети - ритміка ( не знаю чи у всіх таке є, дітки у міні -спортзалі бігать під музику з різними причандалями для гімнасток , моя улюлена стрічка на палочці, в чешках і спідничках і муз. література. висновок: натренувала память, чим можу похвастатися. граю собачий вальс подовжену версію і " розпустили кучері дівчата" на память ото розписалася.............. дєтсво ніц не поробиш.
Я на скрипку ходила 7 літ, спочатку дуже подобалося, поки батьки не почали часто питати чи не набридло мені отоді я задумалася Страшенно ненавиділа сольфеджіо, прогулювала його, думала буде "3" але чомусь поставили "4". Так само терпіти не могла етюди з набором нот (ті що на тех.заліки вчаться). Досі пам"ятаю улюблену "ой сусідко, сусідко" і ще пару веселих. Під Моцарта дуже добре мріялось, на одному з екзаменів я так розслабилася на сцені, замріялася, що майже весь концерт програла на автоматі (під акомпонемент), і раптом розумію що не знаю який саме уривок зараз пілілікаюдумала все, капут...потім закрила очі і... мала файне 5 і похвалу від вчительки
з семи років вокалом займалась... на музичних інструментах на жаль грати не вмію, хоча батьки хотіли віддати в музичну школу, і тепер трошки шкодую , що тоді не пішла...але вокал для мене це все.... на жаль після вступу до ВУЗу не маю можливості так само професійно им займатися, хоча дууууже хотілося б...