А розкажіть про своє щасливе дитинство?

А мені нагадалось,як в класі 3-му,на урок "природи".нам дали завдання зробити перископ.
Найпростіший.
Щось типу того.

Ми з колєґою тото зліпили з картону і вирішили випробувати.
В мене на балконі стояло два міхи бараболь.
Ото ми влаштували прицільне бульбометання.
З балкону.
По ніжепроходящих.
Поки не лишилось півміха.
Але лиш тому,що в двері почала тарабанити делєґація.
Потєрпєвших.
Як вони вирахували?

 

А хто сказав, що воно було щасливе?

 

В мене щось схожу було...я ,як старша,стояла на підвіконнику,рідний брат на рік молодший на табуретці,а двоюрідний на два роки молодший на підлозі(ієрархія ) вони мені подавали шкарлупи з яєць а я їх вдало запускала через форточку з сьомого поверху.

Ну а завершення аналогічне

 

Не памятаю, чи я про це вже тут розказувала, ну але якшо шо то повторюсь.
Колись давно я жила в центрі, а точніше на Федорова біля Дзиги. В тих старих домах, як відомо, стелі дуже високі. Я і мій на рік молодший двоюрідний брат після вечері (на вечерю були смажені пляцки) придумали собі забаву хто докине пляцком до стелі. От малі дурні (нам тоді десь по 7-8 років було) і відстань від землі до стелі здавалась надзвичайно великою.
Ну шо я можу сказати. Забава в нас, як я памятаю, була дуже веселою і захопливою, що аж заходитись від сміху, а потім від плачу і ремня на дупі. Потолок тре було білити на ново, бо поки прийшли дорослі, то весь потолок вкрився круглими жирними плямами Такий от спогад...

 

Хі-хі

А в мене теж в дитинстві було бажання творити....обмальовувала усі шпалери в квартирі....таки талант був в дитини,а куди подівся.....певно ременем *вигнали*

 

оооо, в пізні 80 ті роки, я мала такий творчий талант, що поки мама стояла в тодішній совєцькій черзі, обмалювала маминою помадою всі обої і пів мягкої частини.
Зараз мама розказує, що мало не посивіла як побачила мою творчість , квартира була не наша, нашої дальшої родини, але ми в них знімали.

 

Дитинство завжди приємно згадувати,бо батьки були молодими і всемогутніми.Мене і моїх двоюрідних братів виховували аж занадто строго,крок вліво,крок вправо,не можна...не можна...негарно...Один брат був старший від мене на 3 роки,а другий молодший на 3 роки.Старший вже ходив до школи,коли мене і молодшого брата лишили на нього,бо у наших мамів виникли якісь термінові справи.Ми з молодшим заважали старшому вчити уроки,і він прив*язав (!!!) мене до стола,а молодшого до ліжка,а сам з задоволеною мордочкою сидів за столом і щось там малював.Наші крики було чути на всю вулицю.Бідний був старший,коли прибігли мама з тьотьою.А мій власний подвиг був такий:прийшла до мене подружка і запросила дивитись телевізор(справа була в далекому 1963р.,телевізор був великою рідкістю).Дома не було нікого,а телевізор хотілось подивитись.Отже.треба зробити так,щоб мама не сварилась,що пішла без дозволу.Найперше треба закрити хату на ключ і написати мамі записку,щоб знала ,де я.Далі:ключ треба сховати,а оскільки мама не буде знати,де ключ,треба написати мамі в записці.Приходить моя мама додому і знаходить в дверях записку:"Я пішла до Валі дивитись телевізор.Ключ захований під великою синьою кружкою на столі біля літньої кухні".

 

Мне было лет 5, лето было жаркое и канавы в дачном поселке почти высохли. Я по досочке решил перейти одну из них, оступился и свалился в эту теплую, густую грязь на спину и крепко прилип. Лежал и любовался огромным небом. Звать на помощь даже в голову не пришло... Уже и не помню, как меня отклеивали...

 

Ми з сестрою шпалери обмальовували цукерками типу шоколадних(соєві).в ті далекі 90-і .кажуть,що шоколаду не було,а замінювали тим пластиліном.

 

А ми з братЄльніком розібрали телевізор Огоньок .....за годину всі дитальки лежали посортовані в різних горнятках по формі кольору і розміру...вже брались до радіоприймача коли бабуля з магазину повернулась ))))

 

Веселі спогади дитинства

Давайте писати про спогади дитинства, ну якісь дуже прикольні. Де саме ці трафунки у Львові траплялись. Поділіться спогадами про Львів, але Львів свого дитинства.

 

А чому ніхто не пише?

 

Бо був тут їден мудрагелик, дуже шукав життєві історії для наповнення свого сайту. Змили хлопа. А тут Ви...

 

Що значить, "а тут Ви"

 

На форум часто приходять серійні клони. Сподіваються залишитися непоміченими.
А в нас тут "Матриця"!
Інквізиція теж не спить...