А поговорити?... Тільки для нетверезих форумців!!!

"- Горілки пити не будемо. Пампушок з часником.
- А мо випємо трішечки?
- Нема сили відмовитись. Трішечки. Але відро. Ну два... відра.
- І бочечку пива."
Пропала грамота

 

Сіли вечеряти, ще до приходу внука, влив си гранчак "Зубровки"... Файна... ЛГЗ...
Діти лишили внука на нас і повіялись в гості. Тільки що покупали Даньку. Бабуля колише...
А мене тягне поговорити...
Яке все ж таки життя гарне...
Хтось мені тут закидав, що я живу наче в Раю...
Так!
Все життя, принаймі з сімнадцяти років, я мусів полягатись тільки на себе. Не те що батьки не помагали... Мені було соромно приймати їх допомогу... Я отрмував грошове утримання більше розміру зарплатні моїх батьків... Було по всякому... І голдодували, і розкошували... Але мабуть спадкова риса не давала пожертвувати чимось необхідним для сім"ї, заради чогось, хоч привабливого, але не певного... І моє всеслужбове бажання піти на пенсію і емігрувати в село, на землю... Професія наклала свій відбиток на "голову" - мені комфортніше самому, аніж в великому колективі... Повірте, 200 кг бетонні стовпи в фундамент ложив сам, і ворота на гараж (дворамні з 75-ки) поставив сам.
Ось дивлюсь назад - мда-а-а... Іноді дуже соромно... Є гріхи... Але ні одного солдата не поховав і тільки одного посадив... І то мама попросила... Чесно!!!
Але... Є що згадати, нема що дітям розказати Жарт такий.
Все в мене є: доня, син, невіска, онука і онук, любляча дружина (не люблю цього слова), мама слава Богу жива... Ех! планів я собі нарізав... Батько помер в 55... Я не суєвірний... і в шахті, як він не робив... А стільки хочеться зробити... Ех...

 

Та ше зробите.
Я теж сиджу думаю.......дожити б ,шоб малого на ноги підвести.і опору йому в житті дати,підтримку......
А іноді здається,шо не живу,а ніби сплю,сплю,а коли прокинусь все буде як в 19 (свіжо,молодо,безпечно,життєдайно).Хоч ніц не пила,але думки вештаються всякі різні в голові,згадую студенські роки.Ох!!!!файно вірші писались,вискакували,а зараз вимучуються життям...Файно бути молодим, а ще краще зрілим,мудрим і ше не старим.О,так.так.
Багато часу сплило від тоді ,як було 19-20,за спиною позитивні моменти життя і не дуже,батько пішов у 48....а ,тоді здавалось,шо ого який старий,зараз думаєш собі,Боже,який молодий був.....

 

Дійсно... Скільки часу згаяно... Бігме, не цінуємо поки маємо... Але якби дітлахи не звертались - вуйко-дядьку, дотепер вважаю себе юнаком...
А скільки хочеться...
"заради штуки, щоб сміялися онуки"
Не пам"ятаю чиї рядки...

 

Та я ніби теж .....Але поговорити просто ніпрощо хочеться,хіба нє?
Ото,сидю,п"ю кавусю,мрію,читаю і зараз йду гуляти з малим.
Але ото сидю і думаю,як вже надоїла кухня,варіння,а потім миття,зранку до вечора,якогось би різноманіття.....(трохи перечитую старі книги,трохи казочки з малим) і знову кожен день як минулий і наступний.Скнидію.

 

Йой.....на весілля просили,то м випила не но йден!!!
То би ся зара наговорила,але треба йти спати!!!
Завтра не знаю як встану
В кожній хаті шось випити,а закусити -солодке,цукерки...фе вже не можу!
Так і спитися можна

 

А кобаса сі скинчила? Чи піст си зачєв?

 

Ніц ті дітиска не розуміют в життю...
Шо їх батьки вчили...
Як йдесі там,де мус випити,то тре перед виходом гольнути натще сире яйко і закусити ложкою цукру...
і будеш,як цьвочок...
Памятаю,раз в суботу я був першим дружбою на весіллі в єдного колєги,...цілу ніч...як полагаєсі...А в неділю зраня мав вже бігти першим дружбою до другого колєги...так вже сі стало...
О...
Пару яйків...файна закуска...кава...і був як вОгірок...

 

шось таке як гоголь-моголь?:girl_haha:
вірю - після такого не спянієш

 

Соррі...який цукор...
Ехх...пізно справляти...
Масла.
О.
Слівочного.
А цукор...хм..ну можна й цукру..то таке...
Головне,жиби предидущі інградієнти мале місце бути....

Йой,чо ту смайла нема з піднятим вказівним пальцьом....

 

То так!
Був їм дружбов в Росії в колєги, дєрєвня Солнишково... А перепій і в ниїх є. А п2ют гранчаками. Але капку здоровля було більше... Нічо вєсілє сі вдало... Навіть під гармонь
А ось на Хмельниччині не витримав... Нє, заки даруванє дарували щем стояв, з кожним випив, втрафиф їм... Але потім у сіні спав... А сіно ще в копиці, на городі... А зрані тре в частину... Колєги довго ми шукали заким надибали...

 

Ромку,та після такого хто б то ще міг горівку пити?))))
яйко+цукор+масло!- універсально,майже як гільйотина

 

Я пив....
І то фест пив...

 

Та йой, дате си на спокій... Зрані перед забавов встав-їс, файно поснідав, за дві години як йти - сотку і закусити, а вже під саму забаву мож і масла з яйком... І памітати жи градус мусит лізти догори і пити однаковими мірками... Зачели з 35 грамів - отак до кінця і пити... і не забувати жи за коханє п"єсі третий, семий і двайціть перший келюшок...

 

Поступить син в універститет - вип"ю і добряче!
Бо його універститет - це мій головний стрес. Наша родина завжди всього добивалася виключно власною головою та руками, жодних протекцій - бо завжди соромилися. Мій батько - професор, але я працював вантажником, коли вчився, бо соромно було "клянчити" гроші.

Університет за кордоном - це "висока планка" для нашої родини, і для сина також. По-перше, тому що вчився в українській школі, а всі екзамени - на польській. А просто тупо заплатити, щоб вчився - не маємо змоги - не олігархи, бо, крім нього, ще підростає... Тому може претендувати виключно на стипендію. Зараз важко і йому готуватися, і мені - йому допомагати, бо щоб підготувати йому сторінку матеріалу для вивчення, я перечитую 20 сторінок... Важко.
То стрес тре буде якось зняти... Повзати по асфальту не обіцяю - ще такого не траплялося, але закаблукам лиха дам! Хай би тільки поступив.

 

Два ліьри пива... Літра настоянки від сватва... Кава з конЁяком... Я певно нині в Салун пе портаплю...

 

А я взагалі не вживаю...
Зараз дотримуюсь sXe

 

От і я вже столи скоро буду накривати: ДН! Не знаю, до якої стадії дойде! Бо рік назад казала, що то повноліття, шо треба файно справити. І шо? Було і вино, і мартіні, і коньяк! А додому прийшла твереза, як цвях!!! Ніц не взяло