коли приходить розслабленність, коли спокій доходить до найвіддаленіших точок смиренного тіла,коли відчуваєш, що ти,майже, правий у свїх думках, а на цимбалах душі, награють крапельки алкоголю: приходить Вона - Муза!
Випити і поговорити - один з найвідоміших секретів людства! Пусте базікання під каву, це імітація розмови! А ось, коли відкривається душа і просить ще трошечки, ще крапельку,так і хочеться перевертати гори, і коня наскаку зупиняти!
Випити, поговорити - це добре. але ще би на наступний день не виникало думок "ну навіщо я про це розповіла? Ну хто за язик тягнув?....". На жаль, часто буває...
Візьміть за правило говорити тільки правду і все буде гаразд. При умові, що чините правдиво. Купу років маю чистий спокій. І жодних притензій, наїздів, менінгітів.
Згоден. Але про такі речі взагалі якось не тягне говорити із чужими. Зрештою, колись вчили, що треба знати з ким сідати пити, скільки із ним випити і про що говорити. З часом весь шлак відсіявся і тепер я випиваю тільки дома чи із перевіреними друзями, у вухах котрих все гарантовано вмирає.