А я люблю мови...

А я люблю і українську, і польську, і російську.
Хіба можна не любити ТАКий суперовий інструмент..?

 

Підчас навчання здружилася з дівчатами із Литви. Мова у них складна надзвичайно. Але мені було настільки цікаво, що я намагалась опанувати принаймні кілька банальних виразів і пісні. Коли ми збирались у великій інтернаціональній компанії, то приємно було дивувати оточуючих знанням литовських пісень
Комплімент мені зробили, коли я навмання відкрила Святе Письмо литовською і почала читати. Сказали, що як для людини далекої я зробила мінімальну кількість помилок. Жаль тільки, що я не розуміла, що читаю

 

Тю...
Тут українською не багато розумінням можуть похвалитися...

 

Я також люблю нашу рідну, солов'їну, милозвучну рідну мову. Ще захоплююся французькою мовою і завжди мені подобалася польська мова.

 

Та так, але на цю тему у іншій гілочці дискутують, а у цій ми не про те

 

За рибу - гроші...

 

а мені подобаэться польське "скренч" тобто поверни... в моєї сімї навігатор був на всіх мовах крім укр.. так як воділі, себто татові найлегша польська, то ми вже напамять знали "скренч вправо", "скренч влєво", "єдь просто", "скренч в другі скринт" і так витішувалися з того як малі діти... головне, що голос в навігатора жіночий, то ми його називали "тьоткою" або "полячкою"

 

Був такий собі Карл П"ятий, імператор Священної Римської Імперії, якому історики приписують такий вислів: "Іспанською я спілкуюся з Богом, італійською - з жінками, французькою - з чоловіками, а німецькою - зі своїм конем".
Думаю, той чувак української, бідолаха, не чув... Тоді в італійської б шансів не було, нє?

 

А "вісьта","гайта"...то по якому?

 

А то таке коняче есперанто, жи всі коні розуміют

 

А є ще варінт "Скренч влево, Мішю", "Мішю, помилілешь дроге, облічам трасе" (Мішю = Ведведик)

Не сказала б, що люблю польську. Ставлюсь до неї нейтрально, вона для мене як засіб. Є цікаві слова, як от трамбамбула (настільний ручний футбол), тасьмачянг (конвеєр), жувік (черепашка), льодувка (холодильник), стокротка (ромашка).. І люблю старі песенькі, як от "Ве Львовє" польською, якась вона тоді рідна здається А, і ще віршик один подобається:
Пада собє дещик
Пада собє рувно
То пада на квятек
То пада на гувно
:redface:

Маю виписаних кілька польських слів, які в українській мові означають щось інше. Напишу їх в казуси

 

А ще є відзімішє і банялюки.

 

Згалав ролик "Фірман" .

 

Я же не говорила, что знаю в совершенстве.

 

Мдя... або таке гуральскє

 

По-українськи набагато краще звучить,ну там:-Будь здоровий,Стефку! ніж по-угорськи:-Eге шигідре,Штепан!...шо нє?
Угро-фіни...

 

А що краще бук чи дуб? Або слива чи вишня?

 

Мову можна знати, або не знати. А любити ....... Хіба любити вивчати мови, або їх сприймати на слух, при тому нічого не розуміючи.

 

Стіл дубовий,чи-то дуб столовий,а чи навіть дубовий тейбл,українською мовою з галицькою вимовою звучать мягко і зрозуміло.Бо ми люди добрі!

 

Мови люблю.
Крім своєї рідної , англійська є перша.Думаю що її я знаю непогано
Люблю французьку її я знаю гірше.Так туди -сюди порозуміюся можу, але в "глубоку" розмову не вдавався би.
Люблю іспанську , з неї я знаю кілька курортних слів і речень , які самі лізуть в голову під час відпустки в Мексиці.
Сербо-хорватська, теж добра. Це мова моєї жінки.Нею вона розмовляє з нашою дитиною.ЇЇ я розумію , але говорити пробую рідко.
Коли буваю в тещі в гостях - в Загребі користуюся англійською (коли поруч не має жінки) , а якщо хтось не розуміє , то українсько-хорватським суржиком , де 60-70% українська, даю собі раду.
Польська теж ОК. Розуміти її розумію , бо як кожний львівянин , дивився польське ТБ. Говорити не практикуюся , бо з знайомими поляками говорю по-англійськи.
Російська теж ОК. ЇЇ я бачу тут на форумі, щось читаю нею. Говорити нею багато не говорю. В жінки коліжанка є єврейка з М-ААА-скви , от з нею деколи можу поговорити .Деколи , бо моя жінка з нею спілкуються "ісключітєльна" по-англійськи.

Екзотичних мов не знаю.Але хті-би.Якби не треба було ходити на роботу і мав би багато часу , то обовязково би записався на курси арабської , фарсі , чи мандарин/кентоніз (китайської) мови.

Спеціальної "НЕ любові" до окремих мов не маю.
Трохи ріже вухо португальська, якась вона не дуже милозвучна на слух.
І подобається мені понервувати німців , коли в Німеччині (як буваю там проїздом) , без прошу-перепрошую починаю говорити по-англійськи.А на їхню німецьку , говорю їм (може дещо в грубій формі) щоб , "ю гев то спік інґліш".
Молоді переходять без проблем.А от старшим , видно по них , що їм це не подобається.