А чи дійсно була Куліковська битва?

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Ооо!!!! Пан Данило, пожалуйте сюда: Литва(Украина) и Орда: http://slavanthro.mybb3.ru/viewtopic.php?t=78

Тут Вы вааще закопайтесь в украинско-могольских близких отношениях. Все цитируется по летописям, со сканами, в том числе иностранными.

От себя добавлю: Был такой Казачок Украинский, Евстрат Дашкевич, лучший друг Орды, водил свои сотни, вместе с Менгли-Гиреем, в том числе и на Москву и еще от себя добавлю:

http://litopys.org.ua/oldukr/galvollet.htm

Василкови же едущу по Бурундаи одиному по Литовьской земле, обретъ негде литву,
избивъ ю и приведе саигатъ Бурондаеви. И похвали Бурандай Василка, «аще братъ
твой не ехалъ». И воеваше ездя с нимъ. Ищющю ему сыновца своего Романа, воеваша
землю Литовьскую и Нальщаньску. Княгиню бе бо оставилъ у брата и сына своего
Володимера.


И тако поиде Бурандай ко Володимерю, а Василко князь с ними. И не дошедшу ему
города, и ста на Житани на ночь. Бурандай же нача молвити про Володимерь:
«Василко, розмечи городъ». Князь же Василко нача думать в собе, про городъ, зане
не мощно бысть розметати вборзе его величествомъ. Повеле зажечи и, и тако черес
ночь изгоре всь. Завътра же приеха Бурандай в Володимерь, и виде своима очима
городъ изгоревши всь, и нача обедати у Василка на дворе и пити. Обедав же и пивъ
и леже на ночь у Пятидна. Завътра же присла татарина именемь Баимура. Баимуръ же
приехавь ко князю и рче: «Василко, прислал мя Буранда и велел ми городъ
роскопати». Рче же ему Василко: «Твори повеленое тобою». И нача роскопывати
городъ, назнаменуя образъ победы…


1259 Великопольская хроника: «В упомянутом выше году перед праздником св. Андрея [во искупление] грехов христиан в Сандомирскую землю вторглись татары с пруссами, русинами, куманами и другими народами и безобразно ее разорили грабежами, поджогами и убийствами. И зная, что большое множество людей со своим имуществом прибыло в сандомирскую крепость, окружили ее, непрерывно штурмуя. Русские же князья – Василько, брат русского короля Даниила, а также упомянутые сыновья – Лев и Роман, видя, что осада затягивается, задумали окружить жителей крепости обманным путем. Обеспечив безопасность, [они] сошлись с жителями крепости, убеждая их просить у татар заверений безопасности, и сдать им крепость и имущество, находившееся в ней, чтобы татары даровали им жизнь. Жители крепости, предпочитая [свою] жизнь [спасению] самой крепости и имущества и надеясь сохранить жизнь так, как было сказано выше, обманутые советом указанных князей, будто бы они смогут уйти свободными, не беспокоясь о жизни и о своих женах, получили от татар и указанных князей твердое обещание [и] открыли ворота. Они оставили в крепости все имущество и безоружные вышли из нее. Увидев их, татары набросились на них, как волки на овец, проливая огромное количество крови невинных людей, так что разливавшиеся потоки крови, стекая в Вислу, вызвали ее наводнение. И когда они устали в своей ярости, они остальных мужей, как стадо свиней, столкнув в реку Вислу, потопили. Молодых же женщин, красивых девушек и юношей увели с собой пленными. И погибло тогда много тысяч человек как в продолжительном плену, так и пораженные мечом. Татары же, забрав из крепости и города Сандомира имущество [людей], спалили их; и совершили они, о горе, находясь в Краковской и Сандомирской землях в течение многих дней, деяния злые и безобразные» («Великая хроника» о Польше, Руси и их соседях XI-XIII вв. М., 1987. С. 184-185).


Пришедшу оканьному и безаконьному Ногаеви и Телебузе с нимь
на угры в силе тяжьце во бещисленомъ множьстве. Велеша же с собою поити рускимъ
княземь Лвови, Мьстиславу, Володимеру, Юрьи Львовичь. Володимеръ же бяше тогда
хромъ ногою и темь не идяше, зане бысть рана зла на немь, но посла рать свою съ
Юрьемь, сыновцем своимъ.
Бысть идущу оканьному и безаконьному Ногаеви и Телебузе с нимь, воевавшима землю
Угорьскую: Ногай поиде на Брашевъ, а Телебуга поиде поперекъ гору, што бяшеть
переити треими деньми, и ходи по 30 дний, блудя в горахъ, водимъ гневомъ
божиимъ.

1286:Идущу же Телебузе в ляхы, и с нимь идоша вси князи неволею татарьскою: Левъ
князь со сыномь своим Юрьемь, а Мьстиславъ со своею ратью, а Володимеръ со своею
ратью. И тако поидоша ко Завихвосту и придоша ко реце ко Висле. Река же не стала
бяшеть, и не могоша ее переити. И поидоша во верхъ ей к Судомиру, и переидоша
Санъ реку по леду. Ту же на Сану Володимеръ воротися от нихъ назадъ. А Вислу
переидоша по ледови выше Судомиря и приступиша к городу со все стороне, но не
успеша ничтоже. И почаша воевати землю Лядьскую, и стояша на ней 10 дний.

1287:Минувшим же днемь неколичемь, приехаша слуги его к нему въ Каменечь, иже то были
в ляхохъ на воине с татары. Володимеръ же нача вопрашати ихъ о Телебузе, уже ли
пошелъ и земле Лядьской. Онем же поведающимъ: «Пошелъ». «А братъ ми Левъ, и
Мьстиславъ, и сыновець ми — во здоровьи ли?» Онем же поведающимъ: «Господине,
добри вси и здорове, и бояре и слуги». Володимеръ же о томъ похвали бога. А
Мьстислава поведаша, оже пошелъ с Телебугою на Лвовъ

Ну что? Ужасно?



Додано через 22 хвилини
Красным обведены земли, которыми еще в 16 в. великие литовские князья правили в качестве вассалов татарских ханов:

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

16 ст - давно відбулися Кревська і Городельська унії. Литва входила до складу Речі Посполитої з середини 15 ст.

Здається, Вітовт назвав Тохтамиша сином, тобто визнав своїм васалом, а не навпаки?

А Петро І (скажений) до 1703 р. платив кримським ханам данину.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Платил, но только за Казачью Украину, которая досталась ему в наследство. Что бы крымские татары не разоряли украинские села и города.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

попередніх доказів не відкинено, тому...

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Богданович 10.01.08. 12:05. #122. ===================
...................А Петро 1 (скажений) до 1703 р. платив кримським ханам данину. ==================
конец цитаты.

Наряду с Иваном Грозным в России "облагораживается" и Петр-1.
В "дописе" Бранко он представлен как гуманный радетель Украины, в то время как ему не было дела до украинского народа, в равной мере, как и до этноса Московии.
Последняя платила позорную дань крымским ханам как вассал своему царю по договорам с ними: 1471 года Ивана Великого, 1571- Ивана Грозного, 1591- Федора Иоановича из-за нападений крымцев на Москву.

Как явствуют российские источники, чтобы Московия как государство "развивалась", ей нехватало "жизненного пространства"- выхода к морям.
Петр-1 эту проблему начал решать на Черном море со взятия турецкой крепости Азов. Несмотря на то, что его армия была ограниченно боеспособной, это удалось осуществить в 1696 году благодаря боевому духу и воинскому искусству украинских козаков во главе с гетманом Мазепой и атаманом Лизоблюдом.
За этот подвиг Мазепа вторым в государстве получил Орден Андрея Первозванного.
В 1700 году в Константинополе Турция и Московия заключили договор о мире, по которому крепость Азов и низовье Дона отошли Петру-1. Была отменена и выплата позорной дани крымским ханам.
Этому способствовали щедрые взятки представителям турецкой стороны.

На второй день по получении известия о заключении договора (09.08.1700.) Петр-1 двинул на шведов свои войска, которые и были разгромлены под Нарвой по указанной выше причине.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Але імперцям не завадило продовжити вшановувати своїх. У вікіпедії пишуть такий факт "Четвёртым кавалером Ордена Святого Андрея Первозванного стал 30 декабря 1701 года (10 января 1702) граф Шереметев за победу над шведами при г. Эрресфере."

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Все в наших руках! Ніщо не заважає й нам вшановувати своїх козаків, котрі також сміливо билися проти шведів.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Мазепа був заключив договір з Карлом 12, проти Петра 1, нічо не переплутали, нє?

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

А навіщо нам Мазепа? Вшанування цього достойника призведе до нівеляції статусу України в тій війні. Ви хочете зробити нас програвшими? Я - ні.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Вам, можливо і не потрібно. Хибні, помилкові думки... Не варто з Вами і сперечатися. Читайте, аналізуйте...

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

В такому разі ніщо не заважає вшановувати і козаків які билися разом із шведами прости московитів? Чи щось заважає?

Пропонуєте викинути всі сторінки історії, де Украні було непереливки?

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Заважає. Лише одна невеличка проблема: ці козаки - лузери, разом із шведами. Україна-переможниця - це повинно бути нашим ідеалом, на цьому ми повинні виховувати майбутні покоління, таку Україну ми повинні вшановувати.

Де я таке сказав? Викидати нічого не треба, я мав на увазі лише "вшановувати".

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Так, звісно ...
Хмельницький, врешті-решт - лузер, не взяв Варшаву. Сагайдачний лузер - не взяв Москву. Багато ше там "негероїв"?

Добровольці у бою під Крутами - лузери? Ґонта із Залізняком - лузери? 300 спартанців під Термофілами теж лузери?

Хто ж для Вас не лузер?

Зізнайтеся чесно, Ви не братчик, часом?

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Принаймні, пане Городецький, ми не героїзуємо тих, хто бився проти них.

Ні в якому разі

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Не зрозумів - не героїзуєте кого - Хмельницького чи поляків?

Хто "ми", якщо не таємниця? Бо мо' я Вас знаю, але полемізую тут намарне.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Поляків, німців, шведів та усіляких мазеп.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Нагадаю Вам що Хмельницький ішов на Польщу з турками, а Сагайдачний на Московію з поляками. Лузери вони, чи ні?

ПиСи: не були б Ви так ласкаві не уникати відповідей на питання.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

Кре́вська у́нія 1385 р. – угода, укладена між Польщею і Великим князівством Литовським 14 серпня 1385 р. у м. Крево (Литва).

Угода передбачала об’єднання Литви і Польщі в єдину державу шляхом шлюбу польської королеви Ядвіґи (з динaстiї П'ястів) і литовського князя . За умовами унії Владислав ІІ Ягайло зобов’язувався прийняти разом з язичницьким населенням Литви хрещення за католицьким обрядом, обернути на користь Польщі свою великокнязівську казну, повернути до польської корони всі відторгнені на той час її території і, головне, назавжди приєднати до неї землі Литви і Литовської Русі.

Кревська унія сприяла об’єднанню польсько-литовських сил для боротьби проти агресії Тевтонського ордену. Польські феодали намагалися використати Кревську унію для загарбання українських і білоруських земель, що були під владою Литви.

Проти Кревської унії виступила литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двoюрiдним брaтом Ягайла, яка домоглася збереження Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави (див. Городельська унія). У 1392 за Острівською угодою Ягайло був змушeний визнaти Вітовта свoїм нaмiсникoм, a 1398 Вiтoвт прoгoлoшує сeбe пoвнoвлaдним Вeликим князeм Литoвським пiд нoмiнaльнoю звeрxнiстю пoльськoгo кoрoля, чим фaктичнo рoзривaє Крeвську унiю.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

А Мазепа зі шведами на українців. Відчуйте різницю.

 

Відповідь: А чи дійсно була Куліковська битва?

А можно подробнее. Карл 12 козаков держал в обозе