9 мая во Львове

Ну как же, "теперь жрите" - это есть не что иное, как злорадство, разновидность радости. Да и смайлик, наверное, случайно прилепился.

Т.е., у вас теперь большие надежды.

 

"теперь жрите" -сейчас ходовой инетовский сленг, типа аццкий отжиг,
а смайл- оттого что укрофилы не понимают, что это ответная провокация, на многочисленные с их стороны на востоке до того

 

«Русское единство» приїхало до Львова «впорядкувати могили» без лопат, але зі зброєю

Марковці залишили покинуті одеські могили, щоб кричати у Львові: «Хохоли – параша». Одесити від поїздки відмовлялися, вважаючи її шабашем і провокацією.Погляд з Одеси.
http://www.unian.net/ukr/news/news-435152.html

Холм Славы во Львове, 2010
..........



2007 год
В России снесли памятник украинскому воину-освободителю

В подмосковной Апрелевке снесен памятник летчику лейтенанту Василию Федоровичу Пойденко, украинцу, защищавшему Москву.
Как сообщается, памятник решили снести в связи с расширением Киевского шоссе.
Монумент представлял собой стилизованные сломанные крылья высотой 5-6 метров. По злой иронии этот участок Киевского шоссе, проходящий через Апрелевку, называется "улицей Пойденко", так что памятник герою будет погребен под асфальтом улицы его имени.
Глава администрации города Владимир Кутуков в эфире "Эхо Москвы" заявил, что "под памятник отведено новое место, и после реконструкции, когда две полосы шоссе будут готовы, там будет пешеходный переход через эту дорогу, и рядом с этим пешеходным переходом будет восстановлен памятник". Однако главный редактор сайта "Форум.мск.ру" Анатолий Баранов, побывавший в Апрелевке, заявил, что стилизованные, изломанные крылья самолета, из которых состоял памятник, "валяются в канаве придорожной, никакой реконструкции не подлежат".
Напомним, что ранее широкий резонанс в СМИ получило известие о разрушении в подмосковных Химках памятника воинам Великой Отечественной войны, где, кроме уничтожения памятника, были раскопаны захоронения шести Героев Советского Союза.
По оценкам Росохранкультуры на 25 тыс. федеральных памятников в РФ выделяется не более 500 млн в год. Те мемориалы героям Великой Отечественной войны, которые вошли в это число, находятся под контролем Министерства культуры. Однако подавляющее большинство мемориалов советским солдатам почти лишено поддержки государства, заявляют эксперты, пишут газета "Новые известия".
http://www.patent.net.ua/intellectus/storys/wonders/1665/ua.html




Памятник шахтерам-героям ВеликойОтечественной войны на Донбассе (Ханженково)

 

а я казав шо треба було їх "гасити" на в"Їзді до Львова

 

Мне вот интересно - а кто автобусы с ветеранами раскачивал? Старики в чем виноваты? В том, что не сдохли до сих пор?

 

Зайорзали падлюки.:ireful:

 

Трололо?))

 

Гарри Каспаров,
13-й чемпион мира по шахматам, лидер ОГФ, Среда, 11.05.2011 13:30


Гарри Каспаров,
13-й чемпион мира по шахматам, лидер ОГФ : День оккупанта
11.05.2011 | 13:30
С брежневских времен День Победы начал активно использовался для укрепления идеологических основ советского строя.
Победа в Великой Отечественной войне стала не просто символом, скрепляющим общество, но и центральным звеном советской пропаганды, оправданием нараставших социально-экономических проблем и всех преступлений сталинской эпохи. Естественно, реальная история великой войны приносилась в жертву официозному мифу, который должен был работать на власть.

Но при всей карикатурности попыток представить того же Брежнева значимым участником боевых действий, все-таки поколение правящих тогда советских вождей имело к войне прямое отношение – так или иначе они это испытание прошли.
Эксплуатацию военной тематики путинским режимом иначе как трагифарсом назвать нельзя. Советский режим миролюбивой риторикой прикрывал антизападную сущность, а сегодня агрессивная риторика служит прикрытием интеграции коррумпированной российской элиты в финансово-экономический истеблишмент Запада.

Как издевка звучат повторяемые из года в год обещания решить проблемы ветеранов.
Участников Великой Отечественной остается все меньше, но даже в условиях переполненной нефтедолларами казны власть не считает нужным предоставить им возможность дожить свои дни в нормальных условиях и дать те блага, которые эти люди заслужили своим подвигом. Постоянные заверения о выдаче квартир и машин заканчиваются выдачей жалких пайков. Тех, кто выстоял под свинцовым дождем отборных дивизий Вермахта, утопающая в золоте власть глумливо используют в качестве декораций ритуального представления.

Развалившиеся в кресле кремлевские начальники, принимающие парад Победы, символизируют, пожалуй, только победу воровского режима над целой страной.
Под руководством Путина, бывшего сотрудника дрезденской резидентуры, выполнены основные установки Третьего рейха в отношении России. Страна превращена в сырьевой придаток цивилизованного мира, население беззащитно перед чиновничьим и полицейским произволом, социальная инфраструктура находится в жалком состоянии, самая талантливая и способная молодежь сама рвется на Запад в поисках лучшей жизни, а средства, вырученные от торговли природными ресурсами, хранятся в западных банках и идут на обустройство чужих стран, в первую очередь европейских.

Хочется сказать, что все произошло без единого выстрела, но это, конечно, не так.
Кровавые события октября 1993 года, две чеченские войны, террор на Северном Кавказе, убийства журналистов и политических оппонентов сопровождали становление нынешнего режима. Безусловно, это кровопролитие не идет ни в какое сравнение с тем, что происходило 70 лет назад. Но страна, которая выдержала наступление гитлеровских танков, оказалась беззащитной перед изощренными формами воровства своей правящей верхушки.

Как насмешку над историей можно рассматривать и показное переименование милиции в полицию, как будто бы только полицайского компонента не хватало для полноты картины оккупационного режима.

Все иллюзии по поводу того, что с этим режимом можно о чем-то договариваться, являются как минимум опасным заблуждением, а работа на власть в любой форме – коллаборационизмом. Оккупационные режимы не меняются в результате работы по облагораживанию изнутри. Они могут пасть, только столкнувшись с организованным отпором всего народа.


http://www.echo.msk.ru/blog/kasparov_garry/773959-echo/

 

как ветераньі в автобусах оказались и вообще кто автобусьі пропустил в толпу людей,Ґа?

 

11.05.2011 | Анте Готовіна, одеський театральний критик





Антракт, канальї!..

Отже, за підсумками «святкування» радянського Дня Перемоги над Німеччиною (все прогресивне людство відзначає цю подію 8 травня, і доволі скромно) можна скласти загальну картину цього грандіозного, не побоюся цього слова, спектаклю й узагальнити деякі тенденції.
Якщо при «помаранчевій» владі суспільство дійсно було ближчим до компромісу, то нині воно зробило крок назад. У них, у «помаранчевих», вистачало розуму не курити біля бочки з порохом. Зараз же «регіонали» з бандитською посмішкою Колісниченка підпалили, образно кажучи, вогнепровідний шнур під ними ж замінованою Україною.
Після подій 9 травня у Львові на перший погляд може здатися, що певною мірою національно-патріотичні сили все-таки у виграші. І рідне «поле бою» лишилося за ними, і одеські провокатори-«уродинці» були протягнуті на пагорб під посиленим поліцайським конвоєм. Та й то, ймовірно, під якимось зовнішнім адміністративним тиском. Але продавити це рішення змогли тільки в другій половині дня.
Масовість львівського опору «совкам» та російським ксенофобам-імперіалістам з Одеси показала навіч усю міру неприйняття справжніми українцями не те, що Дня Перемоги (якби не з'явилися тут прибульці, нічого б і не було), але кремлівсько-нацистської імперської присутності, тим більше в такій зухвалій формі. Ще більш масова концентрація всіх можливих поліцейських сил підкреслила, знову ж, неприйняття не стільки Дня Перемоги (це всього лише привід), скільки агресивної нахабності одесько-кримських відщепенців, які спробували нав'язати свою волю у віддаленому регіоні. Реальність показала, що без поліцейської підтримки вони – ніхто, і легітимність їхня – явище тимчасове.
Втім, легко судити тим, хто був безпосередньо на місці подій. Нам же доводилося задовольнятись моніторингом телебачення, новинних інтернет-ресурсів та блоґів, а також телефонними дзвінками друзів зі Львову. І все одне якось тяжко було повірити в абсолютну реальність усього, що там відбувалося. «Чи любите ви театр так, як люблю його я?..»
Спочатку ніби було все природно. Реакція міліції, що очепила головні місця «свят», рішуче видалення всіх приїжджих провокаторів за межі міста, хаотична біганина по місту всіх дійових осіб та їхніх угруповань, спорадичні, некеровані дрібні сутички по всьому місті. Словом, усе природно. Але після обіду все якось упорядковується. От лізуть «покладати» «регіонали». При цьому не туди, де вільно й організований пропуск міліцією, а де стоїть заслін із патріотичних сил. Зрозуміло, патріоти їх не пускають. От російський консул ломиться прямо через пікет «Свободи». Не пускає його «Свобода». Навіть віночок якийсь відняли.
Менти, наприклад, зібрали заїжджу одеську «родину» і виперли їх за місто, у відстійник. Хотіли, може, й зовсім до кінця виконати службовий обов’язок. Але надійшла, ймовірно, команда, тримати поки «родину» у відстійнику до подальшої вказівки. Потім надійшла, зрештою, вказівка («...Шура, запускайте Берлагу!..») І менти, ледве не з-під самих Вінників, зробили коридор, погнали «родинців» «покладати». Наприкінці, під «завісу». Ті й самі не чекали на такий хід подій. У своєму інтерв'ю Христофоров слізно дякував львівським ментам: «Як важко їм давалося це рішення!..» Та в дідька їм що давалося, Шура! За командою режисера вони регулювали відстійники й потік «покладачів». І це все. Робота важка й кропітка, та аж ніяк не припускає самостійних рішень, Шура. Вже кому, а вам, у вашій «Родині», це має бути більш ніж добре відомо…

 

Они не виноваты, конечно, просто из нескольких ветеранов уроды-родЫнцы и царьковские прихвостни сделали своеобразный щит, приманку для СМИ. Зря старики повелись на то, что едут "облагораживать могилки"...

 

Не только. Мало того, что не сдохли, так еще и детей с собой взяли. Кричал же там один на женщину с девчонкой: ти кого привела, сука стара? (это цитата).

 

11.05.2011 | Молдавани в Кишиневі посоромили бовдур росіян-"переможців"

За повідомленнями ЗМІ, у столиці Молдови, місті Кишинев (Chisinau) у ніч із 9 на 10 травня, на шабаш росіян победастів, що ця потолоч - онуки вбивць, ґвалтівників, загарбників і мародерів - щороку справляє 9 травня, був осоромлений бовдур на ім'я « Герої-Комсомольці». Молдавани написали на ідолі поганому «Moarte cotropitorilor» («Смерть загарбникам»).

 

МЗС не сподобалася реакція Росії на події у Львові

Середа, 11 травня 2011, 13:11

Версія для друку Україна сподівається на толерантне ставлення російської сторони до чутливих питань спільної історії.
Про це сказано у коментарі департаменту інформаційної політики МЗС України щодо подій у Львові 9 травня.
"На жаль, реакція російської сторони на львівські події показує, що інструменти з арсеналу антиукраїнських кампаній минулого не були викинуті на звалище історії. Переконані, що Україна і Росія продемонструє усьому світові зразок толерантності та взаємоповаги у таких чутливих питаннях, як історична пам'ять і державна ідентичність", - сказано у ньому.
При цьому у МЗС підкреслили, що Україна з розумінням ставиться до "особливої чутливості, яку мають проблеми екстремізму та ксенофобії для російських партнерів".
"Український народ з болем в серці спостерігає за активізацією націоналістичних рухів в Росії. Щире обурення викликали безчинства радикалів на Манежній площі в Москві в грудні минулого року... ", - заявили у відомстві.

Як відомо, Держдума Росії закликала українську владу вжити заходи щодо організаторів провокацій у місті Львові 9 травня.
Українська правда
Все про: МЗС, Львів, Росія

 

та там ще з протилежної сторони один дегенерат з хлопчиком маленьким був,що там дегенерати що там

 

Только не надо нагнетать...У меня соседи поругались отец с сыном слово за слово... отец был кинулся на сына с топором, а тот перехватил руку, вырвал топор и зарубал отца. Я к тому, что и так стасти перхлестывают и одно лишнее слово может привести к беде.

 

заборонити діяльність "РЄ" і всіх проросійських організацій на территорії України ,при непокорі депортувати на хер в Росію за хутір Михайлівський
ПисИ скільки можна терпіти знущання цих заруських орків чи я к там їх називають

 

"кому-то" - это очень надо.

 

Это понятно...только давайте не будем в этом учавствовать. На некоторых форумах страсти настолько наклились, что готовы уже идти и убивать. Нафиг это нужно? Наступило время анализа и размышлений. Правда ведь все равно выйдет наружу и думаю очень скоро.

 

[OFFTOP]я и не учавствую, потому что мне это было понятно, как только в ВР об этом заговорили.
и очень хорошо, что на это время у меня сдох комп, нервы целее будут[/OFFTOP]