Не знаю, чому Степанич ще не в цій гілці. Нерви береже? Не хоче пом'янути? Наспівуючи: Нє сипь мнє соль на рану...
Поговорите, Полковник! Расскажите, что Вы - дамский портной Абрам Хаимович Кацман. Доктор поставит диагноз - "мания величия"! Помните этот советский анекдот ? Больной на самом деле был Иван Сергеевич Петров, кандидат технических наук.
Прочитал все. Я чуть раньше этого "москвича" родился. А то что он москвич, это видно. Осталось мне, плюнуть в сторону своих родителей и дедов, о том как и в каких условиях они жили. А потом подождать как наши дети обо...ут нас, в условия в каких мы сейчас живем, и что мы любим и не любим и круг замкнется. Все познается в сравнении. Мне было комфортно и тогда и сейчас. Что касается колбасы. То что он пишет стоило в Москве 2.90, начиная с 1974. До 1974 действительно стоило 2.20. И стоимость была по регионам разная. Была 2.80, а была и 3 руб. То что было в Москве хватало на обеспечение аж до Урала. А это 75% населения. Просто распределялась по дурацки. Вот в Москву и ездили. Москвичи грамм 400 максимум брали, а товарищи с поездов по два батона колбасы, на семью. Их семьями командировали. Три семьи, один охотник за колбасой с рюкзаком от одной семьи но покупал на три, раз в две недели.
Я щось не зрозумів - так Ви що, заперечуєте?... такого не було? Я хоть і молодший від Вас і від автора , але багато з написаного памятаю саме так . А моя сестра , що майже ровесниця автора памятає ще більше. Нічого не можу сказати , про міжнародні виставки. Їх в Львові не було і я на них не ходив. Але автору вірю. Дуже велику подібність знаходжу , коли він(автор) описує іграшки. Саме такі в мене і були. Це червоно-зелені плоскі солдатики, деякі з них мали не пропорційно довгі руки. Англійський "Мачбокс"(івський)... в мене був червоний автобус. Де був шофер і відкривалися двері. Німецька залізна дорога , яка коштувала "форчин" по тим старим цінам. Три вагони і електровоз я маю до сих пір, навіть з оригінальною упаковкою.Все акуратне , добре збережене. Сестра мала німецьку ляльку , яка закривала очі і плакала. I дитячу посудку.
аналогічно... я мав солдатики 4 типів: олов’яні -- радянські, пластикові -- радянські (десятисантиметрові -- колекція "печерна людина"), пластикові -- невідомого походження і пластикові -- нерадянські... в школі пластикові-нерадянські (есесівці, американський спецназ, лицарі тощо) можна було або купити (а таки дорого), або поміняти 1:5, 1:10 і тд...
Было, какин тут споры? Просто вместе с тем, что было - протягивется идея - как было ужасно\безпросветно\дико.... Ведь скажем у меня первый компьютер (БК 0010-01) - появился в 87 году.Сыну было 3 года...Сейчас он шутя говорит - у меня было трудное детство - килобайтные игрушки... А ведь в каждой шутке - есть доля шутки....
Я тут в архіві фоту надибав, 1984 рік. потуплені погляди - красномовні: співали пісню "Зачєм война на планєтє?!"
Всегда не перестаю удивлятся этому нашему общему с русскими свойству - обгаживать свое прошлое по самое нехочу. При этом говорить, что в 60-70-80 все было плохо, а вот при царе-батюшке, или гетьманах все было просто как в раю, и небо синее, и вода мокрее и девки краше, и старики моложе. Да, много чего было плохого, показуха, ханжество и маразм иногда достигал совершенно невообразимых высот. Но пока мы не научимся ценить то хорошее, что было, и извлекать уроки из ошибок, на хорошее будущее рассчитывать глупо. Помню, помню сей девайс. Я годом позже разжился "Львов ПК-01". До сих пор в кладовке лежит. Машина - зверь. Даже в родной упаковке Постараюсь на днях фотку выложить. У меня, кстати, эти годы устойчиво ассоциируются с любительской фотографией. Я собрал даже небольшую коллекцию фотоаппаратов тех времен, начиная от Смены 8М и Киева 15, до Зенита ТТЛ. Хотя хит безусловно Москва 5 с гармошкой. Как клево было запереться в ванной и проявлять пленки, печатать фотографии. Запах фиксажа до сих пор помню. А сейчас цифромыло и никакой романтики
що цікаво: усі "приємні спогади" пов’язані з останніми роками ссср.... ) 88-ий, 87-ий рік... класна аргументація!... і , до речі, узагальнення типу "от що за манера" і додати слова, які ніхто не говорив "за царя, батюшки" -- це аргументація взагалі просто "супер"... )
Я озвучил общую тенденцию. Или есть что возразить по сути вывода? Или, может, не муссируются постоянно козацкая демократия и конституция Орлика, Магдебургское право и прочая, и прочая, и прочая? Де, все было супер-пупер, а потом пришли злые москали и все стало хуже некуда?
ви нічого не озвучили, а повторили сказане... і зауважу, що сказане до проміжку 1917-1991 має малий стосунок.... скоріше хіба до часу "перебудови" -- радикального занепаду ссср... коли горбачов своїм не зовсім мудрим керуванням змусив більшість людей почати думати... о, ще один "псевдоаргумент": згадати магдебурзьке право і пилипа орлика.... )
Взагалі, навіщо ця тема? невже нам так приємно говорити про колишній Радянський Союз СРСР. В нас нова реальність - СРСР (Союз російських сепаратистських республік, як-то Абхазія, Південна Осетія чи Придністровя)
Тобто в цій проміжок часу взагалі нічого хорошого не було й бути не могло? За визначенням. Я правильно зрозумів?
Печерну людину памятаю. Продавалися по-штучно по 65, або 85коп за одного. Крім цих були ще індіанці і ковбої Як на конях , так і піші. Возили їх до нас поляки.А вони (поляки) купляли це все в Венгрії.А в Венгрію це все йшло з Китаю.На той час Китай відкрив двері для західних бізнесів і вони потекли в Чайну. А Китай мав добрі відносини Венгрією ( з країн сов.блоку) і Юґославією.
якщо розглядати історію ссср, як історію занепаду тоталітарної держави, то логічним є те, що кінець 80-их -- зміна "в головах"... що стосується "середини 60-их"... пан стєпанич, прошу сказати: а хіба людська психіка не применшує погані події минулого?