60-70-80-ееееее!!!!

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

кетчуп торчин - рулить...

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Єдине. . . Справді єдине, за чим ностальгую – це за студентськими базами відпочинку вздовж Обухівського шосе. Їх було сім. І всюди були знайомі. Можна було тусуватися тижнями без копійки в кишені.
Перший (за відстанню від Києва) – Інституту харчової промисловості (колись імені Мікояна). Там завжди жили приятелі з кварталів мого дитинства. Поруч – «Медик». О, в їхньому таборі було дівоче царство. Трохи далі – інженерно-будівельний (дивно, як я ТАМ і ТОДІ не зустрів свою дружину).

В «будівельному» я іноді прокручував жорстоку акцію: До 74 року ще на перекрили греблю Канівської ГЕС (і як наслідок, не перекрили дамбами річку Козинку – рукав Дніпра; тобто Козинка була проточною).
Ось знаходив я «лоха» і розповідав йому, що в 2 км нижче (насправді - в 4 км) є шикарні табори Університету («Мрія») і Легкої промисловості. В першому – барди, живі рокери, сам Юрій Рибчинський та інші достойники. В другому – суцільні моделі. Бери човен, попливемо, це – на «раз-два».
«Лох» брав човна, я сідав за весла (а я кілька років займався академічним веслуванням) і вниз за течією човен летів !
І справді, там весело і дівчата шикарні. Тільки назад бідному “лоху” доводилося вигрібати проти течії самому

Натусувавшись там, можна було пішки (4 км) потрапити в селище Українка, де була база мого КПІ. Місце злиття Дніпра, Козинки і Стугни. А потягне далі в мандри -–автобусом до “Харчового” і – по другому колу !

Колись в тих таборах стояли брезентові намети на дерев”яних каркасах. Потім – на трубчастих. В наметі – 4-5 ліжок. Борти можна було підняти для вентиляції. Дехто мандрував вздовж ряда наметів наскрізь, не виходячи на вулицю.
Коли намети замінили дощато-фанерними будиночками (таких же розмірів), їх все одно за старою пам”яттю називали “палатками”.

В кожному таборі – свій фольклор, свої герої, свої лідери. Звичайно, персонал ганяв тих, хто вночі хотів випити, поспівати пісень. Тому на початку ночі публіка масово виходила на річку або в ліс. Головне – сховати казенну ковдру – за це могли бути неприємності.
Тренери (так називався персонал) іноді влаштовували нічні шмони. Найкумедніше, коли деякі з них мацали ліжка – там 2 ноги чи 4 !
Наочна агітація в основному була представлена плакатиками про наслідки “випадкових зв”язків” – “Остерегайтесь случайных связей!” “Аборт лишает счастья материнства”. Ну і в лікаря завжди був у загашнику біцилін. Краще відкрили би кіоск з іншими предметами. Але при совку в продажі були тільки “військові зразки” . А до найближчої аптеки було 5 км

Деякі з таборів ще “жевріють” нині.
Планували ми в цей уїкенд зробити “всенічний виїзд”, але не склалося. Хоч провів ретельну розвідку, провідав улюблені галявини. Але всі в”їзди в ліс перекопані, стоять шлагбауми, вкопані стовпчики. Дряпаючись об грунт, заїхав в потрібному напрямку. Коли поїдемо, треба буде трохи попрацювати лопатами.

Проте традиції треба підтримувати. І обов’язково запрошуємо на свої оргії теперишніх студентів. Хто раз туди потрапить – той вже «носій традицій» на все життя !
Будьмо !

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

З хоробою Боткіна?

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Маю можливість переглядати кабільне телебачення є такий канал Ностальгия(рос) та програма "Рожденные в СССР"(рос) непогана сказав би ностальгічна, але й енші теж варті уваги, власне про назву гілки, було краще назвати "Народжені в СССР", але й так нічо може бути.
Про своє щасливе дитинство можу сказати, що їздили в літку набагато частіше до Криму та Одеси, меньше до Карпат, перші три класи школи російська мова, октєбрята,флажки та галстучки...Але було весело тоді, пригадую гру "Козаки розбійники", а по весні від смерек, палки лешались ними грали у "Пєкаря", а після гри до когось йшли пити води, не газованої а кип"ченої з чайника. Ну як не згадати чесленні кількості єврейського населення, яке так вписувалось в місцеве майбуття...
http://www.nostalgiatv.ru/389/?id_forum=12

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Це - з "Огонька". Раджу !!!

http://mypage1.narod.ru/DOC/Holodilnik.doc

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Та Ви переплутали з томатним соком з ботулізмом!

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Ага! 15 копійок ?

Це тепер «здача хрусталя» - галузь бомжів та двірників. А колись цілком порядні громадяни здавали (в основному «своє»).
Пляшка 0,5 л з-під пива або вина = 12 коп (у 80-х стала 20)
Пляшка 0,7 – 0,75 – 0,8 = 17 коп
Молочні: 0,5 л = 15 коп, 1 л = 20 коп.

Тобто студент, здавши 3 пивні пляшки, міг докласти копійку й купити за 37 коп півлітри “Жигулівського” (і знову здати пляшку за 12 коп).

В туристичний “абалаковский” рюкзак можна було пристойно набити тари.

Приймальник, в залежності від кон”юнктури, міг повісити об”явку “0.7 не приймаються – нема тари” (тобто ящиків). Починали торгуватися.

Але найбільш масштабна епопея здачі відбувалася навколо згаланого мною університеського табору “Мрія”. Там в кожному будиночку до кінця зміни був солідний запас, який найбільш ледащі здавали старенькому охоронцю Павлу Марковичу “за договірною ціною”.
Але на березі – в наметах, “Кунгах” рятівників (так звана “Водочна станція”) кількість “хрусталя” була вражаючою.

А найближчий пункт – в 4 км. Автомобілів у студентів, як правило, не було. Водії сільських вантажувок підписувалися на рейс неохоче і не “за так”.

Тоді було розроблено оригінальну систему здачі наприкінці зміни.
Ось за тиждень до кінця зміни я (або хтось інший) підходив до солідного пана (який мав “Волгу”) і просив позичити мені 50 або 100 рублів на тиждень.
Ті гроші я не витрачав, але напередодні дня повернення вибачався й казав, що нажаль не зможу віддати ані завтра, ані післязавтра.
Після розмови “на теми моралі” я казав: “Якщо би Ви допомогли нам відвезти “хрусталь”, я не тільки поверну борг, а ще запрошу до нашого столика!”

Тут до автолюбителя доходило, що його банально “розвели” – але що робити ?
Хрусталь завантажувався у вузлах із ковдр !
Водій вирушав, а наші хлопці – хто велосипедом одразу, хто згодом пішки – вирушали в напрямку “пункту” – займати чергу, вивантажувати. Підміняти один одного (це був процес на півдня).

І потім урочисто везли назад – випивку – велосипедом, кавуни (вкрадені) – пішки. А я жестом фокусника діставав з кишені купюру і зі словами подяки віддавав кредитору.
Як правило, після накритої “поляни” автолюбитель на нас не ображався.

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Тоді не я "переплутав" а дохтори, котрі запроторили в інфекційку серед літа, ше й білірубіном страхали...
А томатний не п'ю: от іть с красним знамєнєм, цвєта одного... :D

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Levandivka & Степаныч,
Здається, Боткіна чіпляли не через сік, а через брудні склянки.

Проте, якщо згадати автомати газводи з "комунальними" склянками - яка була тема для відмазки: приходиш додому піддатий зі слідами помади на губах - автоматично можна сказати, що пив з автомату і забруднився об склянку !

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Були ще пивні автомати. 10 коп = менше склянки (170-180 мл).
В студентські буремні роки доводилося серед ночі бігати до пивних автоматів, які стояли приблизно там, де зараз ЦВК.
Просто на межі тротуара і травички.

Ходили по двоє: один прилаштовувався до штуцера, а другий відганяв халявщиків (які там частенько траплялися навіть серед ночі).
Монети по 10 коп було зручно збирати в пляшці з-під шампанського.
Це був наш "золотий запас".

А ще "знакові" автомати були (у 80-х рр) біля метро "Дніпро".
Це було "місце зустрічі, яке змінити не можна": наш цех пересувних ТВ станцій базувався на Лівобережній. І коли в заявці було вказано "виїзд групи о 9-й годині", наш тодішній шеф недбало кидав водіям: "О 9:30 напроти пивних автоматів!"

Іноді в тому “автоматному клубі” ми затримувалися довше, ніж дозволяла технологія підготовки до зйомок. Не страшно! Ми могли вийти в прямий ефір на непрогрітій техніці. Хлопці були – аси !

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Так и сейчас есть квас в бочках. только цена другая.. Маленький стаканчик - 65 копеек...

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Мой студенческий рекорд помнит почти вся группа - 3,4 сек кружка пива. записано в зачетке однокурсника Отнюдь не мировой, но требовал тренировок
А вот до студенческой поры ни вкус пива, ни водки был неведом.

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

А що, в Вас квасу в бочках зараз не продають вже?
В нас влітку у місті на кожному куточку стоять. Совок, нє?

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Нє! СтаканИ одноразові!

 

Відповідь: 60-70-80-ееееее!!!!

Посмотрите обсуждение.
Как вам Смена-Стерео?
Толковые ребята!

http://day1923.nnm.ru/brendy_sssr