60-70-80-ееееее!!!!

Это скорее всего ОКОД - Оперативный Комсомольский отряд Дружинников, но почему мобильные?. Я сам был командиром районного ОКОДа, но никаких машин не было, только на Пасху заказывали автобус, потому что церковь находилась в селе, на окраине города

 

Донецкий вариант.Вы то сам дончан земляков не обижали как комс. командир?

 

Потому, что они ПЕРЕДВИГАЮТСЯ постоянно по установленному маршруту.
Если бы они стояли, то не были бы мобильными.

 

Так. 2 чергування (вечірніх) = 1 день до відпустки. Але не більше 3 днів до відпустки (тобто 6 чергувань).

Колись і я "дружинив". Шикарна точка - Ботсад (великий, Печерський). Без ментів та якихось командирів.
Сіли під ялинкою, налили, якісь дівчата приєдналися. Краса!

А мій друг був типу молодшим командиром іншого загону.
Якось у страшенний мороз зустрів спільного знайомого, той потягнув мене погрітися. Зальчик, стіл, ряди крісел. Дістали горілку, рибку. Раптом заходять менти - погрітися.
Сергій (начальник загону) усе змітає до шухляди, розгортає газету (із плямами, в неї була загорнута риба) і починає вголос читати передову статтю. Ментам пояснив - "ми не просто так гріємося, у нас в плані - обов"язкова політінформація". Сідайте і ви, послухаєте!
Менти принюхалися, нічого не сказали. В них теж "з собою було".

 

Обижал, во время Пасхи. Почему то ментам запрещалось находиться внутри ограды, там дежурили мы. Молодежь приходила в основном уже разговевшись и буянили. Вот их мы выводили за ограду и сдавали ментам. Кстати священник после службы всегда подходил к нам и благодарил за поддержание порядка.

 

До мене (у мої студентські роки) іноді чіплявся дільничний мент Хведя - з приводу гучної музики. Особливо коли влаштовували в квартирі "тихі репетиції" з ударними інструментами.

Ще любив Хведя скаржитися на тяжку ментівську долю:
- Вчора двоє з обшшежитія совєршалі на клумбі половой акт. Я їх оштрахвував на 30 рублів кожного за нарушеніє обшшественного порядку!

А одного разу Хведя повівся як с*ка:
На початку 80-х поверталися ми з дружиною з дня народження її подруги. Дружина сварилася, що до мене чіплялася якась дівчина, а я її не нагнав.
Ну обидвоє напідпитку, йдемо, лаємося - і тут виникають якісь ПТУшники, які вирішили дружину "захистити від мене".
Виникла бійка. А я був не в бойовій формі - перед тим потягнув зв"язки правої руки, а на лівій був травмований мізинець.
Благо, іменинниця дала мені в ремонт кавовий млинок, я ніс у пакеті корпус окремо, мотор окремо. Взяв я той мотор у ліву руку і почав лупасити нападників по кумполах. Потім розкрутив його на дроті, зробив таким чином собі зону безпеки.

І тут з-за дерева виходить Хведя і вимагає, щоби я назватра до нього зайшов, написав заяву з проханням вжити заходів до одного з нападників. Звичайно, я його послав.
Через кілька днів Хведя мене виловив біля свого "опорного пункту", знову причепився. А я випив перед тим чимало пива і поспішав якщо не додому, то до найближчих кущів.
Хведя погрожує - ось я тебе замкну, туалет замкну, а потім здам у витверезник.
Написав я заяву, а вранці - на Хведю скаргу в прокуратуру.
Хведя, побачивши мене, демонстративно відвертав мармизу.

Зараз Хведя у відставці, очолює клуб місцевих алканів біля гастроному.
Якщо я йду повз їхню компанію, віддаю честь і кажу "Здравія желаю, товаріщ капітан!"

 

Памятаю, був такий період. Створили комсомольські оперативні загони дружинників (приблизно так називалися) в основному з ПТУ, садили в автівки на зразок "бобіків" і розїжджали по Львову. Могли загребти будь-кого, чи були підстави, чи ні. Довго не проіснували - молодь не витримала випробування владою Дуже вже багато скарг пішло у вищі інстанції.

 

У 72-72 проходив я практику в нудному оборонному НІІ.
Добре зрозумів, що не дай Боже потрапити туди "за розподілом".

І там нас кинули на виборчу дільницю (якісь місцеві вибори).
Самі пам"ятаєте, як тоді "голосували": приходила одна людина з паспортами усієї родини (ще й сусідів), розписувалася, брала "безальтернативні" бюлетені і кидала в урну - без жодних позначок. Звичайно, можна було зайти в кабінку і перекреслити бюлетень - це означало "проти", але ніхто цим не переймався.

Отак прийшов літній пан єврейського походження, пред"явив свій паспорт, дружини і сусідів, я видав бюлетені, пан проголосував. Я ще звернув увагу на незвичне прізвище його сусідів.

Через пару годин приходить молодий пан - носій рідкісного прізвища, з паспортом. Я відповідаю - сусід за вас проголосував.
Він дуже схвильований - а точно проголосував ? А в журналі є про це позначка ?
- Ось, прошу, є. Сусід виглядав так і так, зараз знайду його прізвище.
Пан заспокоївся, подякував.

Точно пан готувався "на експорт" і боявся, що можуть причепитися до будь-якої дрібнички і відмовити у виїзді.

 

В армії такі "заходи" проводились "демократично".
Напередодні старшина або ротний наголошували: - завтра день демократії, "підйому", в військовому розумінні, небуде. Всі встають коли хочуть і самостійно йдуть на виборчу дільницю (як правило або будинок офіцерів, або клуб частини). По часу не обмежено - до 22.00. Але о 7.00 командири рот доповідають в політвідділ про стовідсоткову явку

 

Мені розповів дуже обізнаний журналіст, що був випадок у 1976 році, коли певний відсоток киян (саме киян) проголосував проти "начальника партії" Щербицького (він висувався до В.Ради).

Причин було дві:
1. Закриття "товкучки" в Ново-Біличах (єдине місце, де можна було купити-продати імпортний дефіцит).
2. Рішення про побудову сталевої "Баби".

Дехто на звороті бюлетеню писав короткі претензії.

Мало хто про це знав.

 

Всопоминается у В. Конецкого есть рассказ, где офицер ВМФ вспоминает, что впервые он поседел в 50-е, когда на выборах подчиненный матросик зашел в кабинку и провел там минут 20-ть, потом оказалось что он стихи писал о партии. Кстати рассказ я прочитал в 70-е годы

 

Что-то не припомню я кабинок!
Борисе, Ви старші, були кабінки?

 

Вперше за останні років 10 почув від когось за Конєцкого. Діставав від нього справжнє задоволення

 

Обязательно были!
Именно они обрамляли выборы признаками демократичности.

А на счёт команды "Подъём!" - да, вспоминаю нашего комбата (шепелявил слегка):"Шволочи, а ну вштавайте, полштраны от Камчатки уже проголошовало!"
Это часиков в 5.30.
А в 7.00. никто команды "Подъём!" уже не кричал.
Это точно.
Святое дело - демократические выборы в Армии!

 

Мінімум 1 кабінка або просто стіл за завісою був завжди. Ви просто не помічали, бо туди ніхто не заходив.

А мій перший досвід передвиборчої агітації прийшовся на 5-6-річний вік (Середня Азія).

Батько пофарбував паркан, а вранці якесь ***** наклеїло на паркан плакат "Все на выборы!"

В нашої Мурки якраз були кошенята. Я знайшов фарбу, широкого пензля і приписав.
Вийшло "Все на выборы КОТЯТ".

 

Помылка.
Очередная помылка.

 

Не помилка, Полковнику.
Прийшло четверо кагебістів і кожний взяв по кошенятку.
Потім усе кагебе маялося глистами та блощицями.

 

Ой навіяли мені спогади. Але це вже 80-ті роки. Іхали, якось ми з чоловіком автостопом з Криму (бо ж хіпі - не хухри-мухри). Якось так запізнилися по трасі - вже вечір, ніхто не бере. Але ж ось зупиняється біля нас "копійка", відкриваються дверцята - а там мєнти. Ми думаємо - "все, попали". А вони до нас: "Чого витращалися, сідайте, не ночувать же вам тут". Сіли ми до них, а в них усе авто забито капустою. У ході розмови виявилося, шо мєнти іздили на колхозні поля цупити капусту. Але ж добрі трапилися - підібрали нас та довезли. Але ж ми були в шоці.

 

Їхали якось автобусами підприємства до Полтави здається.
Зупинилися в якомусь селищі біля базарчику. Водій спитав дозволу взяти пасажирів, ми, звичайно, дозволили.
Поки пасажири завантажувалися, підійшли менти. І почалося: "Чого це телебачення лівих пасажирів бере ?"
Водій розгубився, щось забурмотів, а я кажу ментам "Так, беремо! А Ви бачили факт передачі грошей? Ні? То які проблеми? Чи ви не розумієте, що телебачення-це трибуна партії, ось зробимо сюжет, як ви вимагаєте гроші з нашого водія!"
Менти швиденько злиняли.

А потім я розіграв водія: пасажири вже у Полтаві розплатилися зі мною, а я кажу водієві (молодому, працював перший місяць):
"Миколо, я гроші взяв. Але, оскільки така справа, мушу їх здати в бухгалтерію підприємства, щоби не було зайвих розмов!"

Тільки через 5 хвилин віддав гроші водієві і всі довго реготали.

 

Не далеко від нашого села.
Три хокейні коробки , одна платна 120 р.год. та дві задарма.Малих хокеїстів поки що немає. У сімдесяті малюки до ночі грали і дівчата кружляли типу фігурне катання. Напевно що правда ,всi за комп'ютерами сидять.