6 декабря 1240 - грустная дата

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Ну можна й так. Можна ще залучити день сонячного чи лунного затміння! :D

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Ось згадалось зі шкільної програми"А в слідуючій хвилі зашуміло повітря, і величезний камінь, кинений з
тухольської метавки руками Захара Беркута, з лускотом грюкнув на купу
ворогів. Бризнула аж до хмар вода, загуркотіло каміння, роздираючий серце
зойк залунав на березі,-і за кілька хвилин гладка й тиха вже була поверхня озера,
а з Бурундової дружини не було ані сліду. "а які є історичні перемоги над загарбниками чи Золота Орда розпалась ,так само як і нинє і прісно памятний СРСР!?

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Ось як описує цю подію ЛІТОПИС РУСЬКИЙ. Роки 1224 — 1244.
День 4. XII 1240
Ніч на 5.XII 1240


День 5.XII 1240
Ніч на 6.XII 1240

І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських,— бо тут підступили були дебрі,— і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і Дмитро поранений був. Вийшли татари на стіни і сиділи [там] того дня й ночі, а городяни зробили ще друге укріплення навколо [церкви] святої Богородиці [Десятинної]. /397/

Ранок 6.XII 1240


6.XII 1240

А назавтра прийшли [татари] на них, і була битва межи ними велика. Люди тим часом вибігли і на церкву, і на склепіння церковне з пожитками своїми, [і] од тягаря повалилися з ними стіни церковні, і так укріплення було взяте [татарськими] воями. Дмитра ж вивели [до Батия], пораненого, але вони не вбили його через мужність його.

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Аж через 122 роки по аналогії з радянською армією прийшли визволителі:"
За 18 років до Куликовської битви військо великого князя литовського Ольгерда розгромило на Синіх Водах трьох ординських ханів. Ця поразка, вважають сучасні історики, мала для Золотої Орди далекосяжні згубні наслідки. Місцем, де восени 1362 року військо Ольгерда завдало ординцям тяжкого удару, був, імовірно, берег Синюхи в районі села Торговиця на Кіровоградщині.

Перші згадки про битву на Синіх Водах зустрічаються ще в писемних пам'ятках XIV—XVI століть. Про розгром золотоординців у 1362 році йдеться, зокрема, в «Хроніці польській, литовській, жмудській та всієї Русі» Мацея Стрийковського, вперше виданій 1582 року. У 1430—1440 роках тема синьоводської битви виникала навіть у політичних суперечках між Польським королівством і Великим князівством Литовським — кожен шукав історичні підстави, щоб довести своє право на володіння Подільською землею... http://www.kmu.gov.ua/control\uk\publish\article?art_id=2358878&cat_id=31295

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

То были наши\ваши братья белорусы. Помогли освободить сначала Московию, а те потом и остальных.

http://ganba.narod.ru/Lost-world_9.html

Современные литовцы необоснованно приписывают себе историю Великого княжества Литовского. При этом ставится знак равенства между современными литовцами и жителями ВКЛ – литвинами. Следует вспомнить, что древняя столица ВКЛ – Вильно досталась литовцам совсем недавно: в октябре 1939 года, благодаря И.В.Сталину. Среди жителей Вильно, представители современной литовской национальности составляли тогда всего 3%. Следует пояснить, что Литовская республика имеет такое же отношение к Великому княжеству Литовскому, как и современная Македония к империи Александра Македонского, т.е. составляет мизерную часть площади когда-то огромного государства. Площадь территории ВКЛ превышала 900 тысяч квадратных километров. Это в 4,5 раза больше современной территории Беларуси

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Какой-то загадочный Новый Шрек попался нам... Чего сказать-то хотели? Что в 14-м веке Литва была сильна? Что Москва только набирала силу? Что ходили друг на друга постоянно князья, но войн на уничтожение не вели, штурмы укреплённых городов редкостью были, а только в целях получения откупа/политических уступок пускали по окрестностям армию "в зажитьё", - те и грабили, насиловали да жгли иной раз, а убивали только сопротивлявшихся или кто случайно подвернулся невовремя..?

Вот уж откровение так откровение... Сами узнали недавно, удивились? :D

Поясните таки, чего КРИЧАЛИ выше..! :D
Это у нас теперь будет "историческая ветка"

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Ну Невстранец! Как никак предки были современных россиян. Соответственно имперские амбиции несравненные, ну а тот факт, что город был отдан на разорение дружинникам, говорит четко! Почерк москалей.

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Та будь ласка, нема проблем !Правда я опонував Чернобылец ,цитатою з джерела, на яке він посилається.З хронології видно, що Ольгерт пізніше пішов на Москву,після перемоги під Синіми Водами,і місії в цих походах у нього були різні.Якщо погодитись формально, що він українські землі визволив ,то в Москві він мав за ціль цитую" прекращение вражды московского князя Дмитрия (будущего Донского) с тверским князем Михаилом" так як мовчання ознака згоди ,то Чернобылец і не заперечує того очевидного факту,нє?

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Наверное, выходит, не запэрэчуе... И я не ... это... не возражаю, в общем. Откуда Чернобыльцу (и мне тем более ) знать, что именно имел целью Ольгерд во время третьего своего похода? Выглядело как обычная (и очередная) попытка демонстрации силы, получения откупа и политического капитала, только не удавшаяся в этот раз...

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Можна, але дня чого, якщо це було святкування Пуриму. Докладнішу історію Дня радянської армії і 8 Березня можете глянути наприклад тут:
http://www.risu.org.ua/ukr/study/religdigest/article;4865/

або тут:
http://alatyr.org.ua/doslid/kalendar/8ber.htm

 

Відповідь: 6 декабря 1240 - грустная дата

Дивно якось тут на литовський час з"їхали. І про що саме мова йде, я особисто не зрозумів достеменно.
А стосовно літописного повідомлення про 1240 рік можу лиш, заради справедливості, зауважити, що літописні повідомлення часом вельми розпливчаті і неточні. До того ж, редагувалися безліч разів. Трагедію 1240-го яітко підтвеерджує археологія, а от стосовно таких нюансів, як пряма причина падіння Десятинки чи доля Дмитра - надто мало свідчень. Є версія, що чурбани просто-напросто тараном розбили стіни храму і він рухнув. Оскільки від споруди лишилися рештки фундаментів і в окремих місцях пара нижніх рядів кладки, ніхто вже точно не скаже, як воно там було. На жаль.