Принаймні один пан на тому фото - гідний поваги. 4-й зліва, у курточці. З дитинства - фан британської музики, відслужив, "забив" на армію і відкрив (у Росії) мережу магазинів молодіжної моди. Захоплення юності не забув. Колесить по Європі, скуповує раритетний вінил для своєї колекції. А щодо ЛьвівПуПу - ну хто не робить помилок у молодості?
Политработников никогда НЕ уважал-действительно ДАРМОЕДЫ,хорошо сказано! Но таки один раз мне попался один офицер-старше мня по возрасту,где то выпуска как и Полковник! Вопрос к Полковнику-знаете ли вы Телепушкина,имя уже не припомню а фамилия вроде правильная,он где то 1976-1977г.поступал и закончил где то 1980-1981г.- ваше балалаечное училище?Давненько это было попал к нам в ВДВ,офицер был не плохо подготовлен,наверно единственный из политработников которого я уважал!
Прийшов якось на "корпоратив" чоловік нашої скромної співробітниці. "Позитивний" мен, чи то азербайджанець, чи то дагестанець, кап-3 у відставці, колишній флотський замполіт. Ну там жарти, кавказькі тости. А коли спустилися у більярдну - тут він не просто здивував, а шокував виточненою технікою: ліва рука у повітрі, кий на лівій руці, влучні удари. Рівних йому не знайшлося. Я висловив своє захоплення, а його дружина відповіла "Ну чому ви дивуєтеся - чим же він іще міг займатися впродовж 20 років служби?"
Ну, по-перше, уявлення дружини з тим, чим він реально займався на службі, можуть не дуже збігатися. З іншого боку - що поганого в тому, що офіцер є вправним гравцем у більярд. До речі, в Збройних Силах СРСР більярд відносився до штатно-табельного культпросвітмайна, і в кожній військовій частині мав бути принаймні один комплект з великим більярдним столом як "корпоративний" атрибут офіцерського дозвілля. В ЛВВПУ, звичайно, гравців-більярдистів спеціально не готували. Але давали обширні навички для організації змістовного дозвілля різних категорій військовослужбовців. Так що нічого дивного і тим більше "ганебного" в майстерності вашого кап-3 я не бачу.
А кулі (шари) , я вже не памятаю , були кольорові чи всі одного кольору - білі.?... ...напевно кольорові , ...бєш чорний в лузу - програв автоматом. Люблю біллярд теж.
І я нічого ганебного не бачу. Просто сподобалося формулювання його дружини. При тому, що вона пахала - і офіс-менеджером, і буфетницею, і прибиральницею, син пахав у 2-х місцях програмістом, а кеп "числився" десь психологом і додому нічого не приносив.
Капитан 3 ранга - один из немногих приличных людей в паноптикуме борисовых виртуальных знакомых. 1. Классный бильярдист. А народная мудрость говорит, что тот кто хорошо отдыхает - хорошо и работает. 2. Компанейский веселый остроумный человек - своими тостами всколыхнул дуже унылое болото клерковского застолья. 3. Красавец-мужчина. Несмотря на непростую жизнь, жена приглашает его на свои корпоративы, обсуждает его достоинства и недостатке с коллегами, заранее отбивая конкурентов кокетливыми высказываниями - мол, больше ниче не умеет - явно любит не за зарплату.
Кеп-3 - нормальний мужик. Я же написав - "позитивний". Тоді на корпоративи усі приходили з чоловіками /дружинами. Ну офіціантами командувати вміє. А як взяв у руки відеокамеру - кришку з об"єктива не зняв. Мабуть такий з нього працівник!
Був в нашому полку (в/ч 14152 м.Чєхов) начальник політвідділу підполковник Т. І був клуб. А в клубі шикарний більярд. Якось після обіду зайшло нас четверо лейтенантів "покатати". Тук-тук, бац-бац... Тут заходить начпо. ! И мовить: - А что это вы тут, товарищи офицеры, делаете? Да вот, товарищ подполковник, отвечаем, в биллард играем. Похвально! - отвечает замполит, - А не желают-ли молодые люди сыграть с ним? При цьому сказано було в такому тоні, що відмовитись було не можливо. Погоджуємось, і тут начальник вбиває нас наступним питанням: - А на что играть будем!!! Предлагаю на коньяк! І ця пропозиція в 1985-му році... І від кого!!! Воешті взув він нас всіх, як котів помийних з розгромним рахунком. Найкращий результат був 8:2... А на закуску замполіт видав фразу, яку я пам"ятатиму до гробу: - Товарищи офицеры! Коньяк занесете мне в кабинет, а сами МАРШ к личному составу... В служебное время надо службой заниматся, а не коньяки проигрывать А закінчив він якусь політуху танкових військ. В парк техніки приходив в танковому комбінзоні, підходив до стоянки "танків" (інженерна техніка на базі Т-55). Солдатики, як завжди, щось там крутять/миють. Питав у бійця як машина, залазив за ричаги, заводив, пару-трійку кругів навколо стоянки і САМ заднім ходом ставив машину в ряд. Вилазив, давав мзди бійцю за заїдаючий ПМП, або ще якусь фігню. Казав, що через тиждень прийде і перевірить як виконано... Ось така фігня, малята...
Конечно знаю. Из нашей роты. Вроде, из 2-го взвода. Действительно, после выпуска в ВДВ пошёл - сам напросился.
Шановний пане Борисе, Ви ж "...cannot give the FULL answer to the FOOL'S question"! Навіщо ж задавати такі питання? Чи Ви гадаєте, що десантники настільки суворі (або обмежені) люди, що їм клуб в частині не потрібен? А де ж їм "В зоне особого внимания" дивитися?
Уявіть собі, я теж вимушено подивився якось цей фільм. Точніше - у 1984 повів дівчину на "ретро" - Генерали піщаних кар"єрів, після якого масив іти як навантаження "В З.О.В." А вони, зарази - навпаки пустили. А взагалі я вважав, що замполіт - це напів-марксист, напів-стук. А тут виявляється - балалаєчник!
Ну, за дипломом той Теле-Пушкін точно був "балалаєчником", а ким він служив в частині Niколая LWiвського - то краще в самого п.Миколи запитати. Але якщо користувався повагою, то мабуть "стуком" не був. А взагалі, була така категорія курсантів ЛВВПУ, які з самого першого курсу націлювались на подальшу службу в "десантурі", хоч би і начальником клубу, і навіть у свої вихідні знаходили можливості за власний кошт їздити десь на стрибки з парашутом в цивільні аероклуби. А всьому виною все той же "В.З.О.В."
Полковнику, Ви коли випускалися? Наприкінці 70-х? Невже не пам"ятаєте "програмну" пісеньку, яку написали київські аматори і яка прозвучала на параді 7.11.1977 у виконанні оркестра КВО під керівництвом Михайла Емільовича Маркуса ? Поки не пізно - вивчіть! Звичайна "блатна", вибачаюсь, тюремно-шансонна гармонія. ================================ Музика Олександра Костенко-Київського Слова Валентини Чайки. Гвардейский комиссар Am.......................................Dm Кипела морская гладь от взрывов, .......G.........................C.A7 Сражался десант у обрыва Dm........................Am Землю бушлатом прикрывал Dm...........E7..............Am Пулей фашиста встречал! Пр. .........Am..............................Dm Гвардейский комиссар, Гвардейский комиссар ........E7.......................Am.A7 На штурм священный звал ........Dm...............................Am.................F Гвардейский комиссар, Гвардейский комиссар ......B7.............E7..........Am На подвиг солдат окрылял! От Малой Земли Новороссийской, Пшеничных полей украинских Шли мы на запад в жаркий бой Прагу мы брали с тобой! Гвардейский комиссар, Гвардейский комиссар Огонь войны сметал! Гвардейский комиссар, Гвардейский комиссар Ты веру в победу вселял! Гроза отгремела фроновая Сыночка ждала мать родная ты города звал возрождать И целину поднимать! Гвардейский комиссар, Гвардейский комиссар На труд ударный звал Гвардейский комиссар, Гвардейский комиссар Ты раны страны рубцевал! Под солнцем, сияющим в лазури Мы зло разгоняем и бури Мир неустанно стережёт, К счастью народы ведёт! Гвардейский комиссар, Гвардейский комиссар Зовёт всегда вперёд! Гвардейский комиссар, Гвардейский комиссар Гордится тобой народ! Кода: Гор - дииииииии - цца! Гор - дииииииии - цца! Гор - диццццца! .........................Тобой! ..................................На-ррррроооооод! Гор - дииииииии - цца! Гор - дииииииии - цца! Гор - диццццца! .........................Тобой! ..................................На-ррррроооооод! ============================
Хороший мужик!!! Уважуха ему,здоровый дядька и порядочный офицер-привет ему от офицеров развед. роты,той части где он службу начал! ---------- Додано в 22:05 ---------- Попередній допис був написаний в 22:00 ---------- Борис,зря вы так именно на счет этого офицера-самые отличные мнения всего командного состава!Он не шланговал-хотя возможность имел и марш.броски бегал и рукопашкой прекрасно владел и прыгал со всеми!
Честно говорю-много разных политработников встречал-НО таких не встречал-Офицер с большой буквы,жаль не знаю как у него в дальнейшем служба пошла!
Ця пані Валентина Чайка , спочатку би проконсультувалася з кимось . Не має такого словосполучення "Гвардейский комиссар". Коли появився термін "Гвардія"(Советская Гвардия) , комісарів вже не було - 1942р.
А був ще один. Капітан Остапенко. Прийшов, відрекомендувався комбату, те-се, ля-ля-тополя тай каже: - Александр Семенович (так комбата звали), чтобі лучше познакомиться, приходите с офицерами штаба сегодня в гости! Ха! Комбат з зампотехом завжди ЗА! Про цих двох крєндєлєй окрему гілку можна відкривати . І ос бамкнуло 18.00. Ці двоє (начштабу не пішов) на порозі. Зайшли сіли, слово за слово... Остапенко ставить блюдця, чашки, самовар... Комбат з зампотехом переглянулись - фігассє як замполіт маскує бухло, чотко з генеральної лінією ЦК І ставить наш замполіт тортик на стіл. Тіпа можна починати... Зампотєх сьорбнув з чашки і з отакими очима питає - А водка где? На що мав вислухати лекцію про партійну дисципліну, рішення парткомісії, заботу про здоров"я совєтского народа і шкідливість водярки . Тут же був посланий бойовим зампотєхом на великий цвірінь... Ось так вливався замполіт в батальйон