23 лютого, пора готуватись, панове

Вашими б устами, та мед пити...
Не виходять, кляті!

 

- не вопрос. Славят людей, готовых защитить Родину как могут и умеют, не прячась за "бронями" и т.д. За одну лишь эту готовность. "Мужской праздник" в это день уже потом придумали женщины, которые любят дарить подарки.

 

Нам треба відмовлятись від радянських "організаторів" та стереотипів на зразок "выходца из Украины " командувача Дибенка П.Ю. з його "славною перемогою" під Нарвою 23 лютого 1918 року. Він виконував накази Москви, тобто Росії, чим закінчив - відомо. Якщо для Росії це залишається свято, то це право росіян, в Україні є 6 грудня день Збройних сил України, це вже право українців відмічати його. Давайте без "міждержавних порад".

 

- замечательно. Так об чем речь? О том, что у украинцев нет права отмечать какие-то другие дни, даже если они этого хотят?

 

Неправда...

 

Скільки ще буде подібний захист в Росії тривати, це , вибачте просто лицемірство, аби випити та забути на якусь мить про гірке життя, закладене в нас радянською системою, причому не тільки до свят.., а по відношенню й до жінок теж. Як жили жінки тоді і зараз і як дотримувалася радянська держава їх прав щодо гендерної рівності і т.і. Нам всім треба "вбити в собі совка", приклад-країни Балтії, братні країни колишнього Варшавського договору. І ще. Треба нам навчитись дійсно (як буржуї) поважати одне одного як РІВНИХ сусідів, без нав'язувань одне одному радянських "дружніх" стереотипів. Сподіваюсь був коректним , дякую за увагу.

 

-

это да. Не не конкретным.

В России ли, Украине ли... "подобный" - пока не научатся лучше. Сам "захист" - пока существует страна.

 

Информативности НОЛЬ. Яркий пример свидоминутого.
Все виноваты. Все мешают. Надо так как в Эуропе. Но нам, сцуко, все мешают. Все виноваты...

 

В цивілізованому світі шановний пане, всі свята мають якійсь життєвий сенс, свята засновані на релігійному чи світському підргрунті (традиції народу, їхні звичаї, які пройшли крізь сторіччя, тисячи років). Звичайно, хто не відійшов від радянських стереотипів на зразок "випити аби на короткий час забути про гірке життя", той і в Україні й досі святкує 23 лютого й покладає квіти вождю "світового пролетаріату", в цьому саме його власні проблеми й біда ! Дякую.

 

Ну і хто вас позбавляє цього права?! Святкуйте собі! Наприклад мені, кадровому військовому , що служив трохи за Союзу, а більшість років - у незалежній, 23 лютого лишається святом, а 6 грудня - день суму, бо на моїх очах руйнувалися й занепадали Збройні сили.

 

Особливо на фоні цих слів

 

Ви пане, зараз маєте вільний час. Раджу почитати збірку В'ячеслава Потоцького "Хто є хто в Українській історії", висновки зробити самі. Відповідь хто і коли руйнува армію , можна знайти в книжці кадрового військового А.Суворова "Освободители". Читається на одному подиху, всі епізоди з буденного та бойового життя Совєцької армії", читав неначе знову на службі побував! Для Вас 23 - це свято і це Ваше право святкувати його чи ні, але українці мають право знати історичну правду, що послужило основою, яка "славна перемога" передувала його святкуванню, адже в нас виросли діти, підростають онуки, вони це все читають й недовіряють нам, сміючись між собою.. Дякую.

 

Як можна вірити чувакові, який не знає елементарних речей



Де Ви той мотлох знаходите

 

Воинская часть А1402 (Донецкий зенитный ракетный полк)
http://www.62.ua/article/120030

 

Що викликало Вашу увагу до цього матеріалу?
Якщо оце

то чуваки децел не при ділах...

 

Та ладно, с начала 90-х миллионов шесть растворились на просторах Европы, Израиля и России

 

Вазоны м.б.
Я бы меню с интересом почитал

 

При нагоді скину полкову меню-розкладку... Якщо не забуду...

 

Где полотенца для ног и лица?

 

- поди их отличи...