скажемо так сільська місцевість східної України набагато депресивніша чим на ЗУ і якщо в 30 км від Стрия будуть руїни, то навіть на якійсь Кіровоградщині все вже буде в рази розваленіше
Що мається на увазі? Те, що там немає двоповерхових кам"яниць та церков під євродахівкою? Чи все ж таки розмова іде про сільське господарство? Я був на Херсонщині та Дніпропетрощині пару років тому. На Житомирщині гостював... А так, то проїхав машиною усю Україну від Стрия до Херсону та Чернігова. Маю з чим порівняти. Можете взяти статдані по Україні і все стане на свої місця... Хоча, якщо Ви маєте на увазі с/г португальщини, іспанщини чи польщини, то тоді так... Так...
сг в промислових масштабах там де чорнозем я про "домогосподарства" звичайні селяни елеватори і свиноферми не в стані побудувати
І знову ж таки Ви не зовсім праві... Тут теж можливо подискутувати. Наприклад, Ви праві, городів, як таких, на сході і півдні не мають. Навіщо паритись у вирощуванні городини, якщо вона коштує копійки. Натомість 100-200 голів птиці на присадибній ділянці не дивина. В основному гуси, качки та індики. У багатьох птиці ще більше. До півтисячи... Весною беруть інкубаторських, до осені годують, а потім бьють на консерви... Кам"яниць там теж не будують. Цегла дорога. В основному саман та глина. Але говорити, що села там занедбані, чи селяни там лайдаки і нехлюї, не можна...
До півтисячі - то ви загнули. А голів до 200 - може бути цілком. Села все ж занедбані є, але не більшість. Просто доволі багато сіл виросли докола підприємств, які в 90-их розікрали або просто з дурості загробили. На Черкащині, наприклад, з тим просто біда була, бачив зблизька на початку 90-их, як випускали останні бебехи з цукрового заводу. На металобрухт розпродували обладнання, а в цей час за гроші заводу головні інженер з головним бухгалтером собі палацики будували... А ще є така бідося, як село, де моя бабця живе, на Вінничині, воно ще за Союзу почало затухати. Гарно там - просто пісня, Південний буг, майже цілий двохсотрічної давності старий млин, пороги невеличкі, верби... але на диво для тих країв багато неродючої землі, підприємств поруч нема, від дороги дуже далеко. Там ще за Совітів продукти в магазин раз на тиждень тільки возили, а зараз взагалі крім сигарет нічого не купиш. В величезному селі лишилося може кілька десятків ставреньких, молодь, мабуть, надто лінива, а може просто надто раціональна, щоб натуральним господарством виживати в не найлегших умовах...
Незважаючи на близкість "цивілізації", розвинуту інфраструктуру та інші блага, села на Прикарпатті іноді називають так: - італійці, португальці, чехи тощо... Гадаю, нема потреби пояснювати чому... Можливо теж від раціоналізму...
Якби ж то знати... Більшість осідає там. Тим самим піднімаючи середній вік населення тут. Але шле еури сюди, за що будують кам"яниці, в котрих доживають віку на самоті їхні батьки, та живуть байстрюками їхні дити...
Ех, не набридло вам ще доводити, в кого гірше? Це все В НАС, в Україні... Було сумно, читаю ці суперечки - і ще сумніше стає
А как там деревообрабатывающий комбинат поживает? В начале 90-х ездила в Трускавец. Не доезжая до него с окна хорошо просматривались пустующие цеха. В начале 2000 была таже картина. Что там сегодня? Местные говорили, что никто не хочет там работать.
Та нычого подібного. Звідки ви це берете? Щось я не помічала ,щоб будували з саману. Такого вже давно немає. Говорю за херсонщину, Миколаївщину та й проїжджаючи через села кіровоградчини теж такого не бачила. Будують з цегли. Городів, так, таких як на заході не мають. У моєї баби разом з будинком всього 15 соток.Птиці аж так багато не тримають, годувати її дорого. Але голів 30-50 курей, гусей , качок є. Коров немає де пасти через те їх мало хто тримає.
Молодцы. Правда цены не реальные http://www.meblistryi.com.ua/tovary-934.html. Может качество хорошее? Год назад купили укороченный диванчик. Его изготовили где-то на западной. "Горянка" называется. При более тесном ознакомлении с этим шедевром - боже, ну и халтура.
Двадцять років – вік пелюшок Ілько Лемко про "Сально-ковбасну незалежність" Повністю - тут: http://www.pravda.com.ua/articles/2011/08/31/6545412/
- а нечего в инете мебель выбирать на халтуру нарваться - дело немудрёное. Главное, чтобы не возникало ощущение, что кто-то заставляет чужую халтуру покупать...
Да с открытыми глазами покупали. Села даже, поерзала - вроде удобно. Раскладывать полностью не стали. Когда дома раздвинули во всю длину и легли - сплошной хруст и щелканье. Днище ходуном ходит. Пришлось добавлять ребра жесткости. При более близком рассмотрении - и там огрехи и там. Настроение испортили. Одно утешение - диван не для постоянного спанья, а как запасное место.
Я на півдні. Маленькі села, що десь в глибинці-вимирають. Ті, які ближче до цивілізації хоч і важко , але тримаються. Батько в мене займається будівництвом .Є замовлення на будівництво , ремонт шкіл, лікарень, елеватора. Звичайно, гроші приходиться вибивати.