100 найбільш - відомих українців.

Тим22 · May 30, 2011

З 1910 року був призначений Літинським повітовим військовим начальником, а з 1913-го був на такій же посаді у Вінниці.

У жовтні 1917 року Тимчасовий уряд, зважаючи на вік Турчановича, звільнив його зі служби, надавши пенсію і право носити мундир полковника.
Останні роки життя Антон Федорович провів у сім’ї своєї молодшої доньки у Брацлаві. Тамже, під час фашистської окупації, він і помер у 1943 році.
http://www.bershad.ua/news/syspilstvo/znaj/15624.html

Єдиний в Україні і другий у світі пам’ятник польовій кухні з'явився на Вінниччині. Його встановили у містечку Брацлав, де похований винахідник цього незамінного армійського атрибута. Тамтешні мешканці вирішили у такий спосіб вшанувати пам’ять офіцера царської армії Антона Турчановича.

За розробку кухні на колесах офіцер російської армії Турчанович узявся у 1898-му році. Винахідники мали побудувати похідні кухні двох типів: чотириколісну піхотно-артилерійську та кавалерійську на 2-ох колесах. "Кухню-пекарню-кип’ятильню" - так назвав свій винахід Турчанович - він розробляв п’ять років. У 1908-му запатентував його.

Георгій Турчанович, онук винахідника: "Ніхто від цього нічого не мав. Не мав і не шукав. І не правильно. А може і не скромно користуватися чужими заслугами. Ми й так добре живем. Ми й так добре живем без цього патента. Є кусочок хліба, є кусочок до хліба..."

Про те, що легендарний винахід належить його дідові, Георгій Турчанович дізнався декілька років тому. А місцеві історики нещодавно розшукали його могилу на Брацлавському цвинтарі. За іронією долі, сам конструктор польової кухні помер від голоду в 1943-му році, під час німецької окупації. Проте фронтовики досі вдячні винахіднику за надійну конструкцію.
http://5.ua/newsline/182/0/76714/

DUDUV · Jul 4, 2011

А моя бабця з села Гримайлів.

Солоха Конотопська · Jul 4, 2011

Ігор Стравінський

живучи на Волині створив 17 творів, серед яких «Жар-птиця», «Петрушка» і широко відома «Весна священна»
тепер у будинку, де він жив, розташований музей

Oxid · Aug 14, 2011

Він, безперечно, харизматична особа...
Ґжицький Степан Зенонович http://uk.wikipedia.org/wiki/Ґжицький_Степан_Зенонович

Ще професор Вікентій Сковронський

Завідував кафедрою патофізіології професор Вікентій Сковронський до 1971 року.
Click to expand...

http://www.vetuniver.lviv.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=77&Itemid=53&lang=en
всоьго кілька рядків, але це була цікава людина...
Вічна їм пам"ять..

Bambook · Aug 15, 2011

http://uk-ua.facebook.com/lvivport

Ворон · Aug 17, 2011

Bambook said: ↑

http://uk-ua.facebook.com/lvivport
Click to expand...

Прошу пана, нескромно себе аж так рекламувати.

вільний_слухач · Aug 17, 2011

Bambook said: ↑

http://uk-ua.facebook.com/lvivport
Click to expand...

http://www.facebook.com/profile.php?id=1135496592

Cytryna · Sep 5, 2011

Svjato said: ↑

Анатолій Кокуш ... двічі лауреат інженерно-технічної нагороди (Scientific and Technical Academy Award) американської кіноакадемії Оскар (2006 р.).
Click to expand...

Ще один лауреат "Оскара" з українськими коренями - Джек Пеленс (Володимир Палагнюк).
Свого часу відмовився від звання народного артиста Росії, сказавши, що є українцем і не має нічого спільного з росіянами.

Він завжди відчував себе українцем, не зважаючи на те, що недосконало володів українською мовою, а свою батьківщину знав здебільшого з творчості улюбленого Гоголя.
Українську кров відомого кіноактора також видавала його любов до голубців та вареників, які він готував сам.
Кіноактор був членом Українського товариства США і завжди намагався відвідувати українські фестивалі та святкування.
Він також озвучував стрічку про українську історію: "Між Гітлером та Сталіним: Україна у Другій світовій війні". Вона була реалізована на замовлення Україно-канадського дослідно-документаційного центру відомим українським режисером Святославом Новицьким.
Уперше актор зміг відвідати свою Батьківщину лише в 1996 році – на десятиріччя Чорнобиля.
А в 2004 році про нього заговорила преса, коли на фестивалі російського кіно "Російські ночі" в Лос-Анджелесі він публічно відмовився від звання народного артиста Росії.
Щодо нагороди російського уряду, пан Пеленс сказав, що не має нічого спільного ані з Росією, ані з російським кіно.
"Я - українець, а не росіянин, отож я дуже вибачаюсь, я просто трохи не у своїй тарілці. Тож буде краще, якщо я і мої друзі просто звідси підемо", - тоді казав він.
До речі, він тоді дуже розкритикував іншого актора Дастіна Гофмана, який таку ж нагороду взяв, та ще й сказав, що його предки походять з "російського міста Київ", і він вдячний за це російському народу.
Палагнюк збирався взяти участь у зйомках нового фільму режисера Олеся Саніна під робочою назвою "Кобзарі". Актор мав зіграти одну з головних ролей.
У Сполучених Штатах він знявся у більш ніж 125 фільмах та телесеріалах, а в 1991 році отримав премію "Оскар" за другопланову роль у фільмі "Міські хитруни" ("City Slickers").
Палагнюк народився 1921 року у Пенсильванії. Його батьки були українцями, які іммігрували до США в 1906 році.
Click to expand...

Fermyna · Oct 8, 2011

Народе мій - ну як тобою не пишатися!!! (с)

Un.Known · Dec 1, 2012

Верховний архієпископ Святослав Шевчук (*5 травня 1970) — єпископ Української греко-католицької церкви; з 27 березня 2011 року — Верховний архієпископ Києво-Галицький, митрополит Київський — предстоятель Української греко-католицької церкви.

Стриянин.

iso · Dec 1, 2012

Українці, які створили імперію
"Прокопович, Безбородько, Кочубей. Три особи - три епохи. Усі ці українці були людьми свого часу, але кожен поклав свій камінь у підмурок Російської імперії.
Феофан формує і популяризує ідеологію абсолютної монаршої влади та створює своєрідний гібрид церк-ви та бюрократії. Святійший Синод стає символом симбіозу світської та духовної влади.
Безбородько майже двадцять років уміло керує імперською дипломатією, розширює кордони імперії на Південь та Захід. Росія набуває величезного авторитету в Європі. Вона готова до потенційного лідерства в майбутніх антинаполеонівських війнах.
Останнє припадає на час діяльності Кочубея. Але, захопившись зовнішньою могутністю, Росія втрачає шанс на своєчасні системні реформи. В цьому є доля провини й самого Кочубея."
Володимир Володько
http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/01/26/18230/
http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/16/32129/
http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/5/44949/

terRen · Aug 27, 2013

27 серпня 1941 — Богдан Ступка, український актор театру і кіно (помер 22 липня 2012)

Богдан Сильвестрович Ступка: Творчий шлях у театрі і кіно

Знаменитий актор театру і кіно Богдан Сильвестрович Ступка, який помер після тривалої хвороби, встиг прожити за своє життя сотні інших, зігравши більше 200 ролей у театрі та кіно.

Ступка народився в с. Куликові Львівської області 27 серпня 1941 р. в родині артиста хору та балерини. У 1948 р. сім'я переїхала до Львова. Не вступивши до політехнічного інституту, майбутній актор працював спочатку учнем слюсаря, а потім став фотографом в астрономічної лабораторії (лаборант-обчислювач на змінних зірках). В цей час Ступка виступав у складі джаз-бенду "Медікус" як ведучий. Першу театральну освіту одержав у драматичній студії при Львівському українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької (1959-61). У 1963-1966 рр. Богдан Ступка проходив військову службу в Ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу (працював конферансьє і читцем). При цьому паралельно він навчався на заочному у Львівському державному університеті імені Франка на філологічному факультеті (1963-65) за фахом "українська філологія".

У Львівському театрі імені Заньковецької Ступка працював актором з 1961 по 1978 р. Першою його роллю стала роль робота Механтропа, який будував ракету для першого польоту людини в космос, у новаторській виставі за п'єсою Олександра Левади "Фауст і смерть". У 1984 р. після переїзду в столицю України Ступка закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенко-Карого (факультет театрознавства). Освіту Ступка отримував "без відриву від виробництва", бо ще в 1978 р. був зарахований до трупи театру імені Франка, з яким не розлучався до самого кінця. У 2001 р. Богдан Сильвестрович став художнім керівником у рідному театрі. До цього два роки актор був міністром культури і мистецтв України в уряді Віктора Ющенка (1999-2001).

Ступка зіграв більше 100 ролей у театрі. Найяскравішими стали образи Задорожного ("Украдене щастя" І. Франка), Дон Жуана ("Кам'яний господар" Лесі Українки), Автора ("Енеїда" за Котляревським), Майстра ("Майстер і Маргарита" М. Булгакова), Тев'є ("Тев'є-Тевель "за Шолом-Алейхемом), Річарда, Едмунда, короля Ліра ("Річард III", "Король Лір" В.Шекспіра), Поприщина ("Записки божевільного" Гоголя), Шевченка ("Сни по "Кобзарю" Козьменко-Делінде за віршами Шевченка), Треплева, Войницького ("Чайка", "Дядя Ваня" А. Чехова), Його ("Нісенітниці вдвох", Іонеско), Паскуале ("Привиди" Едуардо де Феліппе), Росмера ("Росмерсгольм" Ібсена) , Едіпа ("Цар Едіп" Софокла) та інші.

У кіно Ступка також мав більше 100 ролей, працював із кінорежисерами Отаром Іоселіані, Кшиштофом Зануссі, Єжи Гофманом, Режис Варньє, Юрієм Іллєнком, Кірою Муратовою, Сергієм Бондарчуком, Володимиром Бортко, Павлом Чухраєм, Дмитром Месхієвим.

Кінодебютом Ступки став фільм Юрія Іллєнка "Білий птах з чорною ознакою" (1971) - роль Ореста Дзвонаря. На цю роль претендував Іван Миколайчук, але оскільки це була роль бійця УПА (тобто негативна в радянські часи), то влада не хотіла, щоб її грав Миколайчук. Затвердили Ступку, за яким після театральної ролі Річарда III закріпився негативний імідж. Однак його трактування образу Дзвонаря виявилося дуже вдалим, і ця роль досі вважається однією з кращих у списку актора. У списку кіноролей Ступки багато історичних особистостей: гетьмани Іван Брюховецький ("Чорна рада"), Іван Мазепа ("Молитва за гетьмана Мазепу"), Богдан Хмельницький ("Вогнем і мечем"), а також Чингісхан ("Таємниця Чингісхана"), Олександра Керенського ("Червоні дзвони"), Тараса Бульби ("Тарас Бульба") і навіть Леоніда Брежнєва ("Заєць над безоднею").

Крім того, серед кіноролей Ступки кінокритики і глядачі особливо запам'ятали образи Миколи Задорожного ("Украдене щастя", 1985), Остапа Вишні ("З житія Остапа Вишні", 1991) , Бориса Годунова ("Смерть Івана Грозного", 1991), Валеріана Стальського ("Пастка", 1992-93, 5-серій. телефільм), Гірша ("Для домашнього вогнища", 1990-91), Ліберзона ("Юденкрайц, або вічне колесо ", 1996), Богдана Хмельницького (" Вогнем і мечем ", 1998), полковника Бойко ("Схід-Захід", 2000, Франція), генерала Сєрова ("Водій для Віри", 2003), олігарха Панченко (серіал "Завтра буде завтра", 2003), Старого ("Свої", приз за кращу чоловічу роль на Московському кінофестивалі, 2004) та ін.

На довгому і продуктивному творчому шляху Ступка отримав безліч нагород і призів. Відзначимо, що в 2008 р. він став володарем призу за кращу чоловічу роль на III-му Римському кінофестивалі за головну роль в українсько-польському фільмі "Серце на долоні" (реж. Кшиштоф Зануссі).

Богдан Ступка має звання героя України, народного артиста України, народного артиста СРСР, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, лауреата Державної премії та Міжнародної театральної премії імені Станіславського і академіка Академії мистецтв України.
Click to expand...

http://www.youtube.com/watch?v=9p20r_azCFs

terRen · Aug 27, 2016

У Києві на Байковому кладовищі відкрили пам'ятник видатному актору Богдану Ступці.

Я не хотів робити щось банальне: маску чи руку.
Богдан Ступка міцно пустив коріння в українську землю, став невід'ємною частиною України,
– розповів Рева.
Click to expand...

Автор скульптури – одесит Михайло Рева.

npocmo · Sep 29, 2016

150 років Михайлу Грушевському
"Право самому порядкувати на власній землі": 150-й день народження Михайла Грушевського

tyomich · Apr 12, 2017

Cytryna said: ↑

Ще один лауреат "Оскара" з українськими коренями - Джек Пеленс (Володимир Палагнюк).
Свого часу відмовився від звання народного артиста Росії, сказавши, що є українцем і не має нічого спільного з росіянами.

Click to expand...

Такими людьми має пишатись вся країна. Шкода, що не всі знають про цих людей. Більшість людей взагалі не цікавляться цією темою((

Log in or Sign up

100 найбільш - відомих українців.

Тим22 Дуже важлива персона

DUDUV Active Member

Солоха Конотопська Well-Known Member

Oxid Well-Known Member

Bambook Persona non grata

Ворон ПТН ЗДХ

вільний_слухач Well-Known Member

Cytryna New Member

Fermyna Member

Un.Known споглядач з лінійкою ) Staff Member

iso Well-Known Member

terRen Дуже важлива персона

terRen Дуже важлива персона

npocmo дачник

tyomich New Member