Наші менші друзі

Відповідь: Наші меньші друзі.

Ну не знаю, мій тоді значить цілими калюжами такими здоровими мітить :D

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Вже декілька днів я, не по своїй волі, стала хозяйкою хомячка.
У нього шикарні апартаменти, тобто комфортна клітка, є і їсти і пити, і те скажене колесо, що він крутить чомусь тільки вночі, та з'явилася проблема - хом'як став агресивний, кусається, забирається у верхній вугол клітки та гризе металеві дроти. Картина кумедна та здається з ним щось не так.
Домопожіть моєму (на його привеликий жаль) хом'яку!!!

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

може йому дівчинки треба?...
хоча я думаю то він звикає до нових обставин..

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

У мене німецька вівчарка. Зараз розуміє лише "сидіти" та "дай лапу". Один знайомий взагалі говорить, що не треба ніяких кінологів - від природи розумна собака, краще вчити її самостійно або по книзі. Як вважаєте?

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

можна...але треба бути дуже строгою...

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Якось мій батько довго просив знайомих прикордонників. щоби дістали йому цуценя з їхнього розплідника - "чорно-чепрачну" вівчарку. Тоді була заборона пускати тих цуценят "на сторону". Навіть іншим "силовикам".

Ось приносить майор у портфелі худе обмочене цуценя. Дає інструкції - на руки не брати, в дім не пускати...
Батько запитує - чому його вибракували (хто ж дасть кондиційного) ?
Після 3-ї пляшки майор зізнався: коли цуценята стають на лапи, над головами дають автоматну чергу. В залежності від реакції - призивають на службу або списують.

Виріс лагідний домашній пес. Ліз у ліжко.

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

А у мене з"явилися нові "маленькі" друзі!!!
(І нове хоббі - верхова їзда)

​

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Мої друзі мали коня і кобилу, доглядали, виїжджали на спеціальній фермі, вони їздили туди у вільний час для верхових прогулянок. Кобила була дуже гарна (розумна), отримувала перші призи на показах, перегонах. Тижні два тому кобилу копнув інший кінь (поламав ногу), робили операцію, думали обійдеться, а ще через день кобилу приспали. Ніколи не думав що для коня це безвихідна ситуація. Розмовляв з друзями зразу після того як це сталося, ще раз переконався, що краще не мати менших друзів...

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Звичайно, втрачати менших друзів дуже важко. Але хіба це причина не мати їх взагалі?

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Мабуть, то дорого їм обходилося... (На фото коні не мої, вони клубні, просто ми з ними подружилися)
Мені теж завжди було дуже шкода, коли читала про те, як коней через поламану ногу присипляли, а наяву...
Я, чесно кажучи, і досі не розумію(може, хто поясніть), чому не можна якось вилікувати ту поламану ногу (якось так ту кобилу поставити, щоб були мінімальні можливості для руху - в одному фільмі, ремінями коня фіксували, трохи підвісивши). Ясно, що кінь вже не буде таким швидким і, може, то вже буде не так естетично, але ж головне - щоб живий був!!!

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Абсолютно з вами погоджуюсь!!!
Мабуть, чим більше ми сумуємо за нашими загиблими тваринками, тим більше це показує, як ми їх любили і скільки радості та добра вони нам приносили!!! Навіщо себе (і маленьких друзів - вони ж теж вас люблять) такого щастя позбавляти?

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Собака серьезная.
Я бы поводил её в собачью школу.
Хотя бы на ОКД.

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Обходилось і обходиться дорого., лікувати пробували, але всяке лікування втрачає зміс, коли рахунок від ветеринара в кілька разів перевищує вартість кількох коней які можна купити на місце покаліченого.

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Продовження історії елітного пса http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=120224&postcount=66

Я гостював у батька (це було в Середній Азії), коли псу виповнилося 2 роки. Місцеві собаководи дізналися, що "на гражданці" живе елітний пес. Прийшов хлопчик - здається, фарс (перс) із сукою (я не лаюся!!!) - прикордонницею у відставці (8 років) на ім"я Флайза.
А наш пес ще "не вмів", хоча виявляв бажання.
Господар Флайзи просидів у нас цілий день - ніяких результатів. Домовилися, що залишить Флайзу до переможного кінця. Мушу сказати, що очі Флайзи були як у полковника КГБ. Вона не знала що таке пестощі, ігри і т.п.
Але ж "освобождённая женщина Востока" свою справу знала: на другий день перебування зробила "хлопчикові" натуральний оральний секс, після чого песик "приготувався стати батьком". Суковласники записувалися в чергу до нього.

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

То мій пес.

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

РЕМ???????????? Вав!!! У мене був дог РЕМ. Вже помер

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Це мій Рем на Кайзіку

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

А це я його мучу

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Нет!
Не мучаете!
Ему нравится!
Уверен!

 

Відповідь: Наші меньші друзі.

Вот моё рыжее чудо