Ясно. "Нехай мою дочку (сестру) гвалтують орально та анально, аби тільки цноти не позбавили. Бо заміж не візьмуть."
Борисе, людина, яка прямо стверджує, що хабарництво - це нормально, не має права робити зауважень там, де зачіпаємо мораль... Ви ж себе самі гвалтуєте, а заодно й Україну - своєю аморальністю і зневагою до закону...
Ви знаєте багато "влад" без хабарництва ? Я можу назвати Саакашвілі та когось в Індокитаї. КОМУ Ви хочете інкримінувати хабарництво? Я сказав відкритим текстом, повторю: 100 грн ДАІшнику для мене менше зло, ніж 400 грн через протокол плюс біганина "банк - ДАІ - виконавча служба - ДАІ". Мабуть це добре, що Ви - противник хабарництва. А що скажете про рейдерство, рекет, замозахоплення землі (з побиттям мешканців), атаку на освіту (мову, історію), церкву? До Львова це не докотилося? Звичайно, це "менше" зло, ніж 100 грн ДАІшнику. ДАІшник - нормальний український хлопець, хіба що жадібний. Проте давши йому 100 грн я тішуся тим, що не поповнив своїми грішми бюджет бандитської влади на 400 грн. Вас влаштовує таке формулювання?
Ну от ви і не можете уявити собі, що таке нормальне суспільство, яке існує в будь-якій скандинавській країні, Британії, Німеччині, Канаді, Швейцарії, Австрії, Нідерландах, та навіть на бідній Мальті... Хто таке пропагує - тягне Україну назад. Ви можете сто разів боротися проти рейдерства, але ви все перекреслюєте такою позицією. Власне такі люди - які роблять "як легше", а не правильно - вони і є зрадники Майдану. Це люди, які самі обгадили цінності правової держави і верховенства права. Та навіть якби Ющенко з Тимошенко були ангелами небесними, вони б не змогли нічого зробити з цією країною, доки таких як ви - адептів беззаконня і корупції - тут є більшість... Що ви можете вимагати від інших? Ви нічим не кращий від тих, кого ви критикуєте. Яка різниця - рейдерство це чи хабарництво? Пропаганда злочину - це вчинок злочинний і абсолютно аморальний, я взагалі не розумію, як це можна виправдовувати...
Спробуйте уявить як тяжко на ментальному рівні грузинам було відмовитися від алаверди. Але ж спроможні, а ми? Отримував гроші на похорон в пенсійному фонді, дівчина все зробила швидко, професійно, дуже вчасливо. Ледь стримався, щоб не дати хабаря і коли всеж повернувся з цукерками отримав у відповідь обурення і слова: ЦЕ МОЯ РОБОТА і я виконую її ОДНАКОВО для ВСІХ !звернув, що це за красу, а не за менеджерство, телефон запросив, кАрочє ледь викрутився і соромно за себе стало, що за останні 7 років слабіну дав у цьому питанні ( я про хабарі)
До речі, Якраз завершуємо оформлення квартири. Двічі в БТІ була дружина, один раз я - в трьох кабінетах. Перед цим почули 99 відгуків зі ста, що в БТІ у Львові без грошей не буває. Реальність: у трьох відділах не було жодного натяку на те, що треба щось дати. В одному з них, правда, було не дуже привітно і трохи марудно, але терпимо. В юрисконсульта просто відчув себе людиною: посмішка, дуже гречна мова, пояснення максимально доступне, що за чим, як і де. Проблем з підтготовкою документів і оплатою в касу - нуль, бо все чітко і доступно пояснено. Далі - така ж ситуація: доброзичлива усміхнена жіночка, все швиденько без жодних проблем. І НІДЕ ЖОДНОГО НАТЯКУ на хабар. Так і хочеться запитати в тих, хто розповідає, що без хабаря там ніяк: А ВИ ПРОБУВАЛИ?! Це не Ви, це ви - звертання до загалу дрібних хабарників, а не персонально до Бориса...
Чому відразу у 2004? Я б почав з 2001, з акцій Україна без Кучми. Продовжив би 2002, коли мені і керівництву погрожували за критику Серьожі Медведчука. 2003, коли на якихось 20 хвилин розминувся з паліями-ментами, які підпалили кабінет, в якому зокрема і я працював - якраз після низки матеріалів в газеті про Олега Сала. Далі можна згадати і про ночі першого і другого туру, коли ЧЕСНО виконував свою роботу, щоб газета з правдивою інфою вийшла з друку з самого ранку. І я переконаний, що якби не я і мої колеги - меншість нас була таких - у 2004 все завершилося б точно так само, як і в 2001. Тільки між нами різниця в тому, дщо в мене 2004 продовжився і в 2005, і в 2006, і в 2007... - коли я і надалі не брав грошей за джинсу і відмовляв інших, не давав хабарів і відмовляв інших, коли брав участь у створенні медіа-профспілки, коли відмовлявся від хлібної посади і багав по прокуратурах і судах, бо не бажав звільняти з порушенням закону "незручних" журналістів і опирався цензурі - вона ж не пропала, а просто набрала інших форм. Коли після моїх статей звільняли начальників, котрі змушували працівників до порушення закону... Мій 2004 триває вже 32 роки, з дня в день...