Ні, просто ви написали фразу, після якої можна було би зробити висновок, що обітниці дані перед Богом нічого не варті, бо людина має право їх зламати. А це дууууже не так.
Обітниці дані перед Богом надзвичайно варті, ще й як варті!!! Пишучи, "людина має право їх зламати", я мав на увазі, що людина "вирішує, як їй поступати, що робити із своїм життям."(с) Людина завжди має вибір перед собою, чи дотримуватися обітниць, даних Богові, чи зламати їх... Можливо, ми не порозумілися просто... Але добре, що розібралися!
То тільки дві різні традиції Таїнство Миропомазання 1285 Разом із Хрещенням і Євхаристією таїнство Миропомазання (Конфірмації) становить сукупність «таїнств християнського втаємничення», єдність якої повинна бути збережена. Отже, треба пояснити вірним, що прийняття цього таїнства необхідне для доповнення благодаті Хрещення Дві традиції: Схід і Захід 1290 У перших століттях Миропомазання становить, як правило, один обряд із Хрещенням, творячи, за висловом св. Кипріяна, «подвійне таїнство» (Св. Кипріян Карфагенський, Послання, 73,21.). Поширення практики Хрещення дітей, тим більше у всі пори року, зростання кількості парафій (сільських), що збільшувало єпархії, - усе це не дозволяло єпископові бути присутнім на всіх хрещеннях. На Заході для збереження за єпископом завершення` Хрещення введено часовий інтервал між уділюванням двох таїнств. Схід зберіг єдність двох таїнств так, що Миропомазання уділяє священик, який хрестить. Але він може здійснити це лише «миром», освяченим єпископом (Пор. Кодекс канонів Східних Церков, кан. 695, § 1; 696, § 1.). 1291 Розвиткові західної практики сприяв один звичай Римської Церкви. Там існувало подвійне помазання святим миром після Хрещення: перше виконував священик над новоохрещеним під час виходу з купелі Хрещення, і воно доповнювалось другим помазанням, що його здійснював єпископ на чолі кожного новоохрещеного (Пор. Св. Іполит Римський, Апостольська традиція, 21.). Перше помазання святим єлеєм, дане священиком, залишилося пов'язаним з обрядом Хрещення; воно означає участь охрещеного у священичій, пророчій і царській місії Христа. Коли Хрещення уділяється дорослому, то існує тільки одне помазання після Хрещення - Миропомазання. 1292 Практика Східних Церков більше підкреслює єдність християнського втаємничення. Практика Латинської Церкви чіткіше виражає спільність нового християнина зі своїм єпископом, гарантом і слугою єдності своєї Церкви, її католицькості й апостольськості, і, тим самим, зв'язок із апостольськими печатками Христової Церкви.
Хто там говорив про мольфарів і іншу нечисть? Тут єговісти показали своє розуміня духовності. Цілковито згідно Рассела і Рутерфорда, які копнули під зад своїх жінок а забавлялись з отакими... Якє маткі такє і дзяткі.
Виконувати заповіді є обов'язок, порушення обов'язку гріх, ніхто (з християн) не має права грішити. Це ясно як Божий день. Можливість згрішити мають, права не мають. Адже згадайте, є такий обов'язок "не кради". Так що, будемо казати, що кожен має право вкрасти? Порушення обітниці — це гріх. Можливість порушити є, права нема.
нет ничего плохого на картинке, девушка купается в проруби, Господь (а он явно есть ибо такие очаровательные сисьге сами не появятся) не был бы против, так что делает эту картинку бездуховной то что на ней изображено или то что каждый думает глядя на эту картинку? так картинка виновата или смотрящий? вот так и инквизиторы пытали и жгли красивых девушек чтоб подавить свои извращенные желания ... п.с. а сисьге все таки ууууххх ... с мольфарами христиане сами справлялись с помощью дров как правило ... а еще с учеными, философами и т.д. кто от стада отбивался и блеять не хотел в унисон ... ---------- Додано в 08:29 ---------- Попередній допис був написаний в 08:25 ---------- э нет, любой христианин по умолчанию грешен, еще на стадии рождения, одним грехом больше одним меньше - не важно главное потом покаяться ...
В «Новом греческо-английском словаре Нового Завета Тайера» греческое слово асе́лгея, переведенное в Библии как "Распутное поведение"определяется как «необузданная похоть... дерзость, бесстыдство, наглость» (The New Thayer’s Greek-English Lexicon). В другом словаре распутное поведение описывается как одно из «нарушений общепризнанных норм приличия». Следовательно, распутное поведение характеризуется двумя особенностями: 1)самим поведением, рассматриваемым как серьезное нарушение законов Бога, и 2)неуважительным, дерзким настроем совершившего грех. Если не забыли, это было совершено на празднике, которые проводился церковью. Но удивляет не сам поступок этой женщины, а отношение к нему других людей, которое заметно в комментариях форума и на лицах присутствующих там, обратите внимание Если бы вы увидели подобное не только на празднике, посвященному крещению Иисуса Христа, а, скажем в церкви на богослужении, вы тоже не нашли ничего предосудительного?
на богослужении - смотрелось бы странно , а вот при крещении - вполне, и данный ритуал как бы отождествляется с крещением, так что ничего плохого нет ... правда не в нашем обществе, вот взять Ноя, разве ннаказал его Бог за то что он вывалив естество пьяный в дрызг валялся ? нет, получил божественных тумаков его сынок Хам который над распутным поведением своего папы поулыбался ...
відомі ярлики рівня дитячого садіка. ---------- Додано в 10:15 ---------- Попередній допис був написаний в 10:13 ---------- хто сказав? Арт?
Сашко, ви неправильно зрозуміли мене, а може я просто не точно висловився. Я мав на увазі, що християни мають завжди вибір перед собою- чи грішити, чи ні.
да какие уж ярлыки? вы не хуже меня знаете какую тьму народу сожгли, запытали в угоду религиозным убеждениям, якобы ... вашего выпада про ярлыки не понимаю, вроде это не правда или частный случай ... любой может покаятся и ему все простится, причем вполне искренне. но потом а пока ... ээээх ....
Вам кажется, что крещение это не часть богослужения? А разве крещение - это не посещение служению Богу? Если это так, то разве крещение не должно происходить так как этого хочет Бог?
Цікаво, а хто ще як розуміє, що таке "хрещення"? Часто люди не розуміють самого змісту хрещення, воно буває не повним, не до кінця розкритим, чи навіть спотвореним.
Слава Ісусу Христу! Laudetur Jesus Christu OrangeSpring;1839817] ок. у нас свобода совести. Да, и еще. давайте не будете меня осуждать. еще раз повторю: по вашей же вере, каждый перед Богом отвечает за свое. не так ли. А после таких эскапад точно... моя душа такое не принимает. Рідненька- Родненькая! Респект! Як мені сподобалось Ваше про Попов і Єдино Святую і Правильную Русскую Православную ‒ точніше ‒ Масковскую! А ще добре мені дописали Вашим: «...и у меня реакция на церковь - как властную вертикаль и на РПЦшные здания. Мне вполне было уютно в Кафедральном соборе Зальцбурга и во многих церквях Баварии и Гамбурга. Кстати и верующие там кардинально отличаются от наших. в том числе и форумных.» Дух Святий напевно через Вас промовив! Полюбив Вас тут ‒ памятаєте, яка була найвища похвала Спасителя ‒ ...Ти правдивий Ізраільтянин, бо в тобі нема лукавства! А на рахунок хрещення і Його наслідків і дальнішої свободи совісті до віровизнання, хочите, запитайте мене в Личке. Хоча, своїм прилюдним визнанням, це вже здійснилося в Очах Господа. Повірте ‒ Ви сталися Вільною у Віровизнанні за Канонічним Правом. Ще будьте так вільною, щоб залишити в спокої, тих що за Вашим маргінесом розуміння Христової Церкви, тільки молитовно на самоті‒ їх не залишайте.