Відповідь: навіщо потрібні вчителі?.. Мене наздогнала думка, що Ви захочете якось викрутитися. І тільки.
Відповідь: навіщо потрібні вчителі?.. два ведучі й один вузькопрофільний. :dance: Вам би теж сподобалось - особливо, як приймалися екзамени у нашому виконанні й як трималася дисципліна в аудиторії, де подекуди студенти були старші від нас :borat: але це вже в минулому. Додано через 6 хвилин це справедливо (часом) у стосунку до нашої освіти. чи багато Ви знаєте викладачів, котрі працюють за контрактом кілька годин в тиждень, а решту часу проводять на підприємстві чи приктикуючи самостійно? мені на таких вчителів пощастило в свій час.
Відповідь: навіщо потрібні вчителі?.. Час від часу Додано через 6 хвилин Як кажуть: "Що знав, те й довідався". :D
а шо тут поганого? я викладаю. мені 18 років і нічого мені дуже подобається..можливо тому, що повно сил та енергії...єдине тре стримувати амбіційність, та не закочувати очі :р
ну я викладаю у приватній установі... так як я там навчалась і досить непогано, мені запропонували спробувати себе викладачем. так як я і розказувати вмію цікаво і заохотити.. така Комп,ютерна Академія ШАГ. от. я спробувала - мені сподобалось. працюю з дітками від 10 до 12 років і від 13 до 14. ще веду стаціонарну форму навчання там вже з 15 і до 55 років. я задоволена. я можу дати знання. чогось навчити. і спробувати комусь допомготи досягнути певного етапу в навчанні
тю, забіла написати, що викладаю апаратне забезпечення, операційні системи, адміністрування, а також фотошоп, та xhtml/css
еееееееееее...уууууу...трохи не в,їхала. вчителі потрібніююот би тіки з програми української літератури забрали деяких письменників я б щаслива була бо цей депресняк їхній вже задовбав. всі вмирають і плачуть...
Інколи важко буває відділити харизму від правил граматики. Бо впливає і те і інше. Скажімо, оскільки я вчилася в російській школі, а українська мова як предмет, на жаль, викладалася вкрай погано і збіднено.. то саме вчителька російської мови, мимо того що більшість учнів не мала до неї аж такої любові чи поваги, була першою в ті радянські часи, яка посміла (це тепер я розумію, що то була сміливість і за що її "їли" колеги і директорка) сказати нам: пишіть у творах те, що думаєте! Вчіться думати! Не дивіться у критику, я не ставитиму оцінки за суть, а - за ВАШІ думки. І з її подачі я добре затямила розділові знаки... котрі потім "переносила" в українську мову. Бо наш "українець" не давав нам правил і граматики.. на жаль. Зате (царство йому небесне, рано пішов з життя через ваду серця) весело і єхидно, кепкуючи над режимом (а ще був СРСР) розповідав нам що Площа Жовтневої революції раніш звалася Козиним болотом, що Лєнін з Горьким на Капрі з дівчатами розважалися і т.і. А коли бачив мене.. то розквітав у посмішці і ставив "5" просто так. Під обурені вигуки решти "за що її?" - "бо вона хороша дівчинка" - відповідав.. А так направду - то лише за те що я була одна з одиниць україномовних (домашніх україномовних) в російській школі, і він то бачив і тішився тим фактом.
По досвіду з академії: є такі викладачі, студенти на лекціях яких слухають матеріал з захопленням,оскільки це все доступно і грамотно пояснено. А є такі, що обирають собі одну точку (чи то за вікном, чи то на стіні, а можливо розказують лекцію уявному другу...) і абсолютно тупо, нічого не пояснюючи бормотять ту лекцію собі під носа, то хіба цікаво таке слухати, і чи таке запам"ятається!?
та цікавість і не більше.. просто знаю я таких викладачів... та й я інколи буваю вредна, не заперечую..але шоб бурмотіти..я завжди стараюсь донести зміст свого предмету до слухача..хоча хто його знає...цукерки отримую регулярно ну так просто подяка...бо оцінки я просто так не ставлю