Я не знаю конкретних прикладів росіян, які утожсамлюють себе з українською нацією, тому ілюстрації зробити не зможу...
Що не завадило Вам висловити припущення, що "... окремі росіяни за етнічним походження можуть утожсамити себе з українською нацією, також як і окремі етнічні українці - з російською. Отже до української нації належать лише ті українці чи неукраїнці за етнічним походженням, які добровільно утожсамлюють себе саме з українською нацією.". Давайте поки що без прикладів та ототожнень. Пофілософствуємо
Я свою позицію вже висловив: нація - спільнота добровільности, а держава - влада примусу. Що тут філософствувати? Нація - не держава, держава - не нація ітд, ітп...
Тай питання стоїть інакше: націоналізм vs патріотизм... Теж не клеїться... Я і моя дружина належимо до нації А. Мої діти добровільно отримують принадежність до цієї нації? Зновуж таки я і моя дружина належимо до держави А, але наша дитина народилась на території держави В і має право на її громадянство, на рівні з громадянством держави А. Отримання громадянства в цьому випадку обсолютно добровільне.
Громадянство добровільне, але виконання законів є наслідком примусу. Ми змушені дотримуватись законів, з якими не погоджуємось. А от змусити когось вважати себе українцем неможливо...
Та із цим ніхто не сперечається... Мова про інше. Про патріотизм та націоналізм. Ось для прикладу теперішня наша Україна. Можна бути в ній зараз і патріотом і націоналістом одночасно?
Шо це, м...ть його, за маячня? Є приналежність до культурного середовища, воно й визначєє націю. Україна сі знаходит у впливі "русского мира", і нам потрібно йому протистоєти. Американському чи російському культурному середовищу ніхто не загрожує, в них немає потреби в націоналізмі.
А я бы прикрыл вообще подобные темы. Ладно, когда самцы перед своими курами выеживаются, так там мозгов нет. А тут даже если редкая самка залетит, так и то на блевотный рефлекс провоцирует. Идите, господа, подальше. Я не с вами. Мутные вы. Многие скользкие. И я дурак, иногда читаю. ---------- Додано в 18:46 ---------- Попередній допис був написаний в 18:45 ---------- Есть, господин Знаток.
Тема про націоналізм є важливою, але сформульована вона дуже вузько. Для голосування зручно, а для обговорення не підходить. Можу додати ще запитання. Чи можуть всі українці стати націоналістами? Чи приведе націоналізм до демократії, чи до її деформації? Чи приведе націоналізм Україну до ЄС, чи, навпаки, до ізоляції? Зводити все до відношення націоналізму та патріотизму, на мою думку, є дуже вузькою перспективою.
Спеціально для цього є гілка із відповідною назвою - Націоналізм. А ця гілка створена для спроб розрізнити чи об"єднати ці два поняття.
В цьому розділі такої гілки я не зустрічав. Об'єднати націоналізм з патріотизмом - це не об'єднати два поняття. Якщо говорити про об'єднання партій, то партії патріотів в Україні немає. Я вважаю, що всі українці є патріотами, а от націоналісти є лише окремою партією. Скоріше за все націоналізм буде розколювати українців, а не об'єднувати. Всі українці не стануть націоналістами. Але специфіка ситуації в Україні є такою, що націоналізм є складовою частиною опозиції. А що буде, як регіонали програють вибори, гадати не буду. Знаю, що націоналістична романтика пройде і будуть конфлікти, в епіцентрі яких можуть виявитись якраз націоналісти. Взагалі, зростання націоналістичних настроїв в Європі є симптомом кризи та втрати перспективи. Тобто буде загострення конфліктів, але розпаду України не буде. Відтак, ні об'єднання, ні розкол, а період напруженої боротьби українців проти свавілля влади.
Шось дуже якась опосередковано-млява точка зору. Україна всю свою історію боролася з Російов, і продовжить боротися.
Як це боротись з Росією? Воювати? Ні. Альтернативою війни є торгівля. Але називати торгівлю боротьбою, то занадто...
Так, дуже просто, ви шо, вчора сі народили? Починаючи з руйнування Січі і закінчуючи останніми законопроектами Януковича - якщо почєти перераховувати, то голова піде кругом.