Слово "конгратуляцїї" про яке йде мова не має в словнику української мови, але є в ужитку в західних містах України. Через Google зустрічається переважно в форумах, й то бідненько.
Можливо. В любому випадку іноземнго походження. Кого цікавлять українські діалекти. http://uk.wikipedia.org/wiki/Діалекти
Я гадаю, що англійські слова - це не мода, а вимушений крок, без нього тебе просто не зрозуміють....принаймі, на роботі, на приклад.
«конгратуляції» може й нема, зате є «ґратуляції» http://www.slovnyk.net/ на Вкраїні нині живуть дві чужомовні моди: американо-англійська та москальська. це справді стало хворобою, люди хапають пачками слова з цих мов, зовсім не зважаючи на те, чи є вже таке саме слово, але по-вкраїнському, чи нема. звісно, певні слова мають право вжитися з нашою мовою, як-от «фофуддя», нумо спробуймо замінити його інших, не той уже кольорит. але ж те, що нині відбувається - справжня мовна окупація, і чиї руками? нашими ж! а є десятки мов, із яких так само завдяки тісним мовним відносинам могло би ввійти якесь слівце до нашої мови, із тієї ж польської, але якщо ця мова не така модна як англійська та москальська, нічого з того не вийде, слово не приживеться, така наша бачте психольоґія. у цій справі варто розрізняти, де ми позичаємо влучне слово, а де вже - занадто.
Подивилася щойно "Подробиці" і хочу одразу поділитися почутою інформацією. Боремося із засиллям англійських слів. Юрко Зелений: «Найбільша проблема – не русизми, а англіцизми» Словник Юрка Зеленого для меломанів і не тільки... (постійно оновлюється)
На жаль, ні. Мається на увазі Сілезійський університет. Української діялектології нам не читали, тут сама цікавилася.
добре, Лілія, а як ви ставитесь взагалі до того, як наші там кажуть "поджампали, ивент, хай-сізон" і таке інше?
Ровер - це наше слово. В житті не говорила велосипед. Відколи він у мене є, відтоді лише ровер і не інакше кажу. Інших двох слів саме в український не чула. Взагалі, якщо у когось претензії до діяспорної української, то це мене щиро дивує. Люди тут дуже часто якесь слово підхоплюють разом із предметом чи явищем, якого раніше (перебуваючи в україномовному середовищі в Україні) не мали, а тому слова на означення предмету чи явища й не навчилися. Відти й фриджі, кари, паркінґи... Що в тім дивного? У моєї бабусі в селі досі холодильника нема. А компутер як вона лиш не обзивала колись, поки слово вивчила. Відповідно те, що тут у повсякденній мові вживають англіцизми, не є дивиною. До того ж, українською люди не пишуть, і зрідка лише читають. Мало й свідомих, які би ТБ дивилися з України. То чому дивуватися? Не треба казати, що вони нас "пхаються повчати". Якраз ті, хто так говорить за то взагалі не дбають. Ті, котрі "пхаються повчати" нас, володіють чудовою українською.
Я майже переконаний , що "ровер" , в значенні як ми його розуміємо, прийшло до нас від англійського Land Rover. Ця фірма в 20 і 30 роки випускала ровери(в значенні Вєласіпєди) , на рамі було написано Land Rover , яке звучало довго. І слово Land , незнати як його читати - чи "ленд" , чи "ланд" , було опучене , а слово Rover прижилося і вийшло навіть сприятливим для українського , або польського вуха.
Не лише. У білоруській воно теж є, здається, - ровар. Ось, надибала на польських мовознавчих гілках. Слово справді є епонімом, тобто походить від власної назви, а саме назви фірми, але вони кажуть, що слово прийшло до нас трошки раніше, ніж ви, Патріку, написали.