Загалом я практично зі всім згідний, по сюжету там нічого особливого, це я писав ще у першому пості. Мене зачепив саме персонаж Мама, я вважаю, що дуже класно придуманий і зроблений, вона реально моторошна і страшна. Кожна поява на екрані змушувала вгризатись нігтями в пляшку кока-коли. Не знаю, може це тому що в кіно дивився, на великому екрані.
В кіно однозначно сильніший ефект в багатьох фільмів плюс багато залежить від настрою-компанії. Мені найцікавіше було, як розвиватимуться взаємини між дівчатками, як відбуватиметься перехід з одного світу в інший, як розвиватиметься внутрішній конфлікт в них. На жаль, ця лінія недостатньо добре окреслена, швидше такими широкими штрихами. А Мама в кінці на декілька секунд навіть симпатію викликала, ну поки не почула, як її кличуть і не повернулася знов до своїх викрутасів і звичного зовнішнього вигляду
А я обличяя руками закривала (і вуха). Страшніші за Маму для мене хіба є зомбі із Репортажу (а Дзвінок я не дивилася, тому не маю з чим порівнювати)ю
