Звісно ж, я мала на увазі у сенсу туризму, не роботи. Так, переліт дорогий. Але в самій Індії все дешево.
Розкажіть - дуже цікаво. І ще - як ви вважаєте, купити на місці недорогий мотоцикл і проїхатися всією Індією - наскільки це безпечно з точки зору їхнього лівостороннього руху, дисципліни водіїв, тощо? Як в Індії з англійською та іншими мовами у місцевого населення, поліції? Як з візами? Криміналом? Чи багато там іноземців? Як місцеве населення - до "чужих"?
Я б не ризикнула проїхатися на мотоциклі. Трафік в Індії - вбивчий. Мало того, що лівосторонній рух, як Ви правильно зазначили, так і ще ніхто не дотримується правил. Всі сигналять, гудуть з усіх сиг, щоб перед ними швидше їхали. Якщо ти пішохід, то вулицю треба в прямому сенсі слова перебігати. А навіщо брати мотоцикл і так заморочуватися? У Індії досить дешеві потяги та літаки. У нас було два внутрішніх перельотів по Індії. Решта - поїздами. Зрештою, навіть таксі там дешеве. Англійська у них жахлива, тому що індійський діалект. Але порозумітися можна Майже всі поліцейські знають англійську. Візи - отримати елементарно. Криміналу в Індії немає, як вже написав Smeet. Хіба що шахраї. У порівнянні з мільйонами індійців іноземців там мало. Біля визначних памяток іноземців більше. Якось в Джайпурі зустріли ірландця, який був шалено щасливий побачити наші, тобто європейські обличчя. Пробалакали з ним пів-години. У великих містах до європейців ставляться з повагою. У дрібних - таке відчуття, що вони ніколи не бачили білої людини. Дивляться, як ніби ти - Анджеліна Джолі. Фотографують на мобільні телефони. Взагалі, всі індійці - досить добрі й чуйні. Доброзичливі та гостинні. Душевні люди. Іноземцям допомагають. ---------- Додано в 01:20 ---------- Попередній допис був написаний в 01:10 ---------- А технічно подорож по Індії організувати дуже просто: Квитки на внутрішні перельоти ми купували через сайти індійських авіакомпаній за допомогою MasterCard. Якщо треба - подивлюся лінки. Всі квитки роздруковували на принтері, а потім пред'являли в аеропортах. Точно так само - залізничні квитки на індійські поїзди. У них вже давно в ходу електронні квитки, на відміну від України. Готелі бронювали на сайті booking.com.
Дякую - інформація, як на мене - вичерпна! Але я все ж перед поїздом надав би перевагу автомобілю чи мотоциклу - GPS-мапи Індії є, а індійський дорожній рух, принаймні на ваших фотках та тому відео, яке я подивився на Youtube - мало чим відрізняється від київського. У нас на вулицях також трапляються "осли" і "корови". А маючи свободу пересування - можна більше побачити.
На сайті журналу Вокруг Света http://www.vokrugsveta.ru/country/india/ є багато статейок про Індію. Суб"єктивні погляди, багато знимок. Дозволяє побачити Індію більш об"ємно. Особливо сподабалася ця http://www.vokrugsveta.ru/telegraph/globe/187/
Прочитав - цікава стаття. Але Індія - велика. Це цілий, я б сказав - субконтинент. Тому вона дуже різноманітна, наскільки я розумію. Різні кліматичні зони: рівнини, долини великих рік, побережжя океану, гори, пустиня - вже тільки дне це робить країну дуже цікавою. А понад мільярд населення? До речі - Індія на 3 місці по кількості людей з вищою освітою. Так що ми з вами обов"язково станемо свідками уже бурхливого розвитку країни, в найближчі 10-15 років. Тому, поки глобалізація ще не знівелювала всі тисячолітні таємниці - варто поїхати, думаю. Я вже починаю подумувати про це... І почитую статті про мотоподорожі по Індії... Ось вияснив, що індійські мотоцикли коштують максимум 1000 доларів, якщо купувати, або 3 долари в день напрокат... Якщо імпортний, новий і солідний - то і 10 доларів на добу. Ось дещо про мотоІндію: http://moto.kiev.ua/journals/1233154783241
Я тому і кинув вірш Андруховича вище Хоча вірш швидше про внутрішню "Індію" А от це, мені здається, трохи ризиковано робити. Скільки не читав статтей, всі рекомендують користуватися автомобільними послугами від місцевих. Дуже вже у них специфічна манера їзди
Вони взагалі з повагою ставляться до гостей.Згідно їхньої релігії гість посланець від Бога,тому для гостя все найкраще. У них взагалі існує повір"я,якщо ти торкнешся білої людини ,то в свому наступному житті(індуси вірять в реінкарнацію,тому смерть вони сприймають не так трагічно як у нас,смерть це перехід від старечого життя до юного) ти народишся білою людиною.А білі люди в їхньому розумінні живуть краще-заможніше і не бідують.Існує повір"я,що якщо біла людина присутня на весіллі,то пара буде щаслива.Наші стажери інколи так і підробляють.Їх запрошують бути присутніми на весіллі, вони і повеселяться і погостятся і ще й гроші їм заплатять за присутність.Дуже часто просять білих дівчат і хлопців на з"йомки реклами.Тоже непогано платять.
Так, знаю. До мене там всі намагалися доторкнутися. Або сфотографуватися та доторкнутися. Пам'ятаю, один раз у поїзді якась дитина стояв на проході, я хотіла пройти і м'яко рукою її посунула, так після цього батьки почали захоплено і щасливо щось розповідати дитині ... ---------- Додано в 21:19 ---------- Попередній допис був написаний в 21:16 ---------- Це тільки в Бомбеї. Там, дійсно, під'їжджають кіноагенти Боллівуду на машинах і агітують знятися в якомусь індійському фільмі або у рекламі в ролі білих людей. І не раз. ---------- Додано в 21:29 ---------- Попередній допис був написаний в 21:19 ---------- Це так. Я взагалі не уявляю, як там можна безпечно їздити на мотоциклі. У великих містах - пробки, встанеш де-небудь на перехресті на світлофорі або в пробці, набіжить натовп жебраків і дітей, буде просити у білої людини гроші. А по дорогах між містами їздити - теж не дуже добре. Є у них, звичайно, і платні дороги, вони нормальні, як у Європі, але є й абсолютно жахливі дороги. А на мотоциклі ... Кондиціонера немає, спека. Ні, це треба бути мазохістом.
Я тепер дивлюся багато документальних фільмів про Індію,так от індуси взяли "соцзобов"язання" до 2020 року обігнати США і Китай разом взяті,по основних економічних показниках. А на рахунок освіти,так можна порівіняти- в Україні нема ні одного ВУЗу який котується в світі ,а в Індії їх декілька,особливо індійська бізнес-школа. Ось майбутнє Індії ---------- Додано в 22:27 ---------- Попередній допис був написаний в 22:13 ---------- і накінець
Ні, ні і ще раз - ні! Тільки вільне пересування. Кондиціонер мені не потрібен до температури 45 градусів. А в русі на свіжому повітрі - взагалі не потрібен. Тому поки-що приглядаюсь до мотоподорожей. Щодо небезпек... Тут одна стаття зустрілася, російськомовна... Називається - "Индия - не для брезгливых". Тобто - ви розумієте. Треба мити руки перед тим, як взяти в руки щось їстівне, дивитися "в оба", коли переходите вулицю чи їдете по ній, не їсти термічно необроблених страв та продуктів, не плювати на верблюдів і не намагатись зав"язати вузлом хобот слоникові. І все має бути добре. І ще одне... Алкоголь = 90% проблем іноземців в тропічних країнах.
Так, там написано про запахи Індії: запахи - це, дійсно, щось... Особливо на вулицях ... У мене ще до цих пір залишилися індійські "благовония" не знаю, як це слово буде українською , щойно запалила ... По кімнаті стелиться дурманний запах ... :girl_flirt:
Там буває й більше... Дивлячись, яка пора року й яка частина Індії. Це правда. Досить брудна країна. Кишить інфекціями. О, за це не переживайте. В Індії алкоголь заборонений. Його там треба досить довго шукати.
Це не зовсім так - дозволено скрізь, а заборонено тільки в штаті Гуджарата, як пише http://www.indostan.ru/indiya/105_2739_0.html Що стосується інфекцій - сам понад півроку після тропіків "виводив" малярію. Вистачило єдиної рибалки в мангрових заростях. І пігулки ж були... А я їх не їв, гіркучі... А вже в Києві довелося зжерти їх відро...
Мабуть таки буде українською пахощі Хоча слово швидше з старослов"янської...Паки, іже херувиме, жітійо мойо
О так, москалі напишуть, що скрізь можна. :rus: Так, іноземцям в принципі можна пити, це індійцям не можна. Але алкоголь знайти дуже важко. У ресторанах алкоголю практично ніде немає. Тільки на Гоа - повне роздолля. Але Гоа - це зовсім інша Індія. ---------- Додано в 23:36 ---------- Попередній допис був написаний в 23:35 ---------- Може й так
В гуцулів є легенда про Рахманський Великдень. Вони колись його святкували. Ділили яйце на всіх членів сім"ї, а шкарлупу кидали в річку, щоб вона донесла її рахманам і тоді вони взнають що вже прийшов Великдень У давній українській традиції Рахманський великдень відзначався в пам’ять про мудреців-рахманів. Найдавніша історична літературна згадка про рахманів подається в «Літописі Руському» під 839 роком: «Закон же у іуктриян, яких ще називають врахманами і островитами, від прадідів за приклад і благочестя взятий під страхом великим не їсти м’яса, не пити вина, блуду не творити і ніякої злоби». Етнограф Олекса Воропай у книзі «Звичаї нашого народу» (Мюнхен, 1966) подає, що ще на початку ХХ ст. Рахманський великдень відзначали на Київщині, Полтавщині, Херсонщині, Поділлі. Про особливості обряду Рахманського великодня на Гуцульщині йдеться у працях етнографів Софрона Витвицького «Історичний нарис про гуцулів» (Львів, 1863) та Володимира Шухевича «Гуцульщина», IV том (Львів, 1904). «Рахманський великдень гуцули відзначають з пошаною». «Четвертої середи по святах великодних обходять гуцули Рахманський великдень. Того дня не йдуть вправді до церкви, але дома на знак свята здержуються від усякої роботи». «Той цілий день гуцули постять. Після заходу сонця, коли на небосхилі з’явилася вечірня зоря, сходит ся до хати уся гуцулова родина. Господиня дає батькові одне варене яйце і кладе на столі лише одну паску, збережену спеціально до цього дня від Великодня. (Власне святили три паски: одну споживали на Великдень, другу на Провідну неділю, а третю на Рахманський великдень). Тримаючи подане яйце в руці, господар дому стає посеред хати і мовить: «Ходіть, діти, будем ся всі сим яйцем ділити нині». На ці слова хтось із домашніх відказує: «Та як же ми всі одним яйцем зможем ся ділити?». Тоді отець урочисто рече: «Ой коли могли ся в сей Великдень дванайцять Рахманів одним яйцем поділити, то бізівно (певно) і для нас одного стане». Те повідавши, поважно оббиває з яйця шкаралупу і складає її на столі, а саме яйце ділить на стільки частин, скільки є у хаті душ та ще на одну більше. Наділивши всіх, дає найменшій дитині і той шматочок, що залишився. Після розподілу яйця господар збирає шкаралупу і разом з дітьми йде на берег річки, де кидає її на воду при цьому промовляючи: «Яйце не зайде до рахманина, але шкаралупа зайде, тай зайде бізівно». Потім усі повертаються до хати і споживають паску та пісну вечерю» (С. Витвицький). Далі тут http://sd.org.ua/news.php?id=9665 Таки щось видно є від Індії у нас
Тропіки, в тому числі Індія. Ще про алкоголь. Зрозуміло - спека "нє способствуєт". Але є одне виключення - варто щодня випити ковточок (ложку) джину (це така хвойна алкогольна гидота, яку деякі просто обожнюють, особливо британці). Вона від малярії і різних інфекцій точно допомагає. Я той джин не переносив на дух. Ну і... Кафедра інфекційних хвороб отримала чудовий екземпляр для вивчення тропічної хвороби. Запахи тропічних міст пов"язані з тим, що рослини там мають дуже багато ефірних олій і виділяють все те в повітря, особливо, коли ними палять різні ватри, мангали, котли, грубки, яких там мільйони... Або коли вони гниють. А гниють вони на ура! Колись я проходив по ринку, і раптом мене накрило ТАКОЮ хвилею смороду, що мене ледь не вивернуло вперше в житті. Виявилося, за метрів за 15 лежала купа манго, приблизно 3-4 мішки, тобто кілограм 200. Фрукти викинули в кінці дня, бо вони почали гнити, а вночі прибиральники прибирають. Або й ні. Ніколи уявити не міг, що манго ТАК НЕСАМОВИТО смердить... Але що характерно, в гнилій мокрій купі весело бабралися кілька жебраків. Жах. А ще спеції - їх в тропіках вживають в їжу в неймовірних кількостях, з двох причин, наскільки мені відомо - бо під час спеки апетит понижений - а їсти треба, і ще тому, що мікроби в їжі дуже швидко розмножуються, а спеції їх убивають самі по собі, і ще й тим, що вони заставляють шлунок виділяти більше кислоти, яка також вбиває будь-яку інфекцію, а кислоти не вистачає, бо ви ж п"єте багато води, яка розбавляє шлунковий сік. Ось тому і розлади шлунків у незвиклих білих людей. Так що відмовлятись від гострого в тропіках потрібно лише в крайньому разі - коли хворий шлунок, печінка або нирки. Взгалі, з цими хворобами і з гіпертонією, хворим серцем чи астмою - в тропіки дуже не варто... Тобто, головне правило харчування - їсти тільки гарячу їжу. Це безпечно. Навіть "фреш", тобто свіжовижатий сік... Коли мили соковитискачку і якою водою мили фрукти - невідомо. Хіба що це дорогий готель з західним менеджером. Там, звичайно, можна бути спокійним. Цікаво, що місцевим (в моєму випадку - арабам - я був в багатьох арабських країнах) ці проблеми по барабану. Вони так проперчились та прокардамонились, очевидно, що нічого їх не бере. Очевидно, індуси ще моцніші. Колись бачив фільм, як в річку Ганг захоронюють мільйони недопалених (у них небіжчиків спалюють біля річки і попіл мають кидати в воду) трупів, вони собі пливуть річкою, а поряд тисячі людей залізли в воду в одежі і миються. Перуть. Вмиваються. Рот полощуть. І нічого. Вода в тропіках навіть у міських водогонах має ідеальну для розвитку всякої гидоти температуру - вище 30 градусів. Один мікроб (вірніше, токсична синьо-зелена водоросль) попав в трубу - через добу їх мільярд... Тому навіть чистити зуби нею - дуже не варто. Краще мінералкою. Ще є скорпіончики на лавочках (власний досвід, Фуджейра, правда, розчавив його, коли сів ). Змійки в кущах під ногами і над головою - як правило, в нетуристичних місцях. До речі - той неприємний, хоч і не сильний, сморід, що ви можете відчути в туристичних місцях Єгипта та ін. - це хімічна обробка кущів, трави і дерев від всяких болючих туристичних сюрпризів. А в деяких туристичних місцях - якщо там є мавпи, то воно, звичайно, смішне, поки миттєво не витягне у тебе з кишень гроші, паспорта, гроші і не втече на дерево, щоб "перевірити документи", дочекатися несамовитих криків жертви під деревом, і мстиво все порвати на дрібнюсінькі клаптики. Спостерігав таке. Так що - тропіки - це завжди цікаво і захоплююче, як на мене - це інша планета, яка варта відвідування.
Це настоянка на ягодах ялівцю. В словаків то називається боровічка, не зовсім джин, але подібна Статейка про спеції в Індії з того ж таки Вокруг Света http://www.vokrugsveta.ru/tv/vs/cast/753/
Ми в Індії теж спочатку мінералкою чистили зуби Потім вже перестали боятися. А з мавпами у мене була пригода. Біля Бомбею, на острові Елефанта. Отож мавпи якимось дивом розглянули, що в глибині рюкзака у нас заховані банани. Найбільш нахабна мавпа спритно стрибнула на рюкзак, запустила три лапи вглиб і застрибала геть на четвертій лапі, вкравши три банана - по одному в кожній лапі. Я почала рятувати банани, інші мавпи сприйняли мої дії як початок безкоштовної роздачі, оточили мене, вереском і криками вимагаючи банани. Довелося пожертвувати їм майже все банани, кидаючи подалі від себе, щоб вони на мене не стрибнули й не покусали. Зжерши банани, мавпи почали вимагати ще. Ситуацію врятував поліцейський, прогнавши мавп палицею.