Євросоюз існує якихось 50 років. Для історії це малюсінький проміжок часу. І до створення ЄС були в Європі такі часи, коли 50 років воєн не велося. На жаль, поки що це не показник.
Якраз, навпаки, це може бути показником того, як інтеграція держав приводить до зближення народів і до усунення кофліктів, які могли б бути причиною виникнення воєн. Для цього інтеграція повинна створити механізм вирішення спірних питань, що виникають між державами в процесі інтеграції.
Латинська Америка, Африка, Азія, спостерігаючи за успіхами ЄС, вирішили і собі скористатись з переваг інтеграції. Однак поки що результати дуже незадовільні. Після бурхливого виникнення великої кількості об"єднань у 60-80 роках, розвиток їх загальмувався і реального поступу наразі не спостерігається. навпаки, спостерігаються подекуди процеси дезінтеграції. І це можна зрозуміти. Ідея об"єднанної Європи існувала дуже давно - ще з 5-6 ст. н.е. Валютний союз вперше був запропонований в 13 ст. Тобто в ідеї був час "визріти, прорости і принести плоди". У ЄС є величезне ідейне підгрунтя. Інші ж об"єднання створювались в основному з економічною метою, не маючи оцього коріння - тому їх розвиток поки що, на жаль, незадовільний. Власне! А може і не бути. Добре, звичайно, якби було. Але для дійсно потужних філософських висновків поки що зарано.
Повністю погоджуюсь! Якраз для такого обдумування і існують форуми в інтернеті, де кожен може знайти трибуну для висловлення власної думки.
Як правило, у тих народів, чия самобутність "стирається і задавлюється", кризу переживає не культура, а економіка. Культура перетворюється на продукт, який треба вміти "просувати" на ринок. Якщо в нації немає вправних маркетологів - то існує значна загроза її "розчинення" в культурному просторі.
Загальний висновок Вважаю, що філософські висновки можна робити завжди, звичайно, що не на основі одного цього прикладу. Висновок, що світ майбутнього є світом без війни, я в своїй книзі роблю не на основі прикладу з ЄС, а на основі того, що майбутній світ є світом корпорацій, а не світом держав. Держава, як форма експансії системи влади, поступово відступить перед переважаючою її формою глобальної ринкової експансії, якою є корпорація, причому влада в глобальному масштабі перейде до рук фінансово-спекулятивних структур. Саме вони для свободи глобальної спекуляції й усунуть державу як перепону для глобальної спекуляції. Я не кажу, що це добре чи погано, а лише констатую тенденцію глобального розвитку подій в сучасному світі.
Ви берете до уваги корпорації, але не берете психологію людини... Виключити повністю можливість війни - значить, переінакшити природу людини. А це надзвичайно тривалий процес. Чи доживуть хоча б наші внуки до цього "майбутнього"? Крім того, антиглобалісти уже проводять всілякі акції, що перетворюються на громадські заворушення. Чи не перетворяться вони у майбутньому в партизанський рух проти глобальних корпорацій? Теж питання. Якщо не воюватимуть між собою держави - це ще не означає, що воєн не буде взагалі. Знаєте, я б особисто дуже б хотіла, щоб ви виявились праві, а я - ні Але...але...
Вважаю, що проблема не тільки в економіці та культурі, а в глобальних процесах, які ведуть до трансформацій співвідношення сил на світовій арені, внаслідок чого влада поступово переходить до рук глобальних фінансово-спекулятивних структур і перед всіма націїями постає випробування глобалізації. І вони або пройдуть через це випробування і стануть глобальними націями, або будуть асимільовані іншими вже глобальними націями. Я не кажу, що це добре, а що такою є тенденція розвитку подій.
Ні, не доживуть. Звичайно, трудно повірити, що перехід від світу держав до світу корпорацій пройде без силового протистояння. Скоріше всього, однак, фінансово-спекулятивні структури візьмуть всю повноту влади в свої руки шляхом фінансової переваги над державними структурами. Тобто, по ідеї цей перехід буде здійснений мирним шляхом. Але це ще не означає повного роззброєння світу. І основною загрозою тут не антиглобалісти, а терористичні сітки типу Аль Каїди. Відтак, характер загрози війни в близькому майбутньому зміниться, а саме: загроза війни між державами відпаде з глобальною трансформацією влади, але загроза громадянської війни з терористичними сітками залишиться. Як усунути цю загрозу я поки що не знаю. Можливо, ця загроза зникне лише після значного підвищення рівня життя на всій планеті.
Буде полікратія, тобто кожна з глобальних націй буде полюсом глобального співвідношення сил в певному регіоні світу.
А, отже ви розмахуєтесь на кілька століть уперед? Ну що ж, тоді це вже більше схоже на прогнози Нострадамуса. Загалом, про таке віддалене майбутнє з впевненістю можна сказати тільки одне - воно буде НЕ таке, яким ми його наразі уявляємо
Принципове питання Взагалі кажучи, філософія оперує універсальними категоріями, а не їх залежністю від часу. Тому мене цікавить принципове питання. А воно є наступним: Чи можливою є розбудова суспільних стосунків на засадах добровільности та виключення влади?
Хм... наскільки я зрозуміла, ви описуєте суспільство, в якому влада все рівно присутня. Просто це вже не влада держави, а влада корпорацій. Але тим не менш, влада залишається владою.... А на засадах добровільності... про це ще Гоббс писав. Пам"ятаєте- про суспільний договір?
Про владу ми говорили з приводу світу корпорацій, який політично є формою глобальної полікратії. Але моя книга завершується розглядом перспектив та універсальних моментів метакратії, тобто суспільства, розбудованого на засадах добровільности та виключення влади.
Такі утопії були дуже популярні у 18 столітті Поки що ще не справдились. Але для філософії, звичайно, питання часу не суттєве. Через тисячоліття-друге побачимо )) Якщо людство тоді ще існуватиме... До речі, а терраформування інших планет ви не передбачаєте? Теж цікава тема.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Терраформирование Отут є коротке пояснення. Як ви гадаєте - такі процеси якось вплинуть на структуру людського суспільства? Мені здається, що технологічні чинники теж варто враховувати при таких прогнозах.