Наскільки я зрозуміла, полеміка стосовно долі/вибору іде у площині поняття "НЕМИНУЧІСТЬ" (так/ні), а не зміни обставин життя в результаті вибору, оскільки відразу ж питання і до вибору: він - результат випадковостей, свободи і обставин, чи результат програмованої долі?.
Неминучість може не бути неминучістю, бо може залежати від вибору. ---------- Додано в 13:26 ---------- Попередній допис був написаний в 13:24 ---------- Я не встигаю за викрутасами вашої думки.
Отож є два варіанти: 1. Життя людини - результат випадковостей і її власної волі. Людина вільна у виборі і лише це формує її долю. 2. Доля людини визначена наперед. Вибір теж визначений наперед. Вибір людини - лише уявна свобода того, що і так має статися. Наскільки я зрозуміла, ви схильні до першого варіанту, бо за вашими словами неминучості (визначеності) нема, оскільки вона залежить від вільного вибору людини. Поєднювати одне з іншим є абсурдом, чи не так? Слово "може" (може бути... а може і не бути...) тут недоречне. В такому разі на мою думку не треба відходити у бік від цих двох чітко означених варіантів: або є неминучість (визначеність) у всьому що стосується долі, або її немає.
Ви ж самі згадали за освіту - я лише навів доказ, що це не доказ. Далі може бути висновок, що бажання змінити щось в житті і змінити щось в житті - далеко не тотожні речі... До речі в цій темі я не являюся доконаним прихильником єдино вірної сторони. Я теж шукаю відповідь і готовий прийняти докази будь-якої із сторін. На разі я залишаюся прихильником вислову: В межах своєї долі - роби що хочеш... ---------- Додано в 12:47 ---------- Попередній допис був написаний в 12:46 ---------- Доля чи вибір? Синє чи важке?
То є чисто ваша думка і не більше. Я вважаю, що є наступне: Нам дано і наш вибір з тим "дано". Взаємноповязані речі.
Папа Римський зняв з євреєв провину за розп'яття Христа Може Ватикан визнав, що в "побожних людей" не було вибору...?
Їм (католикам) в обох випадках (і коли накладали провину, і коли знімали) це дано і то їх вибір з тим "дано". :eek:Взаємовиключні речі у них в обох випадках "правильні" і "взаємопов'язані".
Не випадково але через його вибір. Я подавала лінк на статтю вище і там власне написано, що Бог бачить в наших серцях схильність до вибору який ми робимо і в залежності від того дозволяє нам опинитись в тій чи інші ситуації. я вважаю що був, адже він також ходив з Ісусом як і інші апостоли, але його серце виявилось закрите до Ісусових слів... Напевне Ну я не сподівалась, що мені чоловік відключе алярм на годиннику і що дитина мене розбудить серед ночі, бо попісяється. Отже це доля? http://www.youtube.com/watch?v=tXE68q_7lZE
Тут роглядається не те - що хто каже, а те, наскільки те-інше є результатом вільного вибору, чи сценарієм наперед визначеної долі.
якщо би зараз прийшов Ісус і сказав, що його не зовсім правильно зрозуміли(просто припустимо), то його би назвали антихристом.... бо він протирічить їхній вірі, як тоді Ісус протирічив вірі фарисеїв.... п.с. фарисеї у своїй вірі були впевнені так як і віруючі зараз....
Кажуть, Петрова зрада була нагато гіршою, важчою. Тільки він зумів собі пробачити, а Юда не зумів. Суть не в напередвизначеності тут, а в тому, аби показати нашу натуру. Якщо не міняти в собі нічого, дійдеш до різного, й навряд чи найкращого. Колись мені хтось цікавий приклад навів, що наша "доля" не є прямолінійна, а як розгалужене дерево. Бог бачить усі "можливі" перехрестя цього дерева, свою лінію творимо саме ми через свій вибір. Ми не знаємо, що би було якби, тільки Бог знає. ---------- Додано в 19:34 ---------- Попередній допис був написаний в 19:30 ---------- І вона зовсім не перечила писанню та їхня віра? То ж треба, в темі зібралися знаючі судді. Краще за Христа знають, де вівці, де кози. ---------- Додано в 19:40 ---------- Попередній допис був написаний в 19:34 ---------- Отак ви й перекручуєте чужі слова. Мих за освіту не згадував, на неї перевели саме ви.
Ітак маємо два поняття: -Вибір людини. -Доля. Про те, що людина дійсно робить вибір немає сумніву. Не було б вибору людини, не було б гріха, не було Божих заповідей, непотрібно було б спасіння. Про те, що є доля говорять пророцтва. Бо якщо хтось наперед говорить про події, значить вони якимось чином відомі. Я вже приводив приклад. А що, якщо написати наступну аксіому. Передбачаються події, що не звязано з конкретними особами. Тоді й з Юдою стає все більш менш зрозуміло. Він став зрадником не тому, що саме йому то було передбачено, а тому, що він духовно був найслабший і віра його була найслабша серед 12-ти апостолів. Ніде не сказано у пророцтвах, що це буде саме Юда Іскаріоцький, сказано, що буде той, хто зрадить і не більше. А Юда зробив свій вільний вибір. Тоді фраза, типу "якби не Юда... нічого б не було" є просто смішною. Був би інший, пророцтва б збулися. Ось така думка.