Доля чи вибір?

Долі як такої неіснує. І ніде на небі немає книги в яку було б записано наперед ваш життєвий шлях. Люди створені по образу і подобі Бога. А це значить що вони мають текі риси які притаманні і Богу:
-свободу вибору (воля)
-любов
-внутрішнє почуття справедливості
-потяг до духовного
Якщо Бог є Справедливість, то хіба ж Він міг би написати долю, ось так:
одній дитині бути вбивцею
другій - злочинцем, а
третій - бути абсолютно вірній Богу.
Звичайно що ні. Бо неіснує ніякої долі.
Все виріщує випадок.

 

А ви не чули, що випадковості не випадкові? (с)

 

ну звичайно чули. нічого невипадково.
Ілюзія випадковості і вибору існують))))

ваша доля є наслідком вашого народження, яке ви невибирали, а кінець вашої на землі долі є фізична смерть. яку ви також не вибирали.

1.О якщо б я вибрав собі батьків в Маямі-Біч, я би не писав вам тут, як Господь любить вас і хоче, щоб ви прийшли до покаяння, я би зараз загарав, не мав би жодного уявлення про Бога вивчаючи психологію і підробляв би рятівником на пляжі, фліртуючи з симпатичними дівчатками.

2.А якщо б я вибрав, як мені треба щоб виховали мене батьки, то я би сказав хай виховують мене як патріота України, який так тягнеться до єдності.

3. А якщо би я вибирав компанію з якою дружити, то дружив би тільки з патріотами, бо батьки мене виховували як патріота, який невтомно бориться за єдність і збудування неньки України.

4. а якщо б я вибрав , щоб мої батьки мали 20 тисяч доларів на моє навчання, то я би невчився в Академії Друкарства у Львові, а був би мажорним Київським студентом в університеті Шевченка на факультеті психології.

вибір просто переслідує мене ви помітили?
я просто гублюсь, що вибирати, стільки варіантів...)))))))))))

нехай Бог вас благословить .

 

Дуже легко сказати: "така моя доля" чи "це мені Бог послав" або ж "все що зі мною сталось через ту людину". Але насправді все що з нами трапляється є причиною лише наших дій, а не чиїхось інших. А тому причиною наших бід являємось ми самі. Звичайно, люди хочуть перекласти відповідальність за свої вчинки на інших, мовляв ДОЛЯ.

 

Багато чого б міг сказати...з власного досвіду...
Але нехай...

 

Кожне наше рішення впливає на подальше наше життя. А все що з нами стається спровоковуємо ми самі. Тобто ми притягуємо або віддаляємо певні явища, події, особистості.

 

Угу...
Діти,що страждають від хвороб..батьки,що страждають разом з ними свідомо вибрали таку долю.
ще б...вони мали вибір.

 

Причини спадкових хвороб:
1 генетичний набір батьків
2 алкоголь
3 куріння
4 забруднене середовище
5 генетично-модифіковані продукти
6 радіація
7 випадок
Діти звичайно ні в чому не винні.

 

Нестиковочка получаєцця. Постом вище ви стверджували,що у всіх бідах люди винні самі. А дітей,ви за людей не вважаєте?

 

Если вкратце,Вы,как и все,умрёте...Но у Вас есть свобода выбора,как Вы проведёте время до этого события,которое Вы отменить не имеете никакой возможности

 

Тут мова йшла про те що стається з людиною через її свідомі чи несвідомі вчинки. А те що дитина народжується з вадами від неї незалежить.
Так само ми всі грішні, бо Адам згрішив. Але в нас є вибір служити Богові і отримати вічне життя або такого не отримати.

 

Цікаво,як синхронно і атеїсти і віруючі тут впевнено тлумачать: людина - вінець творіння! Людина - сама творець своєї долі! До першого нещасного випадку,правда. Тоді і в тих,і в тих ця впевненість кудись дивним чином випаровується....

 

Є речі які від нас незалежать. Але незважаючи на це людина є творцем своєї долi.

 

Нічого від нас не залежить... Настає час...рано,чи пізно...це усвідомлюють всі... І віруючі...і атеїсти...і вершителі доль людських...і прості маленькі люди...

 

СМЕРТЬ - це найбільша справедливість в нашому світі. Вона не вибирає чи бідний, чи багатий, чи добрий, чи не дуже, а приходить до всіх. Питання лиш стоїть у відношенню їх до смерті. Одні бояться її вважаючи неминучою погибіллю, а інші ні.

---------- Додано в 15:51 ---------- Попередній допис був написаний в 15:38 ----------

Як ви вважаєте чому апостоли і учні Христа були готові навіть померти за нього. Невже це все було б того варте без надії на воскресіння і вічне життя?

 

Сам собі заперечуєш - якщо доля, то вже не вибір. Нє?
Я думаю, що то було би простіше знати, які наслідки будуть мати наші вчинки у майбутньому - це дало б нам змогу уникати неприємностей. Але люди перше роблять, а потім вже розуміють, що деякі події є наслідком того чи іншого вибору.
Не думаю, що заядлий курець, що помирає від раку легень має право казати : За що, Господи? , або "така моя доля", бо людина сама планомірно себе до того довела.

 

Не повіриш скількох людей я знав,що померли від чогось єнчого,будучи заядлими курцями...

 

Не повіриш, але я не про це, що куриво то яд (хоча воно так і є), я про інше. І ти мене добре розумієш. Я могла б і інший приклад навести, але цей першим прийшов мені на думку.

 

Умгу...
Як мій товариш...отак от...поліз на дах..поправити антену...

і не курив,до речі...
А шо було б,якби курив?

 

І що би було? Не впав би з даху? Впав би з цигаркою? Про що ми говоримо? Що згорит то не зогниє чи як?