Афтер,прошу не починай... Я прекрасно знаю твоє ставлення до мене,моєї дитини і моєї проблеми... і схожих проблем...з дітьми... Ти неодноразово його висловлював. якщо ти порівнюєш мене з малолєтками,яким, від нєфік робити хочеться покінчити з життям...то твої проблеми. Я наразі маю ради кого жити... А фатум..є фатум...
Я десь вже відповідав по даному питанню, але повторюсь. Ніхто за нікого не відповідає. Кожен отримає те, що заслужив. Ось як про це говорить Біблія: "А синів він їх не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, говорячи:" Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре"-2 Хр.25.4. "Нехай кожен досліджує діло своє, і тоді матиме тільки в собі похвалу, а не в іншому! Бо кожен нестиме свій власний тягар" -Гал. 6. 4-5. "Бо мусимо всі ми з"явитися перед судовим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що в тілі робив він,-чи добре, чи лихе"-2 Кор. 5.10 Стосовно долі, вибору та Волі Божої в мене є така версія: Людина роблячи вибір будує собі долю. Якщо вона живе згідно Законів Божих, то все що з нею стається можна вважати Волею Божою. Якщо людина не живе так, як велів Бог, тоді мова не може йти про Волю Божу, а лише про вибір самої людини та її подальшу долю, як наслідок вибору. Бог людині дав волю, яка регламентується Законом. Воля - це не вседозволеність, де любов і зло постійно змінюють одне одного. Божа Воля - це всі ті справи і поступки, які наповнені тільки Божою Любов"я без жодного натяку на зло. Отже підсумовуючи можу сказати, якщо жити відповідно до Закону Божого, то дійсно жодна волосина не впаде з нашої голови без Волі Божої. Якщо ми нехтуємо цей Закон, тоді претензії тільки до самих себе. Живеш з Богом, буде тобі і Божа Воля, і доля, яку приготовив для тебе Бог. Живеш без Бога - твої проблеми...
Угу... Дійсно,яка нечемна була моя дитина... Так подивишся...які Божі люди наші кєровці...діпутати...чиновники...бандючки... Подивишся в іншу сторону...тоті безбожні інваліди...старенькі...що животіють на мізерну пенсію... Дійсно..ну ходять до церкви...видно таки там мало Бога... А,може Він не в тій конфесії? Але в єнчих конфесіях те ж....
Кожному своє... одному бути пупцьом всесвіту... іншому пробивати мур...чолом... кожному своє... доля...
Стосовно дитини можна багато філософствувати. Думаю, що на це питання Ти знаєш відповідей не менше ніж я... Я маю трохи більше можливості спілкуватись з вищеперерахованими особами і завидувати їм в чомусь не бачу потреби. Чим більші гроші, тим більші проблеми... Людину, яка в душі спілкується з Богом не повинні цікавти такі дрібниці. Вона по-своєму буде щаслива незалежно від приналежності до певної конфесії, віри, чи церкви.
Бідні та нещасні! Я теж знаю - у них дійсно багато проблем. Здирають шкури з людей, а тоді одягають вишиванки і йдуть на показ молитися до церкви. Та Бог все одоно їх наказує. От кому ніколи не заздрила, думаю, Romko теж. Це правда.
А про що я торочу в цілій гілці? http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=467594&postcount=299 Вже говорив... http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=463034&postcount=260
що цікаво... ти сам придумав, як слово "пупець", так і слово "мур". А як на рахунок третього варіанту? не данО?
"Пуп Землі" - цей вислів можна зустріти,чи не в кожній художній книжці,від класики,до сучасної літератури... А мур...є таке відчуття....коли всі старання даремні,всі зусилля розбиваються...об мур...іншого слова таки не підберу... І цей мур постає не перед кожним...але він персональний,з врахуванням ВСІХ особливостей цієї людини. І,що не кажи,кожен,перед ким хоч раз поставав цей мур,мене зрозуміє... І не в наших силах його зруйнувати...треба чекати,доки ВІН його не забере...
От і застосовуйте цей вислів до авторів, цих книг. А тут вроді себе ніхто так неназивав, і не вважає. А те, що ви когось так називаєте, то певно ви теж себе вважаєте якимось пупцем ? Тут люди висловлюють свої думки, а не хочуть бути, пупцями, бити себе пятками в груди, чи пригати на одній нозі !!!
Вислів "Пуп Землі" я тут вжив,назввавши так тих,в кого гіпертрофоване почуття власної значимості. Вони вважають,що,якщо досі їм стелився рівний шлях,то можна вважати себе здатним вирішувати щось в своїй долі.... Просто це до пори,до часу.... Ще раз повторюю: ні в якому разі НЕ БАЖАЮ Вам зазнавати ударів долі....
Звідки ви можете знати який в кого о цього був шлях ? Чи ви єдина людина на цій планеті якій непощастило? А може вони просто не вірять в долю, і щось роблять для цього щоб було краще. А не всім розповідають як їм погано, і що нічого незмінити. А може вони не тільки ниють? Це ваша думка про їхнє почуття власної значимості. Я ще такого ніколи не чув щоб людина говорила, що її руками рухає Бог. А від вас почув. То в кого як ви там сказали , гіпертрофоване почуття власної значимості ? Та сам Папа Римський би не посмів такого сказати. То тепер добре думайте, що писати, і які слова підбирати, а то вашими руками пише сам ...
Боїтесь написати ім'я творіння Господнього? Ярику,якщо Вам видається,що я нию, нехай, то Ваша думка. Не вам судити,що я зробив і роблю. На разі,щасливо всім залишатися. Нехай доля у вас буде щасливою. У всіх.
Тут з тобою, Ромку, згідний ! Звичайно, коли в тебе нежить, то можна себе ще вважати якимось пупчиком: наївся пігулок, запив гарячим чаєм, та й на ранок здоровий, про Бога млже і не згадав навіть... Але коли опиняєшся перед лицем страшної хвороби, коли ніякі ліки уже не допомагають, тоді найбільший пупець стає смиренним, як ягня і усвідомлює свою неспроможність будь-що змінити... Думаю, саме таку ситуацію ти мав на увазі, коли говорив, що людина нічого не може змінити... Переконаний, що ні Мих, ні Ярик ні інші дописувачі є наскільки уже немудрі, щоб старатися тобі довести, що людина сама від себе тут може щось змінити, щоб стати здоровою. Звичайно, що тільки Бог може забрати той мур ! Я хотів лише тебе підтримати, щоб ти не опускав руки і продовжував молитися і кликати до Господа, а найголовніше, ПОВІРИТИ, ЩО ВІН МОЖЕ І ХОЧЕ ТОБІ ДОПОМОГТИ! Бо так написано в Його Слові!
Доля...доля.. Доля — це коли все життя — не що інше,як суд на тобою. І кожен твій вчинок обертається втратою, і кожна твоя дія народжує фантоми, що впливають на долі інших. І тому...безконечне почуття провини...і біль... І стіна... І вибору нема... Але кожному своє...
Мне кажется, что выбор человека - это выбор между несколькими вариантами судьбы. То есть в жизни каждого заложена некая данность и в рамках нее можно своими поступками выбрать более лучший или более худший вариант. Но саму данность не миновать. Даже если человек "выбирает" полностью противоположную дорогу и кардинально (как ему кажется) меняет свою жизнь - это тоже было посчитано где-то и кем-то. Тут нужно пояснение: судьба и отсуствия выбора в глубоких смыслах вовсе не означает полностью запрограммированную, например, только на радость или на горе жизнь, поскольку, как мне кажется, в каждой судьбе заложен свой вариант счастья и несчастья. А еще Бог милостив и никто не знает, что он нам приготовил на завтра.