...і в нас За погодою перших 12-ти днів, передвіщали погоду кожного із 12-ти місяців року, що наступає. Так 26 грудня відповідає місяцю січню, 27 — лютому, 28 — березню і т. д., аж до 6 січня, що вказував погоду на груднь Нового року. Так ось, сьогодні було сонячно і теплінь, а хтось казав про сніг і мороз...
А чом ВДРУГЕ? То хоч рослина не колюча, а кактус, як їжак Колись так в родичів собака загриз їжака, який ввечері прийшов до його миски їсти. Морда вся в крові, а він гарчить, шматує його
Переживемо! Я вже пам'ятаю дощовий Новий рік, років 19 мені було. До цього усі зими, які я пам'ятала, були зимними. А років кілька тому були дуже люті зими, у нас ставили намети із дровами і пічками, щоб бездомні могли відігрітися, бо багато було випадків коли люди замерзали на смерть. І о сь знову тела зима. Мабуть воно циклічно іде. Але ще лютий попереду, а він завжди має сюрпризи.
Бо він один раз зламав і свекруха поставила відламані шматки коріннячко пускати. А це він його вдруге дошматував. Рослина не колюча, щось стовбуроподібне. То якийсь дуже сердитий собака
Ніби й не такий вже сердитий, але коли хтось наближався до його їжі, то завжди шкірив ікла і гарчав...
Їх було десять ,і на девятому я побачив як вона то робить ,вона кутовими зубами відгризала голки ,робила собі таку немалу вирубку ліса а потім гризла сам кактус
А він якось особливо реагував, вже здалека починав наїжачуватися, як тільки бачив, що хтось підходить. Знала таких собак, що можна було забрати його миску навіть під час їжі.
то інстинкти які можна погасити, моя собака нікого до миски не підпустить а я можу забрати, колись в мене була ротвейлер то кістку в неї міг забрати я і дружина, на доньку могла трошки погарчати а потім віддавала , інших просто могла розірвати
Тварини знають, які трави лікувальні, їстивні, а ця мабуть отруйна, здається кажуть на неї "тещин язик". Скільки вазонів росте в спальнях у людей, і вампірять чи отруюють, а не всі про це знають.
Це якщо виховувати змалечку. Собаки легко навчаються. Треба тільки бажання. Та навіть кота можна навчити. Мій кіт навчився виконувати кілька команд. Капці не приносить, нє, але коли кажу "ходімо спати" - він розуміє, що далі чергування біля холодильнику не має ніякого сенсу, аж до ранку. Тоді він швиденько йде і займає своє місце на нашому ліжку. А взагалі то, у нас із котом любов і повне порозуміння. Якщо його потрібно виставити із кімнати, він слухається тільки мене. Інші можуть ганятися за ним, вмовляти, ходити на кухню і бахкати дверцятами холодильника - кіт тільки дивиться із цікавістю на ті спроби . Мені ж досить сказати "давай, виходь". І коли із вікна на вулицю вивалювався по необережності, і десь перелякано ховався, бо він суто домашній і вулицю знає тільки з балкону, то виходив із своєї схованки тільки на мій голос. Хоча, мені доволилося його і сварити сильно, і карати, особливо, коли донька була малою і кіт на неї полював та цілився в обличча.