Вкалывали, вкалывали. И что? Вы видели как жили колхозники? Здесь мерилом работы считают усталость (с) Очень точно сказано. К сожалению у многих людей до сих пор такой же образ мышления. ________________________________________________________________ Про сельский труд знаю не по наслышке и даже не по подработках. Каждое лето начиная с 7-ми летнего возраста я проводила в селе в Хмельницкой области. Все 3 месяца это безпрерывная работа. Я очень хорошо знаю что такое ацкие боли в спине, что такое боли в ногах, да такие, что уснуть не могла. Но надо работать. Кто не работает тот не ест... Свой огород - гектар. А на Хмельниччине все в ручную обрабатывают. Плюс баба всегда "брала" на обработку 2 гектара сахарной свеклы колхозной, к ним в нагрузку давали гектар кормовой. И знаете что они за это платили? 2 мешка сахара и какую то часть кормовой свеклы. Это нормальное ведение хозяйства? Феодальний строй.....
на мою думку, вся ця важка праця, описана вище, безперечно, позитив. людина, яка не боїться роботи - це Хтось. але... принцип роботи за "идею" (себто добровільно-примусове рабство), однозначно, негатив. ніколи добре виконана робота не була, апріорі, добрим заробітком. свої інтереси ще потрібно відстояти... перед роботодавцем, державою, кримінальними структурами (на сьогодні, можна просто "держава"). а цього нам ой як не вистачає...
Я тоже лет с 6-ти почти каждое лето 1-2 месяца проводила в селе на Кировоградщине (в российской деревне мне не нравилось...), и свеклу полола, и кукурузу, и за хозяйством приматривала, и на току работала... Страда, все в поле, на фермах от зари до зари, а в магазин хлеб завозили только 1 раз в 3 дня... А условия жизни и работы? А оплата за каторжный труд?... Еще и сегодня многие к селу, к селянам, сельскому труду относятся пренебрежительно. А ведь Украина могла бы стать крупнейшим производителем экологически чистой сельхозпродукции. Быть аграрной страной не зазорно, особенно процветающей и богатой.
Дело даже не в том, что кто-то к селянам относится пренебрежительно. Дело в том, что они себя не умеют ценить. Не научены. Какие цены сейчас я не знаю, не буду врать. Но когда литр молока в магазине стоил 1,5 грн, молокозаводы брали молоко у селян по 15 коп за литр. Для меня лично это просто было шоком! И здавали. Молодые семьи держат по 7 (!!!!) коров. Вы представляете что это за труд?! Где в какой економической моделе предусмотрено, что производитель получает несколько процентов от цены товара? Это нонсенс. И в советские времена и сейчас все держится на человеческой массе, на дешевом труде
В країнах третього світу. Наприклад, на кавових плантаціях Латинської Америки тощо - за ту каву, що ми заплатимо в магазині кілька еур, виробник (той, хто каву вирощує і збирає) отримає цент, а може і менше. Останніми роками набуває розповсюдження течія Fair Trade - імпортери купляють продукцію прямо від фермерів третіх країн за адекватну ціну, тобто співмірну щодо ціни товару для кінцевого покупця. Прикро, що в Україні сільське господарство в такому занепаді.
В универе я работала по хозтемам, была такая форма поддержки науки - заказ на исследование или разработку чего-либо. Не раз приходилось слышать разговоры научных работников на крамольные темы... Один доктор наук как-то сказал такую фразу: "У страны, где человек, который закручивает гайку на приборе получает в 3 раза больше, чем тот, кто это прибор разработал, нет будущего...". Дешевый труд, неверные приоритеты, экономически неоправдвнные решения... И сейчас, к сожалению, в этом плане изменений немного произошло...
Чи не вважаєте, що цьому може зарадити викладання основ, приміром, фермерства у школах, енергоощадності в містах, вузької спеціалізації в 10-11 класах? Це згрубше, але конкретні люди користають з того, що маса людей не знає як себе пристосувати, що в такий перехідний період для країни й не дивно.
Це слушна пропозиція, але наші новоспечені багатіїї (більшість з них політики) не зацікавлені у будь яких змінах. Вони "стригут капоны", стають ще багатшими, а країна, люди... Їх це цікавить?
Це теж, але частково. Звичайно, те, що Ви кажете, а також основи бухгалтерського обліку в школах вчити би мали. Це дозволило б людям краще орієнтуватися як у веденні власних фінансів, так і у випадку приватного підприємництва, а також банківських послугах - позиках тощо. Біда в тому, що по-перше, навіть за умови такого навчання не у всіх ці знання затримаються, по-друге, селянин поставлений в такі умови, що, скажімо, молоко він або продасть за тих 15 копійок, або вилиє поросятам. Окрім освіти потрібна ще й законодавча підтримка і, що важливо, загальна культура підприємництва.
Не вважаю. Що б там в школі не викладали... поки батьки (реальне оточення) годяться з повною соціальною безбашенністю доходів; поки не працюють стимули до ощадливості і фермерства; буде та наука в школах як ядерна фізика...
Буде вище освіченість. Люди здають в селах за копійки молоко, бо ПЕРЕКОНАНІ, що інакше бути не може..Бо їм розповіли, що без їхнього молока обійдуться якщо вони "прийнятну" ціну не поставлять. Я ж чую, що говорять родичі
А що, не обійдуться? ЗІ: розумію, що Львів - теж больше село, але пропоную не влізати у сільгосп-економіку. Ми ж - люді гарадскіє..?
Якщо вони втратять в селах постачальників, то матимуть збитки більші ніж просто б недоотримали певну суму. Наше село (не знаю чиї вмовляння подіяли) таки виступило з тим, що за таку суму не здадуть - тиждень не здавали - хто сир робив, хто ще щось - почали возити самі продавати поки, і в даному випадку перекупщики повернулись і таки купили по підвищеній ціні молоко. А раніше ж говорили їм що це НЕМОЖЛИВО. Люди не вміють оцінювати самі свій труд, оцінювати ситуацію, яка склалась на даному ринку і т.п. В даному напрямку мусить підвищуватись освіченість, щоб щось змінити. Бо коли це олігархи самі приходили і казали - нате, нам зайвого не треба? пи.си Не можу вважати себе абсолютно міською, маючи стільки рідні в селі. А бідні ми також тому, що раціонально не використовуємо ресурси, які якраз у с/г площині і простоюють.
Верхам переміни поки що до .... Не пам'ятаю як це по латині... Тому, щоб не бути бідними, ми повинні перестати чекати "доброго царя" чи гетьмана, а об'єднуватися і починати опікуватися державою. Є ще в Україні мудрі, професійні спеціалісти (не всі ще виїхали за кордон), які б могли запропонувати перспективні шляхи розвитку країни, розробити концепцію виходу з кризи... А у нас, нажаль, розбрат... А народного руху нема, нових лідерів теж, ентузіазм практично вичерпиний... Чомусь пригадалось: "Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія сама..." (Л. Українка)
Не дозріли, значить, не дотиснуло до точки... Нє? Бо в нинішній ситуації - любого реформатора затопчуть.
Тут я своє нє скажу.. Ну дозріли в 17-ому? І як розпорядились? Після того як стріляти вже нікого було знали, що з тим всім робити?
Ну ми ж ніби мудрі. А мудрі люди як відомо на чужих, а не на своїх шишках вчаться. нє? ІМХО, освічені люди трохи більше про наслідки думають.