На мою думку одружуватися потрібно обовязково. Але це все залежить від багатьох факторів, з ким , у якому віці , коли і де, і на яких умовах, тому що палке кохання проходить через очі досягає сердця і виходить нижче пояса . А їсти хочеться кожен день.
Візьмеш собі за жінку змію, все життя піде коту під фіст...тому добре приглядайтесь один до одного, можливо ви антагонізми....
На цю тему є одна давня притча. Холостяк прийшов до мудреця і запитує його: одружуватися мені чи ні. На що мудрець відповів: "Як би ти не вчинив, рано чи пізно пожалієш про свій вчинок".
А ще цікаве питання про повторні шлюби , що від них можна чекати, і які підводні каміці там можуть бути?
Нічого мудрого в повторних шлюбах не бачу і навіть не уявляю, як можна вдруге брати шлюб пам"ятаючи, що одного разу ти вже обіцяв своїй коханій, що не покинеш її аж до смерті. Мені здається навіть після смерті, не дай Боже, моєї дружини, я ніколи в житті не брав би другий шлюб. На крайній випадок жив би просто, як співжитель. В народі кажуть: перша жінка від Бога, друга від людей, а третя від диявола.
То тільки кажуть. А насправді все набагато складніше. Адже зазвичай вперше одружуються молодими, інколи занадто молодими, коли ще засліплені почуттям А потім відкриваються очі на недоліки, на невлаштованний побут і т.д і т.п..
Якщо це справжні почуття, то щасливіших моментів в житті людини напевно не буває, незалежно від того, як буде далі. Та й зрештою, якщо це справжні почуття, то терміну давності для них не існує.
Я цілком згідна що у 18 років почуття справжні, а ось як вони змінюються з віком цікаво . і в яку сторону? І цікаво що може чекати чоловіка який вирішив вженитися на жінці з дитиною в придачу?
В яку пошлете. Справді, цікаво. От мій чоловік вженився на жінці з трьома "в придачу". Нічого, от сидить коло мене, салат з лосося лопає, науково-документальний фільм дивиться.
Бляха, аж мені запАх під носом той салат з лосося.. Хоч бери пішки жени в ту Чехію забирати салат в Шуміка з-під носа Мені здається, що почуття дорослішають разом з людиною, стають зрілішими, якимось плавнішими, теплішими. Якщо почуття в юності нагадують феєрверк-швидко спалахують і можуть так само швидко погаснути, то почуття в зрілішому віці мені нагадують свічку-зароджуються поступово, але горять довго, зігріваючи своїм полум"ям.
Ось я знайшла в інтернеті дві цікаві статейки , нарахунок того , чи вартує женитися чи виходити заміж. Хотілося би почути думку наших форумчан по цьому питанню Даю ссилку------- ----- http://gigamir.net/mans/girls/pub182254/ http://forum.guns.ru/forummessage/68/1049445-5.html http://mentales.ru/2013/01/17/razvedenka-s-rebenkom-i-muzhchina/
цікаво у чому я кого збираюся обманювати , і який зиск буду мати з того обману? Просто знайшла цікаве в інтернеті і хотілося би почути думку зі сторони.
Бо теми статей є про одруження з розлученими жінками, а не про доцільність одруження як такого. А статті (обидві), написані з такою злістю, що в голову приходить два варіанти - або автор жінконенависник, або... далі промовчу.
Повна дурня, написана чоловіком, котрий до того ж, здається, не переносить сильних жінок, жінок з власною думкою, егоїстичного, та й взагалі до жіночого роду скептичного, розлучені тут ні при чім. І всього цього він навіть не приховує. "мужчина и должен быть эгоистом, в хорошем понимании этого слова" "закон природы предписывает самцу распространить свое семя, свои гены где только можно" "Критическим умом большинство женщин не обладает" "разведенка - это далеко не чистый лист бумаги" (а хотілося б, звикати до чужого характеру важко й не хочеться, бо прийдеться чимось поступатись)