Українська публіцистика Донеччини

Это племянница М. Коцибинского?

 

27 січня (в день народження О.Тихого) в * бібліотеці селища Олексієво-Дружківка

відбудеться презентація нової збірки педагогічних творів О.Тихого "Думки про виховання"

а також збірки - О. Тихий "Тарас Шевченко про мову"

---------- Додано в 00:58 ---------- Попередній допис був написаний в 00:53 ----------

Пошукайте відповідь в інтернеті. Знайдете не тільки відповідь на Ваше питання.

 

Шановна пані Огнєва.
В минулому році я звертав увагу шановного панства на те, що їхня свідомітість показова, не щира, фальшива...
Цього року маю на то чергове підтвердження...
Вам відоме ім"я Ярослава Стецька?
Думаю, так... Тим більше що Віка розкаже про всіх...
Можу Вас запевнити, що і цього року стрияни ЗАБУЛИ про день народження цієї особи.

Благо, що снігу,як минулого року не було... Бо так би і стояв пан Стецько засипаний снігом і погребенний пам"яттю свідомітів...

 

Лишилося зрозуміти заради чого.

У вас як завжди на монументах все зав'язано, на меморіалах. Цікавий прояв фетишизму. А що будемо робити з засновником Москви? Його кості лежать на полиці у сховищі Печерської Лаври. Москалям це не цікаво видно.

 

А де були Ви?

 

Така реакція на моє повідомлення про презентацію нових видань О.Тихого.

Але ж презентували твори О. Тихого впорядковані мною особисто. Набір, художнє оформлення, верстка також мої. Все роблю без гонорару.
За життя жодного твору О.Тихого не було надруковано.

Невже це - показове, не щире, фальшиве?

Чи маєте Ви моральне право судити інших?
Що робите Ви?

 

Сава Захарович Божко. Роман "В степах".​

Виступ голови Донецького Обласного Товариства імені Олекси Тихого, дружківчанина Євгена Шаповалова на науково-практичній конференції, присвяченій 110-й річниці від дня народження українського письменника, великого співця степу – Сави Захаровича Божка, 8 грудня 2010 року.

СМТ Межова Дніпропетровської області.​

Спочатку було слово, і слово було у Бога, і слово було БОГ!!!

Козацьке прізвище Божка було дано йому недаремно. В ньому є Божа іскра й боже Слово!
Іоанн Златоустий казав: «Погано, якщо якась місцевість, якийсь народ не має свого пророка. А ще гірше, і це є гріхом, якщо такий пророк у них був, а вони його забули…».

Як не манкуртувала з нашої пам’яті влада нашого пророка, Саву Захаровича Божка, але марно. Ми з вами його пам’ятаємо, поважаємо, низько вклоняємося йому.

Божко це наш зв'язок з нашим минулим. Він переміщує нас у часі. Він доносить своїм поетичним словом до нас ауру, історичні події того часу. Він майстерно подає нам життя наших предків, їх моральні, етичні стани. Він дає нам нашу історію, історію нашого краю.

Ми зараз не можемо дізнатися правди про ті часи з творів радянських письменників. Була цензура і вони писали на замовлення і за вказівкою влади, писали те, що потрібно було владі, писали неправду. Чи не єдиний, хто доносить до нас правду тих часів це Божко. Тому й доля його така трагічна. Але того він і герой! Його геній, талант зробили свою справу.

Для вас, це прецедент. Ваша Межівська сторона може давати Україні таких синів. У вас потенційно, генно закладено талант, самопожертва, спроможність до пророцтва. Скоріш за все хтось такий є і в цьому залі.

Я з Донеччини. Наш край багатий талантами, героями, великими людьми. Це поети Василь Стус з Донецька, Володимир Сосюра з Дебальцевого, Микита Шаповал з Бахмуту, Василь Голобородько, Микола Руденко та Іван Світличний з Луганщини, Михайло Петренко зі Слов’янська, композитори Микола Леонтович з Красно армійська, Сергій Прокоф’єв з Селідового, літератори Іван Дзюба з Волновахи, письменник Василь Гайворонський з Костянтинівки, правозахисник, співзасновник Української Гельсінської групи Олекса Тихий і багато-багато інших. Всі ці імена відомі в усьому світі.
Почесне, високе місце серед цієї плеяди геніїв посідає і ваш земляк Сава Захарович Божко. Віні писав про Донбас, жив і працював на Донбасі. Але народився, отримав той національний, український степовий заряд він саме тут, у вас, на Межівщині! Як і сотні тисяч донбасівців.

Ваш район сільськогосподарський. Майже всі ви живете в селі. В Україні село це колиска національної, етнічної еліти. Всі видатні люди вийшли з села, з нашого українського села. Україна чекає вас, чекає вашого ентузіазму, вашої відданості нашій нації і державі. Саме ви будете робити для України її і наше майбутнє.
Саме на молодь Бог поклав найбільшу відповідальність за розбудову нової України, України для людей, для українців.
Мойсей сорок років водив євреїв по пустелі, виводячи їх з єгипетського рабства. Виявляється він так довго робив це для того, щоб покоління, яке знало рабство і мало рабську психологію, пішло з життя, лишилося нове, молоде зерно нації, і саме вони, вільні люди, заснували свою нову, вільну державу.

Коли я був у Барселоні, я з подивом спитав у одного каталонця, чого це вони так довго будують всій знаменитий храм «Саграда фамілія» знаменитого А. Гауді, невже їх держава, Іспания, така бідна? На що той іспанець відповів, що держава тут не при чому, собор будується на гроші громади. І те, як він будується – є показник спроможності, активності, сили громади.

Так і нам прийшов час зрозуміти, що не треба чекати від держави, що вона заходиться нас з вами відроджувати, відроджувати нашу свідомість, пам'ять, національну гідність. Ні! Це ми повинні робити самі! І тим самим впливати на владу і вигартовувати себе!

Я пропоную вашій громаді зібрати гроші й видати твори вашого земляка Сави Божка. Ось це буде вашим першим кроком до самоідентифікування, як нації, як народу, як громади!

 

«Пам'ять про життя»​

10 квітня всеукраїнська громадська організація інвалідів «Чорнобиль-Допомога» в своєму головному офісі в Донецьку провела урочистий захід присвячений 25-м роковинам Чорнобильської трагедії. Велику підготовчу роботу провів Союз Українок, в першу чергу голова Донецького відділу цієї організації Людмила Огнєва. Отець Роман (Вовк) УГКЦ відправив службу і освятив дві вишиті «чорнобильські» ікони. Одна з них була подарована ліквідатору аварії на ЧАЕС, члену президії організації, а з другою – піде в свою унікальну ходу навколо зони забруднення одноногий інвалід Олександр Мазуренко на милицях. Можливо ця хода приверне увагу можновладців до плачевного стану багатьох «чорнобильців».
Присутні уважно слухали розповідь учасника ліквідації аварії Тупілка В. про далекі трагічні події, молодь підготувала свої відповідні виступи – це вірші, перекази свідчень. Активним учасникам громадського руху і потребуючим були вручені подяки і матеріальна допомога – тут знову основне навантаження взяли на себе Союз Українок і обласна організація ім. Олекси Тихого, голова – Євген Шаповалов. Треба сказати, що заходи, присвячені Чорнобильській трагедії розпочалися ще з зими і напередодні відбулася персональна виставка Людмили Огнєвої «Дерево життя» в Києві в Центрі праці з жінками КМДА, яка була присвячена сумній даті. Тепер аналогічна виставка відбудеться в Донецькому обласному художньому музеї в травні, за сприяння обласної адміністрації. Учасники виставки – майстрині народної творчості провели велику дослідну роботу і це буде виставка не просто тематичних загальних робіт, а відтворених за матеріалами експедицій в Чорнобильку зону автентичних українських орнаментів. Зразки вишивок, які продемонстрували Людмила Півень, Тетяна Селіванова і Людмила Огнєва викликали велике захоплення присутніх і дали нову назву майбутньої виставки - «Пам'ять про життя»!

Людмила Кобець
Член НСЖУ​

Світлини додам окремим дописом

 

Чому ви пишете від себе від третьої особи?

 

Людмила Геннадієвна Кобець є журналістка, заступник голови донецького відділу Союзу українок , працівник обласного науково-методичного Центру культури - реальна особа. На цій сторінці я розміщаю інформацію не тільки свою. Моє прізвище Огнева, ім"я Людмила, а по-батькові Родіонівна. Голова донецького відділу Союзу українок, фізик, журналістка, член нац. спілки майстрів нар. мистецтва, пенсіонерка - також реальна особа.
Поставлю світлини, як буде час. Там і я, і Тупілко, і Кобець, і діти та їхні батьки.