Спойлер: ЗГАДАЛОСЯ... Ми із кумом не полюєм третій рік А про те – він геніальний чоловік Хоч ружжьо своє продав уже давно І говорить : «Да нащо мені воно? Реєструй та доглядай, та бережи Ну нашо мені морока ця, скажи?» Раптом здрастуйте, у кума новина: Вбив дубиною під лісом кабана. Видно трапився охлялий кабанець Раз по черепу торохнув - і кінець. М'ясо є, але порушено закон Бо мисливський не почався ще зон! Скільки клопоту для себе наробив!!! Хто повірить шо дубиною убив? Кабанець такий нівроку, пудів з два Скажуть бреше, шо такого не бува… Затягли ми кабанця того в сарай Кум говорить : «Ти, будь ласка, починай Скручуй віхті і соломою смали Та дивись мені сарай не підпали Я тим часом по водичку побіжу Повернуся і смалити поможу.» Заходився я кабанчика смалить Диму повно!!! Голова мені болить! Де той кум запропастився? Де пропав? Наче згинув чи у воду десь упав. Взяв я відра і побіг його шукать Може з ставу доведеться витягать… Прибігаю-бачу кума над ставком Шось вовтузиться і бовкає дрючком Ти прости мені, він каже, і пробач. Упустив відро. Не витягну, хоч плач А чуже ж воно – позичив у куми… Дуже довго те відро шукали ми… Повертаємось ми з відрами у двір- Пес лютує! і біснується як звір! Ми в сарай, а там повнісінько людей Оглядають недосмалений трофей Двоє в формі, троє просто в піджаках З олівцями і блокнотами в руках Шось там пишуть, обміряють кабана А назустріч нам виходить старшина. «Огого, ось появилися орли Вже й водичку для обмивки принесли Одобряю, каже кумові… Здоров Молодець, шо не утік а сам прийшов Так в ізбу давай заглянєм на момент І складьом офіціальний документ» Посідали ми у хаті за столом Старшина суворо каже: «Ну, почньом» Папірця моєму кумові дає: «Ізложи тут обяснєніє своє Ось тобі, будь ласка, ручка, ізлагай Ізоткуда діч попала у сарай. Ізложи чістосєрдєчно, от души І, пожалуста, по-руському піши Государствєнній хоть учім 20 год Но покачто нє пустілі в оборот» Я трясуся, бо напав на мене страх Він обом нам припаяти може штраф! Або візьме й до району повезе І посадить у холодне КПЗ Кум спокійно умостився на стільці Написав і розписався у кінці. Я, він каже, нерозбірливо пишу. Так послухать об’яснєніє прошу Ми, такіє-то, такого-то чісла Завєршилі по хазяйству всє дєла І пошлі вдвойом по воду до ставка Вдруг мальчішка прібігаєт і гука: «Дядько, дядько, загорівся Ваш сарай» Я до кума: «Швидше воду набірай» Прибігаєм ми додому вмєстє з ним А з сараю як із кузні валить дим. Ми в сарай, а там з дужками старшина Позапряталісь і смалять кабана Нєізвєстно ізоткуда і коли Кабана того мєрзавци притягли. А тому прошу районне УВД Пусть порядок в цьому ділі наведе Остаточно положити треба край Шоб не лазив старшина у мой сарай Кум не може заспокоїтись ніяк. Все питає: - Що ж виходить? Як це так? Вже й міліція порушує закон... Їдьмо завтра до начальника в район. Чом повинен я простому старшині Не по-нашому писать доповідні? В понеділок у райцентрі ми були. Находились, а начальника знайшли. Кум спокійно і докладно розказав, Як пояснення міліції писав, Та й питає: - Чом це так, що старшина Мови нашої державної не зна? Він на службі Україну представля, То чому ж він по-російськи розмовля? А начальник: - Я вас вислушал. Так вот, Ето мнє напомінаєт анєкдот. Сущєствуєт два похожих язика. Вот скажитє, как по-вашому рука? - Так і буде,-кум говорить. - Ну а зуб? - Так і буде,-кум відказує. - А пуп? - Так і буде. - Ну а задніца? - Не так... - Ну і что же, получається, чудак? Что виходіт? Із-за задніци одной Ви прієхалі бєсєдовать со мной? Кум за голову вхопився: - Стид і страм... Я заяву прокуророві подам! А начальник: -Угрожать мнє прєкраті! Можешь сразу гєнєральному нєсті. Он живьот на Украінє 40 лєт, А язик дєржавний знаєт? Тоже нєт. По-украінскі он тоже ні бум-бум. - Напишу в Верховну Раду! -каже кум. А начальник зуби скалить: - Вот чудной! Что он может, тот Совєт Вєрховний твой? Ти же слушаєшь по радіо рєбят. Половіна там по-руські говорят. Почєму я знать украінскій должон? Кум говорить : - Так про мову ж є закон. Я такого беззаконня не стерплю, Телеграму президентові пошлю. А начальник: - Возраженій тоже нєт. Почта рядом. Пєрєдай єму прівєт. Ми схопилися - на пошту спішимо І на бланку телеграму пишемо: "ПОРОШЕНКО, ПРЕЗИДЕНТЕ ДОРОГИЙ! ЩО Ж ЦЕ В БІСА ЗА ПОРЯДОЧОК ТАКИЙ, ЩО МІЛІЦІЮ ОЧОЛЮЄ ПІЖОН, ЯКИЙ ЗНАТИ НАШУ МОВУ НЄ ДОЛЖОН?..." А дівулька витикається з вікна І питає: - Што ти лєпіш, старіна? Ти чєво понавидумивал здєсь, дєд? Да на клавішах і буквов такіх нєт. Гдє возьму я с точкой "і" і букву "ї"? Спряч, пожалуйста, каракулі свої! Кум додому ледве-ледве дочвалав. Так, сердешний, телеграму й не послав. А якби вона до Києва й дійшла, То, гадаєте, комусь би помогла? Про закон той де вже тільки не товчуть, Але наслідків не видно і не чуть. Кум із цього вивів істину гірку: - Незалежність наша знову у мішку. Залишилось тільки туго зав’язать Та крізь дірочку нам дулю показать.
Хахли завезли собі косметичний лосьйон "Бояришнік" і продають його в кафетерії View: https://www.facebook.com/sasko.laps/posts/10202685007403471
Лариса Ніцой 3 год · Уже не перший журналіст мене питає: - Пані Ларисо, Ви вважаєте АДЕКВАТНИМ ваше жбурляння в касирку мідяків на її відмову обслуговувати Вас українською мовою? Так от, відповідаю: - Кожен, хто мене про це питає, спочатку візьміть, будь ласка, таймер і виставте його на тридцять років, бо саме стільки я прошу в українських закладах обслуговувати мене, українку в Україні, українською мовою. І от коли пройде ваших тридцять років не просто життя, а тридцять років постійних прохань, на кшталт моїх, отоді, прийдіть до мене, і вже запитаю я: «Чи пам’ятаєте Ви, як став російськомовним Київ, коли російський Муравйов увірвавшись у місто в 1918 році, залив київські вулиці потоками крові - кулю отримував кожен, хто йшов вулицею у вишиванці і говорив українською. Ціна того уроку: 5 тисяч убитих і звалених на купу киян. Через сто років (100!!!) у тому ж таки Києві я відважуюся кинути мідяки в продавчиню, яка не бажає відповідати мені українською, розмовляє через губу, бо бачте, російськомовна. Через 100 дуже довгих років, підкріплених голодоморами, розстрілами, катуваннями, биківнями, гулагами, переселеннями мільйонів, насильницькою загальнонаціональною амнезією та примусовим всеукраїнським гіпнозом любити свого російського ката, який знову прийшов, і знову й знову, вже сьогодні, плюндрує мою землю старими перевіреними способами та новітніми технологіями знищує мій народ і мою мову, завбачливо створеною в середині країни армією отаких «касирок», – то тепер я запитаю вас, чи АДЕКВАТНИЙ мій вчинок?
Ну про "русинів" він наплів дурниць. Їх на заході спонсорував СРСР. КДБ, тз культурна місія УРСР ітд. Вони чинили багато провокацій за вказівками КДБ. Є достатньо підтверджених фактів. Професор не може цього не знати, тому бреше. Американська контррозвідка за ними слідкувала. Ніяких зв'язків із ЦРУ у них ніколи не було.
Кому гірше, як гірше? Тільки ватоголові не розуміють, бо у них щелепи скрепами зайву хромосому пошкодило У своїй рідній країні-Україні українець має повне право вимагати в установах, закладах і т.д спілкуватися державною мовою. У себе на кухнях хоч на хінді спілкуйтеся.
агресія перетворюе на бидло, і байдуже якою мовою вона спілкуеться. і якщо хтось відмовиться скуштує справжнього патріотичного гніву. головна думка в тому що неможна батогом навчити, а тільки власним прикладом.
А кацапське гівно і потрібно патріотичним гнівом викорінювати. А коли й власний приклад не допомагає? А якщо це російськомовне бидло вважає твою рідну мову телячою і мовою селюків? Я зовсім не прихильник жорстких мір хоч в деяких випадках можливо і потрібно. Але нам самим треба вчитися поважати свою мову, свою історію,пам"ятати про своє коріння і вчити цьому дітей .
Можна навчити тільки того, хто бажає вчитися. Серед росіян в Україні я таких ще не зустрічав. Та й кат з ними, мені хоч би українці стали такими як бажає Аліас (і я): Та й нехай собі вважає (мовчки) якщо йому від того легше. Якщо ж це вам в обличчя сказано, от тут можна (і треба) патріотичний гнів застосувати. Тільки перетворивши його на вбивчу холодну презирливість у відповіді, а не галас і лайку, щоб воно саме зрозуміло яке воно "городське". Такі от касирки і їм подібні більшого не варті.
А почему "гiрше"?Ватное быдло за прилавком понимает украинский- даю руку на отсечение.Неможливо не розумiти мову, коли ти декiлька рокiв прожив тут.Случаи клинического идиотизма исключаем- в этом случае пациент пускает носом пузыри и ходит под себя, а не работает в магазине.Следовательно, мадам за прилавком просто "быковала".Ну а с быдлом слова силы не имут.Тут "сапогом с носка" нужно.
Наші у місті. Це м.Енгельс Саратовської області. Засновано чумаками з полтавщини та харківщини як Покровська слобода, згодом Покровськ. Чумацький віл, що везе на собі чашу із сіллю став гербом міста. І ось так його прикрасили. Молодці!
Я відповідав на цю фразу: Про присутність неукраїнської мови у Львові. Я не коментував людей, які не розуміють, чи удають, що не розуміють мову. Я хотів сказати, що є люди, які говорять неукраїнською будучи проукраїнськими. Cам себе вважаю тугомовом. Не знаю наскільки зараз то доречно згадати, але в моєму дитинстві у Львові були шановні львівяни від яких я слова українською не чув. Це тренери зі спорту, вчителі музики (різних національностей), викладачка в Університеті (за внутрішнім голосуванням студентів - краща викладачка), знайома педіатр... То був догібридний час. PS. Недавно у Києві бачив від руки писані розклеєні на будинках плакати стосовно мови окупантів.
Ляшко віддав 15 мільйонів за будинок у Конча-Заспі Йдеться про будинок площею 550 кв.м. і дві земельні ділянки загальною площею 0,6 га. http://bit.ly/2koWMsx