Річниця Переяславської Ради

Я скромно промолчу, что о Сирко я ВООБЩЕ НИГДЕ НЕ УПОМЯНУЛ. )
Более того - я нигде не сравнивал запорожцев - и регулярные войска...Я - вообще писал о другом!!!! Господа, ну пожалуйста прочтите - а потом пишите...
Я ведь даже не написал, что по результатам Русско-Польской войны русский царь выкупил Киев у поляков - за 140 000 рублей....И - заметьте - ни делаю из этого никаких выводов...

 

Может, еще как может!

Тут вернее будет сказать старой поговоркой
"Хай гiрше - та iнше!" :smile:

 

Ну перепрошую, не викупив... Поляки отримали компенсацію в даній сумі, за те що віддали Київ під юрисдикцію царя і Моск. держави...

Не докінця зрозумів "про гвоздь"....

Вибачте, а з якої книги цитата про Гадяцькій договір???

 

Не вмер Данила...Болячка задавила!

http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Виговський
Есть сомнения, что украинцы не хотели возврата польского правления? Мда, допромывали мозги... Даже поверить, что может быть кто-то хуже русского царя - трудно? Видимо "Огнем и мечом" сделано по заказу Кремля....

 

Я бы не стал так однозначно считать всех перечисленных деятелей "радетелями" за народ...Личная власть, возможность самому стать "царем" - это да...

имено так - только вот угроза в то время была именно "верхушке" - царь двоевластия не терпел...А вот "снизу" решения снова идти к полякам - совершенно не поддержали...(это - снова о Выговском)

 

Когда дела в антипольском восстании шли хорошо - не вели разговоры о вхождении...А когда "поплохело" - тогда и пошли...Я не утверждаю, что это было точно то, чего хотели, но все-же - меньшее из бывших в тот момент зол (или - так считали, что меньшее - ведь поляков знали очень хорошо, а царь - как там еще будет...)

Нацрада, надеюсь, гугль не "отменила"?

 

Інтересно п.Пупер,а чи-то росіяни згодилися б прийняти участь і ввійти в склад (умовного) Европейського Словянського Союзу,якщо колись-то та повстало б таке питання по його створенню в складі України,Польщі,Литви...Сербії,Хорватії,Словенії,Словакії...і підписувалося б символічно в Переяславі-Хмельницькому,але вже під егідою Української ідеї та ініціативи,та протекцією і патронатом ООН...???
Во сміху би було,коли вони не знали б,що й робить,шо нє?
А так-то трусять портками...

 

У "современного" толкования истории Украины появились сомнения, что Речь Посполитая и Польша - разные государства?
Или - украинцы под предводительством Богдана Хмельницкого боролись не против поляков и польского владычества на Украине?
Странные, уважаемый, вопросы задаете...
Как там у Масяни - "может сходить в тренажерный зал...мм...Чтобы было что слушать..."

 

"У своїй соціальній політиці Виговський спирався тільки на старшинську верхівку та українську покозачену шляхту, а тому передусім сприяв збільшенню та розширенню старшинського й шляхетського землеволодіння. Нагромаджуючи землі й маєтки, старшини, в руках яких зосереджувалася політична, адміністративна, судова та військова влада, використовували своє панівне становище, щоб примушувати селян відбувати «послушенство», тобто віддавати частину здобутків своєї праці. Заводилися чинші, данини, селяни притягалися навіть до панщини.

Рядове козацтво з невдоволенням дивилось, як старшина прибирала до своїх рук найкращі грунти, луки й луги. Відбувався поділ, роздвоєння в самому середовищі козацтва. У ньому формувалися нібито дві партії — старшинсько-аристократична і демократична. Виговський вважав основою держави саме старшинсько-аристократичну частину українського суспільства. Селянсько-козацьку масу він прагнув утримати в покорі адміністративними засобами. Відверта орієнтація гетьмана на панівну старшинсько-шляхетську верхівку дратувала та обурювала не тільки козацтво, а й міщанство та селянство, котрі жили недавніми традиціями боротьби проти чужоземного гноблення та за соціальну справедливість.

Рух протесту розгорнувся й серед нижчих прошарків українського населення. Селянство нападало на панські, старшинські двори, на заможних козаків, купців... Рухом народних мас скористалися старшини, руки яких тягнулися за гетьманською булавою. Царський уряд втрутився в соціальні протистояння й боротьбу за владу, використовуючи їх для встановлення панування Москви в Україні.

Барабаш і Пушкар підняли заколот проти законно обраного гетьмана. Пушкар зібрав на Полтавщині у великій кількості так званих «дейнеків» — бездомних і безземельних наймитів, «гультяїв» — робітних людей із промислів (гуралень і буд), озброєних рогатинами, косами та киями, їх об'єднувала одна мета — помсти старшині, заможним козакам, маєтки й садиби яких вони громили й грабували, а власників убивали. До повстанців приєдналися запорожці на чолі з Барабашем. Виговський спочатку шукав мирного порозуміння з опозицією, казав, що не хоче проливати крові, а потім удався до блокади Запорожжя й Полтави, не допускаючи туди зброю та харчові припаси.

На кордонах Запорожжя були поставлені полки Ніжинський, Чернігівський, Прилуцький та Іркліївський, які мали наказ хапати й карати на смерть кожного, хто пробирався на Запорожжя. Однак це не вгамувало повстанців. Заколот поширився на все Подністров'я. 40 тисяч повстанців на чолі з Пушкарем і Барабашем виступили проти Виговського. Вони розбили направлені гетьманом війська під проводом полковників Івана Богуна та Івана Сербина. Тоді Виговський мобілізував полки, в яких було 20 тисяч козаків, приєднавши до них своїх нових союзників — татар (40-тисячну орду на чолі з Карач-беєм). В облогу була взята Полтава, біля якої два тижні велися бої. 15 травня бунтівників розбили. З їхнього боку полягло 15 тисяч, серед них і Мартин Пушкар. Якова Барабаша повісили. Полтава була спалена. Татари захопили багато людей у неволю. Виговський велів козакам відбити бранців. Запорожці втекли під захист московського війська, яке прибуло разом із воєводами, щоб стати залогами в Києві, Чернігові та Ніжині. Воєводи злякалися й відступили зі своїми ратними людьми в межі Московської держави. Тільки Шереметьєв зумів укріпитися в Києві.

Так розпочалася в Україні кривава братовбивча війна, викликана боротьбою за гетьманську владу. На цей раз громадянська війна коштувала Україні 50 тисяч людських жертв: кільканадцять тисяч полягло в бою. Крім того, татари, що прийшли Виговському на допомогу, вивели з Лівобережжя багато ясиру. Почався розпад збройних сил України, порушилася їхня монолітність. Уперше козацькі полки воювали один проти одного. Ситуація, що склалася в Україні, певною мірою була наслідком підступної, двоєдушної політики Москви, яка й розпалювала, й використовувала громадянську війну в Україні. Агенти царського уряду доводили, що слід обмежити владу гетьмана й старшини, посадити в містах царських воєвод, піддати цілковито Україну під царя, який і захистить народ."

http://exlibris.org.ua/apanowicz/wyhowski.html

Стаття явно упереджена, Вам сподобається. Але з пісні слова не викинеш...

 

Ах, вот оно что...Польши-то не было никогда...Это - западная Галиция...И поляки - как и русины - не национальность - а украинцы, только они из вредности и за "москальские" деньги себя таковыми пока не признают...Это только для Масяни...
P.S. Если лень погуглить - например читаем тут:
http://exlibris.org.ua/wijsko/r206.html
ПОВСТАННЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
или - тут:
http://studentbooks.com.ua/content/view/122/49/1/3/
Iсторія України - Полонська-Василенко Наталія: Том 2
(специально для уважаемого пана:
На Різдво 1649-го року Богдан Хмельницький тріюмфально в'їхав до Києва. Його зустрічали, як героя-визволителя України з польської неволі, як нового Мойсея. Єрусалимський патріярх Паїсій, митрополит Київський Сильвестер Косів, духовенство, професори Києво-Могилянської Колегії, спудеї влаштовували пишні акти, виголошували панегірики. В Києві чекали посли Молдавського та Волоського господарів і Семигородського князя.)

 

Там ссылки даны - читаем.
Я же предлагаю - как говорил Ги де Мопассан (в изложении О.Бендера) - ближе к телу...
http://dialogs.org.ua/crossroad_full.php?m_id=676

 

Не стоит выдаватиь себя за строго учителя, экзаменующего "недоросля". У меня емть свой взгляд - и я его изложил. И это не ответ - воевал ли Хмельницкий с "поляками" или же с "западноречьюпосполитой" (а это что за новообразование???)...
Я вижу в настырном цеплянии к второстепенным мелочам нежелание признать тот простой факт, что московский царь был меньшим злом для украинцев - чем польские паны вместе с их парламентом...А сей простой факт совершенно не вписывется в главенствующую в некоторых головах теорию - во всем виноваты москали...
P.S. Я уже спрашивал - признали ли Переяславскую раду "преступной" или нет...Дело, как я вижу, идет к тому...