Прошу порадити психотерапевта

Я б вже гайнула, на Вашому місті! Ну а шо Вам? Чому б не утнути хоч раз у житті щось рішуче? Нічого не стримує, нічого не втрачаєте.
Коли мені було 27 чи 28, мені захотілося покататися за кермом тролейбусу. То я пішла і подала заяву в училище, де набирали на навчання водіїв тролейбусу.

А за колективом не треба жалкувати. В мене, знаєте скільки друзів?! Через те, що колективів було багато. Свят в році стільки немає, щоб із кожним, хоч би раз на рік зустрітися
То ж Ви тільки отримаєте шанс придбати ще один гарний колектив, а може й не один.

 

А що б Ви могли відремонтувати? В опалювальних котлах розбираєтесь? Здається, це дуже затребуваний напрямок. Я, ось, не можу майстра за хвіст спіймати, бо всі зайняті

 

@Ixinio Таке враження, що вам взагалі немає справи ні до чого. От хтів би допомогти, так боюся таким же стати. Читаю - і як в болото затягує... Ні, треба мінятися до якогось енергійнішого життя. А то та все життя... Ні, в мене стільки роботи, як не було за все життя. Де б того часу ще набратися? Мати взагалі в шоковому стані - каже , що став зовсім іншою людиною. В хорошому сенсі. Не палю, не п'ю горілки, сили в десяток разів більше, ніж торік. Працюю від світанку до заходу. І в полі і з компом.
Шевелися, бо зовсім затягнешся пліснявою.

 

Вам лікар не потрібен...

 

Може, не по темі трохи.
Є у нас в Україні такий хлопець, Валєра Ананьєв. Він пішки пройшов 1500 км, через Францію та Іспанію, знімаючи свої походеньки на відео. Іноді дивилась, люблю нетиповий туризм.
Коли анонсували зустріч з ним у моєму місті, я звісно пішла.

І от він на зустрічі розповів, що "на згадку" про службу в армії залишились проблеми з головою, а самою глобальною проблемою було те що він не хотів жити. Надивився на самогубців у своїй частині.
Пішов до лікарів. Кілька місяців в психушках лікувався. Помітив, що поступово перетворюється на овоча. І зрозумів що тре шось радикальне утіяти. Кинув всі ті ліки, загуглив маршрут, зібрався -і поїхав. Взяв с собою лише мінімум одягу, ліки і апаратуру щоб знімати свій похід. Мови іноземної жодної не знав. До того ж у нього контужена нога і сильно боліла, але він проходим і 20, і 30 і більше километрів у день.
В поході своєму він переважно йшов один. Багато думав, переосмислював. Багато що відкрилось йому з іншого боку. Повернулась вже інша людин.
Мені цей хлопець сподобався. Видався щирим.
Я до того що такі "встряски" корисні. Замутити щось таке, нетипове для себе.

А ще іноді нам допомогають не лікарі, а випадкові люди.
Минулої осені я застрягла в депресії по вуха. А в грудні випадково в інтернеті познайомилась з хлопцем, який мене звідти витягнув. Ми і досі спілкуємось. Дивуюсь як він взагалі не припинив спілкування зі мною, бо я іноді люблю понити, повозити соплі, не дуже позитивний співрозмовник)) Але він мене ось уже рік періодично підбадьорює і штовхає уперед.))

 

Не можете подружитись із роботодавцями? Попробуйте із найманими робітниками!

 

Більше нічого Вам не прийшло на думку, трохи складнішого, аніж "тицніть в зображення в яких авто", ні?
Так і думала.

 

Ага! Захотіли відразу ТО.

 

Гм, у мене офіційних робот було 4 чи 5. На одній потрималась майже 10 років. Ну а з неофіційними до десятка буде))) І всі різні. 34 майже рочки.

 

Я не знаю, чого Ви раптом захотіли, але явно не в тому місці.

 

Навіщо вам все знати? Я обов'язково прислухаюсь до ваших порад.

 

Уточнюю: я Вам нічого не радила і знати про Вас не намагалася

 

Ну тоді вибачте, що ми один одного не зрозуміли.

 

В Львівській психіатричній лікарні та психо-неврологічному диспансері в основному працює таке бидло як Олександр Фільц, Роман Кечур та інші, які лише думають якби здерти з людини тисячі доларів за допомогою психоаналізу - відверто шахрайського методу лікування, а не допомогти людині.

Шукайте психіатра, який вміє лікувати пограничні розлади медикаментами та психотерапевта Когнітивно-поведінкової терапії (КПТ).
Я Вам би порадив психіатра Горбатова. Онлайн психиатр - диагноз, лечение, отзывы.

Якщо вас зацікавить, я можу тут на форумі розказати як треба лікувати ОКР антидепресантами.

Чи добрий та глибокий у Вас сон? Чи Ви відчуваєте виспаність після сну? Скільки годин на добу ви спите? Яке у Вас самопочуття та працездатність протягом дня? Чи не загострюються ваші нав'язливі думки вашого ОКР ( обсесивно-компульсивного розладу ) протягом осені та зими.

Займіться улюбленою справою та, якщо можете, якимось бойовим мистецтвом.

 

Мені складно так сильно ризикнути, є страх, що нову роботу підходящу не знайду, або не потягну через забудькуватість і помилки, спочатку треба з головою розібратися.

І працювали водієм? Я таке би не зміг, то робота непроста, пасажири сильно різні бувають. Взагалі не хочу роботу пов'язану з багатьма контактами з людьми, там продавець наприклад чи ще десь у сфері обслуговування. І начальником бути не хочу, хоч пропонували. То не моє. Мені би сказали що саме треба зробити, зробив та й голова не болить, як то кажуть.

Я не шкодую, что розійдусь з колективом, а боюсь, що трапиться куди гірший. Характер м'який, боюсь що хтось стібатись ще почне. Друзів не маю у реалі узагалі.

Старий свій котел ремонтував, тож знаю що і як, принцип автоматики нового теж розумію. Дома ремонтував ще сантехніку та електрику. Праску, електрочайник чи ялинкову гірлянду теж відремонтую, можу взятися і за зарядку для телефону чи ще який блок живлення. Тільки там якщо немає схеми, то сильно багато часу витрачати не хочу і віддаю назад якщо поломка складна. Взагалі в електроніці розбираюсь, був період коли тим займався, потім закинув, пропав інтерес.

Але ходити по людях і ремонтувати отак то те, то інше не хочу, знову-ж таки люди різні, ще щось у когость потім станеться, не хочу проблем. То має бути якась робота, де таке би можна було робити щось технічне.

Зрозумів. Сам читав вже, что там толку не буде.

Та я сам би не хотів лікуватись все ж, мене не тільки ОКР хвилює, є інші заморочки, які не хочу на весь інтернет викладати.

Дякую за інформацію. Взагалі може платні психітри у нас є хороші?

Та от якраз зі сном все погано, я чомусь не можу ніяк себе заставити зробити чіткий його графік. То сплю 5 годин, то 9 годин, залежно треба йти на роботу, чи ні. І то вже так багато років. Однак вчора нарешті раніше влягся, думаю і сьогодні вдасться. Виспаність відчуваю хіба на вихідних, на роботі вже давним-давно сонливість протягом дня буває сильна. Не помітив, щоб ОКР загострювалось в залежності від пори року.

Улюблена справа є, давно (технічне хоббі одне). Але зараз інтересу до того немає. Чи то може вже набридло за роки, не знаю. За бойове мистецтво не думав собі щось навіть...

Почекаю до кінця тижня чи швидше, може хто зайде в тему і когось порадить у місті, до кого би можна було б звернутись. А ні, то пошукаю психотерапевтів у нас по інтернету і комусь напишу.

 

І що, дітей нічим буде годувати? Я впевнена, що себе утримувати - завжди знайдете.
Не витрачайте на лікарів, а відкладіть цю суму на перехідний період. Ну і повернутися завжди можна. А якщо почнете послуги з ремонту пропонувати - взагалі ніколи без шмата хлібу не залишитеся.
Взагалі, щоб припинити владу страху над Вами, треба один раз зробити те, чого боїтеся. Потім посміхатися будете із свого страху.
Щодо помилок, то їх не робить тільки ледащий, бо нічого взагалі не робить. Ще жодна людина не досягла успіху не помиляючись і не ризикуючи. А Вам конче потрібен успіх і починати треба з маленьких кроків.

 

Нє, не працювала. Я не збиралася працювати водієм. В мене була робота, яку я не мала наміру покидати. Я планувала пройти навчання, попрактикуватися і просто отримати свідоцтво ще й про такий фах. Зараз би це була ще та екзотика
Коли пішла домовлятися про практику до директора одного із ДЕПО, то він сказав, що доки теорія - той номер в мене вийде. А як почнеться практика, до доведеться покинути, бо він не має право посадити за кермо у другу зміну практиканта, ну і після роботи, звісно. Тому, довелося відмовитися від тої ідеї, бо навіщо мені без практики, як я покататися хотіла. Хоча, от зараз думаю, що може й можна було ризикнути тією роботою. Нічого б не втратила. Знайшла б іншу.
Але, на той момент вирішила просто закінчити водійськи курси. То ж пішла і здала на права, кат. В. Для мене було ділом принципу самостійно здати усі іспити в ДАІ. Щоб довести тим, хто стверджує, що то неможливо, щоб без хабара здати, що завалюють і таке інше.
Тепер я знаю, що то брехня. Я с першого разу здала і правила, і водіння. Ніхто не завалював. Треба просто хотіти і бути уважним. А відмовки типу "завалили" - то для ледарів.

Але, я водила потяги: електричку пасажирську і вантажний. На вантажному навіть вагони зчіплювала.
А Вам би було те цікаво?

 

Не можна оцінити хороше, якщо не порівняти з поганим. А якщо навпаки, трапиться кращий? А Ви себе лишаєте того шансу.
Щодо стібатися - я своїй доньці завжди кажу: вчись усі питання вирішувати словами. Спочатку вона зверталася за порадами, як домовитись або відповісти в тій, чи іншій ситуації. А тепер бачу, що вже й сам за словом в кишеню не лізе. Хочете і Вам підказуватиму. Я добре знаюся на психології людей. Як трапиться питання - пишіть в особисті повідомлення.

 

Та Ви цінна людина! Ви не уявляєте, як важко найти майстра, а не хапугу. А спеціалістів із опалення взагалі на руках носять! Ви б знали, як доводиться вмовляти і дружити з майстром, щоб він всі інші справи залишив і приїхав до тебе, коли потрібно
Ви у місті, чи десь у селищі живете?