Притчі про життя ...

Тема у розділі 'Філософія та мораль', створена користувачем terRen, 22 бер 2013.

  1. ІгорМ

    ІгорМ Маленький українець

  2. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    Притча про яму
    :sad:
    Одного разу пастух образив одного чоловіка, а той затаїв на нього злість і вирішив помститися йому. Він знав, що той пасе тварин у віддаленому місці, де майже ніхто не ходить, і вирішив скористатися цим і викопати йому глибоку яму, щоб той впав в неї. Пізно вночі він почав копати. Коли він копав, то уявляв собі, як кривдник потрапить в неї і, може бути, що-небудь зламає собі або помре в ній, не маючи можливості вилізти звідти. Або, принаймні, в яму впаде його корова, вівця або, на худий кінець, коза.

    [​IMG]

    Довго і наполегливо він копав, мріючи про помсту, не помічаючи, що яма ставала все глибша і глибша. Але ось почало світати, і він прийшов до тями від своїх думок. І яким було його здивування, коли він побачив, що за цей час він викопав таку глибоку яму, що сам вже не зможе вилізти з неї. Тому, перш ніж навіть подумки рити яму іншому, згадай: для того щоб вирити її, тобі самому доведеться в ній опинитися, бо першим в ній виявляється той, хто її риє. І перш ніж забруднити когось брудом, спочатку тобі доведеться забруднити свої руки.
     
    • Подобається Подобається x 1
  3. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    Притча, яку варто пам’ятати щодня

    Що замовляєш – те і отримуєш.

    Їде роздратована жінка в тролейбусі і думає:
    – Пасажири – хами і грубіяни. Чоловік – п’яна скотина. Діти – двієчники і хулігани. А я – така бідна і нещасна…
    За спиною у неї стоїть ангел-охоронець з блокнотиком і все записує по пунктах:
    1. Пасажири – хами і грубіяни.
    2. Чоловік – п’яна скотина.
    3. Діти – двієчники і хулігани.
    Потім перечитав і задумався:
    – І навіщо їй це потрібно? Але якщо замовляє, будемо виконувати…

    [​IMG]
     
    • Подобається Подобається x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  4. ІгорМ

    ІгорМ Маленький українець

    [​IMG]
     
    • Подобається Подобається x 1
  5. mypucm

    mypucm ...

    вичитав у книжці... копіюю сюди...
    Как заметил Альберт Эйнштейн, «совпадение – это способ Бога сохранять анонимность».
    :pardon:
     
  6. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    Щоб не створювати окремої теми:

    Старовинні українські приказки:

    А_

    Аби хліб, а зуби знайдуться.

    Аби шия, а ярмо буде.

    Або пан, або пропав.

    Або дома не бути, або волі здобути.

    Апетит з їдою прибуває.

    Б_
    Баба з воза — кобилі легше.

    Багатий, як циган на блохи.

    Багато дива, мало млива.

    Багатому й чорт яйця носить.

    Байдуже ракові, в якому його горщику зварять.

    Батогом обуха не переб’єш.

    Бачить кіт сало, та сили мало.

    Без вірного друга — велика туга.

    Без нашого Гриця вода не освятиться.

    Без труда нема плода.

    Береженого Бог береже, а козака шабля.

    Битому собаці кия не показуй.

    Біда біду тягне.

    Біда помучить і мудрості научить

    Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.

    Близько лікоть, та не вкусиш.

    Борода не робить мудрим чоловіка.

    Боятися вовка — в ліс не ходити.

    Брат мій, а хліб їж свій.

    Брехливу собаку далеко чути.

    Буває, що й корова літає.

    Було б пшоно, а каша буде.

    Було, та за водою пішло.

    В_
    Велике дерево поволі росте.

    В закритий рот муха не влізе

    Видно пана по халявах

    Виміняв шило на швайку.

    Виріс, а ума не виніс.

    Вискочив, як Пилип з конопель.

    Високо літає, та низько сідає.

    Вище себе не підскочиш.

    Від своєї тіні не втечеш, Вісті не лежать на місці.

    Вкрадеш голку, а потім корову.

    В ліс дрова не возять.

    В нього руки на всі штуки.

    Вовка ноги годують.

    Вода і камінь довба.

    Ворона й за море літає, та дурна вертається.

    Ворона вороні ока не видовбає.

    В сім’ї не без виродка.

    Всякому овочу свій час.

    В тихому болоті чорти водяться.

    В умілого й долото рибу ловить.

    Вчи лінивого не молотом, а голодом.

    В чужих руках завше більший шматок.
     
  7. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    Старовинні українські приказки:

    Г_

    Гарні гості, та не в пору.

    Гірко заробиш — солодко з’їси.

    Говори стовпу, а він стоїть.

    Година вранці варта двох увечері.

    Голка в стіжок упала — пиши пропала.

    Голодній кумі хліб на умі.

    Горбатого могила виправить.

    Гостра була сокира, та на сук наскочила.

    Гостре словечко коле сердечко,

    Готовеньке і кішка з’їсть.

    Гречана каша сама себе хвалить.

    Гуртом і батька добре бити.

    Д_
    Дай дурневі макогона, то він і вікна поб’є.

    Далеко куцому до зайця.

    Даремно і чиряк не вискоче.

    Дарованому коневі в зуби не заглядають.

    Два коти в одному мішку не помиряться,

    Двоє третього не чекають,

    Де багато господинь, там хата неметена.

    Де відвага, там і щастя.

    Де коротко, там і рветься.

    Де посієш, там і вродиться.

    Десять разів відміряй, а раз відріж.

    Дешева риба — погана юшка.

    Дивись на зріст, та питайся розуму.

    Диму без вогню не буває,

    Діло майстра величає.

    Дома й стіни помагають.

    Дурням закон не писаний.

    Е_
    Ех, якби та якби та в роті виросли гриби.

    Є_
    Є в глечику молоко, та голова не влізе.

    Є сало, та не для кота. Є квас, та не для нас.

    Ч_
    Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.

    Ш_
    Шабля ранить тіло, а слова душу.

    Я_
    Як овечка: не мовить ні словечка.
     
    • Інформативно Інформативно x 2
  8. Gyppsy

    Gyppsy Маленький пересічний українець :hi:

    Там все було набагато складніше;)
    З деякими я не дуже погоджуюся...
    Видно, ще не дозрів до них;
     
  9. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    О, з якими?:scratch_one-s_head:
    З народною мудрістю не посперечаєшся, то віками перевірено.
     
  10. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    «Чому люди кричать?»

    Одного разу Учитель запитав учнів:
    – Чому люди під час сварок підвищують голос?
    – Напевно, вони втрачають спокій, – припустили учні.
    – Але навіщо підвищувати голос, якщо інша людина знаходиться поруч із тобою? – питав Учитель.
    Учні здивовано знизували плечима. Вони ніколи над цим не замислювалися.
    Тоді Учитель сказав: – Коли люди сваряться і невдоволення між ними зростає, їхні серця віддаляються. А разом із ними віддаляються і їхні душі. Щоб почути один одного, їм доводиться підвищувати голос. І чим сильніша їхня образа і злість, тим голосніше вони кричать.
    А що ж відбувається, коли люди закохані? Вони не підвищують голосу, а говорять дуже тихо. Їхні серця знаходяться зовсім поруч, а відстань між ними практично повністю стирається. А що відбувається, коли людьми править любов? Вони навіть не говорять, а тільки перешіптуються. А іноді і слів не треба – очі говорять про все. Не забувайте, що сварки віддаляють вас один від одного, а слова, сказані підвищеним тоном, збільшують цю відстань у декілька разів. Не зловживайте цим, тому що настане день, коли відстань між вами збільшиться настільки, що шляху назад ви вже не знайдете.

    img.jpg
     
  11. Gyppsy

    Gyppsy Маленький пересічний українець :hi:

    А я і не сперечаюся)
    Кажу ж - ще не дозрів мабуть.
    Хоча вчора дещо прояснилося;
     
  12. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    Так, саме так:"Вік живи - вік учись!" або
    як говорив давньогрецький філософ Сократ(принаймі так засвідчив Платон)

    «Я знаю тільки те, що нічого не знаю, але інші не знають і цього».

    Цікаво, цікаво почути..? :)
     
  13. Gyppsy

    Gyppsy Маленький пересічний українець :hi:

    Якось згодом, зараз не на часі;
     
  14. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    "Всякому овочу свій час."

    :popcorm1:
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  15. Gyppsy

    Gyppsy Маленький пересічний українець :hi:

    Ну от "Гарні гості, та не в пору." - так буває?
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  16. mypucm

    mypucm ...

    Йшов лицар по пустелі. Довгим був його шлях. По дорозі він втратив коня, шолом і обладунки. Залишився тільки меч…

    Лицар був голодний, і його мучила спрага. Раптом вдалині він побачив озеро. Зібрав він всі сили і пішов до води. Але у самого озера сидів триголовий дракон. Лицар вихопив меч і з останніх сил почав битися з чудовиськом. Добу бився, другу бився. Дві голови дракона відрубав. На третю добу дракон впав без сили. Поруч впав знесилений лицар, не в силах вже більше стояти на ногах і тримати меч. І тоді з останніх сил дракон запитав:

    – Лицар, а ти що хотів щось?

    – Води попити.

    – Ну то і пив би…
     
а де твій аватар? :)