Помер Богдан Ступка...

Сьогодні в Києві на 71 році життя після тривалої хвороби помер Герой України, актор театру і кіно, директор Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Богдан Сильвестрович Ступка.
Як повідомила УНІАН радник Президента України Ганна Герман, смерть актора настала близько шостої години ранку.
Г.Герман також повідомила, що похорони Б.Ступки відбудуться 24 липня.

*** Б.Ступка народився 27 серпня 1941 року у с. Куликів Жовківського району Львівської області. Народний артист СРСР (1991). Лауреат Державної премії СРСР (1980). Герой України (2011).

 

вічна пам"ять

 

Соболезную его родственникам.

 

Вечная память

 

Покидають цей світ ВЕЛИКІ!!!!
Вічна пам'ять Богдану Сильвестровичу!!!

 

Успішно довівши разом зі своїм наставником Данченком театр Франка до рівня провінційного.

 

Я так и думала! Как только увидела отзыв Прокопа в этой грустной теме - думаю, а вдруг? Нет, вдруг не случилось, всё как всегда.

 

"Грустная тема" - це про розвалений театр та жлобство на заробітках в поляків так москалів? Чи про те, що сусіди цього ХЄроя в Києві спасу від його сім'ї не мають? Попередницею в такому жлобстві в Ступки була Н.Ужвій, теж продажна ХЄроїня від більшовиків.

 

Я від своїх сусiдiв теж спасу не маю, тiльки вони нiхто. А тут - хоча б талант.

 

Прокоп, как всегда, прав.
Ступка в последние годы всегда напоминал мне фразу "...і ти, сива голово, прийшов топтати ненчин хліб?! Сором..."
Жил он где вообще, в Києві, или в масгве?!
Но человек ушёл конечно, земля пухом.

 

Ну він, мабуть, краще за тебе в київських темах знається. І взагалі, коли ж, як не почувши згадування імені люди у зв'язку з її смертю, не використати цей привід, щоб про цю людину поговорити ? Так би мовити, провести попереднє зважування її гріхів та добрих вчинків, праймеріз. Звісно остаточні результати померлій особі повідомить Святий Петро, але й ми тут можемо прикинути.

 

Дело не в этом, а в некоторой тенденции. Пусть Прокiп назовёт имя хотя бы одного известного человека современности, которого он вспоминает добрым словом.

 

[OFFTOP]Да назвать-то он назовёт. Но какать на окружающих он будет и дальше. И на поминках и на дне рождении. Такой уж характер.[/OFFTOP]

А Ступка, всё-таки, заслуживает доброго слова. Пусть земля будет пухом.

 

Александра Кужель
Сегодня не стало Богдана Ступки.
Все пишут: ушел из жизни. Но это – неточно. Люди его уровня из жизни не уходят. Никогда. Потому что настоящее искусство – бесконечно.
Очень давно Блок написал о смерти: “Да это и не смерть, не обыкновенная смерть, конечно, это ещё новый завет для нас, — чтобы мы твёрдо стояли на страже, новое напоминание, далёкий голос синей Вечности о том, чтобы ждали нового, чудесного, несбыточного те из нас, кого ещё не смыла ослепительная и страшная волна …»
Мы все утратили необычайно важное и дорогое в нашей общей судьбе. Помним и скорбим о великом Мастере.

 

Вечная память..Талант.

 

Я, не бажаю за нього говорити. Людина зробила все !!!

 

Я не дуже цікавився життям Ступки, але, здається, за останні два роки він не виявив політичної громадської позиції, яку має займати кожен, хто претендує з екрану розповідати, що "він українець" (тобто антисиньожопої позиції). Мабуть він з тих "національних надбань", яким за будь-якої влади непогано.

 

Можна я залишуся на своєму місці?
Померла людина, як і його синуля, за бабло готові були і оголену сраку показувати на екрані. За гроші він спотворив Гоголя, за гроші він славив зі своїм наставником Данченком партію більшовиків, за любов до грошей його зненавиділи сусіди, яким він періодично погрожував зв'язками з сильними світу цього.
Справжня ціна його діяльності - відсутність позитивного ажіотажу до театру Франка, до якого ще років 35 назад ( час, коли Щербицький з допомогою Данкевичів-Ступок почав знищувати цей театр) неможливо було дістати квиток.
Чи достойна праця ХЄроя, коли в керований ним театр квиток можна купити за П'ЯТЬ гривень? Зате Ступки гребли бабло за аренду ДЕРЖАВНОГО приміщення гастролерами.

 

Вечная память...

http://www.youtube.com/watch?v=TJbq_6gjtnw&feature=youtu.be

 

Нечего зря надеяться. )