Поява фізичного Всесвіту.

а хто знає скінченний він чи ні? може все обмежено сферою і розширення всесвіту йде шляхом зміни деяких параметрів....

одні наведуть, що першопричина Бог, інші ще щось...

 

не могло ж все виникнути саме по собі...
земля утворилась з протопланетного диску "пилу"...
"пил" утворився в результаті великого вибуху...
великий вибух - в результаті нестабільності вакууму...
і так далі, тобто всьому є причина, а причині ще одна причина, і фіг його знає чи є десь там в глибині та сама першопричина, або може та сама першопричина і є Бог

 

Воно, це Щось, Є! Просто Є і завжди Було...
І завжди Буде, бо нікуди не дінеться...

Адже, - усе лише Енергія. (Енштейн.)
Усе фізичне - це лише динаміка бажання.

 

важко усвідомити, що щось існує вічно

 

Якщо важко уявити це, то ще важче було би уявити його створення (цього вічного)

 

Цікавий ресурс про всесвіт. Дуже прості пояснення.

Рекомендую

 

спасибі, вчився у франка, але не знав про таку сторінку =(
цікава штука

 

Невже ніколи не існувало такої фізичної теорії, яку з часом спростовували? Я вважаю, що всі теорії. а тим більше моделі - поняття відносні, які можуть спростовуватись будь-коли з появою нової теорії або нової моделі стосовно одного і того ж питання.

 

це випливає з теореми Геделя про неповноту...
в будь-якій системі є твердження яке методами системи не доводиться і не спростовується....а потребує деякої зміни системи...

 

Бог, як першопричина - це ще одна спроба обгрунтувати щось невідоме. (Типу, не можу зрозуміть в силу відсутності знань - знач ото бог все зробив). Суть великого вибуху в тому, що всесвіт виникає з однієї точки (бога/енергії/вакууму...хз шо за точка). При цьому виникає тривимірний простір і час (четвертий вимір). Насправді є багато теорій про винекнення всесвіту окрім великиго вибуху. Існує теорія, за якою матерія і антиматерія завжди створюються разом, а реальність з"являється з абстрактних взаємознищуваних компонентів. Вектора сума протилежних "субстанцій" (матерія - анти матерія, час - відстань, маса - енергія, гравітація - прискорення...) завжди дорівнює нулю. Саме це є причиной існування симетрій і законів збереження у фізиці. Дана теорія базується на розгляданні всесвіту з точки зору квантів. Сам я не дуже в"їхав в дану теорію, але мої висновки з неї такі, що є певна кількість взаємознищуючихся компонентів, які складають реальність, але в сумі = 0. Тобто якщо все-все-все зібрать в купу, то воно тупо щезне, після перетворень з одного виду в інший. Важко уявити, ге? )

 

Та до цього зводяться усі теорії...
Всесвіт що є, що його немає... Уся матерія в "кредит"

 

Є така теорія!

Є багато фізичних теорій, які спростовували. Але поступово фізики придумали теорію, яка є вірною. Ця теорія називається квантовою теорією поля. Звичайно, в рамках цієї теорії застосовуються як точні, так і наближені методи, але там, де отримані точні результати, їх вже неможливо спростувати. Розвиток цієї теорії тепер відбувається в напрямку ускладнення систем, які вона точно описує, шляхом розробки точних методів розрахунків там, де раніше використовувались лише наближені методи.

 

Посчитал возможным скопировать свой же пост из другого форума...
-----Недавно вновь прочитал несколько статей о концепции голографической Вселенной...
Основные идеи голографической Вселенной были предложены известным физиком Д.Бомом, в средине 20-го века..Он высказал идею о том, что наша Вселенная является чем-то вроде трёхмерной голограммы объекта, размещённого в бОльшем числе измерений - как минимум - в пяти....
Дальше эта теория автором не развивалась, пока лауреат Нобелевской премии по физике за 1999г. Герард т'Хоофт в начале 1990-х годов не сформулировал принцип голографического устройства Вселенной...Смыл этого принципа можно сказать следующими словами - наше пространство-время состоит из своего рода микрозон, микрогранул, квантов пространства- времени...Как изображение на иллюстрации состоит их мельчайших точек, причём, каждая часть Вселенной сохраняет при делении информацию о целом - о всей Вселенной...
Теория голографической Вселенной находит объяснение известному парадоксу Эйнштейна — Подольского — Розена о так называемых связанных частицах... Согласно законам квантовой механики, эти две связанные частицы должны без задержек во времени - независимо от расстояния между ними - реагировать на изменение состояния одной их них...Однако, это противоречит постулату Теории относительности о максимальной скорости передачи информации...
С точки же зрения теории голографической Вселенной, эти частицы являются одним объектом, расположенным в многомерном пространстве - времени, мы же способны воспринимать лишь трёхмерные сечения этого объекта, в виде отдельных частиц...
Примерная аналогия - на двух экранах мы видим изображение рыбы, плавающей в аквариуме, снятой камерами с разных точек...
На экранах эта рыба имеет разный вид, но её изображения совершают согласованные движения несмотря на то, что экраны могут быть значительно удалены друг от друга...
Голографическая теория Вселенной объясняет, кроме этого, противоречие теории Хокинга об испарении чёрных дыр - было неясно, куда в таком случае исчезает информация о состоянии чёрной дыры и её энтропии...Теория голографической Вселенной даёт ответ на эти вопросы, как и на многие другие...
Я уже упоминал в одном из предыдущих постов на этой теме, что существует теория Калуцы - Клейна, объединяющая гравитацию и электромагнетизм - которые естественным образом получались из геометрических свойств Вселенной, имеющей пять измерений...Похоже, что в рамках теории голографической Вселенной эта теория находит своё объяснение...
Одними из подтверждений теории голографической Вселенной может быть обнаружение детектором GEO600 в Германии, на котором ведутся исследования по обнаружению гравитационных волн, колебаний пространства-времени, создаваемых сверхмассивными космическими объектами - шумов в диапазоне от 300 до 1500 Гц, мешающих его работе...
Крейг Хоган, директор Центра астрофизических исследований в лаборатории имени Ферми, продолжая разработку голографического принципа, пришел к выводу, что, для того чтобы количество информации, заключенной в границах Вселенной, равнялось информационной емкости ее двумерной границы, размеры кванта пространства должны быть равными 10 в минус16 степени метра...
Согласно точке зрения Крейга Хогана, точность аппаратуры GEO600 достаточна для того, чтобы зафиксировать флуктуации вакуума, происходящие на границах квантов пространства, тех самых гранул, из которых, если голографический принцип верен, состоит Вселенная.
Крейг Хоган не останавливается на этом: «Если результаты GEO600 соответствуют моим ожиданиям, то все мы живем в огромной голограмме вселенских масштабов». Показания приборов GEO600 в точности соответствуют его вычислениям, и, кажется, научный мир стоит на пороге грандиозного открытия.
Ранее посторонние шумы в радиотелескопе, не устранимые ничем, привели к открытию реликтового излучения...
Привожу цитату :

В посте использована информация из нескольких сайтов...
В частности: http://www.chaskor.ru/article/golograficheskaya_vselennaya_4043

 

Така концепція можлива для Всесвіту до Великого Вибуху, коли відбувається спарювання релативістських кварків. Але в умовах сучасного Всесвіту можливе лише кулонівське спарювання, спарювання між протоном та електроном або між іонами, тобто спарювання нерелятивістських часток. Спарювання часток не протирічить теорії відносности, бо ніякого обміну інформації при спарюванні не відбувається.

 

Вічний Всесвіт

Теоретизувати з приводу виникнення всесвіту можнв довго, звести все до одної теорії поки що нікому не вдалося. Я прихильниця тої версії, що вибуху ніякого не було, а Всесвіт існував завжди, без меж і звичних нам вимірів. Це трохи важко уявити, особливо виходячи з того, що на своїй планеті і у своєму життя ми твсе вимірюємо і на все встановлюємо певну систему означень і координат. Але Всесвіт, з його безмежжям, все ж міг не мати початку і може не мати кінця. Просто вічність.

 

Извините, уважаемый господин Василь, в данном случае Вы неправы... Речь здесь идёт о связанных или запутанных частицах...
Привожу цитату из заметки о связанных частицах:

Источник: http://wosir.ua/estestvennye-nauki/fizika/1349-chasticy-svyazany-jedinstvennym-radiochastotnym-impulysom.html
В Вики есть статья о квантовой запутанности.... Там рассказывается и о парадоксе Эйнштейна — Подольского — Розена...
http://ru.wikipedia.org/wiki/%CA%E2%E0%ED%F2%EE%E2%E0%FF_%E7%E0%EF%F3%F2%E0%ED%ED%EE%F1%F2%FC
Вы не о том явлении начали разговор, к сожалению... О спаривании элементарных частиц.. Это - совсем другое явление, не имеющее отношение к спутанным, или связанным, как иногда их ещё называют, частицам...

 

А шо, ніхто не припускає, шо вибух у вакуумі, який породив фізичний Всесвіт, міг спричинити Господь Бог?

 

Навпаки, спарювання є одним з видів заплутування, різниця несуттєва. Суттєво те, що заплутування часток не протирічить теорії відносности, бо ніяка інформація між заплутаними частками не передається. Просто у заплутаних часток, які утворюють пару, існують кореляції їхніх квантових станів, і ці кореляції зберігаються незалежно від тієї відстані, на яку віддаляються частинки пари.

 

Вот именно, что изменение состояния одной частицы мгновенно изменяет состояние другой частицы - независимо от расстояния между ними...
Как в таком случае одна из запутанных частиц "узнаёт" об изменении состояния другой в отстутсвие сигнала?
Эксперимент исследовательской группы под руководством физика Алана Аспекта (Alain Aspect) при университете в Париже в 1982 г. доказал наличие связи между запутанными частицами, независимо от расстояния между ними...
Этот эксперимент противоречит постулату Эйнштейна о максимальной скорсти распространения информации...

 

Йдеться про розрив пари, а не про передачу інформації. Коли реєструють одну з часток пари в певному стані, вона реєструється як окрема частинка, тобто пара розривається. Ясно, що, якщо одна з частинок пари перестає бути частинкою пари, то й з другою частинкою відбувається те ж саме - вона перестає бути частинкою пари. Пояснення в тім, що пара є нелокальним станом, який включає обидві частинки, який з'являється й зникає для обох частинок одночасно. Не можна сказати, що одна частинка ще утворює пару, коли друга частинка цієї пари вже не утворює, бо йдеться про одну й ту ж пару!