Перегони світла і темряви. Фентезі

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем Коммунарец, 22 лют 2018.

  1. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    р е к л а м а
    Паладін: шлях світла.
    1 Мамо...

     
    Останнє редагування: 14 тра 2018
  2. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Від Вілії до Дністра...
    Здивований таким чудом.
    На фото Залішики, навколо якого Дністер.
    Міст на Чернівці.
    Знято фото приблизно від села Хрищатик.
    В правому самому куті - Івано-Богословський Хрещатинський монастир.
    Я не фотографую, бо таке треба самому бачити і неможливо передати в площині. Немає відчуття висоти та краси.

    [​IMG]

    Присвятив віршика цим селам.

    Паладін: шлях світла.
    20 Акации Крещатика

     
  3. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Є можливість зробити скан малюнків безкоштовно, як і попрацювати спокійно. Тепер я взнаю, де в місті є бібліотека - а там вже повсюди є інтернет.
    Перше фото - Монастир Иоанна Мілостивого в малих загайцях.
    [​IMG]
    Друге фото - теребовлянський замок в Теребовлі під Тернополем.
    Замальовано зі скверу Шевченка. Над замком - перст вказуючий, а не щось незрозуміле.
    Всі описи мандрів Паладіна - пізніше. У тому ж сквері є бібліотека і комп безкоштовний.

    [​IMG]
    Так виглядає замок біля підніжжя гори на фото
    [​IMG]

    Тут сидить бронзовий осучаснений студент (біля вищого училища або сидів і пішов кудись))) і читає "Катерину" я посидів поряд.
    [​IMG]
     
    Останнє редагування: 14 тра 2018
  4. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]
    Паладін: шлях світла.
    7/1 Почаївська Лавра

     
  5. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Паладін: шлях світла.

    3 Печерний храм

    Своїми зігрівали ми тілами
    бетон, каміння та паркет у храмі,
    ніхто нас не примушував до того,
    у кожного своя була причина.

    Навряд чи тут пророки ті святі,
    що намальовані у підземеллі,
    побачать олігархів або владних,
    місця їм заброньовані в готелях.

    Тут гріх, тут сморід, мало каяття,
    але притулок мають майже всі,
    ще й нагромадили свої хрести
    та відмовляються від допомоги.

    Той гріх проліз далеко в їх серця,
    немає радощів - як масляна картинка,
    а вигляд мають всі такий собі,
    неначе знають шлях спасіння.

    Писати не збираюсь оприлюдно,
    про все, що бачив і відчув у храмі:
    те все, навколо нас живе із нами,
    а тут, в печерах, плеще аж за край...

    Тут головне - не здатися проказі,
    яка затягне, наче до болота
    обвішаний святинями, стрічками,
    молитвою гріхи жену від себе.

    21.04.2018
     
  6. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Зараз Паладін проходить манявський похід до скіту Манявського Свято-Вознесенського чоловічого монастиря.
    Поки що виставляю план, на якому зобразив шлях до скіта в горах за 2,5 км, до водоспаду (не пішов ще, бо є нове завдання), а також до блаженного каменю. Хто не знає, той буде блукати і не знайде, бо якщо і є вказівники, то вони більше заплутають.
    [​IMG]
    Подробиці - згодом, коли підтягнуться "хвости" по інших темах.
     
  7. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Паладін: шлях світла.

    4 Рай

    Если рай есть на Земле - Это под Почаевом,
    Божьей Матери не зря Этот край понравился.
    Золотые купола в голубых подсвешниках,
    отражается в пруду - царствие небесное...

    Скит Святого Духа мне очень уж понравился,
    над прудом на лавочке, отдыхал расслабившись,
    тихо-мирно два послушника с удочкой сидели
    кто-то видел поплавок, кое-кто небесное...

    Виноградная лоза и клубничка грядками
    сад в цвету и на лугу мукает коровка,
    Если бы не рок судьбы - а мирское, бренное,
    то остался бы я здесь, до последних дней своих...

    19.04.2018
     
  8. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Паладін: шлях світла.
    30 Триднівка-1. На ніч

    Під шурхіт дощу по даху дроварні
    вечеряв я сушкою з сотовим медом
    потрохи водою з духової криниці
    усе запивав, посміхаючись з сумом,
    чи то навпаки, не міг я збагнути,
    як згадував декілька днів, що минули.
    Хотів ще нотатки писати та нічка зійшла,
    мене на старенький диван завела
    і там під цикади і зозулячий зойк,
    відчув у своєму подиху сум,
    що поряд немає нікого зігріти мене.
    Тож вранці хотів повалятися
    та вдосталь побайдекувати собі,
    бо в монастирях треба вранці молитись,
    а на вокзалах не дасть спати гамір.
    Та думи мої не дають ще заснути,
    аж поки все тіло не розвантажу.
    25.05.2018
     
    Останнє редагування: 29 тра 2018
  9. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Зарваниця. Свято Трійці. 27.05.2018
    Освячення джерела
    [​IMG]

    Мігрантам України.
    [​IMG]
     
  10. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Паладін: шлях світла.

    30 Триднівка-2. Перший день.

    У день чудотворця святого Миколи
    шанують прочани та ті, хто в дорозі
    свого покровителя й захисника.
    Устав монастирський на те не зважає,
    в перелік не входить дванадцяти свят,
    тому наказали іти до роботи.
    В селі би такого не зрозуміли,
    і я так вважаю: хто хоче - хай робить,
    а іншому справа - святих шанувати.
    Тож вранці молитву і службу відстояв,
    до каменя потім блаженого скочив,
    і взяв води тої, що камінь наплакав.
    Почув Паладін на службі в неділю,
    що в богородчанській районній лікарні
    лежить дуже хвора жіночка Дарья.
    І гроші збирали всім світом для неї,
    хоча відчувалось, що дещо сумбурно:
    усе таємниче і не зрозуміло.
    Але розбиратися - час змарнувати,
    тому Паладін пішов пішки і швидко,
    з манявського скіту зайшов за Солотвин.
    А там його ангел з жіночим обличчям,
    на місце того Паладіна донесла,
    шкода, що зусилля пішли всі насмарку.
    Байдужість людська - аби відписатись,
    а може ще гврше - хай небо розсудить,
    нікому ті сльози не стали в пригоді.
    А сльози, що ніс мають здатність всихати
    і стало їх менше, та легше не стало -
    в журбі Паладін дістався Лисець.
    Зморившись від спеки та від емоцій,
    зігрівши чайком та пряником тіло,
    улігся із сумом в одній із капличок.
     
  11. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Паладін: шлях світла.
    30 Триднівка-3. Другий день

    Ще сонце не встало, росою все вкрито,
    а воїн вже йде обабіч дороги:
    несе обережно він залишки дару.
    В Дрогомирчанах сів на маршрутку,
    заїхав аж до повороту на Галич,
    зайшов на дем'яновий лаз у Станіславі.
    До меморіалу невинно загиблих
    пройшов Паладін скорбну хрестну дорогу:
    у центрі кілець за всіх помолився.
    В музеї провів незабутню годину,
    від болю людського ледь стримував сльози:
    знущанням катів над жертвами вражений.
    І скільки ж ще буде тривати те зло?
    Ще трішки... протриматись треба
    і залишки сліз благав взяти у нього.
    Хромий сліпуватий культурно відмовився,
    не вірить з ногами слонячими хворий -
    і тут запримітив жіночку з сином.
    "Чи віруєш в Бога?" - я матір спитав.
    "Так, вірую... Син-епілептік - мій біль":
    всю воду, що ніс Паладін - їй віддав.
    Згадав давнішнього вірша в якому писав:
    "Дарите ландыши, пусть даже Вас не любят,
    и веру в небеса, и в белоснежный ландыш..."
    Із відчуттям про виконану справу,
    окрилений пішов на Галич Паладін,
    проїхав нарогатому за Ямкове аж він.
    Але так не сталося, як то гадалося:
    отримав наказ - на Єзупіль тримати,
    такий був новий курс бійця молодого.
     
  12. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Меморіал "Дем'янів Лаз" у Івано-Франківську (фото не мої)
    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]
    [​IMG]
     
  13. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

  14. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Монастирські товстолобики.
    Хоч навчився потрошити таких велетнів.)

    [​IMG]
     
  15. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Похід на Галич.
    Визначення походу на Галич прийшло в Манявському монастирі. Побачив на дорозі якусь етикетку. Подивився - "Галич" - от і пішов туди.
    [​IMG]
    Нічого там цікавого не побачив, навіть навпаки...
    Замок - тільки назва, але ціни на екскурсії не варті того, щоб платити (200 грн - доросла, 100 - дитина, якщо в екскурсії - то в два рази більше)- в самий раз для мене))
    Фото не ставлю - бо ніхто не зняв мене (( Тільки те, що намалюмав на горі. До речі... Стара дорога - то по східцях на гору - хвилин 15, а по новій дорозі - то по асфальтовій, ззаду гори заїзд.
    [​IMG]
     
    Останнє редагування: 2 чер 2018
  16. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Схема Шумського району з телефонного довідника.
    Червоним показано шлях походу Паладіна пішки по шумщині.
    [​IMG]
     
    Останнє редагування: 3 чер 2018
  17. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Паладін: шлях світла.
    30 Триднівка-4. Вечір другого – ранок третього дня.

    Вже Тязів позаду, Сілець майже також,
    ось хата остання і на перехресті
    плакат «Божа Матір вітає вас щиро!».
    «Зайди, відпочинь і сил наберися,
    напийся із духової криниці
    моєї водиці екологічної.
    Всього півтори кілометри ґрунтовки,
    то менше того, що пройшов ти сьогодні,
    не самий тяжкий із майбутнього іспит»
    Сховав свої речі в траві біля хати,
    і похапцем сам пішов до криниці,
    із наміром взяти води і назад.
    Павло із апостолів, мати Марія,
    жінки мироносиці, ангелів двоє
    - стоять як статуї на вході до гробу.
    Не бачив такого на Україні,
    та диву давався, як трапив до гробу,
    не свого же звісно, а Господа нашого.
    Там люди створили Його усипальницю,
    на кшталт отієї, в якій положили,
    з хреста зняте тіло Ісуса Христоса.
    Холодна гранітна плита замість ложа,
    зім’ята лежить на ній плащаниця,
    терновий вінець, немає нікого…
    Вже втретє пройшов Хрестову дорогу,
    і арка з картинами, стенди з молитвами
    - все гарно… і сонце крізь темряву світить.
    Напився води й повернувся до хати
    в дроварні вже згадував все із початку
    і ранок прийшов несподівано якось.
    Зустрів по дорозі я сонце одначе,
    плескалось воно у росі по пшениці,
    день третій почався і все було добре.
    І знову пройшовся по хрестній дорозі,
    уважно читав усі настанови:
    шкода, що їх люди таки ігнорують.
    Так добре було, що залишився б ще,
    та рішення прийнято йти через Галич
    на свято Трійці до Зарваниці.
    Вітрила надув мої вітер супутній
    і знову пливу як летючий голландець,
    туди, куди знає лише провидіння.

    25.05.2018

    Духова криниця

    [​IMG]
    [​IMG]

    [​IMG]

    [​IMG]
     
  18. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Паладін: шлях світла.
    5 До стопи Богоматері Почаївської

    Джмелині трупи повз дороги…
    Хто від отрути з поля втік,
    того автівка наздогнала -
    від долі ще ніхто не втік.

    І навіть пан Сковорода
    Від світу втік, та не від долі,
    тепер пріоритет змінився –
    всі ловлять синю птицю зараз.

    Спішать кудись, не мають часу,
    годинку, правда, залишають,
    на те, щоб Бога попросити
    здоров’я, грошей, сили, влади.

    Приїдуть до святинь з комфортом,
    і чхати їм, хто йде в пилюці,
    нема поваги, а презирство,
    зневага л’ється із салону.

    Нікого не прошу підвезти,
    хіба душі, що допоможе,
    просити буду добру вдачу,
    а іншім –хай женуться далі.

    Колись діди ходили пішки,
    любили матінку-природу,
    і працю шанували й сонцю,
    неначе батькові вклонялись.

    Іду до Божої гори,
    де Божа Матір слід лишила,
    і зі стопи тієї л’ється,
    почаївська свята водиця.

    Тепер мій шлях одинака,
    як півфінал усіх перипетій:
    страждань людей і сподівань
    усіх пророків та святих.

    Так крок за кроком йду вперед,
    і сльози пропадають марно
    нема кому збирати їх -
    могли б все людство врятувати.

    Питався неба, сонця, вітру,
    - Чом саме я? Хоч сам і знаю…
    Сльоза від радості сповзає,
    сміюся сумно одночасно.

    Останній хліб віддав собаці,
    водою з пляшки напоїв,
    за вухом почесав у друга,
    тепер нас двоє разом йде.

    Гора все ближче, наростає,
    під гірку дихання збиває,
    і тільки мертвим можу впасти,
    або, як віру втрачу зовсім…

    Дійшов, перепочив і далі,
    із посохом легким нагору,
    пішов по лісу стежкою,
    і добре, був там вказівник.

    По лісу чутно було ельфів,
    не бачив їх, але блукали,
    сміялися та зазивали
    зайти до них попити чаю

    Якби не навики колишнього
    спортивного орієнтування,
    то мабуть точно там би я
    і заблукав і став би Йовой.

    Але дістався джерела
    і сили придала вода,
    та віра мабуть ще не менше,
    неначе крила надала.

    Униз крокую я собі,
    хоч пальця і натер доволі,
    та пісня нам жити і йти
    завжди допоможе в дорозі.

    Ще п’ять кілометрів до шляху
    летів, неначе мав крила,
    останні півкілометри –
    доплівся на трасу почаївську.

    Знайшлася душа, підвезла,
    до самого міста Почаїва -
    і на дорогу йому побажав
    ні цвяхів, ні жезла, а вдачі!

    В готелі тайно в душі змив,
    весь пил та бруд дорожній,
    після вечірньої в печері,
    без задніх ніг до ранку спав.

    22.04.2018
     
    Останнє редагування: 4 чер 2018
  19. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    Трішки наведу порядок, щоб не блукали, але знали.
    Прочано-хронологічна таблиця.
    [​IMG]
     
  20. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    [​IMG]

    [​IMG]
    Паладін: шлях світла.

    39 Старгородський Козова


    Якби ще жили Ільф та друг його Петров,

    то Козова мабуть за Старгород прийняли б,

    таке собі тихеньке провінційне місто,

    в якому років сімдесят нічого не мінялось.

    Хіба що… Праздник був, брешу, то ненавмисно…

    Козі скульптуру встановили серед міста,

    якщо нема чим похвалитись, то зійде

    «там, де коза ходить, добре земля родить»

    Скажіть мені, що я не прав, то так скажу:

    я навіть світлофора жодного не бачив,

    це навіть плюс, бо поряд уживаються,

    автомашини, коні, трактори і люди.

    Є мінус - невідома ходить електричка

    з Тернополя до Ходоріва для туристів,

    куди і звідки – невідомо, тільки номер,

    на запитання як мені куди дістатись,

    словами відповідь, щоб смішно, без образи:

    «Ще може вам сказати де той ключ лежить

    від хати з діамантами й з грошима?»

    А так, як і раніше, всі працюють і вмирають:

    об’яви про надгробки, служби, поминання,

    а для живих – всі візи і робота за кордоном,

    чиновники такі собі, як «голубой воришка»

    крадуть, та менше – в церкву щонеділі ходять.

    Воно й не страшно, хай би так і було, чесно,

    та приказку я знав з моїх старих часів

    «у тихому болоті чортеняки лазять»,

    і був би не здивований, як би так сталось,

    що там би появились Бендер, Кіса, тощо.


    30.05.2018
     
    Останнє редагування: 5 чер 2018
а де твій аватар? :)