Один із методів вивчення іноземної в ХХІ столітті

Зараз, при наявності можливостей інтернету та технічних записів звуку можна використовувати ці можливості, які не були доступні раніше.

Припустимо, я хочу вчити іспанську (а я її таки бажаю вивчити, але дещо пізніше)

Перший крок. Ознайомитися з фонетикою мови. Мова - це звук.
Для цього потрібно обзавестися простими діалогами (хоча і не обов"язково), які Замяткін називає матрицею.
Я б, наприклад, купив розмовник із серії Учись даром і скачав звук з сайту http://uchisdarom.com.ua
Правда, в цьому випадку доведеться тексти діалогів набрати самому (можна, звичайно,і розмовник читати, слухаючи аудіо, але там букви дрібненькі. Тому краще кожен діалог, що припав до вподоби, набрати на комп"ютері і потім роздрукувати).
Можна - в гугл перекладачі, ввімкнувши моментальний переклад, щоб швидше набиралося

¡Buenos dias!
¡Hola! ¿Cómo te va?

Доброе утро!
Здравствуйте! Как дела?

Місяців три, не менше - потратити на вивчення діалогів матриці. Заодно і набереться певний словниковий запас. (Використовуємо програму Anki - безкоштовну)
Зовсім не обов"язково вчити з розмовника все підряд, оскільки основна мета - взнати як звучить яка буква чи буквосполучення, ритм мови, інтонація тощо.

Потім - починати читати.
Тут уже - кожному за його смаком.
Віруючий може починати читати давно відомі йому історії з біблії, читаної-перечитаної рідною мовою.
Я ж, наприклад, пошукав би в інтернеті щось світське.
Є багато класики, перекладеної на багато мов.

От, для прикладу, я нагуглив EL BARRIL DE AMONTILLADO Едгара По
Потім знайшов
Эдгар Аллан По. Бочонок амонтильядо

Хоча можна і Остірів скарбів Стівенсона.
Кожен вибирає, що до смаку: біблію, коран, унєсьонниє вєтром, Мартіна Ідена...
Краще вибрати щось, де багато діалогів.
Мартін Іден підходить, але за іспанський пдф-файл доводиться платити гроші.
Я - за безкоштовне навчання.
Тому буду жахатися, читаючи По.

Читаємо спочатку російською, бо перші рядки книги, як правило, складні для читання мовою, якої ще не знаєш. Доходимо до діалогу.
Шукаємо відповідне місце в іспанському варіанті:

Починаємо підставляти фрази, куски фраз в гугл перекладач, якщо щось незрозуміло - консультуємося в російському перекладі.
Зрозумілі фрази заносимо в картки Анкі для завчання.
Mi querido Fortunato - Мой дорогой Фортунато
tengo una gran suerte - Мне повезло
en encontraros hoy - в поиске вас сегодня

Слово hoy - сегодня виділяєте іншим кольором, коли формуєте картку
І так далі. Що незрозуміло, або якщо якесь слово Ви вважаєте непотрібним завчати на даному етапі - в картку не заносите. Тут уже - творчий підхід.
Так, мало помалу, прочитавши улюблений твір улюбленого автора, який Ви вже колись читали рідною мовою, пам"ятаючи, що запам"ятовується лише зрозуміле , Ви вивчаєте мову. Згодом можна і в граматику заглянути. Для систематизації уже отриманих навиків у розумінні мови.

 

На цю ж тему, через пару днів після того, як я започаткував цю thread, розмірковує відомий поліглот Стів Кауфманн. Погляньте, скільки в нього компакт-дисків на різних мовах. То - аудіокниги, він музики не слухає, хоча колись в якомусь ролику проспівав досить непогано півкуплета японською.
Зараз, при наявності інтернету, неймовірну кількість матеріалів на мові, що вивчається, можна викачати з мережі. І слухати, і читати.

View: https://www.youtube.com/watch?v=tMF0ii4tcDE

 

В одному із своїх дописів під своїм відео в ютьюбі у відповідь на чиєсь запитання, що робити, коли слухаєш щось мовою що вивчається і нічого не розумієш, Стів Кауфманн дав таку пораду:

- Я також на перших етапах вивчення мови на слух нічого не сприймаю - суцільне белькотання.
Але я читаю відповідний фрагмент ще раз, розбираюся у написаному, потім знову слухаю, починають уловлюватися окремі слова, фрагменти речень. Прослуховую кілька разів, чимось займаючись (його улюблене заняття - мити тарілки за дорученням дружини).
Потім знову читаю те ж, потім знову слухаю. І так поступово починаю сприймати на слух нову іноземну мову, що вивчаю.

Крім того, він не застрягає на якомусь фрагменті до тих пір, поки не відшліфує його стовідсотково, а продовжує читати і слухати наступні фрагменти, але до першого фрагменту періодично повертається, допоки не почне його розуміти достатньо на слух, потім так само, продовжуючи йти далі, удосконалює сприйняття на слух другого, третього і наступних фрагментів.

Мозок запам"ятовує лише інформацію, яка повторюється і обновляється. (Це якийсь там психолог-німець дослідив).

Пропорція часу між читанням тексту і прослуховуанням: слухає він у кілька разів часу більше, ніж читає.

 

Тихо сам із собою...
Що я помітив на прикладі турецької, але це стосується вивчення будь-якої іноземної.
В черговому реченні, яке читаємо іноземною, не повинно бути багато невідомого. Під невідомим мається на увазі - нові слова та/або нова граматична форма самого речення.
Тому що тоді починається морока.
Наводжу крайній випадок: У реченні десять слів, з яких дев"ять невідомі, крім того, невідома граматика самого речення: розповідне речення, чи непряма мова, чи умовний спосіб, минулий, майбутній чи теперішній час...

Можна дуже довго колупатися. Особливо коли у цій мові існують якісь граматичні поняття, яких немає в рідній мові. Ізафети, герундії тощо.

А дивишся в літературний переклад на рідну мову (російську), а там та ж думка викладена зовсім іншими словами.
Наприклад, наполягати на своєму турецькою буквально кажуть не перекосити штабель . Не дати себе умовити - не відкрити обличчя.
Тому!
Потрібно прагнути працювати з таким текстом, в якому якщо щось і невідомо, то небагато: або одне-два слова, або всі слова вже відомі і ці слова вживаються в невідомій поки що граматичній формі.
Наприклад, людина вивчає українську і зустрічає речення
Побудь на моєму місці, тоді взнаєш.
Всі слова відомі, а граматику зустрів уперше. Легше розібратися. Особливо, коли під руками - ця сама думка, висловлена рідною мовою.
Або відома граматика речення, тільки нове слово зустрілося. Також нескладно.

Якщо ж речення довге - до трьох десятків слів, з них невідомих - штук п"ять-шість, то це вже проблема. Розшифровка такого речення займає багато часу і гасить ентузіазм.

Тому після початкового 3-5 місячного етапу (в залежності від того, наскільки мова близька до тієї, якою вже володієш) з простими реченнями, бажано знайти щось цікаве для себе і порівнянно нескладне.
В цьому полягає основна проблема, тому що якщо комусь цікаве щось одне, зовсім нецікаве іншому.
Стів Кауфманн, який зараз вивчає арабську, каже, що йому зовсім не цікаво читати адаптовані казки Шехеразади арабською, він із задоволенням читав би щось історичне, але адаптоване.

Іншим цікаво читати фантастику, третім - пролюпоффф. Четвертим - про футбол.

Сьогодні Стів Кауфманн має через кілька годин викласти ролик про свою зустріч з Стефеном Крашеном і ще там якимось корифеєм. Якраз по темі compelling input hypothesis (гіпотеза захоплюючого надходження інформаціі). http://www.sdkrashen.com/content/articles/the_compelling_input_hypothesis.pdf
Тобто, основна проблема у вивченні мови: підібрати по своїх силах щось дуже цікаве (захоплююче).

Але ж у житті завжди так: кому подобається піп, а кому - попадя.

Так що кожен, хто хоче засвоїти іноземну, хай шукає щось цікаве для себе.

 

На жаль, звук відео, на яке я очікував і згадував учора, виявився жахливим.

View: https://www.youtube.com/watch?v=RRc_S4J-Mss&t=390s

Вчора я писав дещо сумбурно.
Просто в голову стукнула думка, і я поспішив її викласти для себе і для людей, щоб не забути.
А ідея думки (чи думка ідеї) така:
В кожному черговому кусочку мови, що вивчається, має бути в ідеалі рівно одне невідоме. Якщо два, також не страшно. А якщо нічого нового - то "повторєніє-мать учєнія".

Щоб було зрозуміліше, поясню на другому реченні тексту Мартіна Ідена
He wore rough clothes that smacked of the sea, and he was manifestly out of place in the spacious hall in which he found himself.

Якщо ми вже знаємо трохи англійську, ми бачимо, що речення природньо розбивається на три куски (якщо ми не бачимо, що речення розбивається на три куски, значить, такий текст для нас ще складний, і потрібно шукати щось легше).

Отже:
1. He wore rough clothes that smacked of the sea
2. and he was manifestly out of place in the spacious hall
3. in which he found himself.
1. Для мене, наприклад, невідомо слово smacked, але я по граматиці відразу розумію, що воно від слова smack, і я шукаю це слово в словнику і бачу, що воно означає, мати присмак, мати запах, віддавати (в розумінні - пахнути)
Тому в картку Анкі можна сміливо (якщо є бажання запам"ятати це слово) заносити
clothes that smacked of the sea - одежа, що віддавала запахом моря.
2. з другого фрагмента, мабуть, варто запам"ятати
he was manifestly out of place - він був явно тут недоречним (щось у цьому сенсі). Головне, що це - сталий вираз, штамп, а тому вартий запам"ятовуваня. Не варто шукати найбільш вдалого українського еквіваленту, якщо зрозуміло, про що мова. Наприклад, мені відразу прийшло в голову російське, он был здесь совершенно не к месту. І не варто витрачати час на пошуки найбільш вдалого еквівалента, якщо він відразу не прийшов у голову. З часом, коли таке спливе в голові, картку Анкі можна підправити.
3. Третій фрагмент зрозумілий, тому в Анкі не заносимо.

Якщо ж людині невідомі слова wore, rough, clothes, smacked, значить, такий текст читати ще рановато.
Можна, звичайно, але тоді процес оволодіння мовою дуже сповільнюється.

Подивимося літературний переклад цього речення на російську.

Что-то в его грубой одежде сразу же выдавало моряка, и в просторном холле, где они оказались, он был явно не к месту.

Ми бачимо, що в літературному варіанті з"явилися слова сразу же, выдавало, моряка, які відсутні в оригіналі
А они оказались взагалі може збити з пантелику, тому що в оригіналі he found himself - он оказался.
"Він", а не "вони".

Якщо людина на дешифровку цього речення потратить 15-20 хвилин,( а більше години інтенсивного , - із загляданням в словники за кожним словом,- взагалі не рекомендується, бо тоді пропадає ентузіазм і мотивація), то вце означає, що за цю годину ми випишемо півтора десятка слів, з яких добра половина - просто не потрібні для завчання на даному етапі.

Тому критерій доцільності використання твору для вивчення мови має бути таким:

зустрілося невідоме слово - глянув переклад і все зрозумів. Створив картку Анкі (якщо слово варте запам"ятовування) і пішов далі.
За годину має бути прочитано не два-три речення, а хоча б півсторінки- сторінка. Півтора-два десятка речень, або й більше.

Інколи буває так, що всі слова зрозумілі, але вони створюють вираз характерний для мови, що вивчається.
Приклад.
Турки не кажуть, "слово зірвалося з язика" (тобто, сказав щось, чого не хотів говорити),
а, буквально, "слово ковзаючи, пройшло поміж губами". Слово "ковзати" я зустрічав в контексті про лижі, знав і слово "губи", "між", "проходити". Але в такій комбінації вони утворюють сталий вираз, тому варто запам"ятати.

Ну, а якщо відсотків вісімдесят речень вдається таким чином розібрати, а відсотків двадцять - кінців не знайдеш, то можна просто глянути рідною мовою, про що там йдеться, і просуватися далі. Або шукати щось легше.
Для мене, наприклад, Мартін Іден турецькою виявився задуже складним, тому повернувся до Шахової новели, потім буду підбирати щось нове, можливо Мадам Боварі, якщо піде (маю турецькою і російською), або щось інше.

ЗІ І головне - не путати грішне з праведним. Метою, в моєму випадку, наприклад, має бути не "прочитати Мартіна Ідена турецькою повністю і потім хвалится цим", а "вивчити на пристойному рівні турецьку"
Тому можна сміливо відкидати вбік текст, що не підходить з тих чи інших причин, але при цьому продовжувати вчити мову, використовуючи інший ресурс.
Коли я знову повернувся до Шахової новели, я відчув таке полегшення. Зі свистом все просувається.

 

Вже давно поклав собі на меті вивчити ще бодай одну європейську мову після того, як пройду певну віху у вивченні турецької. Такою віхою мала бути, - і стала, - друга прочитана турецькою мовою книга.
Тепер же турецьку буду лише "підігрівати" - читати третю книгу, але потроху, виписуючи щоденно 5-6 незнайомих слів (а це десь до сторінки книги дуже вже кишенькового формату - İÇİMİZDEKİ ŞEYTAN, "Чорт, що в нас сидить") та повторювати уже напрацьовані картки Анкі, а також слухати на вулиці аудіо прочитаної книги.

А з романських мов вирішив взятися за французьку. І от з якої причини. Італійська чи іспанська для нас легші у плані сприйняття на слух, оскільки не мають поділу на довгі та короткі голосні звуки.
А от французька значно важча для слухового сприйняття. Тому я вирішив поставити собі дещо важче завдання - трохи вивчити французьку.
Підхід той же (по Замяткіну): три десятки коротких діалогів, "щоб від зубів відскакувало", потім - паралельне читання орігінального твору французькою з гугл-перекладом та контролем, коли що неясно, по російському чи англійському перекладі.

Перше, чим я себе заспокоїв: якби я,- біологічно такий самий як я є,* народився у Франції, то напевне розумів би французьку і навіть розмовляв би нею вільно. Отже, мій організм фізично пристосований до сприйняття французької чи будь-якої іншої мови.
Про це говорять і різні вчені. Той механізм сприйняття мови на слух, що в голові у кожного із нас, з часом не псується і працює так само, як і у дитинстві. І якщо йому на вхід давати мову, але поступово, зрозумілими порціями, він навчиться сприймати цю мову. (Про це, зокрема, говорив Стефен Крашен, до речі, його предки із якоїсь Ладижинки)
Інша справа. що мовний апарат у дорослому віці вже не здатен пристосуватися до нової мови, тому акцент залишиться, як би хто не старався.
А от розпізнавати на слух чужі звуки чужої мови мозок пристосовується у будь якому віці.
Я оце слухав відео англійською, і почув, що хоча дівчина говорить швидко і без помилок, але з акцентом. У описанні до відео прочитав, що то - німкеня із Берліна.
А ще років пару тому я не те що не міг відрізнити акценту, я навіть дитячих простих оповіданнячок англійською на слух не сприймав.
Зараз уже слухаю англійські аудіокниги рівня Intermediate і розумію, про що йдеться. Хоча ще до фільмів не дотягую.

Турецька мова також на слух два роки тому сприймалася як суцільне белькотіння, я про це писав. Зараз, якщо почую фразу, що складається із знайомих слів, після другого-третього прослуховування зрозумію.

Так от, повертаючись до французької (а я коли чую французьку, то просто "балдію"). Я знайшов у Ютьюбі до півтисячі коротких діалогів, правда, багато з них повторюються, але сотні півтори - різних, з непоганим звуком і відеотекстом.
Я відібрав собі штук шістдесят, які сподобались, із них половину відкину, бо то або розмова двох школярів чи школярок, або двох дівчат, що заміж збираються чи не збираються, що мене мало цікавить, або щось там на пошті чи в лікарні, або сторонні звуки: трамвай, метро, літак, відбійний молоток.
Але десятка три діалогів, що мені подобаються, інколи - смішні, я собі відберу.
Далі - та ж технологія, що і при вивченні турецької. Багаторазове прослуховування, різання на куски, промовляння і так далі. Описано у Замяткіна.
Побачимо, що з цього вийде.

 

Основна задача у вивченні іноземної мови - навчитися вимовляти звуки, що позначаються буквою "R", або їх аналогами.

Для тих, хто вивчає російську або українську, на першому етапі зовсім непосильне завдання - сказати "здравствуйте", "здрастуйте".
На цю тему жартував Замяткін.

Для іноземця вимовляти звук "р" в різних комбінаціях з іншими звуками - прорватися, порпатися, храм, трамп, ртуть, пряник - дуже нелегке завдання.
Те ж саме (і саме це мене наштовхнуло на написання цього посту) - нам із франзузьким "r": Après l'avoir plusieurs fois débranché et rebranché
Уже качечка болить.
У японців взагалі немає поділу на R та L. Вони їх на слух не розрізняють, не кажучи вже про хор, хорь, хол, холь (выхухоль)

А чеський řepák ?


Турки до R інколи в кінці ще трохи звуку ж добавляють bir звучить трохи як бірж.

Ну, і так далі. Осилю "rebranché", а далі все піде як по маслу.

 

Тренувався я сприймати на слух один французький діалог про те як у одної мадами поломався комп"ютер, і вона понесла його до майстра, що сказав, що жорский диск гавкнувся.
Діалог звучить не як учбовий, я мов би дійсно записаний у майстерні. З емоціями, але без матюків.
Коротенький, секунд на 40.
Але біда в тому, що я не чув тих звуків, що написані в транскрипції. Я і так, і сяк слухав, VLC-плейер дозволяє сповільнювати звук у чотири рази, зберігаючи при цьому частоту (жіночий голос залишається жіночим і впізнаваним, а не переходить в бас, як при прокручуванні магнітофонної стрічки на вдвічі меншій швидкості).
А звуків для деяких букв ну ніяк не чув (які повинні були звучати за всіма правилами французького правопису).
Почав шукати щось легше і таки надибав.
І от що вичитав:

A good example of this spoken vs. written French difference is the phrase “it’s not nice out, there is
no sun”
When it is in written form, the phase is: “Il ne fait pas beau, il n’y a pas de soleil”
When it is spoken by a native Parisian to another it sounds like: “y fait pas beau, ya pad soleil”. And
this is not an exaggeration nor specific to a teenager or hipster way to speak, this is how anybody
engaging in small talk will say it.

Одним словом, написане слід було читати Іль ньо фе па бо, іль нья па дю солей,
а французи кажуть іфе пабо, я пад солей.

(Пардон за мій французький (с))
Не дивно що я із уст майстра по ремонту комп"ютерів не чув звуку "l", де він по ідеї мав звучати!

Тому я вирішив спуститися на щабель нижче і засвоювати поки що вимову і звучання учбових текстів.
Які викачав з www.frenchtoday.com
Аудіо плюс пдф носить назву “À Moi Paris”

Граматики не вчу принципово, тому що граматику написали двісті чи триста років тому, а іноземну мову людина могла засвоїти і дві тисячі чи три тисячі років тому (гунни брали в полон арабів чи навпаки, і полоненні, якщо залишалися живі, вивчали мову захоплювачів).
А стосовно фонетики, то таки трохи грішу - дивлюся, які звуки якими буквами чи буквосполученнями передаються. Для англійської і французької це актуально, і нікуди не подінешся. Адже слово, написане, наприклад, англійською - це наполовину ієрогліф. Досить лише глянути на слово thoroughly, яке і американець не кожен впізнає.
Здається, шоста частина американців після закінчення школи толком не вміють читати на рідній мові.

According to a study by the U.S. Department of Education, 32 million adults in the U.S. can’t read.

The current literacy rate isn’t any better than it was 10 years ago. According to the National Assessment of Adult Literacy (completed most recently in 2003, and before that, in 1992), 14 percent of adult Americans demonstrated a “below basic” literacy level in 2003, and 29 percent exhibited a “basic” reading level.

 

Маю що сказати.
Так от, кілька днів тому почав учити французьку по перевіреному мною на собі методу - читати за допомогою гугл-перекладача цікаву книгу в оригіналі, маючи паралельно переклад, наприклад, на російську.

І цією цікавою книгою став "
Jules Verne
L’ÎLE MYSTÉRIEUSE
(1875)
",
або, як ви певно здогадалися, Таємничий острів Жюля Верна
Завантажити текст книги французькою і російською - не проблема, але я вибрав цю книгу лише після того, як знайшов пристойне аудіо цієї книги. Приємний жіночий голос начитав всю цю товстенну книгу.

Роздрукував першу главу французькою на принтері (щоб не сліпати перед екраном кожен раз), вирізав звук першої глави для плейера, створив профіль "Моя французька" і колоду "L’ÎLE MYSTÉRIEUSE" в Анкі і взявся за роботу.
Французька йде разів у п"ять швидше (а, можливо, і десять), ніж турецька, де я не знав жодного слова, граматика зовсім не така як у індо-європейських мов, одним словом - жах.

По-перше, всі ми знаємо добру сотню слів та виразів французькою "же не манж па сіс жур", наприклад.
По-друге, майже відразу видно частини речення (підрядну частину речення), які можна виокремлювати і підставляти в гугл-перекладач. Навіть німецька у цьому відношенні складніша від французької, де дієслова розриваються на куски, і ці куски можуть бути віддалені одне від одного на добрий десяток слів. Я вже мовчу про німецькі слова довжиною у 30-40 букв, що містять в собі три-чотири корені, і цих слів просто немає у словнику (@Latana Royal
не дасть збрехати).

Спочатку я спробував читати, перекладати, заносити в Анкі все підряд. Що, в принципі, виходить непогано. Але тоді побачив, що навіть читання першої глави такими темпами займе не менше трьох тижнів, а всю книгу такими темпами я прочитаю років за чотири. (Ну, може, за два, враховуючи набуття досвіду).

Тоді я згадав, як я читав цю книгу, яку взяв у сільській бібліотеці, товсту, засмальцовану, зачитану, але, слава богу, зі всіма сторінками, російською мовою і читав, читав, бачив подумки море (чомусь мені воно нагадувало наш ставок, тільки з величезними хвилями), бачив тропічні ліси, схожі на лісопосадку за моїм селом, героїв книги, схожих на деяких односельчан. Одним словом, в десять років у мене була дуже бурхлива уява.

Але що я згадав - я тоді не читав (майже не читав) слів від автора з описанням природи, а швиденько перескакував до діалогів. Воно і зрозуміло - російська мова, в решті решт, для мене нерідна, тому я не знав багатьох слів, а деякі навіть не увляв, що вони значать, і добре це чи погано.
Наприклад.

В дев"ять чи десять років ти ще не знаєш, що таке барометр, чому він і куди впав, що таке паралель, що таке екватор, лише здогадуєшся, що то було щось жахливе, тому що "все еще помнят страшный", навіть слово "вероятно" в такому віці для дитини ще нічого не означає, а якби я мав словника і подвився на переклад "ймовірно", це б мені також ні про що не говорило.
Та й слово "огромный", якого немає в українській, я взнав, що воно означає, лише багато читаючи російською.

Ну, так от. Я вирішив спробувати застосувати той же "дитячий підхід", читаючи французькою - очима пробігати слова від автора, а глибоко і вдумливо читати, вдаючись до гулг-перекладача, в основному діалоги.

Створити дві колоди в Анкі.
Одна - з словами, фразами із діалогів, де я над кожною карткою працюю більш уважно, тобто, як це мало місце з турецькою, виписую фразу, виділяю окремими кольорами невідомі слова, тут же наводжу словникові форми слів.
Друга колода - з фразами із авторського тексту, які я просто заношу в картки, гугл-перекладаю, наприклад, на англійську, щоб в цілому зрозуміти, про що йдеться, і потім забуваю за них.
Повторювати буду лише картки з першої колоди - з фразами з діалогів.

Можливо, деякі слова із другої колоди я вважатиму як такі, що важливі для початкового етапу вивчення, тобто, вони є часто вживаними, тому перенесу в першу колоду.

Побачимо, що з цього вийде.

 

Прослухав сьогодні кілька разів один досить давній ролик Стіва Кауфманна (записаний і викладений в мережу більше року тому). Тоді Стів саме брався за вивчення грецької мови, і ця грецька була зовсім не схожа на жодну з мов, вивчених ним досі. Я цей ролик слухав і раніше, але не зрозумів самої суті того, що він говорив, так, окремі слова уловлював, але "родзинки" летіли мимо моїх вух. Крім того, в цьому ролику Стів ще на закуску кілька хвилин когось у чомусь переконував, здається, португальською.
Так от, із першої, англійської частини я зараз уловив, і що важливо - на слух, що ж він тоді хотів сказати.
А сказав він таке. Оскільки грецька - зовсім незвична для нього мова (не те що румунська після італійської, чи українська - після російської), то він відчув те, що відчувають люди, які приступають до своєї першої іноземної. А саме - що говориться, нічого не зрозуміло, суцільне белькотіння. Не знаєш жодного слова в цій мові (практично). Навіть коли почитаєш транскрипцію до аудіо, не вдається чути те, що читаєш написаним, а нормальний ритм начитувача (диктора, оповідача) здається дуже швидким.

Тому Стів рекомендує почергово слухати то повільну мову учбових текстів (коли текст промовляється у повільному, учбовому темпі), то мову у нормальному для носіїв мови темпі. (Це - із власного "грецького" досвіду).
Виявляється, згодом уже і швидка мова не здається швидкою, і вловлюються слова, звуки, смисл.

У мене зараз саме такий підхід (вже, мабуть, цілий тиждень чи півтора ) у роботі з французькою. Я то прослуховую учбовий текст у повільному темпі (Марі у поїзді знайомиться з Пьєром), то фрагмент із Таємничого острова - аудіокнига для французів.
Думаю, це дає результат. Тому що починаю уловлювати, коли le, а коли - les , і тому подібне.

 

Поки з французькою справи не просуваються. Немає часу. Картоплі, консервації, сушка яблук...
І, крім того, дві мови, точніше - три, точніше - чотири, вчити досить проблематично.
Я, буває, слухаю аудіокниги німецькою, є досить цікаві, інколи читаю англійською, вчу (читаю, виписую слова і слухаю) турецьку, а з французькою - прослуховую старі діалоги, а до нових вуха не доходять.
Не дарма Замяткін незлобливо іронізував, відповідаючи на чиєсь запитання, чи можна одночасно вивчат дві мови.
Можливо, взимку трохи просунуся із французькою, побачимо.

 

"Давнєнько я нє брал в рукі шашкі" (с)

Є один цікавий хлопець, Поль, що розповідає багато чого на тему різних мов. І от він виклав ролик, де розповідає, як він особисто оволодіває іноземними мовами. Я на деякі його цікаві ролики вже давав посилання.
Його основний підхід:
шедовінг (негайне повторення слідом за оригінальним звуком, я би назвав це словом із дитячого лексикону - метод "мухи-повторюхи")
і використання програми Анкі.

Палким апологетом шедовінгу є Alexander Arguelles presents a discussion and commentary of his technique of "shadowing" foreign languages. For more information, please refer to http://www.foreignlanguageexpertise.com
Він пропонує повторювати за тим, що чуєш, в русі, тобто, прогулюючись надворі, в навушниках.
Посилається на якісь древні підходи та дослідження, коли виявилось, незрозуміло, правда, чому, що інформація краще запам"ятовується, коли людина рухається. Згадаймо фільм "За двома зайцями", коли студент, прогулюючись по цирульні Голохвостого, казав вголос "Центр тяжєсті фігури тєла..."

І Замяткін каже, що краще вчити мову не коли клюєш носом за столом чи коли лежиш, а в русі. І свіжим повітрям дихаєш, і мову вчиш.
А Стів Кауфманн колись казав, що для того щоб учні вивчили мову, їх взагалі потрібно ганяти в навушниках навколо стадіону. Більше користі.
Адже шкільною методою англомовні канадці оволодівають французькою в кількості 0,6% від загальної чисельності випускників. На такому рівні, що можуть вільно розмовляти. І то, скоріш за все, тому що в сім"ї хтось розмовляє французько.

Так от, даю посилання на Пола

View: https://www.youtube.com/watch?v=cUojCUTKYlc

 

Читаючи «Десять негренят», Агати Крісті турецькою, подумав от про що.
Можна віршик про десять негренят вивчити тією мовою, яку збираєтесь вивчати.
По-перше, будете знати десять числівників від одного до десяти.
По-друге, там прості і зрозумілі речення, які легко перекладаються гугл-перекладачем.
По-третє, вивчите ще з сотню слів бажаної мови.
Треба зайти в Вікіпедію, знайти І не лишилось жодного (роман) — Вікіпедія
А потім праворуч вибрати бажану мову.
Наприклад, французьку.
А там знайти
Dix petits nègres s'en allèrent dîner.
L'un d'eux s'étouffa
et il n'en resta plus que Neuf.

Neuf petits nègres veillèrent très tard.
L'un d'eux oublia de se réveiller
et il n'en resta plus que Huit.

Huit petits nègres voyagèrent dans le Devon.
L'un d'eux voulut y demeurer
et il n'en resta plus que Sept.

Sept petits nègres coupèrent du bois avec une hachette.
L'un d'eux se coupa en deux
et il n'en resta plus que Six.

Six petits nègres jouèrent avec une ruche.
Une abeille a piqué l'un d'eux
et il n'en resta plus que Cinq.

Cinq petits nègres étudièrent le droit.
L'un d'eux devint avocat
il n'en resta plus que Quatre.

Quatre petits nègres s'en allèrent en mer.
Un hareng saur avala l'un d'eux
et il n'en resta plus que Trois.

Trois petits nègres se promenèrent au zoo.
Un gros ours en étouffa un
et il n'en resta plus que Deux.

Deux petits nègres s'assirent au soleil.
L'un d'eux fut grillé
et il n'en resta donc plus qu'Un.

Un petit nègre se trouva tout seul.
Il alla se pendre
et il n'en resta plus Aucun.

Dix petits nègres s'en furent dîner,
L'un d'eux but à s'en étrangler
N'en resta plus que neuf.

Neuf petits nègres se couchèrent à minuit,
L'un d'eux à jamais s'endormit
N'en resta plus que huit.

Huit petits nègres dans le Devon étaient allés,
L'un d'eux voulut y demeurer
N'en resta plus que sept.

Sept petits nègres fendirent du petit bois,
En deux l'un se coupa ma foi
N'en resta plus que six.

Six petits nègres rêvassaient au rucher,
Une abeille l'un d'eux a piqué
N'en resta plus que cinq.

Cinq petits nègres étaient avocats à la cour,
L'un d'eux finit en haute cour
N'en resta plus que quatre.

Quatre petits nègres se baignèrent au matin,
Poisson d'avril goba l'un
N'en resta plus que trois.

Trois petits nègres s'en allèrent au zoo,
Un ours de l'un fit la peau
N'en resta plus que deux.

Deux petits nègres se dorèrent au soleil,
L'un d'eux devint vermeil
N'en resta plus qu'un.

Un petit nègre se retrouva tout esseulé
Se pendre il s'en est allé
N'en resta plus... du tout.

Потім гуглом перекладати і заносити в картки Анкі.

Таким чином створюється певний заділ у вивченні мови.

Або голландську (чи нідерландську, я точно не знаю назви мови, прошу вибачити)

Tien kleine negertjes gingen uit eten langs verre wegen
Eén stikte in zijn drankje – toen waren er nog negen
Negen kleine negertjes praatten tot diep in de nacht
Eén kon niet wakker worden – toen waren er nog acht
Acht kleine negertjes kwamen op een eiland aangedreven
Eén zei, dat hij niet verder wou – toen waren er nog zeven
Zeven kleine negertjes kapten hout met een kapmes
Eén sloeg zichzelf in tweeën – toen waren er nog zes
Zes kleine negertjes hielden een honingbedrijf
Eén werd gestoken door een bij – toen waren er nog vijf
Vijf kleine negertjes kregen met het recht gemier
Eén kwam terdege in de knoei – toen waren er nog vier
Vier kleine negertjes gingen naar zee en zie
Eén rode haring verzwolg er een – toen waren er nog drie
Drie kleine negertjes gingen naar Artis mee
Eén grote beer drukte er een fijn – toen waren er nog twee
Twee kleine negertjes gingen naar het zonnebad heen
Eén schroeide de zon een gat in zijn bast – toen was er nog maar één
Eén klein negertje bleef helemaal alleen
Hij hing ten slotte zich maar op – dus bleef er toen niet één

 

Отже, опановую шість діалогів з “À Moi Paris”.
Зараз працюю над четвертим. Десь за пару тижнів пройду всі шість. Далі візьмуся за читання чогось цілісного, порівняно великого. "Таємничий острів", згаданий вище, вирішив поки що не чіпати, бо цей твір в оригіналі досить складний, багато тексту від автора, мало діалогів, і взагалі для мого рівня ще рановато. Тому почав шукати щось простіше, і от що найшов.
Адаптированные аудиокниги на французском | Увлекательный Французский
Десяток порівняно коротких (до години аудіо) і в той же час - не дуже малих творів різних початкових рівнів.
Звук прийстойний, а тексти в текстовому чи пдф-форматі знайти, здається, не можливо (за безкоштовно, звичайно - це мій основний принцип).
Тому я роблю скріншоти сторінок із відео, а потім файнрідером перетворюю в текст.

Почитав, правда, трохи про фонетику французької. Там "як пишеться, так читається", хоча досить орігінально. Буває, що пишеться, але не читається. тому про фонетику мови, що вивчається, варто почитати. Подібно тому, як неможливо вчити, наприклад, грузинську, поки не прочитаєш про те, яка загогуля як вимовляється.
А от граматику на перших порах читати не варто. Спочатку потрібно на простих текстах набрати словниковий запас півтори-дві тисячі слів, щось запам"ятається само по собі. А потім уже можна заради цікавості почитати і про форми дієслів.

 

Я вже більше місяця не давав знати про себе в мовних темах.
Але нехай ніхто не думає, що я закинув вивчення мов.
Просто я зараз місяців на три переключився на вивчення французької. Методика та ж, що і у випадку турецької. Жодних підручників, лише читання, слухання і занесення фраз в картки Анкі.
Про фонетику почитав, як згадано вище, щоб приблизно уявляти, як читаються деякі букви і буквосполучення.
Отже, пропрацював "Мій Париж", взятий на сайті Master Modern French - Audiobooks & Audio Lessons for All Levels (згадується вище). Там є повільна вимова шести уроків, так що можна вслуховуватися у звуки французької.
Потім переключився на аудіокниги, на які посилаються в Адаптированные аудиокниги на французском | Увлекательный Французский

Прочитав і пропрацював приблизно половину книги Таинственный шлем видео-книга.mp4 . Текст переніс скріншотами та АББІ Файн-рідер в текстовий файл, звук виділив у файл мп3, порізав на фрагменти і так працюю.
Фрази чи цілі речення підставляю в гугл-перекладач, створюю картки Анкі. Звук слухаю, водячи очима по тексту (роздрукував на папері). Намагаюся вголос промовляти в потрібному ритмі, інколи сповільнюю темп VLC-програвача, щоб вписатися в ритм хоча б повільно.

Оповіданнячко Таємничий шолом нескладне. Це - для початкового рівня, рівня А1 за європейською класифікацією. Тому з розумінням і перекладом жодних ускладнень. Французька засвоюється, мабуть, разів у десять швидше, ніж турецька.
Сюжет оповідання для підлітків наступний.
На відстані приблизно 40 км від Парижа живе у власному будинку сім"я, батько, мати, старша донька 14 років і двоє близнюків 13 років.
Щоліта вони запрошують одного підлітка з передмість Парижа на місяць на канікули. Оповідання написано цікаво і захоплююче. Мені в моєму віці, звичайно, хотілося б почитати щось доросліше, але для вивчення мови - дуже непогано.

Даю фрагмент закінчення Розділу 1

Переклад (мій):

Звук до цього фрагмента.
Ще раз повторюю. Не читаю граматики, про артиклі, відмінювання дієслів, субджанктіви. Це непотрібно.

Згодом можна буде почитати, коли набереться запас в пару тисяч слів та запам"ятаються основні мовні конструкції.
Інакше завчати таблиці відмінювання дієслів - марна трата часу, яка нічого не дає.
Звичайно, коли зустрічається якесь дієслово не в словниковій формі, я його виписую в словниковій формі в картку Анкі також. Не для запам"ятовування і зазубрювання, а щоб там в голові підсвідомо осідало.

Для прикладу:
Tous les ans, les Rigou reçoivent chez eux un enfant ; recevoir
Каждый год Ригу принимают у себя дома одного ребёнка; принимать

 

Ну от. Сьогодні закінчив читати Le Casque Mystérieux. Виявилося не дуже складно і напрочуд швидко. На читання півсотні сторінок книги кишенькового формату пішло тижнів три. І перших три розділи я вже відсотків на 90 сприймаю на слух. Дикторська мова - звичайна для французів, не якась там сповільнена як для тих, хто вивчає мову. Створено 369 карток Анкі. Причому інколи я створював картки, де всі слова вже знайомі, але вони пов"язані у сталі фрази, наприклад.
Je vous souhaite une bonne soirée. - Я бажаю вам гарного вечора.

Поки буду повторювати вокабулярій з прочитаної книги, я, мабуть, знову візьмусь за турецьку. На мене чекає цікаве оповідання Стівенсона. Є гарний звук і текст. А найти англійський оригінал чи російський переклад для уточнень - не проблема. Я вже давно знайшов.
При бажанні вивчати дві мови рекомендується одну на якийсь період відкладати, хай там в голові "кристалізується", і приступати до іншої. Потім - навпаки.
От і я, попрацювавши місяців два з французькою, повертаюся до турецької.

 

Я застосував мій невеличкий досвід у вивченні французької мови на практиці. Просто захотілося взнати, про що в дійсності йдеться у скріншоті, наведеному моїм опонентом тут, на форумі.
Кому цікаво, може подивитися у що вилилася вчорашня дискусія.
Ну то за кого? Президентські вибори 2019

 

Мкні дуже цікаво, але я зараз в онлайні "болію" на тріатлоні


IRONMAN® 70.3® Greece, Costa Navarino Live Results!

 

Я дочитав Берилову діадему турецькою і вирішив знову взятися за французьку.
Я вже давав посилання на гарний матеріал для вивчення французької методом "читай та слухай". Адаптированные аудиокниги на французском | Увлекательный Французский
Оскільки Таємничий шолом «Le casque mystérieux» адаптированная книга (starter étape) | Увлекательный Французский, що я прочитав кілька місяців тому - рівня А1, а цей рівень я вважаю вже пройденим, тому я вирішив більше нічого не читати, що відноситься до рівня А1, а перейти до рівня А1-А2.
Обрав "За будь-яку ціну" «À tout prix» адаптированная аудиокнига (A1-A2) | Увлекательный Французский
Прочитав уже половину. Читається легко. Фрази заношу в Анкі і повторюю.
Взагалі, коли непогано знаєш англійську, вивчити французьку - не проблема.
Буває, звичайно, що Гугл-перекладач накосячить, тому що він спочатку перекладає з французької на англійську, а потім з англійської - на російську. Замість "Ви" інколи перекладає "ти", або навпаки. Але в цілому Гугл-перекладач - дуже корисна штука, що дозволяє економити масу часу під час вивчення мов.

 

всю.