Мій досвід у самостійному вивченні англійської мови.

"А я одна, совсем одна... С моим здоровым коллективом." (с) Карнавальная ночь.
Хочеться поспілкуватися на мовні теми, а ніхто нічого ні гу-гу.
Оскільки я в інеті часто заглядаю туди, де мови, де про мови, мені інтернет підкидає посилання на всякі курси.
От і зараз, наприклад, Курсы английского языка в школе лоукост - Project 12
Обіцяють недорого, всього за 5 тисяч гривень, навчити англійській. Аж за 198 уроків (можливо, в арифметиці я помилився).
Стів Кауфман зовсім чужу для нього,- і не схожу на жодну із уже вивчених ним,- російську вчив три роки (займався щодня і по багато годин, і у нього уже за плечима був досвід вивчення десятка мов), а тут - чотири уроки на тиждень, і ти вже в дамках.
Я би дав гривень 50 за те, щоб подивитися на того, хто піде на ті курси, і потім на нього ж - через рік.
Шановна @windrunner, як там Ваші успіхи?
@Hyligan-е, де Ви поділися?

 

Ай не питайте...ніяк не доб'ю того сезону Приходиться англійською займатись під час ламання кукурудзи

 

Нічого, скоро довгі зимові ночі додадуть часу для англійської, і не тільки.

 

Довгі ночі витрачаю на читання Гри престолів, українською

 

Чомусь чекала від Вас принципово іншої відповіді

 

У мене також купа гаджетів для слухання всяких аудіо. Коли в селі, то в одних навушниках стягуюю гарбузиння, то в інших зрубані кленки волочу.
Учора не втерпів і знову за сто з чимось гривень купив мп3 плейер. Нічого в ньому немає, лише гніздо для навушників, гніздо для мікроСД та роз"єм для зарядки. Манюсінький екранчик і 5 кнопок. Ні радіо в ньому, ні інших "наворотів". Але слухати можна. З прищепкою до сорочки.
До речі, десь ЕйДжей подівся. Після того, як він похвалився, що ходить на джіу-джітсу десь у Японії, від нього з травня вже ні слуху, ні духу. 50 років - не такий уже й молодий вік, щоб починати займатися таким спортом.
А я уже треную свою здатність сприймати мову на слух на відеороликах Стіва Кауфманна. Після ЕйДжея, якого я почав розуміти на всі сто, з іншими була заминка. У Стіва взагалі не розумів, про що мовиться. Зараз уже сприймаю його вимову відсотків на 80.

 

@medwedo berlogsoni а як ви дивитесь на то щоб створити сторінку на фейсі про самостійне вивчення англійської?

 

Мені соромно признатись, але я ніколи не займався створенням сторінок. І ніде не зареєстрований. Ні в фейсбуці, ні в твітері, ні в інстаграмі.
Давно вже подумував завести власну сторінку де-небудь, але якось не було дуже вже великого бажання.
Крім того, побоююсь, що хто-небудь почне туди катрени розміщувати. І це якось охолоджує.

А крім того, я вже давно зрозумів, що жодні поради нічого не дають. Я, коли досягнув певних результатів у вивченні англійської завдяки тому, що мене підштовхнули на Замяткіна, а Ви - на ЕйДжея, радо почав ділитися досвідом і роздавати (можна сказати - нав"язувати) уроки ЕйДжея майже усім знайомим. Ніхто із моїх знайомих англійською після цього займатися не почав. Але всі збираються почати. Вже більше року.
Я за цей час уже встиг вивчити трохи турецьку, у якій я був абсолютний нуль. Почав розуміти на слух ЕйДжея, не напружуючись. Я про це вже писав. Значно покращив свої здібності у сприйманні на слух Стіва Кауфманна та Дру Баджера.
Займаюсь щодня і англійською, і турецькою. Час можна завжди знайти.
Зараз, до речі, працюю над фільмом Sebastian. Досить цікавий фільм.
View: https://www.youtube.com/watch?v=bIK3OYnD9MY&t=1989s

Вмикаю генерування субтитрів і потроху набираю в текстовому редакторі. Мета - записати субтитри, потім слухати фільм, щоб сприймати на слух. Правда, не всі субтитри генеруються вірно, але сподіваюсь, що така робота допоможе мені краще сприймати англійську на слух.

 

Розповідаю про свій досвід. Граматику в цілому знала всю, але почувалась у мові дуже невпевнено.
Впродовж 11 місяців переклала 70 статей, від маленьких до середніх, на досить легку тематику з обмеженою термінологією. Спочатку було ну дуже важко, ледь не в кожному реченні перевіряла фрази через Гугл, чи саме так і справді говориться. Потім стало легше, через місяці 3 вже й не дуже заморочувалась з перевіркою. Але й під кінець переклад на англійську займав рази в 3 більше часу, ніж на іспанську. Дуже бракує якогось зручного довідника, де можна було б подивитись потрібну мені конструкцію. Навіть і сама б почала такий складати, але щось не дуже добре уявляю, як його краще робити, щоб було зручно користуватись.
Тепер взялася за зовсім іншу тематику, складнішу, зі значно ширшою термінологічною базою. І знову важко, треба дуже багато чого перевіряти, хоча вже не настільки, як на початку минулого проекту.
Результат: почуваюся в англ. мові набагато вільніше, тепер мене англомовна техпідтримка розуміє завжди і всюди без проблем, на відміну від тих часів, коли я ще не бралась за цей експеримент. Але якщо оцінювати себе за тестами, відчуваю, що мій рівень так вище В2 і не піднявся. Хоч я й не перевіряла, але все те, на чому мене косили в тестах, я й зараз в тому не дуже впевнено почуваюсь, так що гадаю, результат буде той самий. Дійшла до висновку, що ці тести не показують реальний рівень володіння мовою.
Ну і в цілому висновок: так, я продовжую притримуватись думки, що починати варто з граматики. Але лиш починати. Досить скоро треба вчитись не тільки на слух сприймати, а й використовувати в реальному житті. Якщо немає можливості усно, то хоча б письмово. Хай ти наробиш купу помилок, та зате засвоїш усі ті правила, а не просто запам'ятаєш на певний час, а потім забудеш. Хоча, звичайно, живе спілкування нічого не замінить. Тоді можна пропустити і прослуховування, і написання текстів. Якби мені зараз довелося з кимось займатися мовою, я зовсім інакше викладала б

 

Знову не погоджусь. Починати потрібно з фонетики. Щоб потім можна було сприймати на слух мову, що вивчається і використовувати trash time (бросовое время, як це буде українською, хай хтось підкаже). Тобто, слухати аудіо, займаючись чимось іншим. Таким чином збільшується кількість часу, коли ви займаєтесь мовою. Я, наприклад, слухаю англійську і турецьку, знаходячись за кермом авто, в тролейбусі, коли оббираю картоплю, коли йду в магазин і з магазину, коли ломаю кукурудзу, копаю картоплю або корчую вишеньки і сливки, що насіялись на городі.

Я регулярно слухаю Стіва Кауфманна. У нього, думаю з до тисячі коротких виступів на Ютьюбі. Де він розповідає, як він вивчає мову. Спочатку сотні дві речень на загальні теми начитані носієм і що є у письмовому вигляді. Слухати до опупєнія, щоб шум перетворився у речення, слова. Інколи можна не розуміти, яким чином розкласти речення граматично. Тоді для початку годиться просто запам"ятати, як воно звучить і що означає. Розуміння обов"язково прийде згодом, коли багато прочитаєш і почуєш.
Наприклад, Стіва дивувало, чому в російській кажуть не мое имя Стив, а меня зовут Стив. Куди звуть, хто зве? Він наводив також інші затики у іноземних для нього мовах на початкових етапах.
Але потім починає складатися картина із мозаїки. Чим більше штучок зайняло свої місця, тим легше зрозуміти картину мови. Я забув, як ті штучки називаються, але, думаю, зрозуміло.
Зараз, при наявності гугл-перекладача, мову можна вчити і без підручників.
Стефен Крашен розповідав, що він колись узяв десяток різних підручників вивчення мови, якої він не знав, але йому не вдавалося пройти більше перших п"яти розділів, тому що уже у шостому розділі нічого не було зрозуміло. Бракувало словникового запасу.

Граматика стає зрозумілою лише тоді, коли зіткнешся на практиці з граматичними формами у кожному випадку разів із десять. Тоді пояснення граматики стають очевидними і само собою зрозумілими.

Крім того, інколи зустрічаєш слово в мові, що вивчається, якому немає точного перекладу у рідній мові.
Візьмемо для прикладу турецьке слово dökmek. Простий переклад - вилити. Але у турків це слово має значно більше значень. Тут і розбризкати, і розсіювати і навіть розповсюджувати. Два десятки різних значень.

Після того, як, перекладаючи ті чи інші тексти, наберешся досвіду, матимеш запас у тисячу слів, можна для систематизації знань подивитися і у граматику.

Я спеціально вибрав складну для вивчення турецьку мову, щоб перевірити на практиці, чи можна вивчити мову, не вдаючись до підручників. І переконався, що це так.
Коли вчив діалоги, було багато запитань. Чого слово "купуватиму" має дві форми аладжактим і аладжайим?
Тепер зрозумів, без усяких підручників. У подробиці тут, у англійській темі, вдаватися не стану.
Усе вірно написав ТопДог, який ініціював цю тему. Тридцять скучних діалогів - відшліфувати фонетику, а тоді "захоплююче читання". Щоб не можна було відірватися.
І багато читати.
Я на днях закінчив читати англійською Джейн Ейр. У мене при купівлі смартфона була записана бібліотека в пам"ять смартфона з десятком творів на кожній із двох десятків мов.
Вирішив перечитати всі англійською, не заглядаючи в словник, хіба що вже дуже буде щось незрозуміло, а кортітиме узнати, що саме там сказано, якщо буде критично для подальшого розуміння. Джейн Ейр прочитав без словника, хоча була маса незрозумілих слів, але вони не заважали відслідковувати сюжет.

Я десь із рік тому перевіряв свої знання німецької, я про це повідомляв. Я вибирав здебільшого правильні варіанти відповідей, бо інші варіанти мене коробили. Граматично я не міг би пояснити, чому воно мене "муляло".
Так само, як ми не можемо пояснити, чому ми в рідній мові кажемо так, а не інакше.
Ми чуємо "буду написати" і знаємо, що так не кажуть, не знаючи жодних правил української мови.

 

От, до речі, і Стів Кауфманн із своїм баченням вивчення іноземних мов на прикладі української.

View: https://www.youtube.com/watch?v=grpE6JkYo7s

Варто послухати. Можна включити субтитри тим, хто не дуже сприймає англійську на слух.

 

Шановний medwedo berlogsoni, та я ж не проти, щоб Ви починали вивчати мови з фонетики, чи хто інший, якщо це вам чи комусь зручніше. Я знаю напевно, що мені цей метод не підходить. Я не маю нічого проти тих методів, які Ви останнім часом пропагуєте, більше того, вважаю, що це реальний спосіб вивчити мову для тих, хто не сприймає граматику. Я правда трохи не розумію тих, хто її цілком сприймає, але все одно вважає за краще довбати головою стіну замість пройти слідом за тими, хто її давно вже продовбав. Ну але це справа смаку, подобається це комусь, будь ласка.

Так, офіційні методи, що грунтуються виключно на штудіюванні граматики, не допоможуть більшості вивчити мову (я бачила таких, кому допомагали, це правда, але я до них не належу). Але якщо сюди додавати ще й практикування у слуханні і вживанні мови, що раніше, то краще, це буде саме те, що треба.

Я розкажу Вам про свій досвід вивчення 3 різних мов. Про дві вже говорила, іспанську мені вдалося різко підняти вгору завдяки 1 місяцеві щоденної практики, не виїжджаючи з України. Англійську не можу довести до пуття саме тому, що не маю цієї практики, я цю мову просто не відчуваю. Про третю не розповідала, бо я прозаймалась нею всього 2 роки, довелось кинути і зараз майже повністю забулась (давно це було, років з 10 тому чи й більше). Але! Це був мій найуспішніший досвід у вивченні мов, хоча з усіх 3-х мова найскладніша: грецька. Займалась я на курсах за звичайнісінькою методикою, де упор робиться на штудіюванні граматики, але зі справжніми греками. Я просто намагалась брати від тих курсів більше, ніж вони давали. Викладачі пояснювали все російською, а я одразу засвоїла кілька фраз, як перепитувати й уточняти, і намагалась по максимуму говорити з ними грецькою. В результаті виявилось, що це єдина мова, в якій в мене не виникло мовного бар'єру взагалі! Говорила вільно без проблем взагалі, як не знала, як щось сказати, легко підбирала слова, щоб спитати, як це називається. На слух у фільмах та в піснях сприймала не все, але те, що говорили викладачі - на 100%. Навіть коли не розуміла слово, добре його чула. Екзамени здавала усні краще за письмові, хоча й письмові теж досить добре. Дуже шкода, що довелось кинути, бо мені ця мова дуже подобалась. Думала, що забулась уже все. Але недавно робила фотокопії з підручника грецької та з однієї книжки (фотографувала для себе про всяк випадок, раптом колись вдаться знайти час повернутись), і з подивом виявила, що я багато чого розумію. Відчуваю, якби трапилась нагода трішки повторити та потрапити у середовище, то дуже швидко поновила б свої знання.

 

До речі, Вам не трапляються ролики з туристичної тематики? Якщо що, поділіться, будь ласка

 

На жаль, не можу згадати нічого крім

View: https://www.youtube.com/watch?v=PBSyiw9j7aI

 

Це - не довбання головою стіни.
Вивчення граматики мови - це отримання знань про мову. Ми взнаємо, скільки є граматичних часів у мові, скільки і яких граматичних родів, узгоджуються чи не узгоджуютьтся роді і числі прикметники з іменниками (зелений зошит, зелене жито, молода дівчина, молодий мужчина, молоді хлопці).
Ми взнаємо, що в англійській є означений і неозначений артиклі.
Але Ви на власному досвіді переконались, що ці знання нічого не дають. Мається на увазі, Ви ніколи напевне не скажете, що ось тут потрібно поставити означений артикль, от тут - неозначений, а тут взагалі артикля не потрібно.

Те, що Ви називаєте довбанням голови стіною, чи навпаки насправді є приємним процесом. Ви берете книгу на улюблену тему (любовний роман, фантастику, історичний роман, біографію видатної людини), яку колись прочитали уже рідною мовою і з задоволенням любите повертатися до неї, перечитувати, тільки починаєте читати мовою, яку бажаєте вивчити.
Для мене це - Швейк. Або ж це може бути просто роман, який колись із захопленням прочитали. Наприклад, Острів скарбів Стівенсона. І починаєте читати його мовою, яку вивчаєте.
Багато що Вам буде зрозуміло із колишнього досвіду. Ви знаєте сюжет, Ви знаєте героїв.
Ви в черговий раз перечитуєте те, що Вам дуже подобається.
У Вас позитивні емоції від читання.
Які можуть бути позитивні емоції від читання граматики і правил?
І наведених у граматиці прикладів, коли одне речення ніяк не пов"язано з іншим, а крім того, у кожному прикладі ще невідомо половину слів, і в якій граматичній формі вони там стоять?
Ви прочитуєте Унєсьонниє вєтром на англійській (а колись його читали російською) і у Вас набувається практика знання мови
Ви отримуєте знання мови , а не знання про мову.
У Вас утворюється чималий словниковий запас.
Потім із цими знаннями можна і в підручник з граматики заглянути.
Стів Кауфманн спочатку перечитав Тургенєва і Толстого, слухав і розумів радіопередачі на Еху Москви і лише згодом почитав про узгодженя числівників з іменниками в російській мові.
дві, три, чотири книги, але п"ять, шість і так далі книг. Але потім двадцять одна книга, двадцять дві книги
Коли він читав роман, то розумів про що йдеться, не звертаючи уваги на узгодження числівників.
Ось тут на форумі півтора місяці тому дівчина з"явилась. Пішла на курси і вже, мабуть, отримала знання про презент індефініт. Замість того, щоб взяти неважку адаптовану цікаву книгу на англійській (з наявним перекладом на українську або російську) і почати читати.

Стефен Крашен стверджує, що ті, хто каже, що їм вдалося вивчити мову завдяки грамитиці, насправді вивчили її, перечитавши багато літератури на тій мові.
Якщо людина віруюча, любить читати Біблію, їй потрібно для вивчення мови почати читати біблійні оповідання на мові, що вивчається. Таким чином вона займатиметься улюбленим ділом з користю для себе стосовно вивчення мови.

Я колись тоже ходив на курси англійської. І в нашій групі половина не могла зрозуміти, що слова lıke і love в англійській керуються однаково. Коли їх просили сказати англійською "Мені подобається ця книга", вони починали мекати зі слова me. Бо знали із граматики що мені англійською буде me.
Але якби вони на практиці десять разів зустріли вираз "I like ..." , вони б випалили вірно, не задумуючись. Як ми, не задумуючись рідною мовою кажемо "мені потрібно купити дві-три книги", або "мені потрібно купити чотири-п"ять книг".

Лише тривале піддавання себе мові на практиці, піддавання себе впливу мови (to expose oneself) призводить до знання мови.

До речі, у мене була півтора року тому думка вивчати грецьку, але я відмовився на користь турецької, тому що грецька мова все-таки лінгвістично ближча до української. Дуже багато лексики, запозиченої із грецької у українську. А мені хотілося чогось якомога далекого. І в той же час - з практичною вигодою. Бо вчити можна було і монгольську, і естонську, але вигода від знання турецької явно більша.

 

Шановна @Yarka Yata, Ви вже пробачте, що я на Вас тут "налетів". Просто ніхто в цій цікавій для мене темі не з"являється. "А поговорить?" (с)
От саме "на ловця і звір прибіг". Це я - не про Вас, а про ролик зі Стівом Кауфманном, якого мені дуже доречно підкинув Ютьюб.
Він дуже цікаво розповідає, як, коли і чому почав учити російську, і як усі йому казали, що його підхід (інтенсивне поринання в мову через читання і прослуховування, не вдаючись до вивчення граматики) для російської не годиться, і як його дружина почала хвилюватися за його "всі вдома", і як він врешті-решт уже в поважному віці вивчив російську. Звичайно, говорить він з помилками і акцентом, бо цього позбутися майже неможливо, але досить і того, що він розуміє на слух і на письмі важку для іноземця російську мову.

View: https://www.youtube.com/watch?v=i5LJNXnwPgI

Думаю, якщо би ми з Вами прочитали і прослухали англійською стільки, скільки Стів прослухав російською, ми би також могли вільно розуміти англійську у будь-якому її вигляді.
Зауважте, що після засвоєння ввідного курсу "Хто вона така?" (це - детективна історійка, перекладена на різні мови на його сайті), де йому до найменших подробиць було відомо про все, що йдеться, він прочитав і прослухав Крейцерову сонату Л.Толстого, яку він також знав із англійського перекладу.
Те саме потрібно робити і нам - учити мову, читаючи і слухаючи на англійській те, що ми читали українською чи російською.

 

Наприклад?

 

Я порівнював турецьку у перспективі вивчення з монгольською і естонською

(а також із не згаданими мною угорською, литовською, латиською мовами).
І не порівнював із іншими романо-германськими мовами. Бо для експерименту потрібно було взяти мову, яка знаходиться у лексичному плані найдальше від мов, які я знаю, або вчив. І в той же час щоб використовувала латиницю.
І знаючи турецьку, можна буде почитати про нашу спільну історію з точки зору турків. Адже вони також щось писали про війни з козаками, з поляками, з московитами. І напевно є чимало історичної літератури на ці теми.
Не думаю, що для мене щось цікаве знайдеться в естонській літературі. Або монгольській.

Або, давайте так.
Якщо мене хтось запитує, навіщо я вивчаю мови, я на це питання відповісти не можу.
Тому що для мене прагнення знати багато іноземних мов просто очевидне, а пояснювати очевидне дуже важко.
Я досить непогано знаю англійську і німецьку, але продовжую ними займатися. Читати, слухати те, що мені цікаво.
Першою іноземною мовою, яку я вивчав, була німецька - в школі.
Потім я трохи самостійно вчив французьку. Просто попався самоучитель французської мови, я трохи вчив.
Потім самостійно почав учити англійську. І більш-менш знаю.
Потім - румунську, коли купив невеличкий підручник румунської на німецькій мові. Вивчив із сотню слів і десяток речень.
Є в мене також підручник із іспанської. Але я не вчив, просто переглянув.
Трохи учив самостійно японську. Знав з до сотні ієрогліфів, обидві азбуки і прості речення.
Маю граматику японської мови англійською, а також кілька книжок і словників.

Потім, коли прочитав про підхід Н.Замяткіна у вивченні іноземних мов (а Ви, мабуть, із вищесказаного зрозуміли, що я мовами цікавлюсь), я вирішив перевірити цей підхід на практиці. І вибрав турецьку.

Критерії вибору я вже озвучував.

 

Коли Ви написали про вигоду, то я уявила собі, що це не колекційна, а якась практична вигода, як, наприклад, від знання китайської.

 

Мені вже пізно думати про практичні вигоди.

Колись давно дуже, ще за радянських часів, коли я займався технічними перекладами з англійської та німецької, я почав вивчати японську саме з міркувань вигоди. Адже переклади з японської оплачувалися по вдвічі більшому тарифу.
Проблема була за "малим" - вивчити японську. І я би таки її вивчив. У мене при вивченні японської якраз був "граматичний" підхід. Розуміти граматичну структуру речення, а в нього вже попідставляти слова, які знайдеш у словнику. При письмових перекладах сприймання мови на слух непотрібне. А технічні тексти пишуться без образних порівнянь і використання всяких приказок і прислів"їв, як це має місце в художніх творах. Тобто, здебільшого механічна робота.
І в японській мові легше побачити, де закінчується одне слово і де починається інше, на відміну від китайської.
Але почалася перебудова, і праця перекладача на деякий час стала непотрібною.
А "човником" - це не з моїм характером.
Один раз лише з"їздив в Румунію, так там, коли я говорив деякі фрази румунською, сусіди тієї жінки, у якої ми зупинилися на нічліг, приходили на те диво подивитися. Я був сніжнобілою вороною серед тих, хто туди їздив із України.