Маленька смердюча ганчірка.

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем Fon, 23 лют 2018.

  1. Fon

    Fon whom how

    р е к л а м а
    І знову огидний дзвінок вирвав його із обіймів морфея і кинув на холодну пронизливу плиту, об яку розбивалися величезні хвилі холоднючого неспокійного океану. Один на маленькій виступаючій слизькій холодній плиті прямо посередині величезного холодного океану. Бризки крижаної води вдаряються об синіюче тіло, мнязи зводить конвульсія. Отакий біль зараз відчував мозок, реагуючи на нестихаюче противне дзижчання вхідного дзвінка. Ну от і настав твій час, сусід алконафт, я жорстого убью тебе своєю красивою буковою паличкою, лакованою у приємний коричньовий колір, із зручною ручкою. Можна ще туди ремінець прикрутити, щоб не випала з руки від попадання по надто грубій кістці черепа. Очі-шпарини, що намірились побачити сусіда-алконавта дико втупились у маленьку зеленкувату істоту, що стояла на розсувній драбинці і тримала довгий зеленкуватий палець на гудзіку дзвінка. Прослідкувавши за поглядом Юрка істота зрозуміла, що досягла свого і відпустила гудзік. Натомість вона дуже зграбно спустилась з драбинки і в її руках зявився прилад більше схожий на люстерко с довгою широкою ручкою, ніж на планшет. Натискаючи комбінації символів на ручці істота втупилась у люстерко і другою рукою почала сувати і поправляти тільки їй відомі речі на її ивному планшеті. Тріскучий голос стодвадцятирічної баби-яги з мультиків розірвав тишу.
    -особистий нумер
    Юрко відкрив рот, але не спромігся нічого сказати. Істота підняла на нього нанвисний погляд, що показував як їй неприємно спілкуватись з такими як Юрко, але що зробиш, робота є робота.
    -особистий індентифікаційний нумер. зовчора ведучий залишав
    -ти хто? - видусив із себе Юрко
    -Аржааб, куратор планети. Нумер. Орко. - нерерпляче почала переступати з ноги на ногу істота
    -а! - згадав Юрко - Орком звали сусіда-алконавта, а номер, мабуть це той номер накаляканий пьяною рукою на клапті паперу. - Стотринайцідь здається, чи скільки там.
    -як каже Орко, пи#діти не мішки носити, предьявити ідентифікаційний нумер!
    -ну зара - розвів руками Юрко і приніс з коридору клаптик з цифрою 117.
    Істота провела люстерком над паперчиком, дочекалась підтверджуючого миготіння і повернула клаптик паперу.
    -не губити, мікро-сканування нерівності поверхні, не підробити
    Юрко недовірливо глянув на косо-криво написані цифри і про себе погодився, таке не підробиш.
    -вік, стать, раса, ріст, маса, обьєм, ревалентність, генотип, афтентичність, унікальність, рівень агресії, психотип, працездатність, придатність, прохання.
    -а, ну вага десь 85 кіло - розкрив рота Юрко. Із усього переліченого він запамятав тільки ріст і вагу, більша половина взагалі нічого йому не говорила.
    -я бачити все це тут - помахав пере собою люстерком-планшетом Аржааб - які ти хотіти прохання. Для себе тільки.
    -шо? які?
    Істота знову нетерпляче переступила з ноги на ногу і повільно, видно вбачаючи в Юркові повного дебіла пояснила.
    -Орко, ведучий, хтів і має здорову печінку і файний зір. Просив не хоріти на грипу-віруси і літати.
    -то він вміє літати?
    -орко виданий літальний пристрій, це по роботі, не розваги і розплад.
    -а. ну я б також хотів бути здоровий і не хворіти
    -усе?
    Юркова голова неначе дизельний мотор, загула, розганяючи нейрони до потрібної швидкості думки, та на жаль, усі вони ненача пара повилітали з вух. До голови нічого не йшло, крім здоровья і купи бабла впринципі він від життя і не хотів нічого. Ну хіба би пеніс вдвіччі довший.
    -геномодифікація, гонотоміка, геомагнетоніка, самовідновлення. Записано на завтра як стемніє. 117, вільний. За три доба обробка данних і призначення на корисну роботу.
    Істота кудись заховала люстерко-планшет і на тонких кривих ніжках вперевалочку пішла до дверей.
    -а драбина?
    -то ведучий мені поставив. забере. - не оглядаючись відповіла зеленкувата істота і вийшлау темряву надвір.
    Юрко повернувся в квартиру. рій думок ширяв у голові. ААА!!! Тепер ти можеш думати, злорадно підсумував роботу мозку Юрко. А шось файне в гуманоїда виклянчити ні? Ні! Хоча, от зараз, коли є купа часу, що б він хотів? Юрко увімкнув телевізор. Компьютер вмикати не хотілось. Ба! Світло зробили. Хоча правильніше - струм дали, але якось воно з дитинства притерлось. На всіх каналась показували науково-обізнавальні програми. Про дику природу, про науку і космос. ніяких дурнуватих комічних передачок, ніяких фільмів. хіба що музичний канал є. Але канал новин цікавіше. За широким столом сиділи двоє. Уже знайома зеленкувата істота, більша частина якої ховалась під столом і красива пані з довгим чорним волоссям і натягнутою посмішкою моделі. Видно ніхто не потурбувався дати вищий стілець істоті, а сам він був більше зайнятий длубанням у носі, ніж зручностями. Між тим пані з натягнутою посмішкою приємним голосом оповідала останні новини:
    -для тих хто тільки що до нас приєднався, а це Юрко Ич-Ич і Аскольд Семенович Шпак я почну спочатку. У міжнародній космічній агенції по упередженню розвитку агресивно налаштованих індивидів на основі закону про заперечення і присікання агресії у космосі Третя планета від сонця, а саме Земля була санітарно очищена від психічно-хворих індивидів, а саме - людей в ніч на вчора. Усього було зліквідовано сім мільярдів вісімсот сорок три мільйони сто вісімдесят одна тисяча дванайціть людей. Від наслідків нейтралізації психічно здорові люди не постраждали. Міжнародна космічна агенція докладе усіх зусиль задля збереження і розпліднення людей. Я надаю слово нашому куратору Аржаабу. Прошу Аржааб, кажіть.
    Істота здригнулась, троха задерда голову, щоб бути вище і ріжучим голосом промовила:
    -усі ліквідовані хоріли на страшну недугу - психічний розлад вищого порьядку - боговірство. Себто усі люди, котрі вірити...
    Пані стиха кашлянула, Аржааб затнувся, кинув погляд під стіл і поправився:
    -... вірили у вищу невидиму істоту, котра вирішує за них як краще були знищені. І можете не дякувати міжнародному агенству із розвитку, що зліквідує на вашій планеті потенційні загрози до вимирання. Принаймі сім із дванайцяти смерте=оносних астероїдів уже розпорошено, а залишки згорьять у атмосфері планети уже за дві з половиною тисячі років. Усі індивиди що залишились населяти планету будуть опрацьовано
    -ка-хи!
    -...опрацьовані і визначено найкращий потенціал для праці. Людиська, вас майже півтори тисячі і в мене купа роботи. Як шось треба свисніть вашого ведучого, у них чіп у голові і вони зроблят усе що скажете. тільки не зловживати. ніяких розваг і розпладнення. Надаю слово Ад..
    -Адраані
    -Адріяні
    -Адріані!
    -Адріані
    Аржааб помахуючи люстерком-планшетом зповз зі стільця і почапав кудись убік. Камера наїхала на обличчя Адріани.
    -шановні глядачі, поки іде обробка ваших особистих даних может зустрітись із найближчими сусідами, принаймі з тими що знають вашу мову.
    -я б з тобою краще зустрівся чим з тим князем - сказав хтиво Юрко
    -зі мною не можна, я чіпована - строго промовила Адріана з екрану телевізора
    -та? - збентежено мовив Юрко
    -Та! - підтвердила Адріана і телевізор сам вимкнувся
    Юрко почухав животик і пішов на кухню чогось поїсти. Там їжі було ще на 4 дні.
     
  2. Fon

    Fon whom how

    Орко сидів під стінкою і по черзі обережно виймав з кишень дорогоцінні речі. Це були декілька блискучих каблучок з великими червоними каміннями, потім золота цепочка і нарешті золотий годинник з масивним золотим браслетом.
    -куурррва! браслет теліпається!
    -браслет можна зменшити - відповів Юрко не відриваючись від монітору. Зараз він розглядав профіль молодої пухкої жіночки з гаваїв, котра надіслала йому запит на знайомство і продовження роду людського у єдиній соцмережі соцмережі.
    Орко попробував зубом відщипнути елементи браслету, та після кількох невдач пожбурив годинника на диван (як завбачливо, щоб не розбити) і втупився у екран
    -о! Файна лярва! То її тобі призначили?
    -ну не знаю, а може ще пришлють.
    Юрко неприязно роздивлялвся округлі форми у яскравому купальнику десь на білосніжному пісочку гавайських островів.
    -ти тойвот, не крути носом, тепер ми тут не рулим. Будеш випендрюватись, вони тебе швидонько зачіпуют, або взагалі зліквідують, як усіх релігійників.
    Орко підняв каблучку з великим рубіном і припасував його собі на вкузівний палець, та перстень не тримався і сповзав. А на середній він не налазив
    -ну йопт - пробурмотів Орко і почав розглядати Довгу золоту цепочку.
    -ну не знаю, вона така...
    -товста? от не треба харчами перебирати. Кинув палочку-другу і вільний птах, а я тобі віагри напхаю.
    -та ну - сказав Юрко і натиснув кнопку "відмовити"
    -а ти не подумав шо її можуть зліквідувати, бо вона жирна і її ніхто не хоче запліднювати?
    -а? - Юрко спробував ще раз переглянути її соц-сторінку, але вискакувало "недоступно"
    -образилась дівка - захихотів Орко - таку бабу відшив. Пухлі знаєш які мнякі, не то шо по фанері лобком гримати
    Юрко схилив голову набік і задумався
    -курва, завтра піду наберу чогось файного, ото спішив до тебе і хапнув шо під руку попало
    -чого спішив? - спитав Юрко витягуючи розкладного ножа з ящика стола
    -спецпроект асиміляції. чи не бажаєш ти спробувати себе на інших придатних для життя планетах проводити громадсько корисну діяльність во благо космічного альянсу. іншими словами буде крута показуха. Ті зелені почвари будуть тикати в тебе пальцем і показувати як вони файно припасували тебе до життя і врятували нашу Землю від масового психоневрозу. Але ти б не їхав до них, можуть убити
    -хто?
    -заздрісні расси іншопланетників. ну знаєш, як старший братик заздрить, що вся увага приділяється молодшому.
    Юрко зняв два елементи браслету і закріпив зчіплення докупи
    -на, міряй
    Орка вдягнув годинник і потряс рукою
    -нє, ше по одному
    Юрко взявся розбирати браслет, а Орко позбирав каблучки, цепочку і зняті елементи браслету і пішов викинув їх у смітник
    -парадокс - розвів руками він - золото викинув у сміття
    -ну шо зробиш.
    Монітор блимнув і зявилося повідомлення "візит"
    -о! то шо?
    Юрко відклав браслет і клацнув по екрану
    -а! Аскольд хоче завтра з тобою поснідати. Будеш?
    -ну не знаю...
    -будеш! ти давай не депресуй, один кульок з Китаю задепресував і нанюхався коксу, то вони його в кому кинули, будуть 2 роки чистити клітини від наркозалежності. А в нас не ширинувся, на зібрання сходив два рази і вже не наркоман
    Юрко примружився на обличчя дядька років 45, пишні вуса, інтелігентний вигляд і натис кнопочку "прийняти"
    Відразу у кишені Орка завібрувало.
    -о! то мені месидж про тебе прийшов. Ну та, точно, зара буду вам організовувати снідання. шо Їсти будете?
    -ну не знаю, може якусь рідкісну рибу
    -ведучий Аскольда пише про гречку з котлєтами. Нормально?
    -нормально - махнув рукою Юрко і знову взявся до золотого браслета
    -ти тільки тойво, не деприсуй, як буде ламати, я тобі шось устрою, можна кудись зганяти, подивитись луври-бекінгеми.
    -якшо я з депресую тебе ліквідують?
    -стопроцент, ту лярву з новин вже ліквідували, бачиш навіть чіпування не помогло.
    -то ти зачіпований?
    -якби не був зачіпований, то не знав би як в казані літати в стокгольм по інструкції на твої психо-тести
    -шо за тести?
    -а... ну то ти ніби маєш офіційно підтвердити шо не псих, чекай я там лишив, зара принесу
    Юрко защіпив елемент, порухав і посмикав, перевенув годинник і побачив надпис
    "дорогому Андрійкові синочку золотому"
    Яка різниця, всерівно їх усіх на шинкували. Цікаво куди вони 7 мільярдів трупів поділи. Може у інший вимір, там живуть малі зелені гноми і за великі відкати інспекторам, що оголошують психічно хворими цілу планету, вони отримують 7 мільярдів смачних тушок. Роблять із них багато-багато тушонки, делікатесів і мають мяса на 10 років. а через 10 років знову інспекторам несуть відкат і ті визнають боговірами планету акваменів і у малих зелених гоблінів зявляється 12 мільярдів штук смачної риби.
    -на, заповни - Орко поклав на стіл 2 трохи зімятих папери з питаннями і взяв налаштованого годинника - ай, два забагато, трохи тисне
    -якщо я один причіплю буде криво защіпатись
    -та ну його в баню, візьму завтра на ремінець. всьо я гречку з катлєтами підтвердив, розбужу тебе в дванайцятій
    -ок
    Орко пожбурив годиника на диван і пішов геть, а Юрко підняв того годинника і вдягнув собі на руку, якраз підійшло. По тому підняв папери і почав заповнювати.
    -чи існує бог? ні. чи існує якась вища сила, що за нас усе вирішує? ні. чи вірите ви, що планету і усе живе створила надраса іншопланетян? ммм... можливо. чи дякували ви колись за удач вищим силам? так. чи обіцяли ви щось зробити для вищих сил чи богів, якщо вам щось вдасться незвичайне і складне? так. Чи віддавали ви гроші на церкву? ні. чи вважаєте ви, що церква це вміло організований бізнес? так. чи вірите ви, щопісля смерті ваша душа вселиться в новонародженне немовля через 5-7 років після вашої смерті? ні. чи вважаєте ви що бог існує, але хитрі люди створили релігію, щоб мати вплив на слабких людей? хм...
    Юрко вже хотів було поставити мітку "так", але побачив, що питання двозначне. Звичайно ж хитросракі євреї поставили церкву і наказали віддавати жрецям купу їжі і срібла. Але якщо сказати так, то виходить, шо він визнає існування бога, чиїм іменем жреці обманюють людей. томі він замість поміток написав "ні так".
    Дві сторінки абсолютно простих тупуватих питання, уся суть яких зводилась до одного простого - ти віриш в бога чи ні. Юрко швиденько заповним решта відповідей і заніс папери в коридор на поличку, поклав біля свого ідентифікаційного пожмяканого паперчика. Після цього він постелив собі, випив стакан води і ліг у ліжко. От прийде завтра той інтелігентний піжон, будуть вони їсти гречку з катлєтами. Про що з ним говорити? Бліна, як так, 7 мільярдів віруючих людей а він ні. Піду краще поїм. Їжі залишалось на 4 дні
     
  3. hrim

    hrim Well-Known Member

    Поширення смороду — моветон.
     
  4. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    На гавайських островах немає власного білосніжного піску.
    На вулканічних островах пісок червоний, зелений, чорний (Исландія, наприклад).
    Захід Гавайських
    [​IMG]

    [​IMG]

    А це:
    [​IMG]
    А це фото звідти також.
    [​IMG]

    На 400 метрів дикого пляжу завезли білого піску і заробляють гроші, а в Україні роблять все, щоб знищити природу і женуть людей то в Андорру або в Туреччину чи Египет. Був якось в Затоці - можна відпочивати, але ніхто не хоче зробити , щоб було краще - аби зірвати з відпочивальників гроші і чекають, коли в кого "віджати", якщо туди люди потягнуться.
    П.С.
    Якось зайшов на ринок продати свої овочі, а місць - кіт насрав... Одна жінка нафасувала картоплі по 1 та 2 кг і зайняла три столи, на кожному з яких можуть встати по шість людей (якщо по мінімуму площі) або три по треті столу.
    Тут зрозуміло все...
    А чому ви на одне оповідання створюєте нову тему?
     
    Останнє редагування: 25 лют 2018
  5. Fon

    Fon whom how

    Крізь сон, особливо крізь солодкий сон, сторонні звуки долинають у спотвореному вигляді. Себто спить людина і бачить сон, де цицяста молочниця міцно пригордає його до себе і ніжним голосом мукає "мій солоденький Юрчику, юрасику мій ненаглядний". Виринаючи зі сну цей голос поволі перетворюється на скрипучий неприємний, а згодов взагалі на чоловічий бас
    -Юрко! ЕЕй!!! - це Орко барабаним по склу - двері відкрий, сплюх недобитий!!!
    ШО він так волає, людей побудить, неділя все таки. Юрко сповз з ліжка і натрапляючи то на двері то на стінку дібрався до дверей. Перед ним постав поважний інтелігентний пан, такі були ще в часи польщі на захаращений цісаревою імперією Галичині. Велика англійська краватка у сіру полоску приємно гармоніювала із клубним костюмом трійкою. Вираз обличчя у пана був... лютий. так, саме такий лютий як місяць, із усіма крижаними мінус 20 по цельсію і пронизливим вітром з тисячі голок в обличчя. Пан презирливо окинув оком Юркові оранжеві боксерки із малюнками сафарі, голосно і чітко промовив "Пффф!!" і обурений до глибини душі пішов геть. Юрко зустрівся поглядом з засапаним Орком, що оббіжав будинок з другого боку, коли волав під його вікнами і розвів руками. Той хотів щось спитати і вже було відкрив рота, там побачив золотий годинник на руці хлопця. Він скривився, поставив на поріг контейнер з їжою і пішов геть. Оце халепа - подумав Юрко, образив незнайому, інтелігентну людину. Що тепер про нього подомають? Пхахах - подумкі зареготав він. Таа пофіг.
    З посмішкою на обличчі він зайшов у спальню і оторопів. Якийсь невисокий, та скоріше коротун із смішним округлим животиком вже поскидував постіль і середину дивана і склав його докупи. Глипнув на Юрка, підібрав зі стільця капу і накрив диван.
    -всьо! фух! інженери недороблені, нє шоп на кнопочку нажати і воно хицт-хиць і склалося. - він важко плюхнувся на диван і повів носом
    -уммм! катлєтки? будем жерти чи глипати одне одного?
    Поки Юрко мився, на кухні бряцала посуда, шось важко бахнулось і двічі незнайомиць огидно вилаявся.
    Сніданок відбувся у великий кімнаті, де колись, років 5 назад жили батьки. Там якраз посередині стояв стіл, котрий Юрко ніколи не складав, бо на різдво, новий рік і паску був уживаний. Незнайомець зі смаком наминавгречку з катлєтами читаючи при цьому учорашні відповіді Юрка на тест. У декількох місцях він навіть здавлено захихотів, видно боячись подавитись їжею. Юрко згамав півкотлетки і доволі терпляче чекав чим усе закінчиться.
    -ну то файно - зазвітував незнайомий пузань - катлєтки трохи пересолені, але доволі так нічо! Ти як?
    -норма - відповів Юрко і прослідкував за рукою незнайомця, що потяглась до бару, витягла пачку салфєток і витягнувши дві почав втирати обличчя від жиру.
    -то мав бути Аскольд, а ти Юрко, нє?
    -та - підтвердив Юрко - а ви хто?
    - я є біг - урочисто промовив незнайомий пузань вирячивши очі. завмерши у такій позі він згодом незадоволено зсутулився і спохмурнів, видно не такого ефекту сподівався. Юрко зрозумів знизав плечима
    -розумію! усе розумію! - біг підняв долоні у примирливім жесті - то треба запалити кущик як мойсею чи когось воскресити?
    Юрко аж засяяв від простото жарту, що напрошувався
    -ну то воскресіть 7 мільярдів убитих гуманоїдами людей - уже хотів було сказати він, та Біг різко змахнув рукою і проскрипів
    -то вже не вперше, знаю. Той великий потоп також ті жаби влаштували, бо я вимагав щоб у мене вірили і мені підкорялись. шанували мене, дари приносили, любили.
    Юрко спитав:
    -каву зробити?
    -розчинну чи заварну?
    -ну я мелену кіпятком заливаю
    -нуууу... ну хай буде - махнув рукою біг
    -а чому біг? - спитав Юрко з кухні?
    -ну як чому, нові правила правопису. нє?
    -ну, мабуть - погодився Юрко - Бог якось привичніше
    -ну це так - пролунало з крісла біля холодильника, бог видно переметнувся сюди силою свого духа чи як він там це робить, або просто швидко перебіжав. Юрко ще не знав чи вірити у нього чи це просто чоловяга удає з себе всевишнього. Але зрештою, нащо людину ображати, хай самовиражається як хоче.
    -чому ж ви не захистили свій народ?
    -чому-чому, бо засцяв, от чому.
    -ну якщо біг всесильний, то міг би забити до смерті тріпачкою двох-трьох зеленошкірих гномів
    -ага! а потім прилетить клсмічний альянс і рознесе мою файненьку планетку на друзки. А ти знаєш як довго я її ліпив з водню, фотонів і гівна драконів?
    Юрко пирснув, біг видно на це сподівався, бо також загиготів.
    -кіко цукру?
    -дай пять, мені діабет не страшний. хібанькай би срачки не було. ото мне в сорокові пронесло від зелепухи, пять літ лікувався на альдебаранових санаторіях. у них там водичка дуже файна і приємні світлові ванни. о кипить, давай вже і збовтай файно.
    - і шо будете робити?
    - а пірожних до кави немає?
    -десь вафелька вроді була
    -ну давай вафельку
    Юрко порився у шафці з крупами і надибав пачку вафель, старих вже, де ж термін придатності.
    -та не шукай, ніц мені не буде, зара ітак хімія одна
    Бог вхопив пачку і накинувся на вафельки ніби й не їв гречки з сімома катлєтками.
    -а шо ж зараз нам робити?
    -а? шо? а ніц! плодіться собі, вам шо хто мішає?
    -плодитись?
    -ну та. після потопу я троха оторопів, а потім одійшов і давай у все що їстівне віагру сипати. такий приріст пішов аж гуло. а вам шо? придуркуваті жаби вам усі умови, ну то грайся собі на здоровля. тобі шо, та баба гавайська не сподобалась?
    -не дуже
    -та? - бог зіжмякав пусту пачку від вафель, завмер, насторожився і мовив, ну то я до неї завітаю мабуть
    -угу - сказав Юрко і тут почув стукіт в двері. Він пішов відкрити
    На порозі стояв все той же інтелігент Аскольд із високо задертим підборіддям
    -мій ведучий укліннно мене переокнав у другому шансі. ви вірите у другий шанс, Юрко
    -ну та, сказав Юрко і розвів руками - але гречку ми вже зїли
    У очах аскольда блиснув найгостріший у світі меч, що ним він розрубував голову хлопця навпіл. різко крутнувшись на каблуках він пішов на вихід, навіть не попрощавшись.
    Коли Юрко повернувся на кухню, бога там уже не було. як і в кімнаті. Хлопець взяв папери з питаннями тесту і поклав їх знову на полицю в коридорі.
     
  6. Fon

    Fon whom how

    Аржааб прискіпливо вдивлявся у дані після сканування папірчика із цифрою 117, Юрко ламав круглі печенька надвоє, а потім кожну половинку іще надвоє, щоб получались четвертинки. Саме четвертинки мали оптимальний розмір для приємного споживання печенька. Та не кожна половинка гарно ламалась на четвертинку, здебільшого половинки розкришувались і падали у піалу напудрованим пісочком. Маленька зелена істота поклала папірчик-ідентифікатор на стіл і почала водити люстерком-планшетом над відповідями на тести. При цьому Аржааб смішно ссучив ногами, котрі зі стільця не діставали до підлоги і бовтались неначе у непокійної дитини. Юрко доріхував печенька до десяти, отже у нього 40 четвертинок, або менше, бо частина рокришилась. Ну менше з тим. він зірвав пломбу з пластикового пакету кефіру і налив собі у хрустальний стакан, з якого ще в дитинстві пив кампот тільки на великі свята - різдво чи паску чи власний день народження. Хоча ні, на день народження він пив усього раз, бо хтось із хлопчиків, здається Микола, розбив один хрустальний стакан, мама нічого не сказала, але наступного року стакани були огидні коричневі пластмасові кружечки.
    -декілька відповідей не відповідають істинним трактуванням філосософії здорової від релігійності людини
    -шо?
    -відповіді дані психічно недоровою людиною.
    -ну?
    -сканування півкуль мозку показало відсутність психічних захворювань
    -коли це мене сканували? - зацікавився Юрко. він відразу уявив як його спляче тіло підіймаєтсья над ліжком уночі, летить в промені світла до хворточки, але натикається на сіточку від комарів, і тільки з пятої спроби його тіло розриває перепону, та сіточка зачіляється за палець на нозі і він такий в розмальованій лісними звірятками піжамі (це він звісно уявив, насправді такої піжами у нього н ебуло) із зеленою сіточкою на нозі потрапляє в літаючу тарілку прибульців. І один з маленьких зелених чоловічків у хірургічній масці огидливо так бере щипцями сіточку і питає якоюсь такою булькаючою мовою:
    -колеги, от цікаво, якщо відрізати цей елемент тіла, то чи не перстане істота дихати?
    -тебе сканували кожного разу як ти проходив залізні трубки протикраі в кожному магазині. тебе сканували на кожномі вході-виході вокзалу, аеропорту чи лікарні. в усі вхідні проходи було вмонтовано скануючі прилади.

    -нагадую, чому декотрі відповіді перкреслені і внесені такі, що вказують на психічні вади
    -викреслені? - Юрко підві погляд на люстру, так йому легше згадувалось, що результати тестів читав, тримав у руках той малий пузатий незнайомець, що представився богом
    -значить... - почав було він і вже хотів посянити гуманоїду про підмінені відповіді, як зненацька стілець поруч полетів сторчма в кут кімнати, а на його місці зявився той, що зовсім недавно назвався богом
    -аагаа!!! страшенно заревів черевань і кинувся на малу зелену істоту. останні від крику впустив люстерко-планшет, а побачишвки перкошену червону пику нападаючого кинувся тікати. Але Біг його швиденько вхопив за шию і з ісієї сили почав трясти, не забуваючи душити.
    -аххххшшшш - це Аржааб видавив із стисненого горла, вчепився в руки череваня і загамлесив своїми куцими ніжками йому в живіт. Юрко з жахом споглядав сцену гуманоїдовбивства, піднявши ліву руку ніби захищаючись невидимим щитом. Біг тряс і душив гуманоїда, та побачивши, що той не реагує, як звичайно мають реагувати люди - синіти чи червоніти і задихатись, то й пожбурив ним у кавьор на стіні і заволав:
    -поверни моїх створінь!!!
    -я не уповноважений - просриготатала істота і кинулась до люстерка-планшета. та біг його випередеив і важким сильним ударом каблука розстрощив люстерко в друзки. звук вийшов такий ніби на арфі тріснули струни.
    -ой! - схопився за голову Аржааб - що таке? ти хто, агресивна істота?
    -Я! - зробив крок уперед черевань з налитою кровью пикою
    -Є! - він схопив первернутий стілець і підняв для замаху удару страшної сили
    -Біг!! - стілець піднявся над головою череваня, чиркнувши чеську люстру, котру мама в 89-му привезла з румунії.
    -хто - вирячив беньками очі Аржааб
    -ну то він створив небо і землю і всіх тварин і людей, котрих ви убили - вніс ясність Юрко
    Мала зелена істота уважно глянула на Юрка, потім на стілець під стелею, на череваня, зблідла і непритомна впала на диван позад себе.
    -я вбью тебе суко!!! - заревів бог і зробив два кроки з явним наміров розтрощити голову гуманоїда.
    -чекай! - кинувся впереда Юрко - він вже всьо!
    -аййй!! - стілець впав на підлогу, а черевань знервовано затупав на місці - і шо робити? зара миротворчий корпус пришлють, усіх постріляють, краще б грав акенекі на іблому пісочку, там зараз так тепленько.
    -чекай - Юрко наблизився до істоти і потицяв в нього скрученим журналом- тіло відреагувало, ніби злегка смикнулось, та гуманоїд був непритомний
    -живий - резуюмував Юрко відкинувши журнал
    -лопата є? ідем десь закопаєм потвору за гаражами, серед сцяк і дохлих щурів. це що печенько?
    -пригощайтесь. зробити кави?
    -ой зроби, і пять ложечок цукру
    -я памятаю
    Поки біг знервовано тупав по кімнаті, Юрко поставив чайник і дістав банку з кавою. Дістав кружку, з якої бог минулого разу пив каву. Просто мама казала, що новим гостям треба давати однаковий посуд кожного разу. На рівні підсвідомості вони звикають до цього посуду і ведуть себе розкутіше, неначе не в себе вдома, а в тітки чи хресної.
    Юрко кинув дві ложки кави і пять ложечок цукру і зненацька засміявся. Ото гарно вийшло, знищили сім мільярдів людей, а виявилось, що намарно. ну прям геноцид людської раси. Ото здивуються в комічнім альянсі. Тупотіння в кімнаті припинилось, мабуть бог присів роздивитись гуманоїда, або шукає як ще його придушити. Може зараз скатертину йому в горлянку пхає. Юрко зайшов в кімнату і побачив, що ні бога ні Аржааба там немає. Стілець стояв абсолютно рівно, на своєму місці. Якби не пуста піала ід печення, то можна було подумати про галюціанції чи щось таке. На кухні забарабанила кришка, вода кипіла. Юрко виключив газ і тут постукали у двері. На порозі стояв Орко блідий і нещасний.
    -всьо пропало
    -чого це? - Юрко подумав, що Орко побачив як біг тягне тіло гуманоїда і лопату кудись за гаражі.
    - Аржааб помилився, бог є, люди не психічно хворі, а масова ліквідація семи мільярдів це вселенський геноцид. Тепер конторі заборонять проводити ліквідацію агресивно налаштованих, а можливо і закриють. І хто ж нам надаватиме допомогу?
    -аншо нам допомога. Самі якось?
    -йопта, Юрко, шо ти мелеш. Ти вміє саджати пшеницю, ти знаєш як працює атомна електростанція? Як тепер все це буде працювати, якщо в світі півтори тисячі людей, половина з яких такі ж тлумки як і ти?!
    -та ні тебе - Юрко закрив двері. з коридору було чути завивання Орка і щось про золотий годинник. От халепа, дійсно, як він це все собі уявляв? Чому газ є? Вода, і харчі, якщо в країні тільки він і Аскольд Семенович Шпак. ОТ же ж!
    Юрко вже уло намірився йти запасатись їжею на базарчику, як зненацька увімкнувся телевізор.
    На екрані зявилась істота, дещо схожа на Аржааба, проте злегка повнуватіша і відтнок її шкіри був темнішим.
    -люди! Помилка. усі ліквідовані будуть повернені взавтра об 5 годині нуль пять хвилин ранку на свої місця проживання! Усі раніш незліквідовані будут переведені у спеціальні списки. хто бажає, може видозмінити память. Для цього достатньо кивнути головою.
    Істота на екрані завмерла, ніби її поставили на паузу, а Юрко задумався чи кивати йоум чи ні. Поки він думав, істота відмерла і продовжила:
    -з огляду на закон про примусову масову ліквідацію ми мали довжелезну чергу до Каліндоських високотемпературних печей через страйк робітників. Але це вас не стосується. Прохання усіх незліквідованих не розголошувати таємницю масової ліквідації, інакше їх буде зліквідовано згідно закону про нерозголошення таємних даних...
    Ага, до ліквідації треба буде від психлікарні відбитись, якщо почнеш таке говорити.
    -усі неліквідовані можуть отримати значну компенсацію, якщо пройдуть курс реабілітації і психологічної підтримки таких що пережили шок найвищого ступеню. На цьому все.
    Екран згас. Юрко пішов на кухню і взяв собі каву, що зробив для Бога. Сьогодні ще нікого не буде, іди роби що хочеш. Золоті годинники, круті мабіли чи гроші? Або розтрощити щось, спалити? Ай ну. Юрко пішов з кавою в кімнату і включив собі японські мультики. Сьорбнув надзвичайно солодкий напій і подумав:
    -хіба би не було діабету
     
  7. Fon

    Fon whom how

    Біг насуплений сидів у кутку в той час як чайник грівся, а Юрко спробував ще трошки націдити власної слюни у півлітрову скляну баночку з-під меду.
    -так досить?
    -нє, ше давай, то мало буде. і 5 ложок цукру
    -в слюну?
    -нє, в каву. май совість, хлопче, за півгодини суд. хто мене випрадає?
    -а шо тут вправдовувати, зеленошкірі убили 7 мільярдів людей
    -не вбили, а зліквідували, он твої 7 мільярдів, вже ходять і засирають мою голубеньку планетку. а по-друге не зеленошкірі, а аржабоїди. не дай тебе я на суді такі расистську штуку ляпнути, зразу на лікування відправлять. і з ними треба дуже обережно дуже хитрі зволочі, можутьв се перевернути навпаки. ніби я хотів його убити, за те що той пичистив планетку від нечисті.
    -так хотів же
    Біг люто зиркнув на Юрка, а потім кивнув на чайник
    -кипить
    Як тільки Юрко залив окропом чашку з кавою і цукром у двері подзвонили. Біг похмуро втупився в кавову піночку.
    За дверима на своїй розкладній драбині стояв Аржааб. Побачивши Юрка він промовив
    -запрошення в суд, прошу взяти ідентифікаційний номер.
    -цей? - витягнув з кишені клаптик паперу Юрко
    -цей - підтвердив аржабоїд і навів на Юрка люстерко-планшет. Видно новий видали.
    Навкруги кругла свіла кімната, він у центрі креглого столу якраз на великій червоній цятці. За столами сиділи переважно аржабоїди в смішних кольорових шапочках і декілька представників невідомих йому досі космічних рас.
    -запитаймо у незліквідованого деякі ньюанси справи, прошу налаштувати свої перекладачі на цифру 18456. Поки присутні вовтузились із перкладальними приладами, позаду хлопця щось тупнуло і пролунав розгніваний вереск самого Бога
    -якого коричньового ексремента його забрали без мого відома?!!
    -а що? - парирував Аржааб
    -а то! він усе знає і ви все перкрутите!
    -всекосмічний суд винесе єдино правильний вердикт
    -хуЕдикт! - верескнув Біг і оббіжав по колу круглий стіл - ця потвора викрала більше ніж 7 мільярдів моїх істот і відправила на ліквідацію на печі.
    -але ж був страйк, нікого не спалили
    -а чому їх відправили на спалення? моїх любих істоток
    -прошу суд подивитись відмітку одинадцять, бог Біг систематично знущався над своїми істотами, декотрих убивав - Аржааб глянув на бога і додав - масово!
    -я ніц нікого не чіпав, у них свій ареал розмноження, живуть як хочуть
    -то вони нічиї?
    -вони мої. я їм дав планетку і наказав плодитись і любити мене.
    -а воєни, геноциди, пандемії? масові вимирання істот?
    -це їхня внутрішня справа, я за ними тільки спостерігаю і вони мене тішать!!! - заревів бог
    -Аржааб, якого коричньового ексремента ти, тлумок, моїх істототок улюблених хотів запекти зі спеціями?!!!
    Один із суддів царапнув кігтем стіл і промовив
    -дійсно, Аржааб, ви чому істоток убити хотіли?
    -бо космічна атестація визнала їх невиліковно психічно хворими і від цього надто агресивними. вони могли завдати кривди іншим космітам
    -не могли! не мог-ли!!! бо були на планеті запЕрті! я їх нікуди не відпускав
    -на планеті досить довгий час використовується розщеплення важких металів для отримання енергії і, наголошою, зброї. і цю зброю істоти декілька разів вже використовували для самознщення.
    -бо то я їм її дав, шоб дерев не рубали грітися. якби не дав, то вони б остатнє дерево ше би 50 літ назад зрубали на дрова і рідку органіку всю б викачали.
    -істоти з вашої планети, шановний Біг, мали засоби міжосмічного пересування і могли вже досить скоро досягнути сусідніх планет і завдати кривди іншим космітам
    -до Проксіми центавра 4 світлових роки, вони не долетять туди
    -не сьогодні так завтра - махнув рукою Аржааб
    -у них ракети падають, у них олімпіади на носі, я їм інтернет придумав, у них вдома порно. хто полетить на проксиму, коли вдома цицьки? ти б полетів, Аржааб?
    Темний-темний суддя, якого Юрко досі не бачив, бо стояв до нього спиною тихо-шопотом спитав:
    -Аржааб, чому ви вважаєте що ці істоти агресивні і небезпечні для космічних істот?
    -було проведене спостереження. інститут Каі та волонтери розвитку пошуку надстарих реліквій прийняли участь, результати ось - у центральній бібліотеці в секторі три. Ми взяли навмання 3 культури, дослідили їх ідійшли висновку, що віра у всевишнього, себто у надістоту, яка може тебе або захистити, або убити призводили до кривавих воєн, голоду, геноциду, вимирання цілих культур.
    -цебто вони всі вірили у одного бога - рука темного поволі звеліся і вказала на бога
    -так, це доволі неприємний момент особливість людської психіки. кожна группа людей вірила у свого бога, а групи, що вірили у іншого бога убивала. убивали вони також таких, хто не бажав вірити у їхнього бога. ба, навіть убивали і тих, хто вірив у їхнього бога, але заважав їм у виконанні своїх власних бажань.
    -цікавий вид - сказав темний-темний опускаючи руку
    -це мої істоти -терпляче мовив біг - я створив планетку, голубу, красиво, там дуже багато води, шановні судді, вам би сподобалось. я створив ось цю планетку і заселив її істотами.
    - звідки ви взяли цих істот?
    - він замовив мутацію власної днк, створив обмежену тривалість життя і слабку імунну систему - втрутився Аржааб - замовив на Шеріанкських лабораторіях. а саму планетку йому екзотували майри за майже 12 квадрилліонів майрівських тарів.
    -я чесний квінтилліонер, чому я не можу дозволити собі планетку з істотами, що будуть мене любити і молитися мені. а ця потвора ЗЕЛЕНА усіх убила
    -за нанесення расової образи у суді штраф 10 мільярдів аржабських міхів
    -курва
    -і не лайтесь!
    -вибачте
    -а ви? - суддя звернувся до Юрка - що скажет ви?
    Юрко з широко відкритим ротом вирячився на суддю
    -який у них рівень ай-кью? вони вміють говорити?
    -вміють, вміють - похапцем мовив Біг - просто хлопцю мову відняло, такий шок, ісіх його родичів, знайомих, сімью, усіх-усіх УБИЛА ця потвора!!! - зареві на останніх словах Біг
    -а цей мене хотів убити! - ткнув кривим пальцем в біга Аржааб - він душив мене
    -усі знають що аржабці дихають сябрами над дупою - стомленно мовив один із суддів
    -так! - підтвердив Біг - усі, аще я його тряс, у них же мозок тричі скіплений, ніякого струсу, навіть при падінні з метра при сто же
    - він замахнувся на мене елементом мебелі по масі мені рівним
    -це правда, біг - зацікавлено всі втупились у бога
    Нещасний черевань мало не плакав, уся його система захисту сипалась, тут вже і за напад на мирну істоту можна виправний срок отримати
    -та де, то легенький він, просто велкиий виглядає. то ж дерево сухе. тільки виглядаю великим. у нас такі об макітру в кіно розбивають
    усі судді на раз повернулись до Юрка і той відразу хотів кудись рвонути
    -прошу розяснення по фразі
    Юрко шукаючи підтримки зиркнув на бога, той наче заново переродився
    -то шановні судді така субкультура, елементи меблів для домашнього використання, наприклад стілець із дерева ламають об хребет бідолаги. стілець розлітається вдрузки і жертва падає і смішно дригає ногами. то є кіно - озважальна культура. Ви попросіть Аржааба хай під час перерви вам те кіно пошукає у своїх архівах. ви ж вивчали мою планетку, любий Аржааб? і не могли не помітити, що мої істоти, люди, дуже емоційні створіння. наприклад заради спасіння однієї маленької істоти, дитини людської дорослі повні сил істоти готові жервтувати власним здоровьям і навіть життя. а сміх, смуток, горе, радість, насолода, післясон, надія, ці емоції ви вичала, любий Аржааб. Ніііі! у вас перед писком були тільки конспекти з космічного університету первинної нумерології і правопису у три-де. Ви вирішили зліквідувати цілий ареал, навіть не задумуючись що знищуєте багаторічну історію розвитку науки, мистецтва, тої ж релігії, віри в мене ненаглядного. Мої істоти були істотами вищого рівня, мали високий рівень ай-кью, подекуди навіть двісті - звернувся до темного-темного судді бог - і приносили в мій свій невичерпне джерело емоцій. а ви. Аржааб. їх. усіх. вирішили. убити.
    Усі судді перевели погляди на аржабця і навіть ті з суддів, що були однакової з ним раси незадоволено почали рухати носами і шурхотіти по столах руками. На самого Аржааба було страшно дивитись. Його впевненозелена шкіра зараз стала такою блідою, що вже мало походила на салотовий відтінок.
    Вичекавши театральну паузу бог високо підняв голову і багатостраждальним голосом промовив:
    -вимагаю компесацію у квінтильйон аржабских міхів і півквадриліона на компенсацію психічної травми моїм істоткам, що відмовились стирати память.
    -аааааа!!! - пронизливо заревів Аржааб і замахнувшись своїм люстерком-планшетом кинувся на бога. Той було хотів стати у бойову стіку, але враз схаменувся і і сильно зажмурившись отримав по чолі гаджетом аржабця. Вже другий прилад розлетівся у друзки, а бог із слабким "ох" повалився на підлогу.
    Юрко стрепенувся, коли зрозумів, що дивиться у холодильник. На столі стояла надпита кружечка з кавою. Хлопець роззирнувся по кухні, помацав себе за боки і поліз у шафку, за печенням. По телевізору показували стару комедію, а він сидів і ламав навпіл кріглі печенька, а потім половинки ламав на четвертинки. Не усі половинки рівно ламались на четвертинки, декотрі просто рокришувались у пісочок з пудрою. На смішному моменті Юрко засміявся і взявся хрумати четвертинки печення з холодною надсолодкою кавою. За вікном ходили люди, багато людей. Ну як завжди. Сусід-алконафт Орко засумував і знову підсів на стакан. Пробував пригостити Юрка, але отримав відсіч. Вдруге коли прийшов намагався виклянчити золотого годинника, та Юрко збрехав, що його конфіскували, як і папірчик з ідентифікаційним номером 117.
    -а знаєш, зачіпованим було набагато ліпше - це були останні слова Орка. білше він ніколи не заходив. Видно не повірив. що годинник конфіскували.
    Одного разу зявився бог. Він тепер невпинно посміхався.
    -відстігнули так сказать півквінти бабла ну і вам кинули троха мільярдів. тобі вже звонили з кайманів? ай, може ше рано, ті аржабські жаби поки перерахують грошики ви всі вимрете.
    -багато там вийшло?
    -ну мені 0.48 квінтильйона в термін один. це значить до кінця цього року. а вам трьом десь по 300 мільярдів міхів, ну тим шо память не стирали.
    -а це скільки?
    -ну в доларах це десь... зара... а, ше податок... ну з 20 трильйонів долярів. а шо, хочеш шось купити? можу тобі позичити з мільряд, але під дуже низький процент, а то знаєш, час іде, а зеленошкірі вміють час тягнути - підморгнув Біг.
    -та? ну позич
    -ну то добра. завтра перерахую тобі пару мільярдів. знаєш, Юрко, якби ти не вступився за той стілець, такої антизми і не сталося б ніяк. це ж треба, я його чуть не вбив, а їм тепер платити, жаби зелені, ахаха. каву пьєм?
    -ну. пять?
    -пять. о, печенько!

    22:01
    Львів, 26.02.18
    Фон
     
  8. Fon

    Fon whom how

    Магія. Яке чудове слово. Для одних воно уособлює фокуси, клоуна і крілика в циліндрі-капелюсі, для інших це магічне коло з нанесеними древніми рунами і жертвопринесенням цнотливої дівчини під рівномірний басистий спів членів таємного ордену у бордових гостроверхих капцюшках. Ну знаєте, таких як у ку-клус-кланівців, тільки бордові, з легким натяком на коричневий. Ніби колір підсихаючої крові. Або взагалі навпаки, магія це чарівна паличка, старовинний замок, сови, чаклуни. Тобто, впринципі, Магія, як теорія, поділяється на такі людські сприйняття. Для скептиків і тих хто не вірить у чари - це просто престарілий стомленний фокусник, відвертання уваги, швидкість рук. Інші вважають, що магія це нездійсненна мрія дитинства і щоб поринути у її кола потрібно народитись чарівником. Оце, скоріш, магія мрійників. А ще є магія практична. Купив старовинну книгу із закляттями, промовив по латині файну скоромовку, і зі складного, накресленного на підлозі у вітальні магічного кола, вилетить страшна магічна потвора і за твоїм наказом змушена буде когось убити. Себто як це виглядає зі сторони. Сидиш ти на роботі, доробляєш новий проект і тут тебе затягує у страшне магічне коло і по той бік мала потворна фіолетова жабка наказує тобі убити ще більш потворнішу жовту ящірку. І як ти до цього поставишся? Звісно, я б страшенно порелякався і придавив ту кляту ящірку. А якщо жабці перейде дорогу біла змія, а за нею два чорних кажана і червона жабка? Коли мені закінчувати проект? Тільки й роботи, що літати тудисюди і чавити земноводних з іншого виміру. Краще вже ту фіолетову жабку першою придушити. Хоча, чари-бари-окуляри і магія вцілому, може виглядати як обман, та може існує така малееесенька імовірність, що людинка, маленька сіра людинка, стомлена і зламана життям находить у собі надвеликі сили повірити у свою незвичайність, створити могутню вигадку, певну думку мозку, що може матеріалізуватись у вигляді блискавки чи хоча б порухати якийсь невеликий предмет. Адже відомі випадки левітації людини, наприклад священників Латинської Америки, що відривалися від землі на якихось десять сантиметрів. Сам Габріель про це писав. Усе вірно, люди релігійні, цілими днями ніц не роблять, тільки мантрують і медитують, саме такі істоти можуть глибоко заглянути у себе і знайти ключик, котрий відкриває дверцята у надможливості мозку. Був же індус-медитатор, що два роки під деревом сидів-сидів, аж мохом заріс. Не їв, не пив, тільки фотосинтезом займався і дрімав. За цей час можна було усю Санта-Барбару передивитись. Разом із рекламою. Зрештою, якщо звичайнісінькій людині явиться надістота з іншого виміру, чи просто з неба, і вкаже як правильно кодити чари, то чому б цій магії не існувати?
    -А ше вона каже, шо справжні мужики мають на дошці по хвилях гоцати - бог помахав перед носом Юрка надкушеним печеньком - куда з моїм пузярником по гребнях гоцати? Вона шо, з дуба впала? Чи з пальми якої? Долий води, а то ше три печенька лишилось.
    Бог зазирнув із носом у чашку і покрутив плаваючим фусом на дні.
    Юрко взяв чайник, влив на пів-кружки і подав цукерничку.
    -а ти шо літаєш десь? про шо задумався? грошики прийшли?
    -ще ні, а от про ма...
    -кляті зеленошкірі. А на мене не дивись, я і сам не спамятався як профукав долю, зганяв зі своєю гавайською бабою на альфу-центавра, трохи туди-сюди по печерах омолоджуючих, троха пластики цицьок, відкачали жирок, наростили мняза на дупі і всьо, тільки й на податок лишилось.
    -шо за податок?
    - як шо? а за Землю хто буде платити? ООН недолуге? Та вони війну зупинити не можуть, тільки хрюкають незадоволено. А війни - моїх людинок убивають! МО-ЇХ! А то є збиток! Знову доведеться на органи викрадати гамериканчів!
    -а чому американців? бери в диких лісах Амазонки чи з Африки.
    -а ти Юрко, троха расіст, нє? Нашо мені ті африканчі? Вони всі до тридцяти років заледве доживають, ти собі уявляєш скільки в них інфузорів з еболою? Американці вгодовані, доглянуті, хібанькай за нирочками не дуже дивляться, тут біда чорна, краще вже індусів брати чи південних словян.
    -шуму ж потім багато
    -а мені шо, Марс закладати?
    -Марс тоже ваш?
    -наш! Невдача спіткала криворуких планетотворців. всю атмосферу здуло за тисячу років, як же мої бідні істотки гинули. І під землю ховалися, і кумполи будували, всі виздихали - від голоду переважно. Мені потім таку неустойочку виплатили, міг собі увесь Антарес купити, шкода комахи не продають ніц нічого після остатнього вимирання. Ой файно, і кавуся і печенько. Ну я піду. А то ляда моя буде нити, шо я по бабах шляюсь. Пожамкаю її за задок. На диви як її потяли на Альфі.
    Бог протягнув Юркові смартфон з фото шикарної білявки з вузькою талією і напрочуд високими персами і мнячикоподібною дупцею. Ця білявка зовсім не була схожа на те жахливе створіння, котре аржабоїди хотіли йому навязати для розмноження. Тепер стає зрозумілим культ першої жриці. Наближено до бога жінка напрочуд красива. Раніше він думав, що це вибирають самих гарних, тепер береш любу не примхливу, звохиш її на Альфу-Центавра і красуня. Хто зна, може цей пузатий хитрун і Клеопатру свого часу довів до ладу.
    Юрко хотів спитати про магію, але бог уже зник, разом із смартфоном і як не дивно його чашкою з-під кави. Звісно, чашки не шкода. Треба колись навести бога на розмову про магію, може навчить кодити якихось пари простих трюків.
     
  9. Fon

    Fon whom how

    Юрко допік останній пляцок, дістав з холодильника відерце сільської сметанки, такої жирної, шо ложку можна зламати, по тому стопку пляцків перекинув з тарілки в ще гарячу пательню, а потім іще раз перекинув. Так найхолодніші пляцки опиняться знизу і файненько розігріються, а верхні ітак ще гарячі. Пляцки його ще бабця навчила робити, коли йшла на завод працювати, а малий на весь день лишався з мука-яйце-молоко і книжкою три мушкетери. Пік пляцок і тут же зїдав, пік наступний і його також гамав, а в перервах, поки пляцки пеклися він читав книгу. Але не так як усі розумні дорослі люди, ні, книжку він читав в улюблених місцях. Наприклад де тлумилися на шпагах, або смачно їли. Такі, наганяючі апетит, сторінки були добряче засмальцовані малими жирними від олії і налисників пальцями. Раз пляцки сильно згоріли, коли він зачитався, пішов сильний дим, сусіди прийшли на допомогу і вкачали бабці, шо лишала 10-річного хлопчика з книжкою і увімненим газом плити. Юрко вимкнув газ, налив в стакан мінеральної води і вже було намірився втоптати стопку пляцків в кімнаті, переглядаючи обрані сторінки булгакова "майстер і маргарита", коли раптово зник. Тобто як зник. Просто пропав. Кімната, пляцки, сметанка і мінералка були, а його не було. Озираючи ту частину кухні до якої стояв очима, Юрко ніби закляк у повітрі на рівні очей, без тіла, без голови, навкруги відчувалась прозора пустота, обмежена меблями і їжею. Тіла не було. Перше що спало на думку - це "кляті косміти". За злістю пішов розпач. Чого це він раптово зник? Може він вмер? Адже ніхто не знає як помирають люди. Ніхто ж не повертався і не розказував. Можливо саме так приходить смерть. У мозку назбиралась кулька гною, потім луснула, залила мозок, спричинивши раптову безболісну смерть. І ось він закляк посеред кухні не в змозі поворухнутися, бачачи свої смачненькі пляцочки і сметанку. Ага, і ще мінералочку, бо коли натовкти шлунок тістом, дуже корисно попити злужненої мінеральної води шоб там ніц не встало і не злиплось ніде. А що як він не просто вмер, а не до кінця вмер. ніби привид. Адже ніхто не знає як привиди тут залишаються. Взяв і вмер собі від аневризми. Та велика стопка смачних жирненьких від олії гарячих пляцків не дали йому перейти у потойбічний світ і він тепер вічність стирчатиме невидимий безтілесний посеред кухні. Крізь нього щодня будуть просковзувати люди, родичі, чи якісь нові може, готуватимуть собі поїсти щось смачне, а він отак стоятиме невидимими очима до плити і це все бачитиме. Цілу вічність. В голові стало млосно, в очах поплило, щось ляснуло і стало темно.
    -прошу вибачення, у нас час пік, затори. Чомусь не зазделегідь передбачили і конференція з обезенергіювання наднової наклалась із вивченням медоносних комах стародавніх віків.
    Юрко відкрив очі і скривився. перед ним стояла комахоподібна істота, така собі величезна муха без крил, вся така огидна і бридка. Фасеточні очі зосередженно його вивчали, після чого комаха розвернулась і рівненько пішла геть з кімнати. Поруч заревіла серена і цупка рука зеленошкірого вирвала хлопця з кабіни.
    -не займай телепортер! - грізно рикнув аржабець і виштовхав Юрка в коридор
    Відразу після цього з кабіни вистрибнула мала пухнаста істота в сірий з білим колір і противно зацокотала. Юрко вийшов у коридор, минув ще декілька кімнат з кабінами, з котрих вистрибували, здебільшого пухнасті істоти, а зрідка і вузлуваті, схожі на богомолів, комахоподібні. Ага, одні з них прилетіли по мед, а другі гаситимуть зірку. Цікаво хто куди. І ті, і ті швидко йшли коридором назовні. То й Юрко пішов проміж них, намагаючись нікого не зачепити. Коридор виринав у величезну залу з височеньким куполом. Пухнасті чапали наліво і вверх по гвинтовій драбині, а богомоли йшли увесь час прямо і зникали в дальньому коридорі. Посоерині зали стояло багато лавок і інших цікавих форм, наапенво таки ля сидіння особливих гуманоїдів. Юрко обрав звичну лавку зі спинкою і вольготно розвалився на ній, закинувши руки на спинку. Крім пухнастих і богомолів з інших коридорів виходило окремі дивні індивидуми яких і описати було важко. була навіть одна людина, мужчина у червоному балахоні з величезною старовнинною книгою у руках. Ну прямо кардинал Мазаріні власною персоною. Між тим кардинал проминув хлопця щось бормочучи під ніс типу "шуновний суд" і "я й гадки не мав".
    -Біг!!! - схопився Юрко
    Мазаріні смикнувся, впустив книгу і та з гучним бамць, рознесла в щент скляний смітничок. Бог втупився у Юрка, впізнав його і з жалем подивився під ноги.
    -ну от, тепер штрафа випишуть. Ти чого тут розсівся?
    -телепортер мене притягнув, прямо з кухні
    -хм, зривають з лінії життя тільки по вироку суду. То ти може будеш проти мене свідчити?
    -я б не став - розвів руками Юрко, споглядаючи, як бог книжкою намагається сховати бите скло під низькою лавочкою поруч.
    -будеш корчити героя, вставлять дріт в потиличку і витягнуть все самі. Так шо краще сам все оповідай, можеш звичайно троха туди-сюди потягнути за вуха факти, а це тебе ніхто бити не буде. Ага! І згадай, шо Аржаааб курва зеленошкіра хотів моїх істоток повбивати. Не хотілося б ще й компенсацію втратити. Ще можеш сказати, що великий потоп не я влаштував, а зеленошкірі покидьки. Не вистачало мені недбале ставлення до власних істот отримати. Ше може скажи як файно солодощі їсти, на пісочку загарьяти, трахатись і пчхати. Тобі ж файно, коли пчхаєш?
    -ну не сказав би...
    -дивно, я так довго то придумував, щось більше ніхто у всесвіті такого не мав. Навіть промо-патент думав брати. Але тоді б заставили пчхнути усіх істоток. Мені би руки відпали усім ніздрі лоскотати пірьям. Вас уже тоді було.. десь зо сто тисяч. Ну добра, я йду відбріхуватись. Давай.
    -давай - махнув рукою Юрко і сів на лавочку.
    Шкода, що ві не тримав у руках пляцків, зараз би з таким задоволенням їв, споглядаючи дивних гуманоїдів.
    -Ось він! - пронизливий голос Аржааба ні з ким не сплутаєш
    Юрко встав і повернувся. Поруч зеленошкірого Аржааба стояла суддя у довгій чорній мантіїї, звичайнісінька жінка, років сорока з чорним прямим волоссям типу каре.
    -ну то йдем давати свідчення? - запропонувала вона взичним людським голосом
    -стійте! - завмер аржабець тицьнувши пальцем у груду осколків під низенькою лавкою - хтось розбив смітничок! Це ти, Юрко?
    -ні - відповів Хлопець і рушив в сторону жінки, уникаючи подальших розпитувань.
    -ну хто? Як? Навіщо? Вандалізм! - лунало позаду - Я вас дожену!
    -ви нам не потрібні - промовила жінка і пішла в один з коридорів. юрко чемно слідував за нею. Вони увйшли в невеличку куполоподібну кімнатку. Звично така форма кімнати позбавляла масси корисної площі
    -це для кроацклів, вони забиваються задньою частоню тіла в щілини при стіні, і ходять великими групами. У них такий інстинкт самозбереження, попою до стінки.
    -а - відповів Юрко
    -ти чому не в костюмі? це суд все таки.
    Юрко знітився окинувши поглядом свої перемазані жиром спортивні штани і замурзану розтягнуту футболку.
    -я взагалі-то пляцки пік, і тут зник
    -таке буває, звичні тепортні затори. Сьогодні якась конференція і наднова спалахнула. мінцурхатти аж 47 представників прислали гасити, ціла купа енергії, аж із луски лізли так її вибивали на розвиток. Їх всього пару тисяч у всесвіті, бережуться дуже. Унікуми.
    -це ті богомоли?
    -ті. - жінка підійшла до стола-стійки в центрі кімнати і притуливши руку до кулі, запустила програму.
    -то ти Юрко?
    -та
    -Земля? Чумацький шлях?
    -та. А ви?
    -також. Знаєш такого бога як Біг?
    -ну
    -так? ні?
    -так
    -він намагався убити аржабця Аржааба?
    -нууу...
    -впринципі можна дріт стрільнути у потилицю, але то трохи боляче
    -ну трохи помняв. але...
    -але?
    -але Аржааб знищив сім мільярдів людей
    -он як?
    -так, тому біг троха розсердився. його у замаху на життя підозрюють?
    -ні, в хуліганстві. Аржабці мають цифривий запис життя. Хочеш такий?
    -ну...
    -напевно ні, багато хто сходит з розуму, коли після смерті отримує нове тіло клона і усі згадки до смерті. Саме згадка про смерть підводить, люди і Муніфацили зазвичай сходять з розуму. А от пухнасті трули просто ще раз вмирають. З 12-14 разу звикають і живуть далі, тому їм на віновлення потрібно мінімум 15 клонів. У тебе грошей купа, можеш собі купити цифровий запис
    -ну не знаю. це дуже дорого?
    -доволі, але в тебе ітак більше ніж у Біга
    -що, правда?
    -ваш бог жулік, уже все спустив, якщо коміссія моралі винесе обвинувачення, цому навтіь не буде чим оплатити місце у тюрмі. Можливо у тебе позичить. Але чи віддасть?
    -чого це не віддасть - обурився Юрко, бог здавався йому доволі приличною людиною.
    -ти б став віддавати гроші таракану?
    Хлопець опустив голову. Про таке він не думав. Може для бога він ніби пухнастий котик, ходить по хаті, мнявкає, і каву робить.
    -ну як захочеш цифровку мозку, доторкнешся до кулі і скажеш - оцифровка ід зараз, оплачую
    Юрко не вагаючись підійшов до кулі і промовив
    -оцифровка від зараз - і торкнувся кулі.
    Він трохи почекав, подивився на кулю, на жінку-суддю, але нічого не коїлось
    -а ти думав тебе вдарить струмом?
    -ну хоч би щось клацнуло
    Жніка-суддя клацнула пальцями під столом і засміялась, коли Юрко зрозумів, що це вона зробила.
    -гаразд, перед продовженням допиту не хочеш зайнятись коханням? можна прямо тут. у нас є десь хвилин сорок на внутрішні гігієнічні потреби. У людей, я маю на увазі.
    -еее - вилупив очі Юрко
    -чого ти, у мене гарне тіло. Показати?
    -Агааа!!! - у куполоподібну кімнатку увірвався аржабець - він уже зізнався?
    -в чому - яЮрко ще був очманілий від пропозиції жінки-судді
    -Юрко - продовжила суддя, ніби нічого й не було - ви були свідкомхоч одного масового знищення істот, крім помилки аржабця Аржааба?
    -крім неточності - поправив її аржабец - так у протоколі прописано
    -крім неточності - додала суддя
    -ну різне там було, війни, торнадо
    -було-було! а Перша світова війна і використання удушливих газів?
    -а. було. але їх відразу заборонили і у другу вже не використовували
    -ага! - рвучко підняв пальця аржабець - однієї йому було мало!
    -просто біг літав на альдебаран лікуватись. здається
    -альдебаран?
    -ну чи куди у вас лікуватись ходять?
    Жінка-суддя і аржабець переглянулись
    -Біга підозрюють у недбалому ставлення до розумних істот, яких він створив по своїй подобі. Чи це не прояв мазохізму створити свій клон, а потім жорстоко його убити гірчичним газом іпритом? як ти вважаєш? - спитав Аржааб - Або взяв і кинув ядерний заряд над населеним пунктом, багато попеклося, і троха загинуло.
    -ну взагалі-то це не Біг кидав ядерну бомбу, а самі люди?
    -що? - скривився аржабець - ти хочеш сказати, що ваш бог не розважався убиваючи вас, людей, котрих створив по подобі своїй, розмножуючи і убиваючи?
    -аа, ви з цієї сторони...
    -так! саме так! - наполягав аржабець - газ, ядерний заряд, потоп, вулкан везувій, штучні голодомори і геноциди цілих племен темношкірих істоток! як це назвати, як не розвагою бога Біга?
    -ну взагалі-то то вони самі
    -що значить самі? Істоти люди, котрих створив Біг самі себе стали винищувати? - тсрутилась жінка суддя
    Юрко уже хотів було їй кинути " а ти ніби не вкурсі", та хто його знає, як довго вона тут суддею і чи взагалі колись бувала на Землі.
    -газ іприт пустили французи в німців під час першої свтової війни як новітню зброю масового знищення
    -німці? це клани?
    -ніби. Національності. ядерну бомбу кинули американці на японців...
    -це теє національності?
    -так. І всі решта війни і геноиди влаштовували одні групи людей проти інших по національних чи етнічних чи расових причинах.
    -не терба викручуватись, юначе! а як же хрестові походи. чи не бог наказав одним своїм істотам убити інших своїх істот?
    -нууу. це важке питання.
    -чекаю на відповіді!
    Юрко задумався
    -взагалі-то істоти люди використовують релігію, тобто віру у бога для згуртування певної купки людей, істот себто і вміло ними маніпулюючи використовують у власних інтересах.
    Аржааб вирячив очі
    -що за нісенітниця! ви чули суддя?
    -так, якось дивно, що вони самі собі наказували убивати собі подібних не вірячи в бога, що їх створив по своїй подобі, вдаючи,що вірять! що за нісенітнця!
    -усе дуже просто. один лінивий чоловік...
    -чоловік це стать - промовила жінка суддя до Аржааба - Юрко чоловічої, а я жіночої
    -зрозуміло - терпляче видавив із себе Аржааб - то що той лінивий? Чому його відразу не втопили? нащо вам ліниві?
    -один лінивий чоловік створив церкву, що поклоняється богу...
    -це такий місцевий орган - пояснила жінка-суддя аржабцю. той кивнув не зводячи пронизливого погляду з Юрка
    -так от, один лінивий чоловік організовує огранізацію що вірить у бога, що їх створив і все навколо. Тих хто підкоряється його волі, він наказує обкласти податком і давати гроші во славу церкви і бога. А ті, хто розуміє, що ніякого контакту глави церкви з богом не має, вони попадають під жорстокі репресії, їх навіть убивали.
    -за що?
    -за відмові підкоритись
    -богу?
    -ні, главі церкви
    -ага - видно кепкуючи промовив Аржааб - і ці глави церкви убивали усіх незгодних?
    -так, усіх хто не віддавав гроші богу
    -отже у бога купа грошей? чого ж він банкрутує щовесни?
    -ні! богу гроші не перепадали, гроші забирали собі глави церков. уся справа у володарювання світом.
    -ти мені намагаєшся втерти, що глава церкви, створив церкву віри в бога, збирає гроші з людей, але сам у бога не вірить і забирає гроші собі?
    -так
    -але це ж шахрайство!
    -так
    -то чому тих глав церков не судять
    -я думаю - втрутилась суддя - справа у тому, що глави церков ліквідовують усіх незгодних. Правильно?
    -так - підтвердив Юрко - а коли вони досягали абсолютної влади, то йшли війною і убивали глав інших церков, щоб позбавити їх влади, земель і грошей
    -ох! - вичавив із себе Аржааб - то виходить ці істоти, люди, вийшли з-під компетенції Біга і живуть самі по-собі? і навіть не вірять у бога свого, що їх створив?
    -ви знаєте - повернулась до нього жінка-суддя - з огляду на останні данні ми можемо опротестувати володіння богом Землі і передати його на конфіскат. Або на злом, якщо ніхто не викупить.
    -ой! та кому такі агресивні істоти потрібні! бачите! бачите?? я був правий, я їх мав винищити і міг це зробити. Але той дурнуватий Біг усе зіпсував. Ми опротестуємо його позов, позбавимо прав власності на землю і запроторимо у вязницю. Усе. Справу закінчено!
    -це повинна я вирішити! - сказала жінка
    -прошу вибачення - вклонився їй Аржааб - то прошу, вам слово
    -з огляду на нові дані визнаю бога Біга таким що не в стані піклуватись про власних істот, створених по його подобі. Біг позбавляється компенсації за винщення його істот аржабцем Аржаабом. Планета Земля конфісковуєтсья на користь космо-суду і буде виставленя на аукціон просто зараз.
    Жінка твердою рукою торкнулась кулі. Аржааб звів до гори руки і урочисто промовив.
    -ну що ж! якщо сім мільярдів істот позбавились свого бога, то слід їм отримати нового.
    Зеленошкірий гуманоїд не вмів посміхатись, але усім видом своїм виказував найвищу степінь злорадства. Не зводячи погляду з кулі, він промовив - купую першим планету Земля і беру під опіку усіх її стот.
    після чого він поволі підняв ногу і найурочистішою повільною ходою почав наближатись до столу з кулею. Схоже залишилось тільки торкнутись кулі і внести зміни у програмі власності.
    -Купую першим планету Земля і беру під опуку всіх її істот людей! - випалив Юрко і накрив долонями кулю.
    Зеленошкірий гуманоїд завкляк на місці, так і не опустивши кінцівку на підлогу. Його рот відкрився у страшній гримасі, більше схожій на біль, ніж на душевні муки.
    -ахиии - видавив із себе Аржааб, більше схоже було що він задихається.
    Жінка-суддя здивовано втупилась у Юрка, Юрко важко дихав, не відпускаючи кулі.
    -назад відійшов! - гаркнула на нього жінка враз прийшовши до тями. поки переляканий хлопець відступав назад, вона торкнулась кулі.
    -як? що? - рипів аржабець, стукаючи ногою обпідлогу - він же смертний!
    -у нього цифровий щапис мозку, цього достатньо для божественного начала. Усе інше можна купити у муциліфанів.
    -нііі!!! - зарепетував Аржааб
    -планету Земля викупила істота людина з Планети Земля Юрко Ич-Ич. Гроші переведено, право власності перейшло. Усім прощайте.
    І вийшла з кімнати
    Аржааб роздувся в районі шиї неначе гігантська ропуха. В цей час до кімнати залетів Біг у червоній мантії
    -ааа! суко зеленошкіра, ну ти зараз відгребеш за мою планетку! це ти все підстроїв?
    Велетенська книга у руках колишнього бога зметнулась у сторону і набравши кутову вшидкість, полетіла у голову аржабця. Той лиш встиг виставити кінцівки і отримав страшного удару старовнною реліквією по чолі. Перекувиркнувся у повітрі і полетів у низький край кімнати. Заревівши за ним кинувся Біг.
    -ну мені вже час додому - невпевнено промовив Юрко і знову завис у повітрі без тіла, але цього разу не на 5 хивлиин, а всього лиш на 2 секунди.
    Опинившись у своїй кухні він відразу підняв кришку і торкнувся пляцків на пательні. ще теплі, доволі теплі, його не було всього лиш 20 хвилинок.
    -Тепер у мене є налиснички і планета Земля
    -нууу, мені вже час
     
  10. Fon

    Fon whom how

    -ой, ну шо ти мелеш!? ШО ти мелеш?!
    Біг так рвучко змахнув руками, шо підмочений у каві круасан відірвався і коричнева начинка зі змяклою тістовиною хляснулись і прилипли до холодильника
    -який з тебе бог, їй-богу, Юрко, ти ж за 2 дні всіх профукаєш. Та зара таракани налетять, в три секунди в тебе планетку відіжмуть. Пиши на мене доручення, я все порішаю.
    -анамаєш! - підняв брови Юрко - Я тепер бог, і всцяйся від злості. І не маж мені холодильника!
    Біг насупився, обережно пальцем змахнув начинку з білої поверхні і зацмоктав у рота
    -ромбомбар із тобою, але як прийде перевірка, чи комахоподібні прилетять завойовувати твою земельку, шоб потім гіркими сльозима не заливався - це бог промовив особливо уїдливо, саркастично, і підленько.
    Юрко звичайно старших поважав, та дуже не любив усіляку підлоту в усіх її проявах.
    -а знаєш шо! вали на свій Марс
    -чого б це?! - вирячив очі Біг
    -персона нон-грата!
    -хто??? Я??!! - зірвався на ноги колишній бог і гнівно заблистів очима - та тииии!!!
    Юрко зрозумів, що зара відгребе як зеленошкірий Аржааб і швиденько схопив кухонного ножа, котрим ще вранці чистив картоплю. Боже (себто я), яка убогість. бути богом семи з копійками мільярдів дворуких істот і сам собі чистить картоплю. Якихось би монашок припрягти, чи що.
    -ну й піцик з тобою - скривився Біг і поволі сів. Обхопив застиглу каву і про щось глибоко задумався.
    -я б тебе не міг порізати
    -знаю - тихо мовив колишній бог і почав пальцем вибирати кришки круасанів з тарілки.
    -чого б я тебе гнав на Марс, там же дихати немає чим
    -ну
    -і гаїтянок сракатих нема
    -спухла моя гаїтяночка - сумно мовив Біг - здріснула до адвоката по ювелірці, якогось шолома алейхема
    -а, ну то файно, ше собі найдеш
    -зара без бази ніц не неайду
    -якої бази? - зацікавився Юрко і продовжив мити посуд
    Біг хитро на нього глянув і замислився. Понуро дивився в стінку поперед себе і крутив долонями кружку з охололою кавою. Хлопець домив посуд. Він ніколи не протирав його як цьотка робила. Тоді тарілки і склянки особливо були чистенькі, без розводів, прям блищали. У нього на це не вистачало терпіння. Були б гроші, купив би подудомийну машину. Але в інтернет ролику побачив скільки часу витрачає приваблива білявка на розміщення посуду, а потім все те діставати, легше швиденько сполоснути, розмокле в раковині.
    -ну добра, слухай. база - то божі навики я так називаю. Вони звуться базові навики володаря світу, що сам собі створив. База це перміщення, всезнання, управління. І коштує доволі дорого. Також можна докупити читання думок (але тільки на своїй планетці), перевтілення в різних істот і людей. І ще багато іншого. Я колись брав додатково демо на перевтілення, пару файних дівок з македонії вграв в давні часи, але купувати не став, дорого. Взагалі, церконці вкладають у вартість планети і створення істот великий базовий талант на божі вміння. Але їх витіснили з нашого регіону всесвіту Малтанати і жадюги вони ще ті. Я коли спадок отримав то міг би у церконців готовий світ на 100 мільярдів істоток накупити, а хотів я таких голубеньких маленьких гладких слоників. Але якраз їх попхали з ринку, а за пляц я вже заставу вніс. Ех шкода. Тому брав зі знижкою по образу і подобі своїй. Тоді малтанатам не довелось геном новий придумувати, це ж важко капєц. Є ше печенько?
    Юрко похитав головою, але відкрив холодильник і дістав сир. Канапе з иертим сиром і кетчупом поверха Біг також любив.
    -отож тобі треба зараз базу отримати, а може як грошей вистачить, то візьми первтілення і думкочит. Або настрійний певно. це коли тобі сумно, то усім твоїм істоткам сумно, а як ти казишся, то і они всі денервуються. Я колись демку брав, буквально разочок, а людиська все на якісь магнітні бурі списали. Хихи, тупі.
    Юрко вже натер сиру і почав його насипати поверх хліба і ше зверха полоску кетчупуі в мікрохвилівку.
    Біг замовк і деякий час дивився як тарель крутиться у пічці
    -а знаєш, мене ті таракани колись дістали, хотіли захопити мою Земельку
    -коли це?
    -років двайцять назад, ше потім гарний фільм зняли янкі. Там тільки троха не так було. У нас як у космосі - шо віджав - то твоє. І ніякі міжкосмічні трибунали нікого не звинуватять, ну хіба за масовий геноцид з особливою жорстокістю, це вони так неосферу бережуть свою. так ті комахоподібні хтіли іонно-магнітним резонансом зупинити потік нейронів у мозку людей. Поставили свій флот по периметру сферичному і давай лупити променями. Їм же мало убити, треба ж усіх зіжрати. Тоді десь зо 5 мільярдів було людей, то їм на Ганшу-3 вистачило б надовго. Люди свіженькі у власнім соці, люди кволо-смажені, люди заморожені, люди під веркоим совсом ата-урі. Мдамс.
    Біг схопив верхню канапе і вгризся в піджарну корочку з таким смаком, що Юрко й собі взяв.
    -Але ніц у них не вийшло, наше ядро залізне зробило файний захист, і ніхто не постраждав. Нє, ну може в кого і пішла тоді кров носом уночі, а так ні, всі живі. Тільки даром бабла купу на випромінювачі потратили. Гидкі комахи, ніколи собі зброю не купували, усе в аренду на 2 напади. От сволота. То я коли по них довбанув ракетами ядерними, то були такі феєрвеки. Тільки озоновий шар трохи постраждав. А так нормально. І ше докупляв на півмісяця у малтанатів зміну памяті і новий озоновий шар. Але ти з ними не звязуйся. Краще божі нвики брати у церконців по дорученю через тих самих тарганоподібних. Це у них спецдозвіл є. Шб не воювали часто, їм космо-парламент спец-пільги підкинув. Якось перебиваються.
    Юрко, що ще вчора мріяв здобути якийсь примітивний навик магії типу сірникову коробку посунути, чи підняти її у повітря сьогодні вибирав божі навики. І сам собі чистив картоплю.
    -ну то добра - біг втер тильною стороною долоні уста від кетчупу, чим ще більше замурзався і кліпнув очима. Юрко здивовано дивився на Біга, що не менш здивовано втупився у хлопця.
    -ай кууурва!!! - ляснув він себе по чолі, зовсім забув - Мені ж навик переміщення зняло. Слухай, а можеш мене на гаїті закинути, я б там шмотки зібрав, поки рибки вдома немає?
    -я ж не вмію - розвів руками Юрко
    -а. Блін, ну відкривай двері, візьму таксі.
    Біг понуро поплентався у коридор, клацнв замком і вийшов з квартири
    -хоч би двері за собою закрив - пробурмотів хлопець - до речі, а як він зайшов поки я спав?
    Закривши двері він повернувся в кімнату і, прилігши на диван, узяв в руки люстерко-планшет, що його колись постійно тягав із собою Аржааб.
    Отже, усе просто, купуєм базові божі навики, докупляєм перевтілення... ого! первтілення коштує дорожче за базові. Зрозуміло чому Біг не хотів купувати. Що іще? Ага, оподаткування, вже зняли. Ого! оце так грабанули. Такс, далі, умови утримання свого світу, пропозиції по релігійних осередках, настанови по виявленню любові.
    Юрко відклав люстерко-планшет. Отже, якщо я бог, то згідно конвенції повинен піклуватись про своїх ітсоток, не вчиняти їх винищення і не допускати масових страждань, як то голоду, геноциду, воєн. Він прочитав про Декальдійців, брата і сестру, що створили собі світ з істотами і були у них богами майже тисячу років, не допускаючи розвитку і еволюціонування. Всіляко утискали науку і просували релігію. Закінчилось усе їх смертю. Дикі істоти збунтувались і на святі богів закололи їх власними жалами. А, то вони бджолоподібні були?
    -декальдійці більше на ваших моржів сожі - пролунав над вухом огидний голос Аржааба
    Юрко аж смикнувся від несподіванки.
    -ти чого вломлюєшся? - розізлився хлопець
    -не подобається - встанови захист надмінно мовив зеленошкірий - прийшла проплата за базу. Ти купив?

    -а перевтілення чого не брав
    -та дорого трохи
    -не збіднієш, поки у трійруанців тверді утворення в шлунку, можеш собі хоч рух зірок купити
    -тобто утворення?
    -ааа! тобі біг той паскудний не сказав? Трійруанці обжираються страшно, і у них в силу обжирання утворюються тверді тіла у шлунку, типу каміння. що їм відтягує черево і це не дуже гарно вигляда, тому що трійруанці високі і стрункі з тонкиим таліями і дуже пишаютсья своїми видовженими тілесами. Тому і купують у тебе морську воду для розчинення і очистки шлунків. найкраще йде з Червоного моря, біг за неї таку ціну залупив, наче це життєдайна ененція з Каліпсо-7. Безсмертя чого не брав?
    -у мене цифровий запис
    -цифровий запис від нещаних випадків. бери безсмертя як у Біга, ти ж бог. він і це тобі не сказав? Може понадіявся прибрати собі хитрощами планетку років через тридцять.
    -ну блін, гімнюк старий. добре, візьму первтілення і безсмертя
    -ще можна божу ласку і розводи взяти. багатьом подобається
    -а це як?
    -божа ласка, це коли ти захотів - і всім добре у церкві твоїй, а ті шо в тебе не вірять - страждають. А розводи, це зявляєшся на площі у променях сонця і отак руками розводиш, і всі хто тебе побаичв у екстазі. Це дуже приємне відчуття,хоча й дуже дороге.
    Переміщення освоїв?
    -якраз хотів прочитати
    -це тренуватись треба, а не читати. дивись. отак
    -як?
    -отак
    -так?
    -не так, Отак! дивись. Отак. О! так! О-так! Зрозумів?
    -не дуже отак?
    -ні!
    -отак?
    -нііі!!! отак! дивись уважно, отак!
    -ааа! отак?
    перед очима постала перелякана продавщиця морозива із розкосими очима, напевно китаянка, чи японка. Вона тримала на ремінці залізну камеру і якраз витягувала із неї трубочку з кулькою морозива.
    -сорян - буркнув Юрко і опинився у себе вдома
    -отак - підтвердив Аржааб. - податки ти сплатив... хто ж наперед платить, це підозрійливо, може бути перевірка. Йолками колись так платили наперед, а потім виявилось готували супер-машини на винищення усього живого в галактиці своїй. На майбутнє краще плати щороку.
    -ок
    -у нас, до речі, назріває конфлікт
    -який?
    -йлон оголосив шо полетить на марс
    -це хто?
    -це твія істотка, двивсь у планшет
    Юрко підняв люстерко-планшет і поки видивлявся, аржабець говрив
    -просунув технології, хоче отрганізувати міссію на марса, а марс це власність того пройдисвіта Біга
    -ааа! ну то й що?
    - а то, що коли вони без дозволу туди висадяться, то він може подати позов про вторгення, підкине їм під ноги якусь букашку. заявить про геноцид і виграє у тебе назад свою планету земля
    -а. зрозуміло.
    -і ще
    -ну?
    -згідно контракту, істоти цієї планети мають бути по образу і подобі того хто їх бог
    -не заперечую
    -отож треба провести модифікацію
    -а що не так
    -у тебе Юрко рідкісна мутація, видовження кулькового наросту задньої стінки черепа, ось тут.
    Юрко намаца у себе на потилиці дивну кульку, на яку раніше ніколи не звертав уваги
    -хіба така не у всіх
    -тепер у всіх. назвемо це відросток мозжочка. на цьому все.
    Аржабець зник, а Юрко ще довго здивовано мацав кульку на своїй потилиці.
     
  11. Fon

    Fon whom how

    -любий боженько, мене звати Марічка, мені 8 років, я вчусь у середній школі номер 97. У татка в автомайстерні зараз починається скорочення. Я тебе дуже-дуже прошу, щоб мого татка не звільнили, бо ми хочемо влітку на море.
    -так, Ич-Ич, я тебе ніколи нічого не просив, ну хібанькай в технікумі шоб за драп не вигнали. Давай хай мені Охрінович підніме бабкі, я вже 4 роки на одній ставці пашу. Бо Леся сказала, якшо не куплю їй мабілу 5.5, то в общагу шоп не потикався. А там така попа, ну сам вкурсі. Пліз. З мене агромна свічка на твоє день народження у серпні.
    -дорогий боженько, прошу тебе, покарай ту лярву шо відбиває мого чоловіка, бо як піде до неї, то на що ми з доцьою жити будемо? Я ж ніц не вмію, крім як пекти смачно. Дякую, любий боже.
    -всеславний і всесильний бог, якщо той кровосіс з підатоквої не забереться, мені прийдеться трьох хлопів звільнити, а в них сімї, діти малі. Я ж не можу у збиток працювати. Дуже прошу. Не за себе, а за хороших людей.
    -милостивий боженько. Моїй мамі не операцію не хватає ше 2 тисячі. Врозуми того бовдура з автосервісу. От чесно, як мамця вийде з лікарні, відразу піду в магазин до брата, йому там самому важко.
    Юрко сидів на кухні й бовтав тапком на нозі, шо закинув на іншу ногу. Поруч сидів Біг і чавкав у вухо Юрка горіхово-чоколядовим печенням.
    -нє, ну то стандартне, таке можна навіть не читати. Доіанці файні комплекси нульового зведення придумали. Якшо одне бажання блокується іншим, то такі бажання відсіюються і можна навіть не розглядати. Я раз так на пробу у тридцять семім році хотів одну таку санта-барбару ропутати, то такого нахомутав, аж встидно. Печенько будеш?
    -ну залиш мені два. скільки тобі виходило в день бажань виконувати?
    -в день? Доіанці, дай їм здоровлячка, такий генезис придумали, шо мені від сили 1-2 бажання в пять років виходило.
    -то ти взагалі нічого не робив?
    -головне підтримувати рейтинг. От у тебе тут зверху закладочка, відкрий. Бачиш? 7 мільярдів населення, оте червоне то тебе не любить але вірить. зелене це вірять, білі це фанатікі, а чорні то атеїсти. В тебе чорних тільки півтисячі, то дуже файно, в мене було більше. Треба зрідка шось таке вчудити, але не дуже таке вже. Тут тонка психологія, як зупиниш цунамі за сто метрів від берега, то японці розслабляться, нанесуть тобі ешелон вагонів свічок і не будуть думати про виживання. За десять років вся планетка стане пандами чорнокими, безпомічними себто.
    -цікаво у панди чорні з білою шкуркою чи білі з чорними навколо очей.
    -ага, як зебри.
    -а зебри білі?
    -я чорних набіло робив. Білі то впринципі альбіноси.
    -альбіноси то твої?
    -нє, то ті доіанці якраз їх на пробу брали. І ше беруть. У них договір на забір окремих зародків для зчитування чогось там. О! Оту натисни гудзік "відсіяти"
    -ну
    -о! Одненьке бажання
    -круть
    -тільки диви, бажання одне, але віднесися до нього серйозно. Бо кожне бажання це зміна вселенського космічного плану. Кардинально шось поміняєш і зламаєш усю систему. Мою систему.
    -ти ж нічого не робив!
    -та робив, робив, просто довго налаштовувався. Печенько буш?
    Юрко взяв одне, друге схопив Біг і умяв за два чавка, запив кавою і поплескав долонями струшуючи крихти. Але на пальцях залишився підтоплений шоколад і Біг почав його зічмокувати губами.
    -любий боже, прошу нову ногу, та шо була мені відірвало міною.
    -о! А я про шо! Ти йому нову ногу, то відразу всі захочуть нові ноги.
    -ну хай хочуть.
    -вони не просять ніг, бо знають шо то нереально. Зрідка хто так сильно захоче, шо аж молиться. Там ціни півтисячі аржабських срібняків, але за одну. А в тебе мільйон безногих, три мільйони безруких, а без пальців напевно сто мільйонів. Ти так за день-два збанкрутуєш.
    -може підкинути ідейку в німецьку розробчу лабораторію як можна вироситити нову ногу?
    -якщо зараз почнеш, то літ за 30 процес дійде до кінця. Тоді та дівчинка вже здохне давно. Думай ше.
    -здохне. вона ж не собака.
    -айну тебе, я полетів на Марс коханий. Па.
    -можеш знов літати?
    -взяв кредит малий, зара підпишу контракт з левонями на забір льоду. Там на Марсі троха льоду є з мінералами. Ну давай.
    -давай
    Біг зник, а Юрко пішов із люстерком-планшетом в кімнату. Просто так дати ногу не можна, придумати як вирощувати ноги не можна. Можна шоб їй пришили ту ногу. Але де вона? Ага, Африка. Дефіцит лікарів, лікарень і ніг. Треба придумати як її в Америку закинути, потім придумати, як підкинути на операцію, знайти донора і час і кошти. Ой.
    Бажання раптово зникло. Юрок натис назад і побачив, що бажання перейшло у відсіяні. Чому? Ага, ось, мама молилась шоб дівчинка померла від малярії, бо не зможе доглядати інваліда, у неї ще троє крім неї. Ну от... Приїхали. Настрій враз упав.
    Юрко вимкнув планшет і увімкнув телевізор. На екрані зявилась мордяга місцевого губернатора з дуже червоним носом.
    -а в середу у нас божа хода, в честь боженька нашого, осяйного Ич-Ич. То буде така велика фіра з золотими колесами і посередині уособлення боже, шо його виконав наш місцевий скульптор Івась Кондратюк...
    -Оо! кондратюк то дуже фаний скульптор! - вставила кореспондент
    -Ну то так! То він відобразив лик святості і по бокам будуть сидіти маленькі гарні і...
    -дітки?
    -ну то так, дітки, а хто ж іще? Файних діток навколо боженьки у гарних світленьких вбраннях і багато-багато солодощів. Як ви знаєте, в честь бога нашого милосердного, шо за нас умер з голоду на двадцять семий день відрічення від усього мирського.
    -а скажіть, буде цього року на двадцять сьомий день хтось із вірнопідданих виказувати шану самопожертви.
    Губернатор насупився.
    -цего року шану самопожертви бога Ич-Ич ми усіляко намагались припинити. Усі давно вважають дикістю доведення себе до смерті внаслідок священного голодування. До того ж більшість святих орденів дуже скептично до сего ставляться. Шо за менера у простих сірих людей уподобляватись богу? Думаєте єму би сподобалось таке?
    -канєшна шо нє - сказав Ич-Ич у телевізор
    Десь вдалині за губернатором гримнуло. Але так далеко шо на це ніхто не звернув увагу.
    -скажіть, чи будут цього року роздавати чоколядові печенька?
    -цего року чоколядові печенька роздавати будуть - кивнув губернатор і протягнувши руку висмикнув на камеру переляканого маленького чоловіка в окулярах
    -оце представник фабрики "Світло", котра заспонсорує чоколядові печенька для роздачі після божої ходи.
    Камера наїхала на миршаве обличчя, той завкляк, щось пискнув і кивнув головою.
    -скажіть, а скільки, в порівнянні з минулим роком буде роздано чоколядових печеньок
    -чоколядових печеньок буде роздано на 11 цілих і чотири десятих відсотки більше, ніж торік - видавив чоловік у окулярах
    -кажуть, що на роздачу декотрі фабрики готують солодощі із муки другого сорту і чоколяда має аж третій гатунок
    -то таке може себі дозволити тільки столичний "Нешоп"! То ми такого собі дозволити не можем, бо у нас репутація! - закипів представник
    -нєєє, в "Світла" файні печенька дают, моїй дочі дуже сподабалися торік... - враз губернатор вкляк, почервонів під колір носу і суворо додав - ...торік, як була на ході і отримала презент. Ось так.
    Юрко не так дивися на пику губернатора, як на свою скульптуру із сумним кволим виразом обличчя. Культ самозамордування голодом. Це ж треба. Мабуть Біг шось наплів при замовленні нової релігії. Хоча й не так погано, усі 4 мільярди віруючих двічі на рік суворо постять і очищають організм від холестерину і шлаків. Вцілому непогана ідейка, якби не ті фанатики, шо доводять себе до смерті. А возик гарний вийшов, з золотими колесами. Треба буде віддячити. Менше дощику в квітні, більше сонечка в юрні.
    Холєра, куди дівся грудень?
     
  12. Fon

    Fon whom how

    -то файно, що ви до нас звернулися, наш трест найкращий у виконанні поправок до створених світів. Наш дуже доречний спеціаліст середньої ланки уже як дві години вивчає вашу проблему.
    -то як тільки я ввів у пошук "модифікувати планету"...
    -...то нам уже це відомо і наші спеціалісти впритул вирішують вашу проблему.
    -хороша у вас фірма, працюєте на випередження
    -отож. кулубнічки хочете? З цукєром і сметаною.
    -можна.
    -Фі-Ши, принеси клієнту силос нумер 47
    -так, босс
    -отже, наскільки я розумію, у вас на планетці проблемка?
    -я так думаю, що є декілька
    -то прошу їх виказати вслух, на Прото-послужних центрах заборонено читати думки клієнтів
    -у мене по контракту блокування.
    -крім того штраф. А? Блокування?
    Гуманоїд потрусив мідними вусами, що на сірому моржовому тілі дивились ой як недоречно.
    В кімнату, оформлену сяючими кристалами за склом, вкотився візочок із вазочками. Там були ідеальної форми полуниця, гарно закручена гулька сметани і цукерничка з цукром і маленькою, скоріш за все, срібною ложечкою.
    -прошу виказати свої непевності, а тоді запрошую відсмакувтаи цей красивий червоний силос.
    -мені по закону відійшла одна планетка у Сонячній системі...
    -чумацький Шлях?
    -так, третя від Сонця. Мене непокоїть, що попередній власник зовсім не займався істотами що на ній живуть, людьми. Це привело навіть до рішучих дій з боку космоіспекцій...
    -я пререпрошую, у нас погодинна оплата за консультації, ми усе це знаємо, прошу сказати що ви хочете змінити.
    -найперше мене непокоїть хвороби
    -аа! вірусні, бактеріальні, огидна річ, схоже цей Біг був звичайнісіньким садистом. У всесвіті на ваших пальцях можна перерахувати планети, котрі страждають від хворіб мікроорганізмів. Ой, та ще й рослинок, грибки-лишаї. Дійсно, неприємно. Мабуть у попреднього владики було важке дитинство.
    -ну цього я напевне не знаю. На сім мільярдів людей дуже великий процент гине саме від хороб.
    -я вас розумію. Впринципі вирішення проблеми дуже дешеве. Треба віддалено підправити генотип і трошки розкрутити ланцюжок рнк.
    -а розкрутити це як?
    -усе дуже просто. чим сильніше скручений у спіраль ланцюжок істоти, тим довше вона живе.
    -ви хочете укоротити життя людей?
    -авжеж! бачите, усе у всесвіті взаємозвязане. Ви маєте одну планетку і сім мільярдів істот, що живуть в середньому 70 років. Якщо підправити геноми, люди перестануть хворіти, а середня довжина життя зросте до 120 років. Звідси ми маємо дві негарні лінії. Перша це приріст населення. Уже за 50 років ви це відчутно помітите. Друге це збільшення старшого населення, що не може виконувати роботу молодих і агресивних істот. У вас буде престаріла зголодніла планета. А років за 200, у вас може статися коллапс. Може виникнути течія фізичного знищення тих кому за 50, абощо. Через 500 років на 120 мільярдів людей буде 110 мільярдів пенсіонерів, що не зможуть виконувати важку роботу. Виходить, усі молоді будуть вважати себе рабами-годувальниками армії пенсіонерів? Тому, треба знизити середню довжину життя до сорока двох років. Це буде сама оптиамальна довжина життя.
    -он як
    Юрко задумався. колись він читав про теорію золотого мільярду - себто треба знищити усіх кволих, хворих, неправильних і лінивих, залиши здорових і розумних і вони будуть старанно працювати і вознесуть процвітання світу на нові висоти. така собі масонсько-третьорейхівська казочка. Скоріш за все нішу лінивих нероб займуть нові люди. Саме з цього золотого мільярда. Адже працювати нас заставляє не натхненння, а голод. дай любій людині купу грошей і вона здохне від інфаркту через рік. Буде лежати на дивані і дивитись телевізор. А потім ще зародиться теорія золотого стомільйонного населення. А потім теорія золотого мільйону. І так до тих пір, поки той, хто стоїть над усіма чорноробами не стратить їх усіх.
    -Або ми можемо змінити метод розмноження. Дуже багато творців вибирають саме цей варіант. До речі, ваш попередник якраз поміняв усе навпаки.
    -як це? Біг спростив процес розмноження?
    -саме так. У нього були якісь там негаразди з розповсюдженням релігії на планетці, істоти були на низькому рівні розвитку і не дуже сприймали творця, тож він їх декілька разів знищував. Зараз гляну. Раніш було важке запліднення, але коротше виношування плоду... Середня тривалість життя 150-750 років... Хочу додати що низькорозвинені істоти часто гинуть від нещасних випадків. Ну так... Більша довжина життя, важче запладнення, так усе це було, та після декількох спроб знищити істот, котрі не бажали вірити у творця, ваш Біг перейнявся і спростив процес запліднення. Але знизив тривалість. Ой, та він і хвороби час від часу прилаштовував. Особливо багато втручать було в останні 500 років. Певно кепський настрій мав цей Біг.
    -а як це спрощений варіант запліднення?
    -до акту розмноження додано нерв задоволення. Себто хочеш шоб було файно - плодися.
    -а раніш не було?
    -не було
    -а як люди знали що треба розмножуватись?
    -інстинкт. Двічі на рік залазили одне на одного і пихтіли, бо так треба.
    -ааа
    Зовсім спантеличений Юрко завмер. Потім глянув на полуниці і взяв одну, вмакнув у сметану і відкусив. На смак справжня полуниця.
    -як вам кулубніка?
    -нічого так, наче справжня, тобто наче з Землі
    -вона і є з Землі. Спецдоставка. Принесли за 2 хвилі як ви зайшли у кабінет.
    Он як. Напевно її також у рахунок внесуть. Та, зрештою, бог він чи не бог.
    -у вас були ще якість думки по зміні своєї планети?
    -так, були.
    -то я слухаю
    -знаєте, я трошки перевірив статистику і побачив, що частіше за все, усілякі війни і просто звичні убивства виникають на релігійній основі.
    -і вас це непокоїть?
    -навіть більше ніж хвороби.
    -що ж, війна це контроль росту населення при недостачі розвитку науки.
    -не дуже розумів
    -ну дивісться. Якщо наука досягне рівня металевих простих знарядь, а населення буде декілька мільярдів, то виникне коллапс. Немає достатньо знарядь і засобів, щоб прогодувати таку кількість населення при існуючих ресурсах. Але війни спрощують приріст і стимулюють розвиток науки. Як шальки терезів. Ось тут приріст, а тут розвиток. Думаю, ще тисячу років назад ваша планета не змогла б прогодувати сім мільярдів істот, що тільки й вміють доїти ссавців та убивати дичину. Усі тварини на планеті були б зїдені, усі ресурси знищені і на голих рівнинах було б 7 мільярдів голодних істот. Що б вони робили? Кидали жереб кого зїдять завтра?
    -дійсно, негарно виходить
    -отож. Тому своєчасна війна дуже вдало вирівнює шальки терезів. А через що вона виникла не важливо. звовсім не важливо. Можливо навіть краще, що через релігію.
    -ви так все гарно пояснюєте. Виходить у мене все зрівноважено і нічого міняти не треба?
    -ну так, працюємо собі у збиток заради репутації. Якийсь інший трест прибрав хвороби, зняв би рівень агресії до воєн і насилля і мали б хоробу голови і ануса через півстоліття.
    -мене ще непокоїть забруднення планети. Ці люди, мої істоти, вони не дуже охайні і дуже сильно загаджують середовище у якому жиють.
    -знаю, згоден, засрали все що можна. Як варіант можна звернутись на протеріанців
    -і що, вони приберуть?
    -у преторіанців надзвичайно високий розвиток науки. Десь із сотню тисяч рокі тому... а може 90, треба буде глянути, у них усі ресурси пішли на плазмо-струм. З плазмо-струму вони виготовляють будь-що. Не треба шукати залізо, щоб переплавити його на сталь чи чавун, не треба вирощувати в грунті рослини, усе можна виготовити у ємностях із плазмо-струмом. Та перша стадія вимагає певної суміші елементів, тому протеріанці пустили усе-усе що в них було на планеті на першу стадію. Потім вони почали відловлювати пролітаючі повз астороїди, потім розібрали майже всі супутники сусідніх планет. І вже майже до сонця свого добрались, коли зрозуміли, що так вони знищать свій світ. Тому вони схитрували і в обхід нормам між-космічної торгівлі пропонують забір непотрібних матеріалів запросто так. Ну або за якісь прості грошові еквіваленти. От у вас, не розумію чому, дуже цінують кристали десятої твердості алмази. Ті ж преторіанці могли б з першої партії токсичних відходів виготовити майже таку саму по масі кількість алмазів і потрохи розплачуватись із вами ними. Але, уже за декілька тисяч років у вас на панеті відчується дефіцит матеріалів. Себето усе сміття ваше зараз лежить, а завтра зігниє. То післязавтра ви з нього щось нове зробите. А за відсутності сміття у вас залишиться залізне ядро і пару кілометрів голих скель.
    -он як
    -саме так. Тому сміття не раджу віддавати кому попало, а зайнятись його укомплектуванням. Спробуйте його розрізняти і складати в окремі купки. Ядерні відходи до ядерних відходів. Продукти життєдіяльності до...
    -усе я зрозумів. Ну що ж, дякую за полуниці
    -ви хотіли сказати кулубніку?
    -ну так, хотів. але я думаю що вона кулубніка, а насправді вона полуниця. Читаєте думки в обхід заборони?
    гуманоїд завмер, порушив мідними вусами, і знову завмер
    -у нас сьогодні великі знижки
    -справді
    -50%
    -чудово. Ви не могли б прибрати хоча б хворобу сніду
    -якого ще сніду?
    -ну снід, синдром імунодефіциту
    -що виникає внаслідок прийому лікарств і сильного стресу, через те що лікун-жрець сказав що ви хворі? - зазрнув гуманоїдд у свіє люстерко-планшет.
    -справді? То це фантом?
    -я не знаю, нічого напевне не можу сказати. У реєстрі замовлених змін такої хвороби немає. Біг такого навмисне не купував. Хіба що вас могли іззовні заразити. Спеціально.
    -спеціально?
    -так. Спеціально. З якоюсь метою. Коли ви кажете вона зявилась?
    -ну десь... зараз порахую, на початку 80-х.. це сорок років тому...
    -дивно, у реєстрі закупок її немає
    -може Біг міг її на чорному ринку купити?
    -у нас такого поняття немає. Чорний ринок це нонсенс. У нас весь ринок білий-білісінький. Хіба що 40 років назад колишньому богу могли піднашкодити.
    -а ви як думаєете?
    -я вам дам координату спеціаліста цього профілю. він зможе швидко віднайти що це за воно і звідкіля до вас прийшло. Дуже вже воно непевне.
    -невиліковне. як і рак
    -о! Рак! Аржабська чорна хвороба, вони її десь зо дві тисячі років не могли лікувати, бо не могли зрозуміти що воно таке. Думали бактеріоцидна зброя вторгнення повільної дії. Певний час навіть відокремлювались одне від одного. Жили окремо. Але потім знайшли вирішення. Думаю, ваші істоти також знайдуть.
    -було б добре. Я б міг купити вирішення у когось?
    -а нащо? Витратите купу грошей, поки лабораторія запрацює, візьме забір матеріалу, почне випробовування, це ж усе по міжкосмічним нормам буде проходити, років 400 займе. Адже будова ваших істот відрізняється від нутрощів аржабців. Натомість, ваші істотки може і швидше щось придумають. Певне, було б дешевше їх простимулювати.
    -дати грошей?
    -чому відразу грошей? Дайте своє боже благословіння. Он у Сета з поясу Оріона, зламався траспорт (це він по-пьяні, скажу вам чесно, вдубасився в скелю), то він явився своїм істотам і сказав - даю вам своє боже благословення для створення міжкосмічного апарату. Ой! Що там почалось, бог явився і дав наказ, це ж був повний алярм, усі кинулись на пошук відповідей, наука рвонула уперед з нечуваною швидкістю. І вже за двісті років Сет на Бетельгейзе верховного жреця повіз.
    -це ж треба
    -но. То ви не сильно переймайтесь, самі знайдуть. Можете навіть не усім явитись, а декільком, створити такий собі таємний орден релігійний для пришвидшення медицини.
    -можна. дуже цікава думка. Ну тоді дякую.
    -ось прошу рахуночок.
    -а...
    -це вже зі знижкою. Звертайтесь коли що
    -дякую, і вам навседобре.
    -ой, дякую, всього доброго, пане Ич-Ич
     
  13. Fon

    Fon whom how

    -Продовжуємо судове апеляційне засідання засідання. Справа нумер два. Позивач Аржааб проти Юрко Ич-Ич. Позивач?
    -так, пане засідчий ось я.
    -позиваний?
    -не зявився - впевнено мовив Аржааб - скоріш через неповагу...
    -не зявився чи не повідомлений? -спитав інший засідчий, темний-темний
    -уже дві з половиною години як повідомлений.
    -а повідомлення він отримав у активному стані чи у час сезонної сплячки? - не відставав темний-темний
    Аржабоїд люто глянув на засідчого і чітко-голосно сказав:
    -ну можливо ця істота ще спить!
    Голова засідальної ради царапнув кігтем по своєму люстерку-планшеті
    -це нумер 18456 на тлумачнику? - спитав він сусіда справа.
    -так - підтверлили з другого кінця С-подібного столу.
    -прошу не називати позиваного істотою, бо у нього у власності ціла плланета і статус божества.
    -то як мені його називати? - уїдливо спитав Аржааб
    Темний-темний припідняв затемняючі скельця і промовив
    -прошу комісію призначити слухання по накладанню штрафу на позивача Аржааба, за расову неприязнь
    -от ще чого! - заголосив Аржааб - усі гроші з моєї спілки викачали!
    -також прошу занести у протокол засідання, що позивач Аржааб надіслав повідомлення позиваному Юркові Ич-Ич у час сезонної сплячки.
    -то може ми відкладемо слухання? скільки часу триває його сплячка?
    -ще чого! - не втримався Аржааб - за годину прокинеться, у них таке щодня.
    -он як! - здивувався головуючий - як непрактично
    І повернувши тулуб до темного-темного перепитав:
    -звідкіля ви знали, що аржабоїд не повідомив позиваного?
    -я тільки-но прочитав фінансову звітність божественного Юрка
    -і що ви там такого цікавого знайшли? розумієте, не усі з нас встигають преевіряти дрібниці...
    -не дуже це і дрібниця. Юрко Ич-Ич протягом останніх сімнадцяти генделів сплатив усі податки через годину після виконання кожної з угод.
    Усі засідчі враз зарухались у втупились у свої люстерка-планшети
    -дійсно - промовив здивований головуючий - може у нього низьке айкью?
    -може - втрутився Аржааб - а може він веде якісь цікаві махінації. Треба перевірочку зробити. Всі знають про міжкосмічний аудит, 7 апеляційних повернень, по дві офіційні незгоди на кожне повернення і ще законних 2 звернення до вищого аудиторського суду. Так усі роблять. Усі. І, буває, не платять податок у космічну казну протягом століть.
    -це усім відомо. Дивне божество. Я розумію, внести гроші після другого чи навіть третього апеляційного, це ще вважається хорошим тоном і не виглядає як грабунок з боку міжкосмічних інстанцій... але відразу.. справді, тут не чисто діло, потрібна перевірка. Внесіть аудиторську перевірку планети божества Ич-Ич
    -ще чого! - викрикнув Аржааб - який сенс проводити аудиторську перевірку, якщо він сплатив усі податки одразу? Що інстпекція буде шукати?
    -дійсно - погодився головуючий - немає сенсу.
    -то чого ви намагаєтесь перевірити? яке місце вам здається нечистим? - спитав темний-темний
    -для цього ми залучимо спеціальний міжкосмічний підрозділ слідчих дій - задоволено посміхнувся Аржааб
    -але шановний позивач, для того щоб віддати заявку на роботу підрозділу СД вам слід надати докази незаконної міжкосмічної діяльності божества Ич-Ич
    -я думаю, що підрозділ знайде ці докази набагато швидше за мене. Адже у них досвід роботи, вислуга років і відзнаки. А у мене НІ!
    -ви ставите себе у незручне становище, Аржааб. Без доказів хоча б непрямих СД навіть не поворухнеться.
    Аржабоїд, зціпивши зуби, люто зиркав навсібіч
    -є відповідь від позиваного - промовив один із засідчих - запросимо?
    -звичайно
    Наступної миті Юрко Ич-Ич постав поруч аржабоїда у досить незручній позі, адже він саме в трусах, футболці і капцях після сну чистив зуби, тому був зігнутий навіпіл і нахилений уперед, рука по інерції зробила ще декілька порухів, доки не зрозумів, що переміщений. Він випростався і з його рота хлюпнула біла пінка зубної пасти.
    -ми вас не відірвали від чогось... - почав було головуючий
    -ой! ой! одверніться! - заволав чорночервоношкірий поруч головуючого - вони займаються гігієнічним чищенням після випороженння!
    -ой, ой - залунало навкруги, усі засідчі почали крутитись на місці, декотрі почервоніли, декотрі позеленіли, один Аржабоїдт троха зблід і на декілька кроків відійшов від Юрка.
    Той спочатку задоволено посміхнувся виявом такої поваги, все таки відірвали його від чищення зубів, та вже наступної миті зрозумів слова засідчих і замахав зубною щіткою.
    -та ви що! ні, ви не правильно зрозуміли, я чистив прохід для ПРИЙМАННЯ, а не випороженння їжі.
    Уся кімната знову наповнилась шумом вовтузіння на кріслах і засідання продовжилось.
    -Юрко Ич-Ич, аржабоїд Аржааб позивається до вас в апеляційні інстанції
    -з якою метою? - спитав Юрко
    -до речі - повернувся до салатового аржабоїда головуючий - з якою метою ви позиваєтесь? і чого це ви втекли з офіційного місця? Прошу стати вас в кільце.
    Аржабоїд скривився, став більш темніше зеленим і повернувся на своє місце у відмічене на підлозі кільце.
    -моє позивання, це зняття з Юрка статусу божества, позбавлення усіх божественних вигод, котрі він придбав на мої гроші, до речі і передання планети Земля з усіма семи мільярдами живих істот у власнітсь попереднього бога.
    -он як? Юрко Ич-ич, що ви скажете на свій захист?
    -нічого
    -тобто ви готові виконати позов аржабоїда?
    -ні. але мені для захисту потрібен свідок?
    -ота жінка людської раси що підтвердила прередачу мені планети, а також колишній бог.
    -а це в нас... - головуючий звірився зі своїм люстерком-планшетом - Біг?
    Аржааб скривився ще сильніше і став уже темно-зеленим
    -що таке, аржабоїд? вам погано?
    -минулі рази це свідок Біг намагався мене убити
    -он як! то ми попросимо його сюди у пузирі і він не зможе на вас напасти
    -було б дуууже добре - задоволено усміхнувся аржабоїд
    -я проти такої дискримінації. Біг не істота, він також має божественний статус
    -дійсно - підтвердив чорночервоний засідчий - у його власності планета Марс з рядом дрібних мікроорганізмів.
    -прошу запросити божественого Біга на засідання
    зявився Біг з печеньком в зубах і чашкою кави у руці
    -ааа! а я думаю де ти дівся, чи в магазин пішов, чи дьорнув з якою кралею на бетельгейзе шкірку драпати
    -шановний Біг - урочисто мовив головуючий - Юрко ич-ич офіційно запроив вас на засідання
    -он як - здивовано підняв брови Біг
    -мушу вас застерегти, що в разі третього нападу на аржабоїда ви сплатите половинний міжкосмічний штраф другої категорії у розмірі..
    -ах ти потвора зелена!!! - заревів Біг. Та не встиг він і кроку ступити як щось голосно ляснуло і він опинився у пузирі.
    -запроторення у пузир може бути вами опротестовано протягом наступних 12 років, а поки прошу продовжувати засідання. Шановний Біг, аржабоїд видав позов на божество Юрка Ич-Ич наступного складу - зняття з Юрка Ич-Ич божественних функцій і повернення вам планети Земля, котру ви придбали за 11.7 квадрилліонів майрівських тарів. До речі, чому ви замовляли на Шеріанкських лабораторіях обмежену тривалість життя і слабку імунну систему двічі? Якісь негаразди з істотами?
    -ну так, пане головуючий, були у мене проблеми із вірою цих істот. Тому я трошки зірвався і декількох винищив як настанову для інших.
    -зрозуміло. То як, ви свідчитиме для Юрка Ич-Ич?
    Біг глянув на Юрка, і замислився, потім глянув на аржабоїда і провів пальцем по своїй шиї. Потім знову глянув на Юрка і питально підняв брови. Юрко развів рукам - мов би сказав - викручуйся як хочеш.
    -це ж не для гігієни рота - бубоніли темний-темний з пухнасто-білим - а ось, для гігєни випорожнення, це що таке?
    -схоже на ленти
    -па-пір? це що?
    -тут написано суміш целюлози з твердими сортами великих рослин.
    -овва! і як вони цими лентами користуються? де тут відео. а, ось...
    -фуууу!! - в один голос скрикнули темний-темний і білий пухнасти через хвилину.
    -я попрошу тиші! - прикрикнув головуючий - то що скажете Біг?
    -ну добра, я тобі зара аржабоїд дам по дупі, сильно дам. Це я в переносному значенні, щоб штраф не платити. Отже, свого часу я купив у майрів цей чудовий світ. але я був не один. Був у мене дружбан, Статан. Ми ше з раннього дитинства разом росли. Разом дівок лапали, разом потрапляли у скруту. Мої батьки залишили мені невеличкий спадок, а Статан узяв досить приличний кредит. Спочатку думали торгівлею з кимсь зайнятись, бізнес просунути, та зрештою молодість взяла своє і вирішили ми замовити свою планетку, свій світ із схожими на нас істотами, котрі б нам поклонялись і хвалили нас навсебіч. Знаєте, нас у навчальних закладах не дуже любили, постійно під прицілом вихователів, постійні догани. А тут власний світ. Тож я звернувся до Шеріанкських вчених і вони зробили забір мого начала. А Статан знайшов майрів, що планетки створювали під замовлення. Не знаю як, але він досить добре вторгував. 12 квадрилліонів майрівських тарів не така вже й велика сумма. Біля Антареса втричі дорожче беруть. Тож щоб зекономити я сам усе зпроектував, зробив ескізи тварин, поставив місця на материки, цебто землю, сушу і водою залив усе навколо. Хотів щоб як у Бетельгейзе, знаєете там є така райска планетка Анікуа?
    Усі засідчі закивали. Хто не знає найдорожчий курорт у цій частині космосу?!
    -тож ми коли усе отримали, я безпосередньо працював у лабораторіях, то ж брати забір мого днк і скруту спіральки, а також підкоректовував майрів під час роботи і на мене відповідно усе було записано. Статан не дуже переймався і тільки чекав з нетерпінням як він буде виходити в люди з висоти піраміди, ну знаєте, як Сет. Чули про такого?
    -це той що змусив своїх істот придумати небесну колісницю щоб полетіти з власної планети?
    -так, він самий. Тож я творив, а Статан чекав. І коли майри передали у власність готову планету як же він тішився. та, на жаль ще люди не були готові, то він дуже нудився. То мене сплячого кудись занесе, то в море забреде і плава там днями безперестанку. Але врешті сталась прикрість. Якась потвора, дуже зацікавлена потвора, шепнула на вушко Статану, що хитрий Біг переисав усе на себе, і планетку і істот, а йому Статану по закону ніц не належить. От тут і почались проблеми. Спочатку були претензії, потім сварки. І закінчилось усе судом. суд постановив, що мені усе належить, а Стататн ніби тут лишній. та оскільки він на остаточному засідання троха поламав меблів, то йому заборонили мою... нашу планетку відвідувати і наближатись на 40 світлових. От така халепа.
    -гаразд, шановний Біг, але що це має до речі
    -ви ж розумієте, що я невинен перед друзякою, якби я йому зробив передачу частки, ми б погоріли на податках. а потім що, воду продавай усю? ви знаєете яка вода дорогуща у майрів? вони її через гриніфинів замовляють у Тро. А ті її генерують у величезних кількостях з заборів свого сонця. Сонце потроху гасне, а Тро багатіють.
    -я ще раз питаю, що це має до речі?
    -а те, що аржабоїд Аржааб працює на Статана і саме за його наказом він ініціював присвоєння статусу божевілно-агресивних моїм істоткам, щоб потім їх знищити. Що, тварюко зелена, відразу людей не знищив? А Статан тобі вуха напевне файно помняв, я ж знаю його, мабуть і хребет тобі дві ламав? Ц е він любить - зламати, залікуватиі потім знову зламати. І як так підозрюю, що аржабоїдську чорну хоробу також ти приніс?
    -якщо це офіційні звинувачення, то перевіркою ваших слів має зайнятись підрозділ СД - вставив темний-темний
    -якщо встигнеш, поки тебе СД не арештує, то скажи Статану, що планетку свою я йому не віддам, а пакості, що він постійно влаштовує, робить споглядання їх тільки цікавішим. А істоток моїх сильнішими. Але якщо він почувається обділеним, то я готовий відписати йому Марса. Там тільки найпростіші бацили в льоді жиють, зате не буде йому над ким знущатися.
    -Юрко Ич-Ич, чи готові ви відмовитись від божественного начала і планети Земля на користь бога Біга? Мушу наголосити, що усі регалії, отримані за плату з вас буде знято.
    Юрко стояв і дивився на свого колишнього безалаберного бога. недоленгу, як би сказала його бабуся. І що дивно, адже він у нього зовсім не вірив. Абсолютно. І це дало йому дивний шанс пройти цілу ланку неймовірних пригод і опинитись тут і зараз із рішенням, чи бути богом йому чи отому безініцітивному череваню з чашкою кави у руці. печенько біг давно схрумав.
    -фуууу!! - та забери це від мене - замахав руками на темного-темного - мене зараз вирве
    Його сусід огидно гигикав, і вони звісно ж привернули усіляку увагу всієї комісії
    -йолкі, Юрко, нафіга тобі моя планетка? Ти ж розумієш що вона поправу моя? Я її придумав, я усе запланував, а майри зліпили докупи. Так було б правильно.
    -та?
    -та.
    -ну то файно, забирай.
    -ти мусіш то всьо законодавчо оформити
    -що оформити? - перепитав головуючий, що саме навів лад у загалному хаосі
    -я б хотів передати планетку справжньому богу
    -ну от і добре. Але це треба законодавчо оформити. До речі, ось і жінка, котра вам присвоювала статус бога, вона вам з усім допоможе А де ж СД?
    -а ось СД! - позад Юрка зявились два велетня у броньованих костюмах. Один з них поклав руку на плече Юрка
    -ну все аржабоїд, попався
    -він не аржабоїд, він людина
    -аржабоїди зелені - наполягав велет з величезною плазмовою гвинткою - тицьнувши дулом у зеленкувату футболку Юрка
    -он де аржабоїд - вказав головуючий на Аржааба - ви отримали мої звинувачення і підозри
    -отримали - ліниво відповів есдешник - а чого він такий білий? Він точно аржабоїд?
    -та точно! - підтвердив чорночервоний, просто сильно зблід. Йому загрожує привселюдна страта на Ахті-17 за навмисне псування чужої власності і спробу зіпсувати (неодноразово) чужий світ.
    -наш клієнт - кивнув другий есдешник і обережно вистрелив в аржабоїда металічною сіткою. Той з лементом повалився на підлогу і заверещав погрози на адресу засідаючих і Біга.
    -ну що ж, пілся перерви переходимо до справи номер три, там здається украдене сонце і анексія жуків. прошу під час перерви уважно прочитати подробиці справи, а то вийде як зараз. засідання закрите не парерву.

    Юрко з цікавістю розглядав ватну паличку, що він нею тільки що длубався у вусі. Біг безтурботно уминав печенька. запивав кавою і зрідка задоволенно ммугикав що сь під ніс.
    -взяв Статан Марса?
    -нє, не захтів. Каже там ніц не видно і далеко. Він виявляється на Місяці ховався. ну як ховався, на зворотнім боці жив. дуже вже йому планетка моя подобається. Каже, візьми того свого Марса, усі 6800 кілометрів округлості ізасунь собі його у...
    Біг встав, відкрив тумбочку, витяг кульочок з печенням і відрахував 9 печеньок у вазочку. Потім простягнув кружку Юркові.
    -хляпни ще окропчику
    Юрко кинув ватну паличку у сміття, підлив богу кави і пішов у кімнату дивитись телевізор. Як шкода, а він хтів на свято з приводу його голодної божественної смерті дізнатись чи вмре який релігійний фанатик за нього з голоду.
     
  14. Fon

    Fon whom how

    До Юрка завітав сусід, той самий алконафт, що був на побігеньках у аржабоїдів. Зайшов і спитав чи не проти він, Юрко, відпустити його (боже, як же ж його звати?) на курорт Швабію на Бетельгейзе, йому там аржабоїди пропонують вести тлустих Дітіанців, шо ведуть аудит Роу. Треба ж, такі слова запамятав. Чи то простіше все. Не Дітіанці, а дайнетаанці, і не Роу, а Рокху. Скоріш за все алканафту буде там більш цікавіше, аніж на цій прісній сірій планетці. То ж Юрко накалякав на протягненому аркуші, що претензій до сусіди немає і благословляє у добру путь. за це сусіда пообіцяв найти і бкрові шось цікаве, може на планетці азартних ігор, що поруч з відомим курортом Бетельгейзе. Коли він зачинив двері і повернувся у квартиру то наткнувся на бога з якимсь пришибленим типом. Бог Біг макав у кружку з какао круасан, примовляючи:
    -як з дупкою, то єдин-два і три і до рота
    При цьому Біг з противним сьорбаючим свистом втягнув пів-круасана, від чого чоколядова начинка стрільнула і заляпал гостю білу у золоту полоску штанину. біг швиденько прожував і ковтнув, продовжуючи:
    -а як вкушений, то тільки раз - глибоко і півразу і до писку - ам!
    -ам - повторив тип і перевів сильно підкрашені чорною тушью очі на Юрка
    -то є Сет, з Оріону, теж бог, як і я - підняв пальця Біг і вивалив на стіл великий куль з маленьким круасанами.
    -хто не помре з діабету? - сказав Юрко і підняв великого пальця догори
    Сет повторив його жест,а біг вкляк з двома круасанми у кожній руці
    -но-но-но! ти мені тут не пискуюй на богів
    -то він не бог? - жваво поворухнувся Сет
    -колишній, памятаєш я тобі розповідав?
    -то то є він шо йому так корона на мармизу тьовкнулась?
    -він - кивнув Біг витрушуючи круасани з куля на стіл - Юрко став каву, бо мене з тієї мінералки вже пучит
    Юрко зиркнув на Сета і заходився мити чайник від накипу синьою жорсткою щіткою
    Сет декотрий час спостерігав, як хлопець дере стінки чайника, потім трохи відсунувшись подивився як Біг топче круасани, просто записаючи їх мінералкою з кружки (видно, що процес намокання у мінералці одрізнявся від такого ж процесу у гарячій каві) та засумувавши мовив
    -ти казав у тебе рибка на айвеях.
    -на Гаваях, має таке прізвище, шо шляби мене трафив - не вимовлю
    - я їх всіх називаю незрівнянна. Або моя божественна красуня.
    -а я - НІ - відрізав Біг і насупився
    юрко спочатку не зрозумів чому, та враз окинувши ошатного стрункого Сета у білім з золотом стані враз уявив як він у величезній такій, неначе холл готелю султана у Брунею звявляється перед найчарівнішою на Оріоні красунею, сходить до неї огорнутий сяючими променями позад нього і далі такі неземні, божественні дотики, ласки і...
    Біг смачно ригнув і витер пальці об боки.
    -ну добра, спочатку давай ше когось у профспілку візьмем.
    -нас двох недостатньо?
    -було б файніше якби нас було з декілька десятків
    -я чув на Антаресі є декілька богів, у них досить могутні сфери впливу. Можемо їх запросити до нашого клубу.
    -профсоюзу. Можемо.
    -а вам нашо профспілка?
    -подумай. Припреться Статан з зеленошкірими щурами планетку віджимати, аж тут Сет іззаду підійте як його скипетром по потилиці не хрясне!
    -у мене пакторальна паля, я ж показував
    -всеєдно - махнув рукою Біг - там 12 кеге чистого холота з всаженими камінчиками. Від такої голівонька довго буде боліти. Або Сет знов побьє усі свої небесні коліниці і засумує на ровері по Авотолону ганяти, то я й тут як тут - на тобі божествену міжпланетну тарелю на узо-магнітній індукції прискорених фотонів срібла. А?
    -та вам скоріш не профспілку, а бригаду треба створити.
    -шо? яку ше бригаду? масонську оту? - скривився Біг
    -нє, типу банду - брат за брата.
    -міцний воєнний союз? - вгадав бог Сет
    -атож - підтвердив Юрко заливаючи до чайника сиру воду
    -Очі Сета спалахнули і він непевно мовив
    -у тій рідині ціла купа ще живих мікроорганізмів
    -та він зара їх окропо поварить, не бійсь
    -я не боюсь, але вживати їх гидко. У вас дуже брудно на планеті
    -ну, то ше коли я хотів у покарання їх всіх повбивати
    -а за що?
    -не хтіли в мене вірити
    -коли жерці наукового розвитку розщепили атом і відмовились у мене вірити, я прямо на конференції зявився, розщепив усім двадцятьом бовдурам голови моєю пекторальною пальою і дозволив і далі розщеплювати атом во славу мені. Тож вони кужечкову спіральку тих назв атомів назвали велика спілька атомів Сета.
    -ну а мої ше каменями в мавп кидали і коріння гризли, їм до атомів ще двадцять тисяч років було чекати.
    -чекай, у кого ти замовляв начало? В якій лабораторії?
    -та справа не в лабораторії - присунувся Біг до Сета ближче, ніби думаючи, що Юрко вразперестане їх чути - то я троха на курорті хімії переїв, а коли прислали курьєра брати з мене по образу і подобі, там таке низьке айкью вийшло... ну от, практично з мавп і почалося. А шо робити? Мусів чекати.
    -хи-хи, ото би зара Дарвін ридав - сказав Юрко заливаючи окропом каву.
    -то є хто такий?
    -учений муж, часто глядів на людей і мавп і вирішив, шо дуже-дуже давно, пару стотисяч років як, наші волохаті предки, цебто мавпи, стали розумнішати і потроху перетворились на людей, цебто моїх створінь. Хомо сапієнс, як воно ляпнуло.
    -а шо, нормальна була теорія
    Сет презирливо глянув на Юрка і стиха мовив бігу у вухо
    -я б таких тех понищив
    За тим вони двоє, насупившись помішували цукор у каву, і Юрко помив раковину і пішов глядіти телевізор у кімнату.
    -то твій храм?
    -нє, то його халупа. Печера така для проживання моїх істот. Зі всіма удобствами.
    -У мене храм ібля підніжжя вулкану Кракту заввишки півкілометра.
    -а. круто. У мене храми маленькі, але їх багато.
    -дуже багато?
    -ну десь по одному на декілька тисяч істот. Людей моїх.
    -це всього скільки?
    -знаєш, я не рахував, бери круасанчик
    -а людей скільки?
    -десь зо сім мільярдів
    -ого! нашо тобі стільки?
    -ну то не всі, з них заледве три мільярди в мене вірять, а решта вдають, або зовсім... шо ти вилупився?
    -як не вірять? І вони досі живі?
    -ну - знітився Біг, і насупившись заходився хтиво поглинати круасани
    Сет ошелешено глядів на Біга, потім замислився
    -та бери їч, кава застигне
    -знаєш, у мене є знайомий, він з системи Крац-Іту, може має якусь таку хворобу, що вбиває тільки невіруючих?
    -я знаю одного зеленошкірого щура, що майже не вбив усіх віруючих з моєї планети
    -і що ти з ним зробив? - взяв одного круасана Сет
    біг знітився ще більше і заходився інтенсивніше наминати круасани.
    Сет чекав-чекав, нарешті він зрозумів і аж впустив круасана на підлогу
    -ей! ти чого тут їжу розкидаєш - Біг нагнувся і поклав круасан нас стіл. наткнувншись на здивований погляд Сета він розвів руками - а шо їм зробиш як вони прикриваються міжкосмічними інстанціями. Я вже його ідушив і табуретку у голову кидав
    -я б йому шкіру відділив він тіла забоєм
    -це як?
    -якщо довго відбивати палями по тілу, то підшкірна частина брякне і шкіра відділяється від мняса, тоді можна досить швидко зняти шкіру що з щивого покидька.
    -ага! косміти такий штраф забабахають, не розплатишся до смерті! я тому й пропоную союз, щоб ми могли уникати проблем такого типу. Коли не вирішує нічого сила.
    Сет недовірливо скосив очі і таки відкусив круасан.
    -мм, непогано
    -а ти каву, з кавою спробуй
    -отак?
    -та, макни, але не довго. Бо розмнякне і відпаде
    -мабуть уже відпав
    -ну от зіпсував усю церемонію
    -я уперше. Вдома потренуюсь
    -чекай, треба ше на Марса зганяти
    -навіщо?
    -я там одну пукавку з протоплазмою приховав. Думав, як не поверну собі плнетку, то спалю разом з тим баристою недобитим
    Біг вигулькнув з-за столу і обережно визирнув у кімнату, де Юрко не відриваючись дивися телевізов.
    -я б тобі радив принаймі половину їх понищити. сім мільярдів. у мене заледве
    -Біг! Тут тебе показують!
    Біг кинув на стіл намклив круасан і полетів у кімнату. Сет узяв іще одного круасана і спробував намочити його за коротший час, та обпікся пальцями об гарячу каву і знову впустив виріб у кружку. за хвильку повренувся Біг.
    -якусь бабцю осяяло сонечко і вона побачила мій лик на стіні сільського клюбу. Як на мене, то просто сцяки хлопів, шо поруч на стррйці пиво жлукали. Ти шо, знову потопив?
    -то добра, дякую за гостину, мені вже час назад. Люблю слухати як УСІ мої істотки читають вечірню молитву мені.
    -зажди, а я к же профспілка?
    -я подумаю
    -як подумаю?! Ми ж домовились!
    -бай
    Сет зник разом із круасаном у руці.
    -Біг! То більше на вцяки похоже, ніж на твою пику.
    -ну блін, кинув на стіл круасана Бог, ну точно всіх понищу. тільки ящірок лишу. Бо вони ні в чім не винуваті.
     
  15. Fon

    Fon whom how

    -отак просто сидіти?
    -но
    -сидіти і дивтись на гудзік?
    -на червоний гудзік
    -дивитись і не відводити погляду?
    -так - начальник депо скрипнув зубами - дивитись на гудзік червоного кольору, то є гудзік алярми пожежної. Сидіти і дивитись! Не біси мене пацан! Хороша ж робота! ШО тобі не так?
    -все так - схилив голову Юрко - а як засвітиться шо робити?
    -шо робити... шо робити? Панікувати!
    -всмислі? - Юрко нахилився ще нижче придивляючись до тьмяної, засмальцьованої і з зовні і з середини скляної півсфери, розміром з пять копійок.
    -всмислі шо як воно замігає, то значить шо в цеху горит фест файно, дві тисщі градусів по цельсію, мені головний інженер колись по пьяньці сказав. То вже як так горит, то вогорит все, навіт залізо сі плавит. Так шо не вічькуй хлопче, будеш диспотчером чи я того лемка візьму з бурси?
    Юрко собі намагався уявити повний ненависті і зневаги погляд матері, що не знати як рішала його інститутські зальоти, коли побачить його в засмальцьованій каптьорці навпроти пульту управління а-ля "наукові досягнення 1947". Та за таке місце не погано платили. Такий собі верблюд на випадок великої пожежі. Юрко кивнув і пан Стадник вдячно потис йому руку.
    -пацан, то я тебе оформлю ше з початку місяця, буш мати більше, і ше тобі випишу мат-допомогу
    -гаразд - кивнув Юрко виглядаючи в брудненьке віконце на дворик, що вміщував пів-трамваю, зіржавілий кузов буханки і невідомо ти чиву собацюру під забором.
    -але як втечеш! - брови начальника збились у купу - я тобі...
    Юрко кивнув і пішов за Стадником оформлятись у відділ кадрів.
    Наступного дня Юрко приніс термос з кашкою, бутерброди і планшетик що його майже задаром вторгував в неті у забуханого студента. Вай-Фай був тільки у лівому кутику біля диванчику, що може ще Щорса бачив. Поставивши осколок розбитого люстерка позад лямки пожежної тривоги Юрко зручно вмостився на диванчику і весело провів день у компанії інтернет розваг. Наступного дня і ще через день і потім за день він собі відлежав усі місця, передивився уся меми і новини, а потім так сильно знудився, що забажав усіма фібрами свого серця найсильнішої пожежі в історії людства. Ось він вривається у палаючий цех і рятує усю зміну - 856 людей, що йому до кінця життя будуть вдячні і пригощатимуть печеньками і всякими няшками, а сам...
    Двері сильно рипнувши прочинились і в щілину пролізла голова Орка, того самого алконавта, що просив у нього схавльний відгук для резюме.
    -та заходи, шо став
    -ти шо тут сидиш?
    -на пульті, аварійну кнопку стережу.
    -афігєть робота в тебе!
    -ну так - хлопець потряс у повітрі планшетом - а в тебе як там?
    -фіговенько
    -а шо сі стрєсло - Юрко сповз з дивану і сів за стіл
    -та поперли гуманоїді, зеленосракі. Недогледів троха... там...
    -ясно, будеш?
    -ага
    Орко схопив яблуко і почав чавити його біленькими красивими зубами. Юрко сперся на пульт і втупився у червоний гудзік
    -там хоть лямпка є? Брудне як...
    Юрко дістав мобільний, увімкнув ліхтарик і почав видивлятись лямпку під червоним засмальцьованим склом.
    -є?
    -не видно
    -давай відкрути
    -ай ну
    Орко доївши яблуко роззирнувся куди подіти качан, та не знайшовши прочинив двері і кинув надвір.
    -песьо доїсть. До речі, він живий?
    -ше не бачив шоб він рухався
    Орко походив по каптьорці і сів на диван
    -нудно тут у тебе. Бабу собі приведи.
    -начальник депо зануда, два рази вже забігав, отак телефон перед собою тримав, знімав напевно
    Орко скривив огидну посмішку, напрочуд не підходящу для його біленьких зубів.
    -я цейвот, запит дав на Нітдулус, Їм треба пару охоронців. Я кажу давайте я оден справлюсь, а ректрутер такий - нєєєє, тільки двоє досвідчених з високою агресивністю. Та я вже аналізи здав, сказали шо за такий рівень агресії готові півтора ставочки давати і ше там якісь почесті. То ти як? Зганяєм на вихідні? В них там перелякані всі, в системі воєн стотисяч років не було, мені рекрутер сказав, але до них шось ніхто не йде. А чому не знаю.
    -ну Орко, раз ніхто не йде, це значить, шо там шось не так. Не договорює тобі твій рекрутер шось
    -та я це розумію, але платять даже добре
    -і ше один плюсік до вислову "безплатний сир в мишеловці". А може ти прилетиш, і тебе відразу на органи.
    -прибуду, там телепортер є. Та я то думав. Вплоть до того шо там ізвращєнці відразу накинуться і погвалтують всіляко, але скільки ж там платять.
    Юрко глянув на пульт і подумав чим він відрізняється від Орка. Та нічим.
    -слухай, а давай я прибуду, роздивлюся і відразу тобі кину ходік на прибуття, якшо всьо нормально?
    -тобто?
    -ну я скажу шо нас двоє відважних захисника галактики, прибуду на місце, огляну Нітдулус і якшо всьо гуд відкрию тобі перехід прямо додому. Якшо нє... ну шо ж, мене кокнуть, а тебе нє. Нормально я придумав.
    Юрко знову втупився у засмальцьований гудзік алярми і неголосно погодився.
    -та? - Орко аж підскочив - ну то на попісяй в баночку, то треба на агресію аналіз здати
    Юрко взяв у руки яйцеподібний сріблястий контейнер і пішов здавати аналізи.
     
  16. Fon

    Fon whom how

    До роботи 7 хвилин пішки, якщо повільно, то 10. Якщо повільно і на світлофорі чекати, то всі 12. Безглузда арифметика. Головне планшет зарядити, на роботі розетка дуже підозрійлива, тріщить постійно, мабуть перепади напруги. Вже зібраний-одягнений Юрко зупинився на порозі вирішив таки сходити до кльозета. Синув рюкзак із планшетом і пішов подзюрити, споглядаючи пофарбовану в салатовий колір вентиляційну трубу над головою. Закінчивши сю справу, він на ходу защіпючи ширіку з розвороту прочинив плечем двері і враз опинився у величезній яскраво-освітленій залі з височенним куполом з вітражами. Овва! Навкруги на сотні метрів розходився навсебіч яскравий різнокольоровий килим. Посеред цього пухнастого різнобарвя стояв Орко в дивному чорному мундирі з високими гострими широчзними наплічниками. На голові його гостро вверх загнута кокарда з емблемою черепа птиці. Під пахвою він тримав чорну паличку з білим кістяним набалдашником.
    -вітаю тебе бойовий товариш! - голосно промовив Орко, змахнувши рукою. Його очиці нервово забігали, ніби боячись, що відповідь Юрка буде неправильною. І він швидко додав, голосно викрикнувши - Вітання, непереможний командор смертельної дивізії космічних винищувачів Юрко Ич-Ич!!!
    Зненацька різнобарвний килим заворушився і доверху знялися тисячі милих чорних очок і тисячі малньких клювиків залементували:
    -Слава непереможному герою!!! Вітаємо командора!!! Ураааа!!!
    Юрко від несподіваності ж підскочив.
    -міністр оборони Цвінь-Трін, прошу провести командора у штабс-рубку, я до вас за мить приєднаюся
    Маленька червона пухнаста кулька заорушилась і розкидуючи в боки невеличі деформовані крильця-руки почало рух убік запрошуючи Юрка слідувати за ним. Поруч маленька жовтувата пухнаста кулька аж підстрибувала від завзяття:
    -мне звуть Трі-Вінь, я особистий секретар пана міністра і весь до ваших послуг. Ми зараз дійдемо до краю вітальної зали Великих Звершень, оминаємо арковий коридор і перейдемо у спецільний секретний тунель, що приведе нас на днк-пост, прошу встромити фалангу кінцівки, дякую і опиняємось у штабс-рубці глави охоронної служби непереможного Орка третього.
    Штабс-рубка складалась з величезного екрану, декількох панелей управління і величезного бару вмонтованого у стіну зправа.
    -я натисну ось цю копку і увімкнеться спецільно замовлена відео-конференція, що ознайомиться непереможного командора з нашою страшною бідою.
    Секретар тріпонув крильце-руками і поскоріш задріботів до виходу, за ним з не меншою швидкістю помчав сам міністр.
    Юрко перевірив чи добре защіпнув ширіку і роззирнувся. Оцей Орко, це звісно ше той пляцок з майонезом, як влізе в якісь проблеми, потім тільки й розгрібай. Згадати тільки його роботу на аржабоїдів. Дивні панелі, замість клавіатур і моніторів, звичні великі квадратні кнопки різниз кольорів. Ніби муляжі для стареньких фільмів про космос. Величезний екран також виявився натягнутим простирадлом. На такому в давні часи брати Люмьєр показували свої фільми про прибуття поїзду. Походивши туди-сюд він стомився і сів у найближче крісло, котре з тріском розламалось і виявилось звичайнісіньким пінопластовим муляжем. Солодко матюкнувшись Юрко зашкріб ногою кавалки під найближчу контрольну панель. При ближчому вивчені вона також виявилась зробленою з піноласту. Юрко ходим від столу до столу і нагувшись придивлявся, усе-усе виявилось муляжами. От халепа.
    -вітаю командоре смертельної дивізії, ось твоя форма
    Орко кинув чорну форму на барну стійку і раз накинувся на чудернацьку звивисту пляшечку
    -уммм, сівілакська амврозія, по 17 тисяч міляків за пляшечку 0.175, вставяє наче купа коксу. Пригощайся.
    Юрко категорично відмовився і почав одягатись у форму охоронця
    -і шо ж ти їм наплів?
    -оййй - відірвався від алкоголю Орко - ти карочє герой захоплення Марсу, у першому ж бою втратив усі 350 тисяч десантури, опинився у полоні, перегриз горланки охоронцям, з їхніх жл сплів линву і втік з тюрми. Підняв місцеве повстання і вночі прокрався у палац диктатора, вирізав усіх його гвардійців садовими знаряддями, кострими як леза бритви, потім випотрошив самопроголошенного імператора, а з його черепа зробив собі підставку камінців для гри у квік
    -ну ти чюкчя - засміявся Юрко
    -платять дуже добре, за 7 днів 400 мільйонів. Головне вберегти їхню цивілізацію від тарганів.
    -вони настільки тупі, що не можутьк упити собі дихлофосу?
    -та і грець з ними. Я тому секретарю замовив автентичну ситему оборони їх гнізда (бо вони, як на мене, птахи) і вже 2 дні бухаю найдорожчі алкоголі всесвіту.
    -хм, шо за автентична система?
    -ай! я шо знаю. Докхам кинули замовлення. Вони оцінять систему ризиків від тарганів і пришлють або мухобойки, або якусь хімію мєлок.
    -дихлофоса кручє нєт. Тут пивця нема
    -є сандрійський ель, без газбульки. статі газбулька у багатьох живих організмів космосу викликає пухлинки нутрощів, шось типу раку. На, сьорбни.
    Юрко зірвав восову пломбу, потім віковиряв нігтем голограмку, добрався до кришечи і ледве її відкрив. Запахно прокислим пивом.
    -пити чи не пити?
    -оборонна система встановлена - пролунало з динаміку над головами
    -шо за муяжі?
    -Маярці хороші ящірки, з ними завжд можна домовитись. Ось відрзу придбав нам бойову форму двизії смерті, і встановив первнинну штабс-рубку. Та не бійся у мене планшетик є, ось.
    Орко поклав на стійку уже відоме Юркові люстер-планшет.
    -пошукай там шось про систему оборони квокі
    -ті ціпята квокі?
    -та. Дуже лякливі створіння. У них дуже гострий зір і ми для них такі собі велетнські бегемоти, що постійно ревуть. Чув як вони дзвінко цвіріькають? Ай, у тебе ж перекладач вмонтовано у мозок. У них якась біда з тарганами, я не сильно заморочувався, грошики заплатили наперед.
    -200 мільйонів це на наші скільки? Який тут курс?
    -я ж не зовсім дурепа з білим підпахвовим волоссям - заржав Орко - по сто мійольнів твоїх і моїх я кинув на космічний центро-банк, можна буде зняти у любій точці космосу, а рета по сто я на рідну Землю кинув.
    -і скільки це сто мільйонів кукуріків?
    -ну десь по півтора мільяри долярів. На все життя хватить. анєна, якшо не жити на Бетельгйзе довше двох днів
    Юрк перестав зазрати у пляшку з підозрійливим пивом і уважно втупився у Орка
    -шо?
    -нічого
    -нє, шось, ти так дивишся, ніби я тобі вкампот насцяв
    -ти не думав, що раз ці пташечки платять 6мільярдів баксів за тиждень, то має статись якесь круте небачене вторгнення
    Орко почухався, та тріпонувши головою, ніби себе більше переконуючи, мовив:
    -та нє, то ж таргани. вже діхлофос замовили.
     
  17. Fon

    Fon whom how

    Третій день у світі малих кольорових пухнастиків доходив кінця. Себто їхній день, а по нашому це майже 7-й, тиждень минув і ще тиждень чекати. Робота виявилась нічим не кращою ніж спостереженням за червоною лампочкою. От тільки планшета не було. Зовсім немає чим себе зайняти. Позад на барній стійці постійно дзенькав сигнал люстерка-планшета Орка. Планшет не його, отже відкрити і скористать Юрко ним не зможе. Орко дуже перейнявся відведеними йому почестями і поїхав з великою делегацією пухнастих у південну півкулю. Залишаючи Юрка кинув йому наостанок, що північна півкуля за ним. Отже він ніби захищатиме північну півкулю своїм високим зростом і лютим поглядом. Ай ну його. Юрко сидів, закинувши ноги на муляжну панель, цідив огидний ель і намагався уявити якийсь цікавий пейзаж місцевої планети. звісно він би міг викликати цвірінька секретаря, та щось йому було злегка соромно перед місцевими птахами. Звісно він не супер-герой жахливий убивця, гроза семи галактик. Місцеві були настільки лякливі, що навіть на півпальця вища фігура здавалсь їм мнотром. Що вже казати про гладкошкірого утричі вищого людиноподібного. Для прикладу можна взяти котів. Вони - пухнасті красиві сибірські котята,а він величезний лисий зморшкуватий сфінкс. У сусіди був такий колись давно, коли він ще був малим. Раз в темному підїзді чкурнув йому проміж ніг, Юрко мало цеглину не скинув у штанці. Якщо вже вони його бачать таким великим і огидним, і з цього мають психологічний щит безпеки, то яка йому різниця чи гроза він космічна чи легенький осінній дощик. Проте щось далеко всередині страшно гризло печінку, от не буваєє так, щоб самі круті охоронні агенства відмовились від такого ласого шматочка, а якийсь недолугий Орко у самопридуманій формі, чимсь дуже схожій на форму есесівців взяв і зірвав такий куш.
    Врешті на четвертий день дзичання планшета його дістало і він вирішив сховати його під відерче для льоду і засипати розкришеним пінопластом. Його нога уже здійнялась у повітря, як двері з гримом розчинились і влетів ошпарений Орко. Не інакше як Ошпарений його і назвати було не можливо. Увесь в милі, без своєї високої кокарди він кинувся до люстерка-планшети і прикіпів поглядом до екрану. У Юрка щось обірвалось усередині, а ще усередині похололо, і вже потім він відчув як душа стікає у пятки.
    -всьо, капєц нам йожикі
    Орко кинув люстерко-планшет на барну стійку і заметався по штабс-рубці. У прочинені двері заглядали зацікавлені місцеві. Побачивши їх, Орко заревів:
    - Геееть!!
    Пухнастики враз зникли, один з них здається гепнувся непритомним.
    -шо? - розвів руками Юрко, вимагаючи пояснень стривоженим поглядом. Він ніяк не міг зустрітись очима з Орком, у котрого очі бігали немов у скаженного, що прийняв відро ЛСД і піввідра амфетамінів. А може й справді, котрийсь із алкогольних напоїв космітів містить метамфетамін, що його ще вуйко Одольф полюбляв цмулити щодня.
    -аййй, махнув рукою Орко - жопа нам. Телепорти закриті, планета в облозі, усі, хто надає послуги з перкидання живого чкурнули, навіть сміттєзабірні і вантажні покидьки зникли. Може у них є тут якийсь маленький кораблик, хоча б до сусідньої орбітки долетіти, а там на дно залягти. Грошики пішли?
    Орко кинувся до люстерка-планшета і шаленно забарабанив по ньому пальцями
    -у, жадюги, казали наперед усе заплатять, тільки піввідсотка гарантії кинули і решта на підтвердження. А підтвердження не-бу-де. Пррр! - губи Орка проперділи повний нуль і він важко осів на підлогу.
    -ой, та нашо я ж сюди попер, ну ясно шо тут якась підстава була, ой я дибііііл - Орко обхопив голову руками і почав розхитуватись з боку на бік
    Юрко під істерію верховного головокомандуючого потрохи заспокоївся і пригубив трошки огидного елю. Велкиим ковтками його неможливо було пити.
    -хоча... - Орко підняв погляд на Юрка і очі його напружено втупились прямо в очі хлопця. Неначе боячись, що Юрко розгадає його хитрий задум, він кинувся до люстерка-планшета, схипив його, шось набрав і кинувши погляд на хлопця винувато мовив:
    -сорян, хто не вспів... - і зник
    Юрко поставив пляшку на підлогу, підійшов до місця, де тільки що був Орко, і обережно заглянув за барну стійку. Та Орка не було ні за стікою, ні перед, ні за котримсь із муляжів. Орко зробив телепорт-перехід, а його чомусь не взяв. Видно було тільки одне місце, чи обмеження по вазі.
    От халепа. Ну що ж. Спроба не панікувати. Де кокарда? Ось. Непевною ходою (бо елю видудлив аж дві пляшки) Юрко попрямував до виходу. Враз під ногами заворушилось жовта плямка і випроставшись секретар, що тільки що був непритомним несміло мовив?
    -командор бажає уже задіяти докхівський планетарний захист
    -командор бажає піпі - відповів Юрко - командор бажає щоб захист активував Цвірінько
    Коли за ним зачинились двері вбиральні, до оторопілого секретаря підбіжав увесь кабінет міністрів на чолі з верховною колегією і самим демократично обраним президентом.
    -Цвірінько... це я - слабо промовив секретар і повадився непритомніти, та його вчепилось із два десятки крило-рук і як давай трясти
    -Трі-Вінь, уся надія на тебе
    -Трі-Вінь, не підведи командора
    -Трі-Вінь, він з тебе шкуру спустить
    -Трі-Вінь, будь мужиком
    Розштовхавши усіх сам верховний канцлео соціальної відповідальності розкупорив пляшечку з різкою огидно-смердючою рідиною і впевнено сунув приводячи до тями засіб секретарю під клюв, та так енергійно, що з пів-пляшки розлив на колег. звідусіль почилось матюкливе цвірчання і натовп порідшав
    -гаразд! пустіть! я зможу!
    -ось візьми зернятко акнакієми, найкращий амфетамінатор
    -йому піря повилазить від нього
    -я йому особисто випишу талончик на Бетельгейзе, тільки зроби це синку - заскиглив міністр фінансів
    Почувши ці слова Трі-Вінь стрепенувся, нашорошив пухнасте пірячко на загривку і люто звузивчи малі чорні очка промовив:
    -я це зроблю
    Натовп міністрів розступився і Трі-Вінь ступив перший крок до славної погибелі. Тут двері у вбиральню прочинились і Юрко нехотячи на увесь голос пчхнув. Різнобарвна юрба сполохано кинулась навтьоки, декторі аж піря погубили. Залишилась одна маленька жовта кулька секретаря
    -запустив захист? - спитав Юрко, ступаючи величезнеми, як на Трі-Віня кроками прямо на нього
    Кинувшись під стінку, щоб грізний командор його не розтоптав, секретар на ходу відсалютував і помчав великим коридором кудись уперед. Юрко, що хотів було повернутись у штабс-рубку напитись до нестями вирішив за креще прослідувати за скретарем. Ще щось наплутає і не так натисне у системі захисту.
    За кільканадцять хвилин вони опинились у великій заллі із величезними екранами, пультами управління. Посередині усієї цієї військогвої величі стояв місток з вигравіреним написом на латині "командор"
    Нефіговенько - подумав Юрко і всівся у величезне крісло
    На невеличкому екрані поперед нього засвітився напис
    "одягніть на голову око-екран таким чином, щоб лазерний пульсар був на лівій скроні, а око-екран навпроти лівого ока"
    Та не питання - подумав Юрко і вдягнув око-екран
    За мить усі великі екрани засвітились показуючи космічні кораблі ворожої флотилії, зразки озброєння, переліки назв і списки команд. Ще були діаграми, графіки, космічні двовимірні і тривимірні карти.
    Секретар Трі-Вінь на підкошених ногах забився у кутик і з жахом спостерігав за екранами.
    -ну і шо там у нас - промовив Юрко розглядаючи величеньку одудлу субмарину на центральному екрані.
    -десантурний човник, вміщає десять тисяч одиниць захоплення
    на сусідньому екрані зявилась статура огидного великого таргана, обліпленого зброєю, амуніцією і вевеличким прапорцем
    -Скагоніти, раса расистів-гуманоїдів, не має представників у космічному сенаті, не належить до жодного соціального, наукового чи воєнного відомства космічних рад. Існує за рахунок вторгеннь і пожирання місцевих жителів. Озброєння купляють взамін на розробку захоплених земель майрами.
    -це ті шо нам планетку ліпили?
    -Землю. Так.
    -багато їх?
    -140 мільйонів одиниць. З них тільки 88 мільйонів десантури. Усі десантуючі кораблі зібрані для вторгнення з північної півкулі біля полюса. 8 800 човників йдуть на зближення. Збиваєм?
    -Збиваєм
    -звичною плазмовою чи електро-позитивною?
    -як швидше?
    -плазмовою. Та замовник просив щось "огидно звіряче"
    -ми можемо частинку збити плазмою, а декілька сотень дозволемо наблизитись і добьємо позитивною
    -для десантури що висадиться на поверхню заготовані газові пістони розчиняючої дії.
    -ні - Юрко глянув на тільце секретаря, що після слова газ гепнулось непртомне - не будемо загаджувати планетку газом. Стріляй поазмою, розумна машинко.
    На екранах зявилось зображення далеких цяток, що роєм наближались до планетки. На інших екранах зявились сріблясті турелі з кульковими кінчиками. Вони піднялись угору, на зустріч рою чорних цяток і заспівали яскравого привітного зеленкуватого гімну. Спопеливши майже усіх, турелі сховалися у щити. Поруч на екрані зявилось зображення сіткоподібних півсфер, що погойдуючись почали дрібно вібрувати, а коли з півсотні човників були на висоті декілька сот метрів вони стріпнулись, неначе кіт після купання і решта флоту вторгнення посипались долу обгорілими чорними довбнями.
    -що там основний флот? Може у нас є ядерні ракети?
    -ядерні ракети будуть летіти до цілі півтора години. Але є прутик Боскіна-Сойффара
    -ну давай прутик - кивнув головою Юрко - ей, цвірінько, чуй! принеси командору пляшечку еля, там глянеш по пустих пляшках яке.
    Трі-Вінь важко водячи головою з натугою зрозумів що від нього хоче командор, вдихнув рештки рідини що вилив на нього міністр фінансів і підскочив на ноги
    -слухаюсь, непереможний командор - і чкурнув у коридор назад до штабс-рубки
    Добігаю коридором до місця призначення він наткнувся на велику делегацію міністрів і верховних керівників. Не зупиняючись він, не зважаючи на високі ранги пристуніх заволав щосили:
    -до стіни!!! до стіни!!! спецзавдання командора!!! до стіни!!!
    усі високопосадовці стріпнувши крильцями-руками притислись до стін, нажахано спостерігаючи жовту пляму секретаря. Декотрі кинулись слідом
    -Трі-Вінь яка ситуація?
    -Трі-Вінь що діється?
    -Він! Він!
    -що?
    -що?!
    -він тільки що спалив плазмовими гарматами 80 мільйонів скагонітів
    Ті що його переслідували зупинились. двоє помчали назад, міністр мистецтва і знепритомнів, ще двоє міністрів з палива і енергетики почали натужно блювати.
    Юрко спостерігав як розумна залізяка потрошила велчезні галактичні крейсери, як затінені сильними фільтрами білі спалахи вибухів кораблів прибулих окупантів перетворювали чорну пляму космосу на величний салют переможцям.
    -рятувальні капсули пішли
    -ми могли рятувальні капсули?...
    -могли б
    -ну то давай, розумна залізяка, повесели мене.
    -вислаю надшвидкі зонди спостереження за ліквідацією рятувльних капсул.
    Деякий час Юрко цідив огидний ель і спостерігав як білі дуги знаходять і спопеляють рятувальні капсули скагонітів. За півтора години бою Юрко вже аж надто сильно знудився.
    -скажи, розумна залізяко, мій партнер Орко у такій же нікчемній чорній формі, де він?
    -відбув на планету Земля, перед початком вторгнення. Екстрений меичний евакуаційний виклик.
    -заявив, що він важкопоранений і чкурнув?
    -саме так, командор
    -слухай, розумна залізяко, якщо місцеві плебеї дізнаються що Орко чкурнув перед боєм мені нічого не заплатять, а тобі ж треба тримати марку.
    -репутація все
    -так от, не треба брехати, ми просто зробимо замовчування
    -я повідомлю місцевих що Орко головнокомандуючий оборонних структур відбув у розвідку боєм і надіслав безцінні розвіддані.
    -чудово. Тобі хіба дозволяють брехати
    -саме так
    -хм, завжди думав, що штучний інтелект і роботи запрограмовані говорити тільки правду
    -репутація це більше замовлень, більше справжніх інтелектів. Докхи завжди раді новим замовленням і дають життя таким як і я.
    -а. ну бачиш. Значить у нас все добре. Є ще хто живий?
    -командна верхів стагонітів у складі 12 осіб відбула телепортом на Бетельгейзе. Можемо замовити найманців, щоб довершити акт самооборони
    -чудово. А рахуночок вишли цвірінькам
    -безперечно, командор
    Юрко важко піднявся зі свого величного крісла і поволі пішов на вихід. До найближчого туалету йти хвилин 15
    -розумна залязако, ти як закінчиш, виключи тут все
    -слуаюсь, командор
    Юрко йшов коридором і намагався порахувати скільки раз цвірінько непритомнів з початку вторгнення. Пляшка елю спорожніла. Юрко поставив її прямо в коридорі під стіночку і зрозумів особливість цього елю - він притупляє емоції. Орко весь на нервах чкурнув. місцеві цвіріньки нажахані багатомільйонною навалою, що мала їх зжерти взагалі вирубались. Тільки він один зміг спокійно і врівноважено дозволити машині дохів убити 200 мільйонів тарганів. Файний зтебе дихлофос, розумна залізяко.
     

    Вкладення:

  18. Fon

    Fon whom how

    -звонять - стурбовано мовив Біг струшуючи кришку з печення
    -угу - відповів Юрко, сполоскуючи тарелю
    Біг захрумкав, сьорбнув трошки кави і ковтнув
    -звонять же
    -я чую
    -а чом не відкриєш?
    -не хочу
    -то з воєнкомата? Хочеш справку зроблю?
    -не з воєнкомата
    -а! То ти вже відкривав! Цікаво хто це.
    -ніхто
    -ніхто так не ломиться в хату. Зара почнуть ногами бухкати.
    -зара підуть - відповів Юрко не повертаючись. Він мив посуду і тривожно крутив головою, коли у двері знову і знову звонили
    -ти когось убив? То з міліції?
    -не з поліції
    -ай, трафило б їх, надягнули муніципальську форму і йорзають на тойотах. Я тобі розказував як в девяносто третім мене муніципал віддубасив?
    У двері постукали.
    -ну я сам відкрию - бог відставив каву і порожню вазочку з-під печення
    -чекай, хочеш ше печення? - зупинив його Юрко
    Бог підозрійливо вперився у хлопця
    -згвалтував якусь лярву? Боїсся міцної мужскої любові?
    -та нє
    -а шо? ай, я сам відкрию
    Біг прудко оминув хлопця і майже проскочивши довгий коридор, відчинив двері. На порозі стояла жінка років сорока, просто одягнута, майже без косметики. Її очі сповнені надії миттєво погасли.
    -ну чого? - допитливо оглядав жінку бог - ааа! невеличкий зальотік? Хлопчик? Дівчинка?
    -Чи можу я спитати у всевишнього про святу ходу на день великомученика? - спитала жінка
    Біг самозадоволено усміхнувся, підняв підборіддя і схвально мовив:
    -питай
    Жінка завмерла, її пальці перебирали складку сукні і від нетерпіння її очі забігали. Бог опустив очі на жінку і побачив, як вона нетерпляче заглядає позад нього у квартиру. Спочатку він не допетрав чого вона чекає, аж ось маленька іскорка, така млява, жотувата майже беззвучно висіклась на перетині думок і враз надзвичайно сильний спалах засліпив, розкидав усі нейрони, сплутав думки і лиш люта ненависть відобразилась в очах Біга. Він влетів на кухню, вихопив у Юрка вазочку з печенням, що він її якраз наповнив, і забившись у кут між столом і холодильником зневажливо кинув
    -там сектанти твої приперлись
    Юрко дуже-предуже сильно стримався, що не видавивти на обличчі бодай натяк на посмішку. Після того, як бог витягнув його з того світу, себто облаштував швидко довгу бюрократичну тяганину із перенесенням у нове тіло, він майже по-доброму до нього ставився і намагався ніяким чином не зіпсувати отих середньо-хороших відносини між ними. Бог видно, що очікував презирливих посмішок, то лиш два рази швидко зиркнув на нього і сказав:
    -ну то йди, хоч двері закрий
    Юрко збентежено оглядав жінку, що припала на коліна і намагалась поцілувати не зовсім чисту спортивку в районі коліна. Нарешті жінка піймала ногу, облобизала її, провела пальцямі по шиї зверху вниз і підійнялась. Себто не так підійнялась як відступила подалі, не встаючи з колін.
    -прошу ясноосяйному Ич-Ич призначити святу ходу до дня великомученика
    -тебе як звати?
    -Ганна, звати мене Ганна.
    -нащо призначати нову? Хай буде як і раніше, вісімнадцятого, то післязавтра.
    -слухаюся, боженько мій милий. Чи бажаєте щось?
    Юрко уявив як десяток богобоязнених вештаються по хаті, прибираючи, перучи, відтираючи і ремонтуючи усе підряд. Обцілують, покрадуть на святі реліквії. Або просто сказати хай картоплі на деруни натруть?
    Він мовчки закрив двері і повернувся на кухню. Там бог сидів нашорошивши вуха, а як Юрко зайшов, то піднявши брови, зробив невинний вигляд людини, що мирно товкла собі печенька і нічого не підслуховувала.
    -ну шо, як там твої сектанти?
    -хочуть святу ходу провести, питали коли.
    -то коли?
    -18
    -вже післязавтра
    Бог відставив вазочку, що її пригортав до грудей і майже байдуже спитав
    -то й ти підеш?
    -чого це мені йти?
    -а от Сіріус любить у золотім постаменті їхати під час ходи Світанкової Ходи.
    -ну так то Сіріус
    -слухай, Юрко, у тебе бабала два вагони й візочок, хочеш я тобі Марс віддам? Забирай оцих своїх ідолопоклонників і вали... містечка із скляними кумполами набудуєш, як колись блідий Марс.
    -шо за блідий Марс
    -та сусіда мій, через планетку, йому мамця планетку виділила і він її в підкинь до гори програв
    -тобі?
    -нє, Титану, а я в нього купив задешево, бо той на дриглях сидів, кеш хтів швидко.
    -боги-наркомани?
    -ну які є. Зробиш собі там атмосферку, забабахаєш релігію. Ти ж працювитий, беш добре дивитись за своїми поклонниками, то матимеш файну цивілізацію
    Юрко з подивом витріщився на бога. Он як його заділо, планетку обіцяю, лиш би спекатись.
    -чекай, а стара атмосфера де ділась?
    -та ніде. троха без догляду катаклізм пішов. Ай та яка різниця. Майри тобі все швидко підправлять. Он навіть лбди правильно кажуть, бахнути пару теплових бомбів на полюсах і буде тобі атмосферка на халяву. Правда не дуже стійка. Думаєш у мене тут не було проблем. То вулкан бахне, то хімії людиська напустять, озону порозїдає і сліпнуть як котята. А скільки раз мені докхи астероїди зрізали? То ж яка халепа від біди свою планетку берегти. А? Візьмеш?
    -хм. Я подумаю.
     
  19. Fon

    Fon whom how

    -Юрко, ти мене чуєш?
    -ну
    -своя планетка дає статус бога. Бушеш брав?
    -ти бачив скільки людей було?
    -Юрко, не зли мене, бо я у гніві страшний. Марс і ше у майрів знижку на атмосферу тобі вибю.
    -там така купа людей поперла
    -ну шо з них візьмеш, секта як секта. Он на великого макаронного монстра скіко прийшло дурнуватих в друшлаках.
    -а їх ти перевіряв? Може поки ти дриглі на Бетельгейзе торкав, то в тебе ше тут парочка маленьких божків завелася
    -айопт!!
    Бог тріпонув руками, рвонув з кухні і зник
    Юрко увімкнув телвізора і знайшов канал новин.
    Ведуча новин якраз закінчила про свиноферми на околиці міста і перейшла до релігії
    -і на сьогоднішній день ми маємо категоричну відмову усіх релігійних конфесій у визнанні нового віяння, що так несподівано зявилось у наших краях. Що скаже з цього приводу наш гість?
    Гостем виявився ошатний мужчина середніх років у світло0сірому костюмі і з красиво укладеним чорним волоссям. Він підняв на рівень грудей папір із запрошенням на святу ходу. У кутику досить чітко було видно великий двовимірний код.
    -шановні краяни, прошу подивитись ось сюди. Від учора більше мільйона подібних листівок було розповсюджено у всіляко-можливий спосіб. Ви отримували поштою, вам давали на вулиці, їх клеїли на стовпах і парканах. Сі запрошення на ходу...
    -на святу ходу - поправила його ведуча, тримаючи перед собою копію запрошення. ЕНе відриваючись, вона уважно вивчала написане і особливо зосередженно розглядала двовимірний код.
    -перепрошую - якось дивно-здивовано промовив гість, кинувши зневажлививй погляд на жінку - запрошення на святу ходу масово заполонолили увесь медіа простор. Декотрі канали просто показували знимок сеї бамажки. І як результат, більш ніж сто тисяч прихильників і цікавих прийшли у центр міста. Одні проходили святою ходою, інші їх споглядали і сильно дивувались?
    -чому дивувались?
    -що?
    -ви сказали, що цікаві прийдешні сильно дивувались. Можете сказати чому?
    -ну як чому, адже ще тиждень назад нічого не було відомо про сю секту...
    -ви називаєте сектою святу ходу, на котру прийшло більш ніж сто тисяч прочан?
    -любая моя, для релігії їм потрібно мати хоча б назву. А вже потім серкви, біблію чи якусь іншу святу книгу. Обряди, і що найважливіше релігійних прошарок - жерців, чи то б пак священників.
    -а без усього цього вони всього лиш секта? - гнівно спитала ведуча відклавши папір-запрошення - а може порахуємо у якої релігійної громади нашого міста більше ста тисяч вірян?
    -ну от, ви плутаєте банан із макакою. Релігія існує в межах цілого світу, а не одним містом. Хто мене переконає, що уся ця хода складалась із вірян? Подивіться уважно на відео, там 90% пришелепкувата пацанва. Пройшлись як на трудодень у колиші часи і вйо вино в парку квасити.
    -свята хода - повільно промовила ведуча і очі її гнівно звузились. За тим вона повернулась до камери - стосовно церков це ви правильно сказали. Кожна релігія мусить мати свою церкву
    -так - посміхнувся гість піднявши руки - а я про що кажу. Серкву, біблію і обряд.
    Юрко почув як крізь прочинений балкон у сусідів вибухнули матюками. Серед усього іншого яасто повторювались "каструвати суку", "невірний дебіл". Юрко сів застіл і поклав голову на руки.
    -Юрко - благально мовив бог позад з коридору - ну я тобі атмосферку куплю, бери Марс і вали собі будуй світле червоне майбутнє
    Хлопець поклав голову на стіл і сумно мовив
    -сідай, зара каву поставлю.
     
  20. Fon

    Fon whom how

    Все пройшло доволі швидко. Та й у підїзді було темнувато. Тріснули під дих, накинули мішок на голову, тріснули струмом і пишіть листи. А от прихід до тями був надзвичайним. Маленька запліснявіла кімнатка, справа ще один у мішку, поки непритомний. Зліва притомний, але надто слабкий, щоб говорити. Ще далі вліво взагалі сіра ящірка у червоному мундирі. Навпроти них стояв стіл, а за столом сиділа ота велика потвора з суду, що охороняла за невидимим барьєром суддю. Кинувши погляд на хлопця, вона поволі підвелась, взяла зі стола довгий залізний прут і вгатила сіру ящірку по нозі. Нога враз хруснула, відділилась від тіла, а сама рептилія страшно завищала. Охоронець уважно подивилась на Юрка і повернулась за стіл. Під вищання ящірки опритомнів хто зліва. Теж людина, здається. У неї не зняли з голови мішок. Голова смикалась в сторони. залишалось тільки уявляти рівень жаху, що ховався під мішком. Той що зліва нарешті стиха мовив:
    -я Кай з кайконів. Ти хто?
    -Юрко з Землі.
    -відволічеш бабегу, вирву їй кадик
    Хлопець нажахано подивився на малого чорноволосого азіата з госрими малими вухами. Це тільки на перший погляд здавалось, що у нього туман в голові. Хитрі малі очка так і зиркали навколо.
    -тіпни того під мішком
    Юрко повренув голову на істоту справа від нього. Це привернуло увагу потворної бабеги. Вона поправила шкіряні ремені на плечах і взяла зі стола прут. Та не встигла вона встати, як чорнявий стрибнув і вгризся їй у кадик гострющими зубами. Навсібіч бризкнула кров. Юрко повалився на бік, закриті у кайданки руки боляче сіпнулись по шорсткій стіні. Ящірка теж підвелася, але бабега , що однією рукою вчепилась в азіата, іншою рукою розмахувала прутом, тож незабаром розтрощила рептилії голову. На диво голова не відділилась, а сама ящірка, наче мішок бульби важко гепнулась об стінку і повалилась долі. Юрко поліз в ншу строну, перекинувши істоту з мішком на голові, він, не встаючи проповз у самий кут і забився за стрий зтрухлявілий сервант. У кімнату влетіло ще пару істот у броні, неначе середньовічні лицарі. Один із них важкою маленькою булавою трісьнув чорнявого по голові і той повис на шиї у бабеги, так і не розщіпивши щелепи. Сама потворна жінка важко осіла на стіл і випустила з рук прута. Інший бронтований влетів у кімнату і не розбираючись що до чого розтрощив плече істоти з мішком на голові. Перший намагався відірвати чорнявого від шиї бабеги, але тільки роздер ще більше рану. Бабеха захрипіла і повалилась на підлогу. Усе дійство пройшло заледве за 10 секунд. Обоє броньованих розгледілись і втупились у Юрка. підняли у його напрямку булави, та бачачи, що він не виказує агресії, опустили зброю і вийшли з кімнати. За хивлю одни з низ повернувся і підібрав довгий залізний прут з підлоги і вийшов.
    -от халепа - сказав уголос Юрко і переврнувся, щоб продіти руки в кайданах наперед.
     
а де твій аватар? :)