Львів очима канадця '10

Тема у розділі 'ОБС', створена користувачем Deus igrok, 21 тра 2010.

  1. Deus igrok

    Deus igrok Дуже важлива персона

    Надибав на форумі УПи.
    Автор: GizmoGremlin , мо десь і тут тусується ... хто зна...

    Наступним пунктом подорожі був Львів. Подорож почалася з київського вокзалу, де так добре, з єзуїтською дотошністю продумано деталі тортур для людини, що подорожує зі зламаною рукою (моя була в ланґеті): спочатку тебе заманюють на другий поверх ескалатором, на який ти ступаєш, радо залишивши валізи на сходинках, і, гордо прокрокувавши поміж всяких годинників, табло і рядів з кріслами, раптом усвідомлюєш, що поїзда - під тобою, і йти треба буде до них сходами, а жолобків для коліс валіз на тих сходах нема, - як і сліду від ліфту чи носильників, а той ескалатор лише догори піднімає, - тобто, валізи вниз треба зносити тобі самому, одною рукою! І ти це намагаєшся робити, використовуючи другу для підстраховки, пихтиш і клянеш все на світі, - в той час як твої потуги супроводжуються абсолютно байдужим поглядом людей на лавках в тій країні, де найкраще у світі виконують молитву 'Господи помилуй' хором... Якийсь час мені здалося, що в мені побачили якогось супермена - типу Бетмена, якому ланґет виконував роль гідропідсилювальної мускули... Деталі (спроби пошуку працюючого ліфта, беззмістовну розмову з клерком з відділу для інвалідів, 'сюрприз' при посадці: за багаж треба доплачувати! та пику якогось провідника в уніформі, коли я попросив його допомогти підняти валізу у вагон (як виявилось - начальник поїзда!)) - опущу. Зауважу лише, що київському вокзалу перед Євро-12 варто подумати про добудівлю 3-го поверха, щоб вирішити проблеми з тіснотою та потішити людей дешевими шоу з інвалідами (ескалатор можна запустити одразу туди), а до фуражок начальників поїздів зверху чіпляти мигалку з сиреною чи що...

    Сам поїзд приємно вразив (як і вся залізниця) - в досить доброму стані, з одноразовою (типу?) білизною, скатертинами на столиках, килимками в проходах і шторами на вікнах, - та бездоганно одягнутими і вишколеними кондукторами на перонах, зі всякими семафориками, кожна станція - в перфектному стані, з білими стінами і червоною черепицею... 5 балів!!!

    Львів зустрів черговим сюрпризом: носильників теж не було, (про ліфт вже й не кажу), а ідея подзвонити знайомим, щоб під'їхали і зустріли (поїзд прибув біля 7:30 ранку) виявилась не такою простою до здійснення: телефони-автомати на пероні працюють лише від карточок, а карточки купити можна лише в кіосках, які відкривають о 8-ій ранку (хоча і в 8:30 там нікого так і не було); після тривалих спроб, нарешті виявилося, що один з 8-ми УТЕЛівських автоматів - в робочому стані (ура!), і комунікаційну проблему було вирішено. Порада львівському вокзалу: треба наставити побільше 'карткових' телефонів, щоб одразу по прибутті позбавити гостей міста будь-яких ілюзій щодо доцільності вживати логіку.

    Враження від самого міста, яке я перед тим бачив досить давно, дуже контрастні. Місцями здавалось, що я тут був лише тиждень тому, нічого не змінилося, лише якимось дивним чином за ніч виросли шикарні вивіски, відреставрувалися старі будиночки (чим далі в центр - тим їх більше), а маршрутки виросли в розмірах (тих перших 'пижиків' майже нема). А місцями вулички ледве впізнавав, настільки затишок терас, квітів і домашнього декору змінив їх обличчя (наприклад, вуличка з ресторанчиками/кав'ярнями, що йде від каплиці Боїмів вздовж південної сторони Катедри - фантастика!!!)

    Їзда по місту - без альтернативи, - найкращий спосіб передчасно посивіти. Здається, у Львові КОЖНЕ правило, якого дотримуються в Канаді для того, щоб керування називалося 'дефенсів' (='на захист від дурня'), навмисне порушується, с точністю до навпаки!

    В цілому, від міста дуже добрі враження. Був в абсолютному захопленні від 'Гасової лампи': декор - супер, атмосферу малесеньких кімнаток з 1-2 столиками - поверхами, вздовж тісних ґвинтових сходів! - словами не передати! Сподобалися пам'ятники ззовні біля кав'ярень, додають до затишку і унікальності. На Площі Ринок (при Ратуші) є інфо-центр, який майже нічим не відрізняється від місцевих (-канадських): такі самі незакомплексовані і дещо неорганізовані дівчата, які радо дадуть мапу, буклетик з подіями і все про них розкажуть.

    Від рідного Політеха враження ще контрастніші. Головний корпус відреставровано супер, і зовні, і всередині! При вході вахтер (явно екс-гебіст) покосився на камеру і запитав, що нам треба. На моє запитання - а хто він, власне такий? - дещо стушувався і вирішив припинити диспут. Зате інші корпуси - в жалюгідному стані. 'Мерзота запустіння, що стоїть на святому місці'. 4-ий корпус - обдертий, при вході смердить сечею, одна з двох великих аудиторій, що на другому поверсі - дах протікає, інші корпуси теж якісь облуплені і зачовгані... Дуже сумно...

    Сходили в Криївку. Попри мої незаперечні симпатії до Бандери, Криївка - не для кожного. Намагався уявити собі якого москаля або навіть порядного пітерця, що зайшли б сюди на хвильку... Ну.... Не знаю!

    В цілому, від Львова враження дуже добрі. Рівень життя знайомих, з якими зустрічався, на порядок вищий, ніж наприкінці 90-х і не зовсім-то й відрізняється від пересічного в Канаді, особливо, коли врахувати, що мало хто з них сплачує іпотеку. Різниця - в дрібницях (к-сть каналів в кабелі, машин на сім'ю, - зате по к-сті мобільних, їх ефірному часу та інфраструктурі, Україна далеко переплюнула Канаду). Дивували деякі речі, правда, - якась особливо-дитяча закоханість земляків в їх мобільники і тачки. Таке було в 9-му класі, коли з'явились перші імпортні електронні годинники, що мали будильник і 7 мелодій - ті мелодії лунали при потребі і без, посеред уроків і на вулиці, - аж поки майже КОЖЕН не завів собі такі... Навіть старші і солідні люди виглядали дещо інфантильними, обмусолюючи деталі їхніх мобільних планів (хто кому безплатно на вхідні звонить) та способів поповнень; за тачки - окрема розмова, бо підозрюю, що браком своєї зацікавленості міг образити тих друзів, котрі зі своїх 'коліс' зробили щось наподобу культа

    В цілому - шкодую, що не зміг провести у Львові хоча б тиждень...
    ----
    (с) + фотозвіт
     
    • Подобається Подобається x 2
а де твій аватар? :)